вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
25 серпня 2025 рокуСправа № 912/1828/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №912/1828/25 від 23.07.2025
за позовом: Державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" (далі - ДП "РЗ РТО"), код ЄДР 07646544, вул. Чобану Степана, 2, м. Кропивницький, 25005
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД" (далі - ТОВ "Локкард"), код ЄДР 44574166, вул. Ельворті, 7, офіс 202, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25002
про стягнення 1 900,00 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ДП "РЗ РТО" до ТОВ "ЛОККАРД" з вимогами:
1. Прийняти до розгляду дану позовну заяву та відкрити провадження у справі.
2. Прийняти рішення, яким стягнути з Відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Локкард", код ЄДРПОУ 44574166) на користь Позивача ("Державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання", код ЄДРПОУ 07646544) 1900 грн. 00 коп.
3.Стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рахунків відповідача 11.12.2023 сплатив 95 000,00 грн за товар, але відповідач здійснив лише частково поставку товару.
Ухвалою від 23.07.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1828/25, ухвалив справу №912/1828/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (без засідання)" від 23.07.25 по справі №912/1828/25 (суддя Коваленко Н.М.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД" ІПН/ЄДРПОУ 44574166 в його електронний кабінет; документ доставлено до електронного кабінету: 23.07.25 18:51, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень з приводу заявлених позовних вимог.
Згідно з положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.
ДП "РЗ РТО" (Покупець) та ТОВ "Локкард" (Постачальник) у спрощений спосіб укладено договір поставки товару, відповідно до якого відповідач зобов'язувався здійснити на платній основі поставку Товару, а саме: поставити ДП "РЗ РТО" дизельне паливо в кількості 1 000 л та бензин марки А-95 в кількості 1 000 л.
Безпосередньо відпуск Товару передбачено здійснити за довірчими документами (скретч-картами) відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 (із змінами) та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.
Згідно вказаних нормативно-правових актів та за умови повної оплати відповідач зобов'язаний поставити позивачу Товар згідно видаткової накладної від 12.12.2023 №0002/0000189 та специфікації №0002/0000189-С відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 12.12.2023 №0002/0000189.
Сторони даного правочину на поставку нафтопродуктів узгодили асортимент, кількість та вартість Товару. Загальна вартість Товару склала 95 000,00 грн.
На підставі рахунків відповідача підприємство 11.12.2023 сплатило 95 000,00 грн за Товар, але ТОВ "Локкард" здійснило лише частково поставку Товару підприємству.
За скретч-картками Укр.ДТ за №304621656054 та №304621656055 (номіналом по 20л) ДП "РЗ РТО" не отримало дизельне паливо загальною кількістю 40 л.
Між тим, з грудня 2024 року працівники АЗС, які були відповідальними особами за видачу нафтопродуктів споживачам ТОВ "Локкард", почали відмовляти споживачам в отриманні нафтопродуктів для автотранспорту через їхню відсутність, а з лютого 2025 року постачання на АЗС нафтопродуктів від ТОВ "Локкард" остаточно припинено по місту Кропивницькому.
Отже, за твердженням позивача, зобов'язання з поставки Товару (нафтопродуктів) ТОВ "Локкард" в повному обсязі не виконало, вартість не поставленого дизельного палива у кількості 40 л складає 1 900,00 грн.
Позивач направив відповідачу за його юридичною адресою претензію від 17.03.2025 №71 з проханням вжиття необхідних заходів по наданню дизельного палива на підставі скретч-карток Укр.ДТ за №304621656054 та №304621656055 (номіналом по 20л), проте відповідач не надав відповідь, так як конверт із претензією був повернутий до підприємства за закінченням терміну зберігання.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону (ст. 206 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
При цьому відповідно до ч. 1-2 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частинами 1, 7 ст. 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За вимогами ч. 2-3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Судом установлено, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даних договорів слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1-2 ст. 712 ЦК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За укладеним Договором ТОВ "ЛОККАРД" зобов'язалося поставити товар, а ДП "РЗ РТО" - сплатити його вартість.
Господарський суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів (скретч-карток), які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковою накладною скретч-карток на пальне позивачу, позивач набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній.
Суд зазначає, що передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно з Договором товар.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 1 900 грн, а саме не отримано 40 літрів пального за ціною 47,50 грн за літр.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за Договором не надав.
Згідно з ч. 1-2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі непоставки товару.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених як передоплата за товар грошових коштів у розмірі 1 900,00 грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в цій частині та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД" (код ЄДР 44574166, вул. Ельворті, 7, офіс 202, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25002) на користь Державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" (код ЄДР 07646544, вул. Чобану Степана, 2, м. Кропивницький, 25005) 1 900,00 грн, а також 3 028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.