вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
25 серпня 2025 рокуСправа № 912/1659/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/1659/25
за позовом Біляївського психоневрологічного інтернату, вул. Лісова, буд. 1, с. Біляївка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27313
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД", вул. Ельворті, буд. 7, офіс 202, м. Кропивницький, 25002
про стягнення 28 514,17 грн
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Біляївського психоневрологічного інтернату (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД" (далі - ТОВ "ЛОККАРД", відповідач) з вимогами про стягнення 25 250,00 грн, штрафних санкцій 3 087,42 грн, інфляційних втрат 176,75 грн, з покладенням судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки №74 від 05.12.2023 в частині поставки товару.
Ухвалою від 24.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1659/25. Постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалу суду від 24.06.2025 надіслано до електронних кабінетів сторін. Відповідач отримав таку ухвалу 24.06.2025 18:25.
Тому, в силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідач вважається таким, що повідомленим про розгляд справи.
Відзив на позов відповідач не подав.
Частиною 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд дослідив докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
05.12.2023 Біляївський психоневрологічний інтернат (Покупець) та ТОВ "ЛОККАРД" (Постачальник) уклали Договір поставки №74 (далі - Договір, а.с. 21) за умовами якого:
- Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товар, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти зазначений товар (п. 1.1.),
- найменування товару: Бензин А-92, бензин А-95, бензин А-95 Energy, дизпаливо, газ (п. 1.2.),
- товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов Договору (п. 2.1.),
- загальна сума Договору 45450,00 грн у томі числі ПДВ (п. 3.2.),
- строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п. 5.1.),
- місце поставки (передачі) товарів: передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.),
- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Даний Договір діє до 31 грудня 2023 року (п. 10.1.-10.2.).
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
На виконання умов Договору за видатковою накладною №0002/0000125 від 05.12.2023 позивач перерахував за платіжною інструкцією №598 від 12.12.2023 ТОВ "ЛОККАРД" 45450,00 грн.
06.03.2025 позивач направив відповідачу Претензію №1 від 05.03.2025 з вимогою здійснити поставку товару.
Не поставка відповідачем товару на суму 25 250,00 грн і стала підставою для звернення до суду з даним позовом.
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
За своїм змістом та правовою природою укладений Договір є договором поставки.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
За ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається передача за видатковою накладною №0002/0000125 від 05.12.2023 (а.с. 22) позивачу скретч-карток на бензин А-95 та дизпаливо та оплата позивачем відповідачу 45450,00 грн за платіжною інструкцією №598 від 12.12.2023 (а.с. 23).
Ціна бензину А-95 та дизпалива з ПДВ згідно видаткової накладної №0002/0000125 від 05.12.2023 становить по 50,50 грн за літр.
Однак, відповідач частково здійснив поставку пального, згідно наданих позивачем скретч-карток, залишок непоставленого товару становить - бензин А-95 180 літрів та дизпаливо 320 літрів на суму 25 250,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з Претензію від 05.03.2025 про поставку товару (а.с. 24-26), яка залишена без відповіді та задоволення.
Дія договору припинилась 31.12.2023 (п. 10.2. Договору).
Водночас, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів (скретч-карток), які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно з Договором товар.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абзац 2 пункту 3 Правил №1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил №1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2018 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.
Згідно із вказаною Інструкцією талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
За вказаною Інструкцією передбачено відпуск нафтопродуктів на АЗС, у тому числі, за талонами.
За своїм призначенням талони не можуть бути засобом розрахунків, адже як оплата за паливо на рахунок продавця за безготівковим розрахунком перераховуються гроші. У свою чергу, талон - це документ, який підтверджує право покупця на отримання вже оплаченого палива, що зберігається на АЗС.
У процесі отримання покупцем паливо-мастильних матеріалів (дизельне паливо) на АЗС виявилось, що надані постачальником скретч-картки не забезпечені товаром, що унеможливило заправку транспорту покупця.
Згідно з ч. 1-2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №911/1958/18.
Відтак, даний позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі непоставки товару.
З огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених як передоплата за товар грошових коштів у розмірі 25 250,00 грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач заяви до стягнення 3 087,42 грн пені за період з 06.01.2025 до 03.06.2025 та 176,75 грн інфляційних втрат на момент подання позову.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
У Договорі сторони погодили за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення (п. 7.2.).
Також, в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з цим, при перевірці судом правильності нарахування позивачем пені встановлено, що останнім визначено неправильний період нарахування, без врахування положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та дня фактичного пред'явлення вимоги відповідачу.
Так, претензію від 05.03.2025 позивач направив відповідачу з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 06.03.2025.
Засобами поштового зв'язку повернуто конверт з вкладенням на адресу позивача.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень (затверджених наказом Міністерства Інфраструктури України від 28.11.13р. №958) ці Нормативи і нормативні строки розроблено відповідно до Закону України "Про поштовий зв'язок", актів Всесвітнього поштового союзу, Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку.
Згідно ч. 1, 2 розділу 2 цих правил, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Відтак днем доставки рекомендованого поштового відправлення є 10.03.2025, тому з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України + 7 днів, відповідач мав виконати свої зобов'язання щодо постачання товару 17.03.2025 (06.03.2025+4дні+7днів).
Таким чином, господарський суд проводить власний розрахунок пені та інфляційних втрат згідно умов Договору та положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, в межах періоду, визначеного позивачем:
- з 18.03.2025 до 03.06.2025 на суму 25 250,00 грн пеня становить 1 672,73 грн та інфляційні втрати 507,30 грн.
Згідно 3 ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 2 ст. 237 ГПК України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
З урахуванням вищенаведеного, а також того факту, що за розрахунком суду інфляційні втрати є більшими, ніж заявлено позивачем, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 176,75 грн задовольняє в межах заявлених вимог.
Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в розмірі 1672,73 грн, решта таких вимог заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги Біляївського психоневрологічного інтернату про стягнення ТОВ "ЛОККАРД" підлягають задоволенню частково в розмірі 25 250,00 грн основного боргу, 1 672,73 грн пені та 176,75 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача повністю ураховуючи мінімальну ставку судового збору.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 247-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД" (вул. Ельворті, буд. 7, офіс 202, м. Кропивницький, 25002, і.к. 44574166) на користь Біляївського психоневрологічного інтернату (вул. Лісова, буд. 1, с. Біляївка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27313, і.к. 13757762) 25 250,00 грн основного боргу, 1 672,73 грн пені та 176,75 грн інфляційних втрат, а також 3028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 25.08.2025
Суддя В.Г. Кабакова