вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
25 серпня 2025 рокуСправа № 912/1699/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/1699/25
за позовом Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, вул. Залізнична, 28, с. Павлівське, Запорізький район, Запорізька область, 70005
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД", вул. Ельворті, буд. 7, офіс 202, м. Кропивницький, 25002
про стягнення 5115,00 грн
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД" з вимогами про стягнення 5 115,00 грн, з покладенням судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договорами поставки №СК9/68 від 08.12.2023, №СК9/67 від 08.12.2023 в частині повної поставки товару.
Ухвалою суду від 25.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/1699/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
03.07.2025 позивач направив клопотання про долучення до матеріалів справи, зокрема, доказів оплати товару за договором.
Суд долучає вказані докази так як про факт оплати вказано у позовній заяві.
Ухвалу суду від 25.06.2025 надіслано до електронних кабінетів сторін. Відповідач отримав таку ухвалу 25.06.2025 14:20.
Відповідно до положень п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
За положеннями ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
08.12.2025 між ТОВ "ЛОККАРД" (Постачальник) та Павлівською сільською радою (Покупець) укладено Договір поставки №СК9/67 (далі - Договір №СК9/67, а.с. 10-11), за умовами якого:
- Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар (п. 1.1.),
- найменування Товару: бензин А-95 за ДК:021:2015:09130000-9 Нафта і дистилянти. Одиниця вимірювання: літр. Кількість: згідно накладних на товар (п. 1.2. - 1.4.),
- відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (п. 1.5.),
- ціна 1 літра Товару: згідно накладних на товар. Загальна сума договору: 24 000,00 грн, у тому числі ПДВ 4 000,00 грн (п. 3.1., 3.2.),
- оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки (п. 4.1.),
- строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п. 5.1.),
- місце поставки (передачі) товарів: передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (5.2.),
- умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3.),
- Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 6.3.),
- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року (п. 10.1.-10.2.).
Договір №СК9/67 підписано та скріплено печатками сторін.
Також, 08.12.2025 між ТОВ "ЛОККАРД" та Павлівською сільською радою було укладено договір поставки №СК9/68 (далі - Договір №СК9/68, а.с. 8-9), за умовами якого:
- Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар, дизпаливо за ДК 021:2015-09130000-9 "Нафта і дистиляти" (п. 1.1. - 1.2.),
- найменування Товару: дизпаливо за ДК:021:2015:09130000-9 Нафта і дистилянти; одиниця вимірювання: літр, кількість: згідно накладних на товар (п. 1.3. - 1.4.),
- відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (п. 1.5.),
- ціна 1 літра Товару: згідно накладних на товар. Загальна сума договору: 24 000,00 грн, у тому числі ПДВ 4 000,00 грн (п. 3.1., 3.2.),
- оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки (п. 4.1.),
- строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п. 5.1.),
- місце поставки (передачі) товарів: передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (5.2.),
- умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3.),
- Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 6.3.),
- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року (п. 10.1.-10.2.).
Договір №СК9/68 підписано та кріплено печатками сторін.
У матеріалах справи міститься специфікація № 0009/0000110-С до видаткової накладної № 0009/0000110 від 14.12.2023 до Договору №СК9/67 від 08.12.2023 (а.с. 14) та специфікація № 0009/0000111-С до видаткової накладної № 0009/0000111 від 14.12.2023 до Договору №СК9/68 від 08.12.2023 (а.с. 15), відповідно до яких сторонами погоджено умови щодо: найменування товару: Бензин А-95 та кількість скретч-карток.
З матеріалів справи убачається, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання, сплативши за товар 48 000,00 грн за видатковими накладними № 0009/0000110 від 14.12.2023, № 0009/0000111 від 14.12.2023, що підтверджується платіжними інструкціями № 560 та № 561 від 11.12.2023 (а.с. 43, оборот - 44, оборот).
Як зазначає позивач, вартість непоставленого товару за Договором №СК9/67 від 08.12.2023 становить 1 627,50 грн та за Договором №СК9/68 від 08.12.2023 - 3 487,20 грн.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаними Договорами в частині передачі товару і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом положень ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права (ст. 656 ЦК України).
Відповідно до ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Покупець, згідно правил ст. 692 ЦК України, зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно з ч. 1 ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
За нормами ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, 526 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується передача за видатковими накладними №0009/0000110 та №0009/0000111 від 14.12.2023 позивачу скретч-карток на бензин А-95 (загальною кількістю 515 л) та дизпаливо (загальною кількістю 515 л) на загальну суму 48000,00 грн (а.с. 13-14).
Однак, відповідач частково здійснив поставку пального.
Відтак, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 5 115,00 грн (з яких: 3 487,50 грн за не передане ДП в кількості 75 л та 1 627,50 грн за не переданий Бензин А-95 в кількості 35 л).
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за вказаними Договорами не надав.
Договір №СК9/67 та №СК9/68 від 08.12.2023 є припиненими (строк дії яких закінчився 01.01.2024).
Водночас, суд зазначає, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Факт підписання видаткових накладних не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів (скретч-карток), які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно з Договором товар.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абз. 2 п. 3 Правил №1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (п. 9 Правил №1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2018 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.
Згідно із вказаною Інструкцією талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
За вказаною Інструкцією передбачено відпуск нафтопродуктів на АЗС, у тому числі, за талонами.
За своїм призначенням талони не можуть бути засобом розрахунків, адже як оплата за паливо на рахунок продавця за безготівковим розрахунком перераховуються гроші. У свою чергу, талон - це документ, який підтверджує право покупця на отримання вже оплаченого палива, що зберігається на АЗС.
У процесі отримання покупцем паливо-мастильних матеріалів (дизельне паливо) на АЗС виявилось, що надані постачальником скретч-картки не забезпечені товаром, що унеможливило заправку транспорту покупця.
Згідно з ч. 1-2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати у зв'язку з непоставкою товару.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених як передоплата за товар грошових коштів у розмірі 5 115,00 грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Також позивач у позові просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.
За п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2-4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).
У разі недотримання вимог частини 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6).
Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).
Згідно наданих позивачем доказів підтверджено, що 13.05.2025 між Сєдовим Михайлом Володимировичем (Адвокат) та Павлівською сільською радою Запорізького району Запорізької області (Замовник) укладено договір № 13-05 про надання професійної правничої допомоги (далі - Договір, а.с. 34-35).
Згідно вказаного Договору Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу Клієнту усіма законними методами та способами для захисту та відновлення порушених, оспорюваних та/або невизнаних прав і законних інтересів Клієнта, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати Адвоката (п. 1.1.).
Доручення Клієнта і обсяг правничої допомоги (перелік робіт і послуг), що надається Адвокатом, розмір гонорару Адвокату, а також умови і порядок його сплати визначається в укладених між Сторонами додатках до цього Договору (п. 2.1.).
Розмір гонорару Адвокату, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках до цього Договору (п. 5.1.).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до його повного виконання (п. 10.1.).
До Договору підписано додаток № 1 від 13.05.2025, в якому погоджено перелік та вартість послуг за договором (а.с. 26, оборот - 27).
Згідно вказаного додатку сторони погодили, що адвокат Сєдов М.В. надає професійну правничу допомогу у справі щодо, зокрема, подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ "Локкард" за договором №СК9/67, №СК9/38 від 14.12.2023.
Додаток до Договору містить умови щодо визначення розміру гонорару.
Також, 20.06.2025 Клієнтом та Адвокатом складено Акт №1 надання послуг до Договору № 13-05 від 13.05.2025, відповідно до якого зазначено наступний перелік та ціну наданих послуг:
1. Консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку - 1 000,00 грн.
2. Складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ "ЛОККАРД" за договорами №СК9/67 від 08.12.2023 та №СК9/68 від 08.12.2023 - 6 000,00 грн.
3. Підготовка до подачі до канцелярії суду позовної заяви (через підсистему ЄСІТС - Електронний Суд) - 3 000,00 грн,
Всього - 10 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 Акта, підписанням цього Акту Клієнт підтверджує належне виконання Адвокатом послуг, відсутність зауважень та прийняття послуг;
Строк внесення Клієнтом плати за надані послуги - протягом 10 робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням по справі (п. 3 Акта).
До справи додано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001436 від 30.10.2017, яке видано Сєдову Михайлу Володимировичу (а.с. 28, оборот).
На підтвердження повноважень представництва надано ордер про надання правничої допомоги серії АР № 1247768 від 23.06.2025.
Із позовної заяви вбачається, що позивач очікує понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн та орієнтовний розмір таких витрат становить 10000,00 грн (а.с. 4).
Суд установив, що позовна заява підписана та подана адвокатом Сєдовим Михайлом Володимировичем, повноваження якого підтверджуються наведеними вище документами (ордер, договір).
Також адвокат Сєдов М.В. подав до суду додаткові докази згідно клопотання від 03.07.2025.
Вказані обставини, а також укладення договору про надання правничої допомоги та акта надання послуг за договором підтверджує фактичне надання адвокатом послуг позивачеві у справі та, відповідно, понесення позивачем відповідних витрат.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не заявлено про зменшення витрат позивача та не доведено їх неспівмірність.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що позовна заява у даній справі за своїм предметом та підставами позову є не складною, матеріали справи не об'ємні. Дана категорія спору в даному конкретному випадку обмежується аналізом незначної кількості доказів та чітко врегульована нормами права і не містить певної особливості, яка потребує застосування висновків Верховного Суду. Практика щодо розгляду даної категорії спору є сталою та не потребує значного часу для її дослідження.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати є завищеними по відношенню до відповідача.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги обставини, про які наведено вище, категорію і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що витрати на правову допомогу позивача підлягають відшкодуванню відповідачем в розмірі 5 000,00 грн, які суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 247-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД" (вул. Ельворті, буд. 7, офіс 202, м. Кропивницький, 25002, і.к. 44574166) на користь Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Залізнична, 28, с. Павлівське, Запорізький район, Запорізька область, 70005, і.к. 04353285) 5 115,00 грн заборгованості, а також 2 422,40 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 25.08.2025.
Суддя В.Г. Кабакова