вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3343/24
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Микитенко О.О. розглянувши справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвєст", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транссервіслогістик", Київська обл., Бучанський р-н., с. СофіївськаБорщагівка
про стягнення 25 890 грн. 72 коп.
Представники сторін:
позивача - Кузьменко С.М.;
відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транссервіслогістик" про стягнення грошових коштів у розмірі 25 890,72 грн., з яких: 2 116,39 грн. 3% річних, 5 000,00 грн. інфляційних втрат та 18 774,33 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно здійснив повний розрахунок за поставлений та прийнятий товар по договору поставки № 25/04/24-3 від 25.04.2024 р.
27.01.2025 представником відповідача через систему «Електронний суд» поданий відзив на позов, в якому посилається на п. 9.1. договору, відповідно до умов якого, жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких з вказаних зобов'язань при умові: повені, пожежі, землетрусу, катастроф та інших незалежних від сторін випадків.
В обґрунтування настання форс-мажорних обставин, відповідач зазначає про затримку платежів з боку його контрагентів, що стало в свою чергу підставою для затримки платежів перед позивачем.
Відповідач звертає увагу суду на те, що форс-мажорні обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов'язань (тобто від нарахування штрафів/пені), проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов'язань, а договірне зобов'язання (сплата суми основного боргу) виконане в повному обсязі.
У даному випадку, директор відповідача неодноразово повідомляв позивача про причини затримки виплати грошових коштів. Зокрема, інформація щодо затримки була надана в телефонному режимі, що підтверджує відкритість та прозорість комунікації з контрагентом щодо ситуації, яка склалася.
Таким чином, відповідач вважає, усі необхідні кроки для інформування були здійснені, і питання затримки платежу не залежало від його дій, а стало результатом обставин, що знаходилися поза його контролем.
Зважаючи на положення пункту 9.1. договору поставки №25/04/24-3 від 25.04.2025 року, відповідач вважає, що не має нести відповідальність за невиконання зобов'язань у разі настання форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне виконання умов договору. Оскільки затримка у виконанні зобов'язань щодо виплати грошових коштів стала результатом прострочення виконання зобов'язань ТОВ «Шлях» перед ТОВ «Компанія Транссервіслогістик», що не є відповідальністю останнього, то підстав для нарахування пені або відсоткових нарахувань не існує. Дії відповідача у даному випадку не підпадають під передбачену договором відповідальність за прострочення, оскільки форс-мажорні обставини (затримка платежу з боку контрагента), стали непереборною перешкодою для виконання зобов'язань вчасно.
29.01.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, в якому не погоджується із доводами відповідача, оскільки останній знав про існування відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Відповідач не пояснив, яким саме чином його правовідносини з контрагентом ТОВ «СК «Шлях» відповідно до договору поставки № 3Б-30/05/2024 від 30.05.2024 року залізобетонних виробів, тобто, який укладався через місяць після укладення договору з позивачем - договір поставки № 25/04/24-3 від 25.04.2024 року та, фактично, вже після поставки останньої партії товару впливають на доведення того, що належне виконання зобов'язання відповідачем перед позивачем виявилося неможливим внаслідок настання подій, передбачених п. 9.1 договору (повені, пожежі, землетрусу, катастроф та інших незалежних від сторін випадків).
Крім того, відповідач не вказує на п. 9.3. договору, в якому зазначено про те, що сторони у п'ятиденний термін повинні повідомити одна одну про початок та закінчення вказаних обставин, що повинно бути підтверджено довідкою ТПП України. Довідки з Торгово-промислової палати відповідачем не надавалося.
Отже, оскільки відповідач несвоєчасно здійснив повний розрахунок за поставлений та прийнятий товар, позивач вважає правомірним звернення до суду з позовом про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та неустойки (пені) та просить суд не брати до уваги заперечення відповідача.
26.02.2025 представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, в якому посилається на практику Верховного Суду, яка говорить про те, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а судом повинні враховуватися обставини справи у сукупності із іншими доказами.
При відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявності форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Про те, що сторона позбавляється права посилатись на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі, а такого пункту в договорі поставки № 25/04/24-3 передбачено не було, а тому відповідач вважає, що посилання позивача на п. 9.3. договору не є доцільним.
В обґрунтування настання форс-мажорних обставин, відповідач посилається на затримку оплати з боку контрагенту ТОВ «СК «Шлях», що стало підставою для звернення до Господарського суду Полтавської області про стягнення з останнього заборгованості.
Також позивачем 25.03.2025 через систему «Електронний суд» подані пояснення на заперечення на відповідь на відзив відповідача, в яких зазначає, що відповідач не довів який причинно-наслідковий зв'язок існує між правовідносинами ТОВ «Комінвєст» та ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» відповідно до договору поставки № 25/04/24-3, за яким господарські зобов'язання по поставці товару та оплати за товар мали завершитися 03.05.2024 та за яким відповідачем прострочені грошові зобов'язання та укладений через 27 днів договір поставки № 3Б-30/05/2024 від 30.05.2024 залізобетонних виробів між відповідачем та ТОВ «СК «Шлях». Адже на час укладання цього договору договірні зобов'язання між позивачем та відповідачем мали бути виконані, товар вже був у відповідача. Таким чином відповідач намагається перекласти відповідальність за невиконання своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару на майбутнє несвоєчасне виконання грошових зобов'язань наступним замовником товару, але це не звільняє його від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань перед позивачем відповідно до положень чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 28.03.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.05.2025 по 18.06.2025 р.р.
Після перерви представник відповідача в засідання суду не з'явився, але надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю представника відповідача Погребняка В.О. у інших засіданнях, призначених на цей день.
Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки при оголошенні перерви, відповідач був повідомлений про дату наступного засідання та не висловлював заперечень.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
25.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комінвєст» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Трассервіслогістик» (покупець) був укладений договір поставки № 25/04/24-3 відповідно до п. 1.1. умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) в узгоджені цим договором строки іншій стороні, покупцеві форми для тетраедрів «Зуб дракона» в кількості 10 екземплярів форм 6 штук (далі товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього узгоджену грошову суму.
Відповідно до п. 5.1. договору загальна ціна договору включає вартість товару за даним договором і становить 550 000,00 грн., в тому числі ПДВ 91 666,67 грн.
Згідно п. 6.1. договору покупець протягом 3-х днів після підписання договору оплачує авансовий платіж в розмірі 30 % від загальної ціни договору, що становить 165 000,00 грн. в тому числі ПДВ 27 500,00 грн.
Постачальник протягом 2-х днів після отримання авансового платежу поставляє на склад покупця першу партію товару у кількості 2 форми (п. 6.2. договору).
Поставка наступної партії товару відбувається протягом 2-х днів з моменту отримання попередньої оплати за кожну партію товару (п. 6.3. договору).
Наступні платежі покупець проводить авансовим платежем у розмірі вартості наступної партії товару відповідно до листа та рахунку постачальника (п. 6.4. договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за даною угодою (п. 10.1. договору).
На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 25/04-0001 від 25.04.2024 р. в сумі 165 000,00 грн., як авансовий платіж 30 % від загальної ціни договору.
29.04.2024 р. позивач відвантажив відповідачу першу партію товару в кількості 2 форми для тетраедрів «Зуб дракона», що підтверджується рахунком-фактурою № 29/04-0002 від 29.04.2024 р., видатковою накладною № 29/04-0001 від 29.04.2024 р. на загальну суму 110 000,00 грн. та товарно-транспортною накладною № 29/04-0001 від 29.04.2024 р.
30.04.2024 р. позивач відвантажив відповідачу другу партію товару, що підтверджується рахунком-фактурою № 29/04-0002 від 29.04.2024 р., видатковою накладною № 30/04-0001 від 30.04.2024 р. на загальну суму 110 000,00 грн. та товарно-транспортною накладною № 30/04-0001 від 30.04.2024 р.
01.05.2024 р. позивач відвантажив відповідачу третю партію товару, що підтверджується рахунком-фактурою № 01/05-0002 від 01.05.2024 р., видатковою накладною № 01/05-0001 від 01.05.2024 р. на загальну суму 110 000,00 грн. та товарно-транспортною накладною № 01/05-0001 від 01.05.2024 р.
02.05.2024 р. позивачем відвантажено відповідачу четверту партію товару, що підтверджується рахунком-фактурою № 02/05-0002 від 02.05.2024 р., видатковою накладною № 02/05-0001 від 02.05.2024 р. на загальну суму 110 000,00 грн. та товарно-транспортною накладною № 02/05-0001 від 02.05.2024 р.
П'яту партію товару поставлено відповідачу 03.05.2024 р., що підтверджується рахунком-фактурою № 25/04/24-3 від 25.04.2024 р., видатковою накладною № 03/05-0001 від 03.05.2024 р. на загальну суму 55 000,00 грн. та товарно-транспортною накладною № 03/05-0001 від 03.05.2024 р.
Всього відповідачу поставлено товар на загальну суму 550 000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Оскільки відповідач розрахувався частково за отриманий товар, 14.08.2024 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 74 з вимогою щодо сплати заборгованості в розмірі 100 000,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 16.08.2024 р. відповідачем повністю погашена заборгованість по договору поставки.
Однак, оскільки відповідач здійснив розрахунок з позивачем невчасно, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути 3 % в сумі 2 116 грн. 39 коп. та 5 000 грн. 00 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті вартості товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 2 116 грн. 39 коп. 3% річних та 5 000 грн. 00 коп. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Відповідно до п. 11.3. договору покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату виготовленого товару сплачує постачальнику неустойку у розмірі 0,1 % від суми несплаченої партії за кожен день прострочення.
Враховуючи те, що відповідач прострочив терміни поставки товару, позивач просить суд стягнути пеню за період з 29.04.2024 по 16.08.2024 в розмірі 0,1% за кожен день прострочення.
Оскільки відповідач прострочив термін поставки товару, з нього на користь позивача на підставі п. 11.3. договору підлягає стягненню 18 774 грн. 33 коп. пені.
У зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 236, 238 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транссервіслогістик» (08147, Київська обл.,Бучанський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Гетьманська, 6, нежитлове приміщення 49, код 43864821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінвест» (04116, м. Київ, пров. Старокиївській, 5, код 18019170) 2 116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 39 коп. 3 % річних, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 18 774 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 33 коп. пені та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 25.08.2025 року.
Суддя Л.Я. Мальована