ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.08.2025Справа №910/5197/25
за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВІД»
про стягнення 5 470,50 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВІД» про стягнення 5 470,50 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не виконано рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.2024 №70/46-р/к у справі №5/12-32-24 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання на 21.05.2025.
Протокольною ухвалою суду від 30.07.2025 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 20.08.2025.
Суд вказує, що ухвали суду направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕВІД» на адресу його місцезнаходження, а саме: 03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 56, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/5197/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 29.04.2025, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.
20.08.2025 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
За результатами розгляду справи № 5/12-32-24 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревід» законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України прийнято рішення від 24.04.2024 № 70/46-р/к.
Пунктом 1 резолютивної частини Рішення № 70/46-р/к визнано, що ТОВ «Ревід» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.05.2023 № 70-02/с-1556 в установлений ним строк.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини Рішення № 70/46-р/к, згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення № 70/46-р/к на ТОВ «Ревід» накладено штраф у розмірі 12 157 грн.
Копію рішення № 70/46-р/к було направлено відділенням супровідним листом від 24.04.2024 № 70-02/С-1265 на адресу ТОВ «Ревід», що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на дату складання листа: вул. Червоноармійська, буд. 56, м. Київ, 03150.
Копію рішення № 70/46-р/к, направленого до товариства, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, було повернуто до відділення з позначкою на конверті: «повертається «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок:
- відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);
- відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Інформацію про прийняте рішення № 70/46-р/к було оприлюднено в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 102 (7762) від 18.05.2024, а тому копія рішення № 70/46-р/к вважається такою, що отримана ТОВ «Ревід» 29.05.2024.
Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/, відповідач у встановлений законодавством строк рішення № 70/46-р/к до господарського суду не оскаржував.
Отже, відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення № 70/46-р/к, є законним та відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Отже, штраф, накладений рішенням № 70/46-р/к на ТОВ «Ревід», підлягав сплаті з урахуванням положень статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до 29.07.2024 (включно), а відтак нарахування пені починається з 30.07.2024.
Частиною тринадцятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.
Відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:
- у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом 1 частини третьої цієї статті (двомісячний строк для сплати штрафу), рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу;
- наказ голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
З метою примусового виконання рішення № 70/46-р/к до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було направлено заяву Східного МТВ АМКУ від 07.08.2024 № 70-02/юр-1952 про примусове виконання рішення та наказ голови відділення від 07.08.2024 № 70/9юр про примусове виконання рішення щодо стягнення з ТОВ «Ревід» штрафу накладеного Рішення № 70/46-р/к у розмірі 12 157 грн.
Постановою старшого державного виконавця ДВС від 26.08.2024 відкрито виконавче провадження № 75878687, постановою старшого державного виконавця ДВС від 29.08.2024 виконавче провадження № 75878687 було закрито у зв'язку з виконанням, а саме стягненням з ТОВ «Ревід» штрафу у розмірі 12 157 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17).
Періоди нарахування пені за прострочення сплати штрафу з 30.07.2024 (наступний день після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням № 70/46-р/к) по 28.08.2024 включно (день, що передував прийняттю постанови ДВС про закриття виконавчого провадження №75878687).
Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу складає - 30 днів, розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає: 12 157 грн (розмір штрафу накладений рішенням № 70/40-р/к): 100 х 1,5 (відсоток від суми штрафу відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції») = 182 (сто вісімдесят дві) гривень 35 копійок. За 30 днів прострочення сплати штрафу, сума пені складає: 182 гривні 35 копійок х 30 днів = 5 470 (п'ять тисяч чотириста сімдесят) гривень 50 копійок.
Отже, розмір пені складає 5 470 (п'ять тисяч чотириста сімдесят) гривень 50 копійок.
Станом на день розгляду спору пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 5 470 (п'ять тисяч чотириста сімдесят) гривень 50 копійок є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України повністю та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВІД» пені у розмірі 5 470,50 грн.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВІД» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 56, код ЄДРПОУ 33390180) пеню у розмірі 5 470 (п'ять тисяч чотириста сімдесят) грн 50 коп. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВІД» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 56, код ЄДРПОУ 33390180) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх; код ЄДРПОУ - 22630473; р/р UA 708201720343160001000011358, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення буде складено 25.08.2025.
Суддя Н.І. Зеленіна