490/6229/25 від25.08.2025
нп 3/490/2444/2025
25 серпня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Миколаївського районного управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП,
16 липня 2025 приблизно о 18 годині 54 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , прийшов додому до своєї співмешканки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та почав з нею сварку, таким чином не виконав вимоги термінового заборонного припису серії АА №608776, яким йому заборонено у будь-який спосіб контактувати з потерпілою ОСОБА_2 , який був винесений стосовно нього 14.07.2025 строком на 3 доби, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22 травня 2024 року. Вказаним законом доповнено Кодекс новою статтею 173-8 "Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису".
Так, диспозиція ч.2 статті 173-8 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №722164 від 24.07.2025 яким встановлено обставини не виконання ОСОБА_1 вимог термінового заборонного припису, яким йому заборонено у будь-який спосіб контактувати з потерпілою ОСОБА_2 , який був винесений стосовно нього 14.07.2025 строком на 3 доби;
- рапортом інспектора, згідно якого 16.07.2025, отримано заяву та зареєстровано ЄО за №23921 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , до заявниці ОСОБА_2 прийшов її колишній співмешканець, відносно якого було винесено терміновий заборонний припис;
- заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які є аналогічними, згідно яких 14.07.2025 відносно її колишнього співмешканця ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис із забороною у будь-який спосіб контактувати з потерпілою строком на 3 доби, і 16.07.2025 о 18 годині 54 хвилин, ОСОБА_1 прийшов до неї додому та почав з нею сварку, чим порушив умови вказаного припису;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких він прийшов до місця мешкання його колишньої співмешканки ОСОБА_2 , та посварився з нею, чим порушив умови винесеного відносно нього термінового заборонного припису від 14.07.2025;
- терміновим заборонним приписом від 14.07.2025 року серії АА №608776, яким ОСОБА_1 заборонено у будь-який спосіб контактувати з потерпілою ОСОБА_2 строком на 3 доби.
Дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП, тобто невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, а саме: не виконав заборону у будь-який спосіб контактувати з потерпілою ОСОБА_2 .
На підставі вище викладеного, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП), необхідним та достатнім для її виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності з цією статтею, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 340 (триста сорок) грн.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - Миколаївське ГУК/Централ. р н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA688999980313040106000014483, Код класифікації доходів бюджету -21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605.60 грн. (шістсот п'ять грн. шістдесят коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір (ДСА 050).
Строк пред'явлення постанови суду до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, з правопорушника у порядку примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу, у відповідності до ст. 308 КУпАП.
Суддя В.Л.Лященко