іменем України
Справа № 126/2982/24
Провадження № 2/126/382/2025
"12" серпня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О. Г.
секретар Кучанська В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ_ПОНГ» (після зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС») (надалі - ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначивши, що 18.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 1367313.
20.08.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
24.01.2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» передало (відступає) ТОВ «ФК «Пінг-Понг» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Пінг-Понг» приймає належні ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги до боржників зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу 1/15 від 24.01.2022, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 31922,66 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9747 грн.; заборгованість за відсотками становить 16175,66 грн.; заборгованість за комісією становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 6000 грн..
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснював платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Пінг-Понг», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 , має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Пінг-Понг» за кредитним договором № 1367313 від 18.12.2019.
Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Просить позов задовольнити, стягнути заборгованість та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надано заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності. Позов підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлявся, причини неявки суду не повідомив, жодних заяв та клопотань як і відзиву до суду надав. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 18.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 1367313.
20.08.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
24.01.2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пінг-Понг» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» передало (відступає) ТОВ «ФК «Пінг-Понг» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Пінг-Понг» приймає належні ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги до боржників зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу 1/15 від 24.01.2022, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 31922,66 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9747 грн.; заборгованість за відсотками становить 16175,66 грн.; заборгованість за комісією становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 6000 грн..
Позивачем надана суду досудова вимога вих. № 1367313-АВ від 02.09.2024, яка направлена адвокатом Білецьким Б. М. відповідачу, в якій повідомляється про зміну кредитора та про розмір заборгованості.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов'язань за договором кредиту та договором факторингу.
Статтею 204 ЦУ України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 указаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Суд керується нормами Закону України "Про електронну комерцію" в редакції чинній на час укладення первісним кредитором та відповідачем кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною першою статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що ТОВ «ПІНГ-ПОНГ» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по договору про споживчий кредит № 1367313 від 18.12.2019, укладеному між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем.
Отже, судом установлено факт невиконання відповідачем узятих зобов'язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми кредиту, сплати відсотків та комісії, а тому порушене право підлягає судовому захисту.
Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що він електронним підписом підписував кредитний договір № 1367313 від 18.12.2019, отримував кредитні кошти і користувався ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі не надав, обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 31922,66 грн..
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який беручи до уваги задоволення позову, в силу ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача інших судових витрат, відмінних від судового збору, зокрема витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані із залученням перекладачів, а також витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини визначені ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач вказав, що витрати пов'язані з розглядом справи становлять 6000 грн.. На підтвердження факту здійснення позивачем витрат на правничу допомогу, представником позивача суду надано: договір про правничу допомогу № 43657029 від 07.08.2024 укладеним між позивачем та адвокатом Білецьким Б.М., а також додаткову угоду до договору № 43657029 від 07.08.2024; детальний опис наданих послуг адвокатом Білецьким Б.М.; акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 11.11.2024, на загальну суму 6000 грн..
Оскільки розмір витрат позивача на правничу допомогу є належно обґрунтованим, доведеним належними доказами, не є очевидно неспівмірним наданій правової допомозі, відповідач такий розмір витрат позивача не заперечив, клопотання про його зменшення як неспівмірного не надав, позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
На підставі ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, умов кредитного договору, керуючись ст. ст. 12, 13, 95, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС») (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 1367313 від 18.12.2019 у розмірі 31922,66 грн. (тридцять одна тисяча дев'ятсот двадцять дві грн. 66 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС») судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 (шість тисяч грн. 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. Г. Рудь