61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
25.08.2025 Справа №905/663/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Федорова Олександра Васильовича, м.Святогірськ
про стягнення 79619,05 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Федорова Олександра Васильовича, м.Святогірськ про стягнення 79619,05 грн, з яких 78624,13 грн - основний борг, 472,43 грн - 3% річних, 522,49 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1325 від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції «Універсальна», в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електроенергію за січень-лютий 2025 року в розмірі 78624,13 грн, що стало підставою для нарахування процентів річних та інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 02.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/663/25; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; постановлено відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов.
Ухвала суду від 02.07.2025 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету від 02.07.2025.
Відповідно до ч.11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Також, ухвала суду від 02.07.2025 була направлена учасникам справи на їх відомі електронні поштові скриньки, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів від 03.07.2025.
Ухвала суду від 02.07.2025, що направлялася відповідачу на юридичну адресу, була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з положеннями пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Окрім того, суд намагався передати телефонограму відповідачу на відомий з матеріалів справи номер телефону, однак встановити зв'язок не вдалося. Про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограмма від 03.07.2025.
Водночас, ухвалою суду від 02.07.2025 витребувано у Державної міграційної служби України відомості про реєстрацію або місцеперебування фізичної особи Федорова Олександра Васильовича; витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи Федорова Олександра Васильовича.
03.07.2025 на електронну адресу суду надійшов лист від Державної міграційної служби України, за змістом якого повідомлено, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 06.03.2015 зазначалося за адресою: АДРЕСА_1 (інформація зазначена на дату оформлення заяви-анкети для внесення інформації до державного демографічного реєстру у зв'язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон).
22.08.2025 на електронну пошту суду від Міністерства соціальної політики України надійшов лист №191900/0/290-25/13 від 22.08.2025 за змістом якого згідно відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 15.08.2025 відсутня інформація щодо Федорова Олександра Васильовича.
На офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі «Судова влада» було опубліковано оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали від 02.07.2025 для відповідача, роздруківка означеного оголошення наявна в матеріалах справи.
Отже, учасники справи були належним чином повідомлені про рух справи.
14.07.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 14.07.2025 про ознайомлення з матеріалами справи. Представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 14.07.2025.
16.07.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 15.07.2025 про зміну строку надання відзиву на позовну заяву.
Також, 16.07.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 15.07.2025 про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
Ухвалою суду 17.07.2025 задоволено клопотання представника відповідача б/н від 15.07.2025 про зміну строку надання відзиву на позовну заяву та продовжено Фізичній особі-підприємцю Федорову Олександру Васильовичу, м.Святогірськ процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву по справі №905/663/25 до 08.08.2025 (включно), відкладено розгляд клопотання представника відповідача б/н від 15.07.2025 про розгляд справи у загальному позовному провадженні до отримання від відповідача відзиву на позовну заяву.
08.08.2025 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 07.08.2025 за змістом якого зазначено, що у 2014 році у зв'язку з частковою окупацією Донецької області відповідач був вимушений виїхати у Республіку Грузію на тимчасове проживання і до тепер відповідач проживає та веде бізнес виключно на території Грузії, тому на вказаних позивачем об'єктах не веде господарську діяльність з 2014 року. Представник відповідача стверджує, що з позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» не укладав договір про постачання електричної енергії та не приєднувався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг: рахунків від позивача не отримував та не сплачував; електроенергію у будь-яких обсягах не споживав; заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії не підписував. У відзиві зазначено, що м.Святогірськ, яке є зареєстрованим місцезнаходження фізичної особи-підприємця, віднесений до території можливих бойових дій та двічі м.Святогірськ був віднесений до території активних бойових дій, відтак знаходження відповідача у цьому місці є небезпечним, а тому, оскільки відповідач проживає на території Грузії, він ніяких актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) не отримував. Відповідач усвідомлює, що впродовж тривалого часу м.Костянтинівка Донецької області знаходиться близько фронту активних бойових дій тому звичайним фактом є розміщення третіх осіб у приміщеннях та об'єктах нерухомого майна, що можуть бути застосовані, як тимчасове житло. Відповідач допускає, що у непрацюючій перукарні (за адресою м.Костянтинівка, вул.Шмідта, буд.33, кв.40) було несанкціоноване використання електричної енергії саме третіми особами.
12.08.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 12.08.2025, за змістом якої останній зазначає, що між позивачем та відповідачем 01.01.2019 було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1325. АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на виконання Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 було передано побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», та у відповідності до Постанови НКРЕКП від 30.01.2019 №113 розподілено та перераховано кошти за електричну енергію по особовим рахункам (залишок коштів, повернення авансових платежів, переплати, тощо), зокрема, споживача Фізичної особи-підприємця Федорова Олександра Васильовича. На підставі чого, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», керуючись п.69 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, було перераховано ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», для зарахування на особовий рахунок споживача, переплату, наявну за Фізичною особою-підприємцем Федоровим Олександром Васильовичем у розмірі 566,20 грн (повідомлення АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №01/1694-ис від 20.02.2019 з витягом з реєстру споживачів та сумами повернених (перерахованих) коштів (39732295,59 грн). Окрім того, позивач зазначає, що відповідач не звертався до позивача з заявою про припинення договірних відносин. Позивач вказує, що додатковим підтвердженням наявності договірних відносин є акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спожиту електроенергію за грудень 2022 року та лютий 2023 року, які підписані ЕЦП та отримані Федоровим О.В. в сервісі «Особовий кабінет», що відображається в документах зеленою «галочкою» в лівому нижньому куті (підписант - Федоров Олександр Васильович). Позивач наголошує, що факт проживання відповідача в Грузії не спростовує наявності договірних відносин між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та ФОП Федоровим О.В., а також факт споживання електричної енергії у січні, лютому 2025 року. У відповіді на відзив зазначено, що акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спожиту електроенергію за розрахункові періоди січень, лютий 2025 року 13.02.2025 та 18.03.2025 позивачем направлялися на юридичну адресу відповідача, однак зазначені акти та рахунки не були отримані Федоровим О.В. з причин, що не залежать від позивача. Разом з цим, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спожиту електроенергію за січень, лютий 2025 року були доступні відповідачу в сервісі «Особистий кабінет». У своєму відзиві відповідач допускає, що у непрацюючій перукарні (за адресою м.Костянтинівка, вул.Шмідта, буд.33, кв.40) було несанкціоноване використання електричної енергії третіми особами, однак на думку позивача, наведені твердження не спростовують факту споживання електроенергії у січні, лютому 2025 року за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, буд.33, кв.40.
Щодо клопотання представника відповідача б/н від 15.07.2025 про розгляд справи у загальному позовному провадженні суд зазначає наступне.
В обґрунтування означеного клопотання представник відповідача зазначає, що складність справи пояснюється знаходженням нерухомого майна у Костянтинівській міській територіальній громаді у зоні можливих бойових дій, складністю доступу до вказаного об'єкту нерухомого майна, що обмежений військовою адміністрацією, складністю перевірити на місці факти викладені в позовній заяві та необхідністю збору доказів щодо спростування витрат саме відповідача вказаного обсягу електричної енергії на об'єкті. Окрім того, відповідач переконаний, що для всебічного розгляду справи недостатньо письмових доказів наданих позивачем та необхідно заслуховування пояснень сторін, опитуваня свідків.
У частині 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
Предметом позову в даній справі є стягнення 79619,05 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв'язку з чим позовна заява відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України була визначена судом як малозначна, справа не належить до винятків передбачених ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд звертає увагу представника відповідача на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов'язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.
У свою чергу відповідач не був позбавлений права та можливості викладати свої доводи та заперечення проти позову у відповідних заявах по суті справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Окрім того, суд відзначає, що обставини викладені в клопотанні представника відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні та в інших заявах по суті справи не обмежені одними засобами доказування, відповідач вправі подавати заяви, клопотання, пояснення, докази на підтвердження своїх обґрунтувань та використовувати всі законні засоби та механізми на підтвердження своєї правової позиції.
Враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, беручи до уваги, що судом не встановлено, а відповідачем не доведено складність даної справи та не подано доказів, які б давали підстави для розгляду даного спору в порядку загального позовного провадження, а також те, що в матеріалах справи наявні докази стосовно правової позиції кожної із сторін на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії", з 01.01.2019 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» є постачальником універсальних послуг на території Донецької області у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 №1268.
Позивач наполягає, що 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Федоровим Олександром Васильовичем (відповідач, споживач) укладено договір №1325 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (договір) на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» для малих непобутових споживачів (додаток №2 до договору).
Згідно з умовами п.1.1. договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.
Згідно з умовами п.2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (п.3.4. договору).
Відповідно до п.5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.
Згідно з п.5.2. договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.8. договору).
Згідно з п.5.9. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок). При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника ( за наявності), та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
За умовами п.5.10. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеної у комерційній пропозиції прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно з п.6.2. договору споживач зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1. договору).
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п.13.1. договору).
Згідно з пунктом 2.1. комерційної пропозиції, постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, розрахованими у відповідності до норм чинного законодавства зокрема, на момент публікації цієї комерційної пропозиції відповідно до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 №1177.
Відповідно до пункту 4.1. комерційної пропозиції, оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі та/або розрахункових документах (п.4.4. комерційної пропозиції).
Умовами пункту 5.1. комерційної пропозиції встановлено, що 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електроенергію має здійснюватись споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду незалежно від отримання рахунку (п.5.4. комерційної пропозиції).
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов'язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом (п.5.5. комерційної пропозиції).
Згідно з п.5.6.-5.7. комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
Відповідно до п.6. комерційної пропозиції, за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.
Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або розірвання (п. 10.3. комерційної пропозиції).
У п. 12.2 комерційної пропозиції порядок інформування споживача передбачає направлення інформації шляхом: через особистий кабінет, на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; засобами електронного зв'язку на офіційну електронну адресу споживача; смс-повідомленням на номер, наданий споживачем, за допомогою чат-програм; в місцях обслуговування клієнтів, тощо.
Додатком до комерційної пропозиції є ціни на універсальні послуги для малих непобутових споживачів постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» за січень та лютий 2025 року.
Позивач зазначив, що на виконання умов договору №1325 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у період січень-лютий 2025 року ним було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію у обсязі 6737 кВт*год на загальну суму 78917,54 грн з ПДВ на підтвердження чого суду надано акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки, а саме:
- акт за січень 2025 року від 31.01.2025, згідно з яким кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку - 5604 кВт*год на суму 65604,46 грн, у тому числі ПДВ 10934,08 грн та рахунок за спожиту електроенергію №1325 за січень 2025 року від 05.02.2025 на суму 65604,46 грн (кінцева дата сплати 12.02.2025);
- акт за лютий 2025 року від 28.02.2025, згідно з яким кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку - 1133 кВт*год на суму 13313,08 грн, у тому числі ПДВ 2218,85 грн та рахунок за спожиту електроенергію №1325 за лютий 2025 року від 02.03.2025 на суму 13313,08 грн (кінцева дата сплати 07.03.2025).
Акт та рахунок за січень 2025 року позивач 13.02.2025 направив на юридичну адресу споживача, на підтвердження чого ним надано до матеріалів справи: список згрупованих відправлень АТ «Укрпошта» №7 від 13.02.2025, супровідний лист №37 від 10.02.2025, фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 13.02.2025.
Акт та рахунок за лютий 2025 року позивач 18.03.2025 направив на юридичну адресу споживача, на підтвердження чого ним надано до матеріалів справи: «рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» №8420110364928 від 18.03.2025, супровідний лист №251 від 17.03.2025, фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 18.03.2025.
Матеріали справи містять банківську виписку по особовому рахунку позивача від 11.01.2023, з якої вбачається, що відповідачем здійснена оплата в розмірі 8400,00 грн, при цьому позивач наголошує, що ним з означеної суми вираховувались передоплати за договором, зокрема, за спірним періодом позивачем враховано суму у розмірі 293,41 грн.
До матеріалів справи додано лист АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №64/7239-вих від 20.06.2025, за змістом якого на запит ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» від 11.06.2025 №24/6001-вих повідомлено, що на теперішній час між АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та Фізичною особою-підприємцем Федоровим Олександром Васильовичем укладений та діє договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №1325 від 01.01.2019. Місцезнаходження об'єкту «нежитлове приміщення»: Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Білоусова, буд.2; ЕІС код точки обліку 62Z2809982462703 (16.06.2025 об'єкт, що розташований за адресою Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Білоусова, буд.2. ЕІС 62Z2809982462703 вилучено з договору згідно звернення споживача). Місце знаходження об'єкту «перукарня»: Донецька обл., м.Костянтинівка, вул. Шмідта, буд.33, кв.40; ЕІС код точки обліку 62Z0791601445804.
На підтвердження спожитих відповідачем обсягів електроенергії за спірний період позивачем до матеріалів справи надано засвідчену електронним цифровим підписом представника АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» інформацію щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) помісячно, а саме за січень та лютий 2025 року на загальний обсяг 6737кВт*год.
Позивач зазначає, що відповідач вказані вище акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) не підписав, повну та своєчасну оплату за поставлену електричну енергію не здійснив.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків за договором №1325 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електричну енергію за січень та лютий 2025 року позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з цим позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця Федорова Олександра Васильовича, м.Святогірськ про стягнення 79619,05 грн, з яких 78624,13 грн - основний борг, 472,43 грн - 3% річних, 522,49грн - інфляційні втрати.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №311 і безпосередньо договором.
У відповідності до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Положеннями частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Частиною четвертою ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з п. 93 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальна послуга постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
Позивач наполягає, що правовідносини між сторонами у справі щодо постачання електроенергії у січні та лютому 2025 року виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1325.
Водночас, у відзиві на позовну заяву, представником відповідача заперечується факт укладення договору та факт приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Зокрема відповідач вказує, що рахунків від позивача не отримував та не сплачував; електроенергію у будь-яких обсягах не споживав; заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії не підписував.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території» від 26.10.2018 №1268 рекомендовано суб'єктам господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії здійснити передачу даних побутових та малих непобутових споживачів відповідному постачальнику універсальної послуги на закріпленій території.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.11.2018 №1532 АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» видано ліцензію з розподілу електричної енергії, зокрема, на території Костянтинівського району Донецької області.
Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій ліцензіат на виконання вимог Закону зобов'язаний визначити та сформувати перелік споживачів, які відповідно до статті 1 Закону належать до категорії побутових та малих непобутових споживачів.
Згідно п. 6 Методичних рекомендацій ліцензіат забезпечує передачу даних, у тому числі персональних даних з дотриманням чинного законодавства, в електронному вигляді у форматі «xls».
Передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам (до п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Постановою НКРЕКП від 30.01.2019 № 113 встановлено алгоритм розподілу коштів для операторів систем розподілу (у тому числі як правонаступників енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території), згідно з яким АТ «Ощадбанк» перераховувати кошти, що надійшли на поточні рахунки із спеціальним режимом використання структурних підрозділів енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території (у тому числі правонаступниками яких є оператори систем розподілу), як оплата електричної енергії, у повному обсязі на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території (у тому числі правонаступниками яких є оператори систем розподілу).
Враховуючи зазначене, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на виконання Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 було передано побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», та у відповідності до Постанови НКРЕКП від 30.01.2019 №113 розподілено та перераховано кошти за електричну енергію по особовим рахункам (залишок коштів, повернення авансових платежів, переплати, тощо), зокрема, споживача Фізичної особи-підприємця Федорова Олександра Васильовича.
АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» було перераховано ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», для зарахування на особовий рахунок споживача, переплату, наявну за Фізичною особою-підприємцем Федоровим Олександром Васильовичем у розмірі 566,20 грн (повідомлення АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» від 20.02.2019 №01/1694-ис з витягом з реєстру споживачів та сумами повернених (перерахованих) коштів (39732295,59 грн) надано до матеріалів справи).
Згідно п.3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно до п.7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
У п.1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії зазначено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Позивачем на підтвердження наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем до відповіді на відзив на позовну заяву надано акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спірним договором за спожиту електроенергію за грудень 2022 року та лютий 2023 року, які підписані ЕЦП та отримані Федоровим О.В. в сервісі «Особовий кабінет», що відображається в документах «галочкою» в лівому нижньому куті.
Як зазначає позивач, вказані рахунки за спожиту електроенергію за грудень 2022 року та лютий 2023 року оплачені відповідачем відповідно до виписок по особовому рахунку від 11.01.2023 та 14.03.2023, в призначенні платежу яких зазначено: «Оплата за електроенергію за грудень рах.№1325 від 30.12.2022, ФОП Федоров Олександр Васильович»; «Оплата за електроенергію за лютий рах.№1325 від 01.03.2023, ФОП Федоров Олександр Васильович» (наведені виписки по особовому рахунку позивача наявні в матеріалах справи).
Водночас, в матеріалах справи наявний лист АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №64/7239-вих від 20.06.2025, зі змісту якого судом встановлено, що на теперішній час між АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та Фізичною особою-підприємцем Федоровим Олександром Васильовичем укладений та діє договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №1325 від 01.01.2019 та 16.06.2025 споживач звертався до оператора розподілу для вилучення з Договору об'єкту, що розташований за адресою Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Білоусова, буд.2. ЕІС 62Z2809982462703.
Таким чином, враховуючи вимоги законодавства, сукупність наданих доказів, зокрема, підписання актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунків за спожиту електроенергію за грудень 2022 року та лютий 2023 року та оплату відповідних рахунків, зміст листа АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №64/7239-вих від 20.06.2025, суд погоджується з твердженнями позивача, щодо того, що наведені у відзиві обґрунтування не спростовують факт наявності договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» та Фізичною особою-підприємцем Федоровим Олександром Васильовичем за договором №1325 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» для малих непобутових споживачів.
Отже, між сторонами був укладений та виконувався договір №1325 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» для малих непобутових споживачів.
На виконання умов договору №1325 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у період січень-лютий 2025 року позивачем було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію у обсязі 6737 кВт*год на загальну суму 78917,54 грн з ПДВ на підтвердження чого суду надано акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень-лютий 2025 року.
Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Згідно п.4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до п.4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
На підтвердження спожитих відповідачем обсягів електроенергії за спірний період позивачем до матеріалів справи надано засвідчену електронним цифровим підписом представника АТ «ДТЕК Донецькі електричні мережі» інформацію щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) помісячно, а саме за січень та лютий 2025 року на загальний обсяг 6737 кВт*год.
Позивачем суду доведено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу в січні та лютому 2025 року електроенергію у кількості 6737 кВт*год, доказів протилежного суду не надано.
Ціни на універсальні послуги для малих непобутових споживачів постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» за січень та лютий 2025 року встановлені у додатку до комерційних пропозицій для непобутових споживачів.
Матеріали справи містять докази направлення позивачем на юридичну адресу споживача актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень та лютий 2025 року та відповідних рахунків.
Водночас, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спожиту електроенергію не отримував, а перебування відповідача за його зареєстрованим місцезнаходженням є небезпечним для життя з урахуванням безпекової ситуації в країні.
Поряд з цим, позивач у відповіді на відзив на позовну заяву наголошує, що акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спожиту електроенергію за розрахункові періоди січень, лютий 2025 року 13.02.2025 та 18.03.2025 були направлені на юридичну адресу відповідача, однак зазначені акти та рахунки не були отримані Федоровим О.В. з причин, що не залежать від позивача. Окрім того, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спожиту електроенергію за січень, лютий 2025 року були доступні відповідачу в сервісі «Особистий кабінет», однак в порушення умов договору та комерційної пропозиції до нього, останній не сформував вказані рахунки та не здійснив оплату по ним.
Відповідно до п.5.5. комерційної пропозиції, виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов'язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом.
Згідно з п.5.6.-5.7. комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
Доказів невикористання відповідачем сервісу «Особистий кабінет» суду не надано. Окрім того, строк оплати послуг згідно умов договору не залежить від підписання відповідачем відповідних актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та отримання рахунків.
Таким чином, факт направлення позивачем актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень та лютий 2025 року та відповідних рахунків на юридичну адресу відповідача доведено належними доказами, однак підписані акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) на адресу позивача відповідач не повернув.
При цьому, враховуючи доводи відповідача, матеріали справи не містять жодних обґрунтованих заперечень з приводу підписання актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень та лютий 2025 року, а тому зазначені акти вважаються узгодженими сторонами на визначені в них обсяги спожитої електричної енергії.
Також, матеріали справи містять банківську виписку по особовому рахунку позивача від 11.01.2023, з якої вбачається, що відповідачем здійснена передоплата в розмірі 8400,00грн, при цьому позивач наголошує, що ним з означеної суми вираховувались передоплати за договором, зокрема, за спірним періодом позивачем враховано суму у розмірі 293,41 грн.
Отже, несплаченою за спірний період залишилась сума боргу в розмірі 78624,13 грн.
Водночас, у заявах по суті справи відповідач вказує, що 2014 році у зв'язку з частковою окупацією Донецької області він був вимушений виїхати у Республіку Грузію на тимчасове проживання. До тепер відповідач проживає та веде бізнес виключно на території Грузії, тому на вказаних позивачем об'єктах не веде господарську діяльність з 2014 року. Відповідач усвідомлює, що впродовж тривалого часу м.Костянтинівка Донецької області знаходиться близько фронту активних бойових дій та допускає, що у непрацюючій перукарні (за адресою м. Костянтинівка, вул. Шмідта, буд.33, кв. 40) було несанкціоноване використання електричної енергії третіми особами.
Разом з тим, позивач у відповіді на відзив на позовну заяву зазначив, що відповідач не звертався до позивача з заявою про припинення договірних відносин, доказів протилежного суду не надано, а твердження щодо несанкціонованого використання електричної енергії третіми особами не спростовують факту споживання електроенергії у січні, лютому 2025 року за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, буд.33, кв.40.
Дослідивши заперечення відповідача суд відзначає, що п.п. 1 п. 11.5.2. гл. 11.5 розділу ХІ Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, передбачено випадки припинення розподілу електричної енергії за заявою користувача: припинення (тимчасове або остаточне) експлуатації електроустановки; продаж/передача прав власності/користування на об'єкт користувача; інші тимчасові причини припинення електропостачання (виконання будівельних, аварійно-відновлювальних робіт тощо).
Згідно з п. 11.5.3. гл. 11.5 розділу ХІ Кодексу систем розподілу, обмеження/припинення розподілу електричної енергії відповідному користувачу має проводитися відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та цього Кодексу за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших користувачів.
Окрім того, відповідно до п.п.1 п.3.2. гл. 3 розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, до випадків припинення передачі електричної енергії за заявою користувача віднесено: припинення (тимчасове або остаточне) експлуатації електроустановки; продаж/передача прав власності/користування на об'єкт користувача; інші тимчасові причини припинення електропостачання (виконання будівельних, аварійно-відновлювальних робіт тощо).
Пунктом 3.4. гл. 3 розділу ХІ Кодексу систем передачі, встановлено, що за наявності технічної можливості ОСП зобов'язаний припинити/обмежити передачу електричної енергії користувачу із заявленої ним дати бажаного тимчасового припинення/обмеження передачі електричної енергії або остаточного припинення експлуатації електроустановки та/або продажу/передачі прав власності/користування на електроустановку (об'єкт).
Разом з цим, положеннями п. 7.9. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що електроживлення електроустановки може бути припинено оператором системи за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін (за погодженням з оператором системи) та на погоджений електропостачальником строк (який визначається власником електроустановки) після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з відключення.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення відповідачем всіх необхідних та залежних від нього дій щодо обмеження розподілу електроенергії за його електроустановкою.
Поряд з цим, умовами договору №1325 від 01.01.2019 сторони погодили порядок припинення постачання електричної енергії та припинення експлуатації електроустановок, таким чином приєднавшись до договору та фактично виконуючи його умови (що встановлено вище судом та підтверджується матеріалами справи) споживач був обізнаний яким саме чином йому слід діяти у разі припинення експлуатації електроустановки.
Відповідно до вимог п. 4.27 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/ або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
Водночас, з заявою про розірвання договору №1325 від 01.01.2019 чи з заявою про припинення розподілу електричної енергії відповідному користувачу за точкою обліку з ЕІС кодом 62Z0791601445804 (Донецька обл., м.Костянтинівка,вул. Шмідта, буд.33, кв.40) ФОП Федоров О.В. не звертався до постачальника та оператора системи розподілу, доказів протилежного не надано.
Також, з поданих до матеріалів справи доказів судом не встановлено, що відповідачем було надано в користування належну йому будівлю.
Будь-яких документально підтверджених свідчень щодо користування приміщенням за певною адресою іншими особами протягом спірного періоду відповідачем ні позивачу, ні суду не було надано, матеріали справи не містять доказів на підтвердження означених обставин.
Стаття 527 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Як встановлено судом, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1325 від 01.01.2019 укладений між позивачем та відповідачем не встановлює, що обов'язок з оплати за спожиту електричну енергію покладається на третіх осіб та не створює такого обов'язку для третьої особи, а навпаки, передбачає, що зобов'язання за договором щодо оплати здійснюється споживачем за договором особисто.
Водночас, виконання відповідачем свого обов'язку за договором щодо оплати за поставлену електричну енергію, не позбавляє відповідача права зворотної вимоги (регресу) до третьої особи у відповідному розмірі.
З огляду на зазначене, суд не погоджується з твердженнями представника відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Окрім того, стороною договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1325 від 01.01.2019 є саме відповідач, який відповідно до умов договору має зобов'язання щодо оплати позивачу за використану електричну енергію.
Згідно із вимогами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електроенергію має здійснюватись споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду не залежно від отримання рахунку (п.5.4. комерційної пропозиції).
Отже, враховуючи умови договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1325 та комерційної пропозиції, строк оплати за спожиту електроенергію за січень та лютий 2025 року є таким, що настав.
Доказів погашення заборгованості в повному обсязі матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, а також те, що матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 78624,13 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем також нараховані, сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором в розмірі 522,49грн за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 та 3% річних в розмірі 472,43 грн за період з 13.02.2025 по 30.04.2025.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.6 комерційної пропозиції, за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення
Здійснивши перерахунок суми збільшення заборгованості з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга. Закон», суд дійшов висновку, що їх сума є арифметично вірною.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 42, 46, 73, 76, 79, 86, 123, 210, 233, 236-241, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро до Фізичної особи-підприємця Федорова Олександра Васильовича, м.Святогірськ про 79619,05 грн - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Федорова Олександра Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Січових стрільців, буд.4Д, код ЄДРПОУ 42086719) заборгованість у розмірі 78624,13 грн, 3% річних у розмірі 472,43 грн, інфляційні втрати у розмірі 522,49 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 25.08.2025.
Суддя Г.Є. Курило