іменем України
11.08.2025 Справа №905/391/25
Суддя - Говорун О.В.
Секретар - Руденко Е.В.
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжхлібінвест" (вул. Липківського Василя Митрополита, б. 45, оф. 417, м. Київ, 03035).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (вул. Борщагівська, б. 154, м. Київ, 03056).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріфуд Експресс" (вул. Липківського Василя Митрополита, будинок 45, офіс 417, м. Київ, 03035).
Про відшкодування збитків у розмірі 258942,29 грн.
Представники учасників справи:
представник позивача - Поліщук Р.А.;
представник відповідача - Калниш В.Г.;
представник третьої особи 1 - не з'явився;
представник третьої особи 2 - не з'явився.
Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжхлібінвест" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди у сумі 258942,29 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідачем позивачу було завдано шкоду. ДТП було скоєно 27.01.2024 водієм ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, власником якого є відповідач.
Цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу застраховано ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" за полісом ОСЦПВВНТЗ №215985889 від 28.07.2023.
Згідно з ремонтною калькуляцією №10900198424 від 20.02.2024, за погодженням сторін, розмір матеріального збитку позивачу складає 77543,80 грн.
Страховиком здійснено розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 76043,8 грн, яка перерахована позивачу.
Також, водієм ОСОБА_1 на користь позивача сплачено франшизу в розмірі 1500 грн.
Відповідно до висновку експерта за результатами транспортної товарознавчої експертизи від 28.03.2024 №00824, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 336486,09 грн.
За таких обставин, загальний розмір завданих та не відшкодованих позивачу збитків становить 258942,29 грн.
Відповідно до ухвали суду від 21.04.2025, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування".
Згідно з ухвалою суду від 10.06.2025, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріфуд Експресс".
Від представника відповідача до суду надійшов відзив в якому зазначено, що ТОВ "Запоріжхлібінвест" є неналежним відповідачем у справі та який не несе відповідальності перед позивачем за матеріальну шкоду спричинену ушкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригод.
Так, 01.09.2020 між власником транспортного засобу та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріфуд Експресс" укладено договір оренди транспортних засобів №63/1, відповідно до якого відповідач передав у тимчасове платне користування та володіння транспортний засіб АС АС-G 330202 АХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Договір був укладений до 31.08.2023 з автоматичним продовженням строку дії на кожен наступний календарний рік.
Вказаний транспортний засіб був виведений з оренди додатковою угодою від 16.09.2024.
Відповідно до абз.7 п.2.2 договору оренди транспортних засобів, за збитки завдані внаслідок ДТП третім особам відповідає орендар.
Таким чином, станом на момент скоєння дорожньо-транспорної пригоди транспортний засіб АС АС-G 330202 АХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходився у правомірному володінні та експлуатації саме ТОВ "Агріфуд Експресс".
Відповідач посилається на висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц в якому зазначено, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Таким чином, особою, яка несе відповідальність за спричинення матеріальної шкоди є орендар транспортного засобу та належним відповідачем у справі є орендар транспортного засобу АС АС-G 330202 AХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_3 - ТОВ "АГРІФУД ЕКСПРЕСС".
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Вказана позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №461/8496/15-ц.
З доданих до матеріалів справи встановлено, що саме відповідач є особою, яка як власник володіла транспортним засобом - автомобілем АС АС-G 330202 AХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №676822; постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.02.2024 по справі №227/487/24; відсутністю повідомлення відповідача про договір оренди на повідомлення судового експерта про проведення огляду службового автомобіля, згідно з висновком експерта №00824 від 28.03.2024.
Від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що страховиком у передбачені законом строки повністю було виконано свої зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування позивачу у розмірі, які передбачені нормами чинного законодавства.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріфуд Експресс" надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що транспортний засіб АС АС-G 330202 AХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на момент ДТП знаходився в оренді ТОВ "АГРІФУД ЕКСПРЕСС". Водій ОСОБА_1 , що керував транспортним засобом на момент ДТП знаходився в трудових відносинах з ТОВ "АГРІФУД ЕКСПРЕСС". Цивільно-правова відповідальність власників ТЗ щодо зазначеного ТЗ була застрахована ПРАТ "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ", яка виплатила страхове відшкодування у повному обсязі.
Від представника позивача надійшли додаткові пояснення, які аналогічні за змістом викладені у відповіді на відзив представника відповідача.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ААД№676822, 27.01.2024 о 07:40 год., в м. Добропілля по пров. Почтовий, 11, гр. ОСОБА_1 керуючи автомобілем АС АС-G 330202 АХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_2 на закругленій автодорозі, будучи не уважним не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку (мокрий сніг), виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Teana реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням гр. ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. В наслідок зіткнення обидва транспортних засобів отримали механічні пошкодження (а.с.7).
Відповідно до постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.02.2024 у справі №227/487/24, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн (а.с.12).
Як зазначено позивачем в позові, а також ПрАТ "Арсенал Страхування" у письмових поясненнях, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу АС АС-G 330202 АХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", поліс ОСЦПВВНТЗ №215985889 від 28.07.2023.
10.02.2024 позивачем був складений акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) (а.с.10).
Вартість пошкоджених деталей легкового автомобіля Nissan Teana реєстраційний номер НОМЕР_4 станом на 21.03.2024 становить 77543,80 грн (а.с.14).
Страховиком позивачу було сплачено 76043,8 грн.
ОСОБА_1 на користь позивача сплачено франшизу в розмірі 1500 грн (а.с.13).
Відповідно до висновку судового експерта Ковтуна Максима Євгенійовича (свідоцтво №52-23/П від 20.07.2023), вартість відновленого ремонту автомобіля "Nissan Teana", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 27.01.2024, складає - 336486,09 грн (а.с.15-31).
01.09.2020 між ТОВ "Запоріжхлібінвест" (орендодавець) та ТОВ "Агріфуд Експресс" (орендар) укладено договір №63/1 оренди транспортних засобів відповідно до п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування та володіння транспортні засоби, перелік яких наведено в додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною (позиція 61 додатку №1 до договору) (а.с.43-46).
Відповідно до п. 2.2 договору, орендар зобов'язаний здійснити за свій рахунок всі види обов'язкового страхування, передбачені для власників і володільців транспортних засобів чинним законодавством України.
Згідно з п.5.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.08.2023. Однак у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
16.09.2024 між ТОВ "Запоріжхлібінвест" та ТОВ "Агріфуд Експресс" укладено додаткову угоду до договору оренди транспортних засобів від 01.09.2020 №63/1 відповідно до якої вирішено виключити (вивести) з 16.09.2024 з переліку транспортних засобів, що передані в оренду, 2 одиниці, зокрема, вантажний фургон хлібний АС АС-G 330202 АХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується актом приймання-передачі до додаткової угоди від 16.09.2024 до договору оренди транспортних засобів від 01.09.2020 №63/1 (а.с.47).
Вищезазначені обставини свідчать про те, що джерело підвищеної небезпеки - вантажний фургон хлібний АС АС-G 330202 АХХ-1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент вчинення ДТП - 27.01.2024, перебував в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріфуд Експресс".
Відповідно до довідки ТОВ "Агріфуд Експресс" від 01.05.2025 №1/05, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Агріфуд Експресс" на посаді водія та протягом періоду з 08.11.2022 по 31.01.2024 та керував транспортним засобом АС АС-G 330202 АХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився в оренді ТОВ "Агріфуд Експресс" (а.с.58, 115).
Згідно з ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Тобто нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб'єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки.
Аналогічний правовий висновок викладено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 №426/16825/16-ц.
Як було зазначено вище, станом на дату ДТП транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , на підставі договору оренди перебував в користуванні ТОВ "Агріфуд Експрес".
ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах також з ТОВ "Агріфуд Експрес".
Отже, визначений позивачем відповідач у справі - ТОВ "Запоріжхлібінвест", який хоч і був власником транспортного засобу АС АС-G 330202 АХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_2 , не може нести відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, оскільки вказаний транспортний засіб знаходився в оренді ТОВ "Агріфуд Експресс", а ОСОБА_1 , який керував цим транспортним засобом під час ДТП, перебував у трудових відносинах з ТОВ "Агріфуд Експресс".
Зазначені вище обставини були підтверджені поданими відповідачем та третьою особою2 під час підготовчого провадження доказами разом з відзивом на позовом та запереченням на відповідь на відзив.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.48 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача (співвідповідача) у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
За змістом Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Позивачу було відомо про зміст поданих відповідачем документів, однак клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача від представника позивача не надходило.
Між тим, суд не вправі з власної ініціативи замінювати неналежного відповідача, або залучати до участі у справі співвідповідача, оскільки для цього необхідна подання вмотивованої заяви позивача у порядку та строки, передбачені ГПК.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачу було відомо, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - АС АС-G 330202 АХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхуваня", поліс №215985889, оскільки позивач в позові сам зазначає про наявність такого полісу, а також враховуючи звернення позивача до вказаної страхової компанії з повідомлення про ДТП та заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування (а.с.8, 84).
Тобто, позивач був ознайомлений зі змістом вказаного полісу та вочевидь не міг не знати яка особа є страхувальником за цим полісом.
Жодних доказів на підтвердження того, що саме відповідачем був укладений договір страхування з ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхуваня" (поліс №215985889) до суду надано не було.
Також суд відхиляє доводи позивача, що саме відповідач є особою, яка як власник володіла транспортним засобом - автомобілем АС АС-G 330202 AХХ-1 реєстраційний номер НОМЕР_2 , що на думку позивача підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №676822, постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.02.2024 по справі №227/487/24 та відсутністю повідомлення відповідача про договір оренди на повідомлення судового експерта про проведення огляду службового автомобіля, згідно з висновком експерта №00824 від 28.03.2024.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №676822 дійсно зазначається про належність ТОВ "Запоріжхлібінвест" транспортного засобу АС АС-G 330202 AХХ-1, номерний знак НОМЕР_2 .
Однак, ця інформацію стосується саме власника транспортного засобу, а не особи, яка, виходячи з наданих учасниками справи доказів, станом на дату ДТП фактично користувалась цим транспортним засобом на підставі договору оренди.
Відомості щодо фактичного володільця (наявності договору оренди) транспортного засобу могли бути невідомі працівнику поліції, який складав протокол, та не є необхідними для розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, оскільки до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, притягується фізична особа - водій транспортного засобу.
Відповідно до ч.6 ст.75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою лише у вказаних вище питаннях.
Відсутність повідомлення відповідача про договір оренди на повідомлення судового експерта про проведення огляду службового автомобіля, також не може свідчити що саме відповідач володів транспортним засобом станом на дату ДТП.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що визначений позивачем відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжхлібінвест" не є належним, а отже суд відмовляє в задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
В И Р I Ш И В:
Відмовити в позові повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.08.2025.
Суддя О.В. Говорун