09 липня 2025 року
м. Чернівці
справа № 727/13640/24
провадження 22-ц/822/537/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіна Н. Ю.
суддів Височанської Н.К., Литвинюк І.М.
секретаря Паучек І.І.
з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Полєтаєва,8» Збаранської Зінаїди Борисівни
учасники справи:
позивач ОСОБА_2
відповідач Чернівецька міська рада, Управління комунальної власності Чернівецької міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Полєтаєва, 8»
за апеляційною скаргою Чернівецької міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 квітня 2025 року, головуючий у першій інстанції Бойко М.Є.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 у грудні 2024 року звернулася до суду з позовом до Чернівецької міської ради, управління комунальної власності Чернівецької міської ради з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Полєтаєва, 8" про визнання незаконними дій управління комунальної власності Чернівецької міської ради щодо відмови у приватизації житлового приміщення та зобов'язання провести приватизацію квартири за відсутності ордеру.
Зазначала, що постійно проживає, зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 загальною площею 35,0 кв.м., житловою площею 20,4 кв.м.
Квартира АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду місцевих рад, є власністю територіальної громади м. Чернівці та перебуває на балансі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Полетаєва, 8».
З метою реалізації права на безоплатну приватизацію зазначеного житлового приміщення звернулася до управління комунального міського майна Чернівецької міської ради з відповідною заявою 25 липня 2024 року.
Листом управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 30 серпня 2024 року повідомлено, що відсутні підстави для приватизації житла оскільки до заяви не надано копію ордера.
Чоловікові ОСОБА_3 на підставі протоколу спільного рішення адміністрації та профкому ДП БУ-147 від 18 вересня 1985 року було надано орден на вселення до спірного жилого приміщення, який не збережений, відсутній в управлінні комунального майна Чернівецької міської ради, у Державному архіві Чернівецької області, ДП БУ-147.
Просила визнати відмову управління комунального майна Чернівецької міської ради від 19 серпня 2024 року № В-901/14/01-13/1170 у приватизації ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 неправомірною.
Зобов'язати управління комунального майна Чернівецької міської ради провести приватизацію житлового приміщення (квартири )за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 35,0 кв.м., житловою площею 20,4 кв. м. на користь ОСОБА_2 та членів її сімї за відсутності ордера.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 квітня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано неправомірною відмову управління комунального майна Чернівецької міської ради від 19 серпня 2024 року N?B-901/14/01-13/1170 у приватизації ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 .
В іншій частині відмовлено.
Вирішено питання з розподілу судових витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 квітня 2025 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до управління комунальної власності Чернівецької міської ради про визнання незаконними дій управління комунальної власності Чернівецької міської ради щодо відмови у приватизації житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 , розподілу судових витрат скасувати.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Зазначає про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, надання управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради листом від 19 серпня 2024 року № В-901/14/01-13 №В-901/14/01-13 роз'яснення ОСОБА_2 щодо переліку документів, які необхідно надати до заяви на приватизацію квартири, а не відмовлено ОСОБА_2 у приватизації квартири АДРЕСА_1 .
Вважає, що ОСОБА_2 обрано неналежний спосіб захисту, оскільки на підставі протоколу спільного рішення адміністрації ДП БУ-№147 Відкритого акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд», чоловіку було надано право на отримання житлової площі в гуртожитку за адресою АДРЕСА_3 , за рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09 березня 2004 року №190/5 ОСОБА_4 проживає у кімнаті 67 житловою площею 18,10 кв.м., проте ОСОБА_2 подано заяву на приватизацію квартири АДРЕСА_4 житловою площею 20,40 кв.м.
Також з технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що на сьогодні вона складається з двох кімнат, кухні, комори та коридору загальною площею 35,00 кв.м., житловою площею 20,40 кв.м., в той час як поселялась сім'я ОСОБА_2 у кімнату житловою площею 18,10 кв.м.
Посилається на те, що за змістом статті 58 Житлового кодексу України ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення. Механізм реалізації права громадянина на приватизацію житла є можливим у разі надання доказів законного зайняття житлової площі, підтвердженого ордером.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу управління комунальної власності Чернівецької міської ради залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 до управління комунального майна Чернівецької міської ради про визнання відмови управління комунального майна Чернівецької міської ради від 19 серпня 2024 року № В-901/14/01-13/1170 у приватизації ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 неправомірною, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає захисту право ОСОБА_2 на приватизацію жилого приміщення за відсутності ордера на вселення у обраний спосіб.
На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2 вселилася у квартиру, яка на даний час має номер АДРЕСА_1 з дотриманням вимог закону, несе витрати з утримання займаного житлового приміщення, правомірність проживання ОСОБА_2 у цьому жилому приміщення не оспорюється.
Тривале проживання у спірному житловому приміщенні ОСОБА_2 є достатньою підставою для того, щоб вважати це нерухоме майно її житлом у розумінні статті 8 Конвенції, й таким, що підлягає приватизації відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Відмовляючи у позові ОСОБА_2 до управління комунального майна Чернівецької міської ради про зобов'язання провести приватизацію житлового приміщення (квартири )за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 та членів її сімї за відсутності ордера суд першої інстанції зазначив, що зобов'язання судом управління комунального майна Чернівецької міської ради про зобов'язання провести приватизацію житлового приміщення (квартири )за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас судом першої інстанції зазначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.
Суд не може підміняти інший орган державної влади або місцевого самоврядування, перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цих органів.
Разом з тим суд першої інстанції дійшов висновку, що Чернівецька міська рада не є належним відповідачем за позовом ОСОБА_2 про визнання відмови управління комунального майна Чернівецької міської ради від 19 серпня 2024 року № В-901/14/01-13/1170 у приватизації ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 неправомірною, зобов'язання провести приватизацію житлового приміщення (квартири ).
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам відповідає.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09 березня 2004 року №190/5 «Про надання статусу житлового будинку відомчого підпорядкування гуртожитку по АДРЕСА_5 » надано статус житлового будинку відомчого підпорядкування з загальними комунальними зручностями будинку АДРЕСА_5 , який використовувався як гуртожиток Малим приватним підприємством «Буковинатрансбуд».
За списком мешканців гуртожитку по АДРЕСА_5 , яким згідно спільного рішення адміністрації, профкому ДП БУ-147 та спілки надані кімнати під житло вбачається, кімната АДРЕСА_6 в цьому будинку була надана ОСОБА_3 .
Рішенням виконкому Чернівецької міської ради віл 23 лютого 2010 року №110/3 «Про затвердження акту приймання-передавання у комунальну власність житлового будинку АДРЕСА_5 з передачею його на баланс об?єднанню співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) Полетаєва,8» затверджено акт приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади м. Чернівців стовісімнадцятиквартирного житлового будинку АДРЕСА_5 від Малого приватного підприємства «Буковинатрансбуд» з передачею його на баланс ОСББ Полетаєва,8 для утримання та обслуговування.
Відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові, зареєстрованого управлінням реєстрації актів громадянського стану Чернівецької міської ради Чернівецької області вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив прізвище, ім'я на ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації актів про переміну прізвища, імені, по батькові 06.06.2000 року зроблено запис №368.
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13 березня 2006 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 19 серпня 2010 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, 23 жовтня 1962 року ОСОБА_6 укладений шлюб з ОСОБА_7 , про що зроблено відповідний актовий запис за №1339.
Копією форми №16 підтверджується реєстрація з 1988 року ОСОБА_2 у гуртожитку АДРЕСА_5 .
З витягу з реєстру територіальної громади №2024/007752944 від 02.07.2024 року, вбачається, що ОСОБА_2 з 29.10.2010 року зареєстрована за адресою : АДРЕСА_7 . ( а.с.11). Відповідно до довідки про склад сім'ї №28 від 15.11.2024 року ОСББ «Полєтаєва,8» вбачається, що за адресою: АДРЕСА_7 . зареєстровані також члени її сім'ї: з 27.12.1999 року - син ОСОБА_8 , з 29.10.2010 року син - ОСОБА_9 , з 08.05.2019 року онук - ОСОБА_10 .
Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28.03.2017 року №141/7 "Про визначення технічної можливості поліпшення житлового фонду шляхом його перепланування або переобладнання в м. Чернівцях» ( пункт 1.6) визначено технічну можливість та збережено виконане перепланування та переобладнання квартир і допоміжних приміщень ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , які проживають в квартирі АДРЕСА_1 та з метою влаштування окремої квартири виконали перепланування, обладнали житлову кімнату 10,0 кв.м, сумісний санвузол 3,7 кв.м. коридор 3,2 кв.м. та кухню 7,4 кв.м. на площі умивальні коридору, комори загального користування та на частині площі житлової кімнати. Після перепланування житлова площа квартири складає 20,4 кв.м., загальна - 35,0 кв.м.(підстава: висновок постійно діючої міжвідомчої комісії від03.03.2017 року, протокол N?3 технічний висновок ЧМКБТ, замовлення N?56-1/2016-113, 56-1/2016-АР, витяг з протоколу загальних зборів ОСББ).
За повідомленням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Полєтаєва, 8» відомості щодо укладення ОСОБА_2 договору найму житлового приміщення, укладеного на підставі спеціального ордеру та/або договору оренди житла за адресою: АДРЕСА_5 відсутні. Відповідно до списку мешканців гуртожитку по АДРЕСА_5 станом на 2002 рік кімнату під АДРЕСА_8 займав ОСОБА_4 ( покійний чоловік ОСОБА_2 ), з сім?єю із 2-х осіб. Раніше сім?я проживала в кімнаті АДРЕСА_9 (наймач, дружина та син), за вищевказаною адресою. Після смерті основного квартиронаймача - ОСОБА_4 в квартирі залишилася проживати його дружина - ОСОБА_2 з сім?єю. Надалі, п. 1.6 рішення №141/7 від 28.03.2017 року виконавчий комітет вирішив визначити технічну можливість та зберегти виконане перепланування квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , у якій сім?я проживає по теперішній час.
Відповідно до списку громадян Шевченківського району м. Чернівці, які мають право на отримання приватизаційних паперів у Чернівецькому обласному управлінні Ощадбанку України, у ньому як такі особи зазначені: ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .
До матеріалів справи приєднано заяву ОСОБА_2 до управління комунального майна Чернівецької міської ради від 25 липня 2024 року, якою ОСОБА_2 просила передати квартиру АДРЕСА_1 у приватну власність членам сім'ї у рівних частках.
За повідомленням управління комунального майна Чернівецької міської ради від 30 серпня 2024 року В-901/14/01-13/1170 немає законних підстав для прийняття рішення органу приватизації про передачу у власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , оскільки не надано копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку.
З інформаційної довідки №1052 від 15 листопада 2024 року вбачається, що документи Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд» Будівельного управління - 147 на зберігання до архіву не надходили, не представляється можливим надати копію протоколу спільного рішення адміністрації та профкому Будівельнрого управління - 147 від 18 вересня 1985 року, на підставі якого було надано право на отримання житлової площі (кімнати в гуртожитку) ОСОБА_3 та копію ордеру.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 зазначено таке: «Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)).
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21).
Не можна погодитися з доводами управління комунального майна Чернівецької міської ради, на які є посилання в апеляційній скарзі, щодо обрання ОСОБА_2 неналежного способу захисту.
Згідно із частиною одинадцятою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Якщо органи приватизації зволікають із прийняттям відповідних рішень, вони мають бути зобов'язані вжити усіх визначених законодавством заходів щодо приватизації та розглянути заяву про передання спірного житла у приватну власність позивача.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду 06 листопада 2023 року у справі № 296/8558/21 (провадження № 61-1311сво23).
Відповідно до висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 483/731/19 (провадження № 61-1845св20), такий спосіб захисту в разі порушення права під час приватизації майна, як визнання безпідставної відмови органу приватизації передати у приватну власність таке майно з державного житлового фонду з покладенням обов'язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення є належним.
З матеріалів справи вбачається реєстрація ОСОБА_2 у гуртожитку по АДРЕСА_5 з 1988 року.
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09 березня 2004 року №190/5 «Про надання статусу житлового будинку відомчого підпорядкування гуртожитку по АДРЕСА_5 » надано статус житлового будинку відомчого підпорядкування з загальними комунальними зручностями будинку АДРЕСА_5 , який використовувався як гуртожиток Малим приватним підприємством «Буковинатрансбуд».
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23 лютого 2010 року №110/3 «Про затвердження акту приймання-передавання у комунальну власність житлового будинку N? НОМЕР_3 на АДРЕСА_10 з передачею його на баланс об?єднанню співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) Полетаєва,8» затверджено акт приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади м. Чернівців стовісімнадцятиквартирного житлового будинку АДРЕСА_5 від Малого приватного підприємства «Буковинатрансбуд» з передачею його на АДРЕСА_5 для утримання та обслуговування.
На підставі витягу з рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28 березня 2017 року №141/7 "Про визначення технічної можливості поліпшення житлового фонду шляхом його перепланування або переобладнання в м. Чернівцях» ( пункт 1.6) визначено технічну можливість та збережено виконане перепланування та переобладнання квартир і допоміжних приміщень ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , які проживають у квартирі АДРЕСА_1 , та з метою влаштування окремої квартири виконали перепланування, обладнали житлову кімнату 10,0 кв.м, сумісний санвузол 3,7 кв.м. коридор 3,2 кв.м. та кухню 7,4 кв.м. на площі умивальні коридору, комори загального користування та на частині площі житлової кімнати. Після перепланування житлова площа квартири складає 20,4 кв.м., загальна - 35,0 кв.м.
Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
За правилами частини першої статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.
Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.
У частині третій статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ (частина друга статті 1 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду").
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках ( житлові кімнати, житлові блоки ( секції), кімнати у квартирах та багатоквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (частина друга статті 2 вказаного Закону).
Приватизація здійснюється, в тому числі, шляхом безоплатної передачі громадянам квартир ( будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю ( стаття 3 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду»).
Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду» кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.
У частинах першій, десятій статті 8 цього Закону зазначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься: відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України « Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, частина друга статі 2 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду»).
Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18), за яким тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним, до яких належать: 1) відсутність у особи права на приватизацію; 2) заборона приватизувати конкретне приміщення.
Відповідно до пункту 18 Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім'ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім'ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 296/8558/21 (провадження № 61-1311сво23) вказано: «Відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Отже, прийняття відповідного рішення належить виключно до компетенції відповідача та від дій позивача не залежить. У цьому випадку порушення прав позивача відбувається у формі відмови та бездіяльності відповідача у здійсненні особою права на приватизацію житлового приміщення. Таким чином, якщо органи приватизації зволікають із винесенням відповідних рішень, вони мають бути зобов'язані вжити усіх визначених законодавством заходів щодо приватизації та розглянути заяву про передачу спірного житла у приватну власність позивача».
До матеріалів справи приєднано заяву ОСОБА_2 до управління комунального майна Чернівецької міської ради від 25 липня 2024 року, якою ОСОБА_2 просила передати квартиру АДРЕСА_1 у приватну власність членам сім'ї у рівних частках.
За повідомленням управління комунального майна Чернівецької міської ради від 30 серпня 2024 року В-901/14/01-13/1170 немає законних підстав для прийняття рішення органу приватизації про передачу у власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , оскільки не надано копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку.
Відповідно до статті 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації надає громадянину спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу
Пунктом 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради міністрів УРСР і Української республіканської ради профспілок від 11 грудня 1984 року №470 ( у редакції, чинній на час вселення позивачки до спірного житлового приміщення та реєстрації за вказаною адресою), було передбачено, що при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.
Отже, ордер не підлягає зберіганню у наймача квартири та є документом з обмеженим строком дії, який лише дає право на вселення у квартиру та який ОСОБА_3 (чоловік ОСОБА_2 ) зобов'язаний був здати після вселення.
Водночас відсутність ордера на вселення до житлового приміщення в особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку у цьому приміщенні, сама собою не впливає на правомірність її вселення.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19, від 10 лютого 2025 року у справі № 552/317/23, провадження № 61-3080св24.
Ненадання заявником органу приватизації ордера на вселення до квартири, яку бажає приватизувати заявник, не може бути єдиною підставою для відмови йому у приватизації житла.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19 (провадження № 61-2708св20) та від 26 лютого 2024 року у справі № 344/12427/21 (провадження № 61-8228св23), від 27 серпня 2024 року у справі № 201/193/22 (провадження № 61-16334св23).
Встановивши, що ОСОБА_2 вселилася до квартири АДРЕСА_11 з дозволу ОСОБА_3 як наймача, якому було видано ордер на вселення, ОСОБА_2 зареєстрована і постійно проживає у зазначеній квартирі та несе витрати з її утримання, сплачуючи за особовим рахунком, який у зв'язку із смертю чоловіка переоформлено на ОСОБА_2 , має достатні та триваючі зв'язки з конкретним місцем проживання як житлом, яким у розумінні статті 8 Конвенції є квартир АДРЕСА_1 , на дотримання принципу належного урядування Чернівецькою міською радою не оспорюється законність проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 участі у приватизації державного житлового фонду не брала, житлові чеки не використовувала, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що порушене право ОСОБА_2 на приватизацію житла, в якому вона проживає, зареєстрована, підлягає захисту.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 квітня 2025 року слід залишити без змін.
Розподіл судових витрат
На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 квітня 2025 року підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат не проводиться.
Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17.
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 квітня 2025 року без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді Н. К. Височанська
І. М. Литвинюк