Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/347/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
Іменем України
(резолютивна частина)
14.08.2025 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі:
представника
власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції у м. Кропивницькому клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2025 року, про арешт майна
Слідчий СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, у кримінальному провадженні №12025121110000332 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У клопотанні слідчий просив накласти арешт на автомобіль «Toyota» AYGO з р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , з метою забезпечення належного збереження слідів вчиненого кримінального правопорушення, безперешкодного доступу сторони кримінального провадження до автомобіля, для забезпечення проведення судових інженерно-транспортних (автотехнічної та транспортно-трасологічної) експертиз, а також у майбутньому забезпечення виконання рішення суду.
Ухвалою слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2025 року вказане клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на автомобіль «Toyota» AYGO з р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речового доказу, із забороною користування та розпорядження цим майном.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення і достатність доказів, які вказують на це, правову підставу для арешту майна та можливість його використання як речового доказу у кримінальному провадженні. Враховано наслідки арешту майна для власників і третіх осіб, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а відтак клопотання підлягає до задоволення.
В апеляційній скарзі представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що слідчий суддя дійшов до помилкового висновку про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на автомобіль «Toyota» AYGO з наступних підстав.
В ухвалі слідчого судді допущено описку в прізвищі особи на яку здійснено наїзд « ОСОБА_9 » замість ОСОБА_9 . При цьому, ОСОБА_8 є рідною дочкою ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
05.07.2025 близько 11 год. ДТП відбулося, оскільки ОСОБА_10 допомагала своїй дочці ОСОБА_8 виїхати з паркувального майданчику.
Станом на 22.07.2025 ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України не пред'являлася, а тому слідчий суддя місцевого суду безпідставно зазначив в оскаржуваній ухвалі про наявність обґрунтованої підозри.
Крім того, автомобіль «Toyota» AYGO було оглянуто та виявлено відсутність будь - яких механічних пошкоджень, і на даний час в рамках даного кримінального провадження слідчим призначено відповідну експертизу, і експертом за участі ОСОБА_8 оглянуто автомобіль.
За таких обставин, вважає, що відсутні будь які правові підстави у кримінальному продовженні існування накладеного арешту на автомобіль «Toyota» AYGO, оскільки з автомобілем вже проведено необхідні слідчі дії, а саме оглянуто експертом, а тому він втратив статус речового доказу в кримінальному провадженні.
Також представник зазначає, що слідчим станом на 22.07.2025 не допитано ОСОБА_10 і остання відповідно не визнавалася потерпілою у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим ОСОБА_10 написала заяву на ім'я ОСОБА_8 в довільній формі, в якій зазначила про те, що не має жодних претензій матеріального чи морального характеру до своєї доньки ОСОБА_8 в межах кримінального провадження.
Крім того, ОСОБА_8 має сина ОСОБА_11 , який є інвалідом ІІ групи (довідка №174777), обмежений в самообслуговуванні, здатності до орієнтації, спілкування, контролю поведінки, а тому ОСОБА_8 використовує автомобіль для ефективного забезпечення потреб сім'ї. Також використовує даний автомобіль для переміщення хворого сина, а також своєї матері ОСОБА_10 , яка є особою похилого віку.
Також представник зазначає, що ОСОБА_8 офіційно працевлаштована, і місце її роботи значно віддалене від місця проживання, а тому за відсутності автомобіля остання, позбавлена можливості оперативного пересування по смт. де відсутній громадський транспорт.
За вказаних обставин представник вважає, що у кримінальному провадженні відсутні будь які об'єктивні потреби у продовженні існування арешту на автомобілі «Toyota» AYGO, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді місцевого суду підлягає до скасування.
Апеляційним судом завчасно направлено до Кіровоградської обласної прокуратури повідомлення про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2025 року, про арешт майна.
Однак, прокурор, будучи повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив і ніяких клопотань про відкладення розгляду не подавав, а тому, відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України, апеляційний суд, враховуючи, що його неявка не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора.
Заслухавши суддю доповідача, представника власника майна у підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.
Відповідно до ст.23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, а відповідно до ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно положень ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вказані вимоги закону слідчим суддею при постановленні ухвали про арешт автомобіля «Toyota» AYGO з р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 , не було дотримано у повному обсязі.
Як вбачається з клопотання в провадженні СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження №12025121110000332 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В межах даного кримінального провадження, слідчий СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що під час досудового розслідування було встановлено, що 05.07.2025 року близько 11 год. на перехресті вул. Центральна та вул. Пушкіна в с-щі. Новоархангельськ, Голованівського району, Кіровоградської області сталася ДТП шляхом наїзду автомобіля «Toyota» AYGO з р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 , на ОСОБА_10 , яка перебувала неподалік. Внаслідок вказаної ДТП ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження.
05.07.2025 року під час проведення огляду місця події, а саме місця ДТП встановлено, що автомобіль «Toyota» AYGO з р.н. НОМЕР_1 є учасником дорожньо-транспортної пригоди, водій якого здійснив наїзд на пішохода, та тим самим має значення для кримінального провадження. Вказаний транспортний засіб було оглянуто та виявлено відсутність будь - яких механічних пошкоджень. Власником даного транспортного засобу згідно свідоцтва про НОМЕР_4 та водієм на момент ДТП являється ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 .
Таким чином, з метою забезпечення належного збереження слідів вчиненого кримінального правопорушення, безперешкодного доступу сторони кримінального провадження до автомобіля «Toyota» AYGO з р.н. НОМЕР_2 , для забезпечення проведення судових інженерно-транспортних (автотехнічної та транспортно-трасологічної) експертиз, а також у майбутньому забезпечення виконання рішення суду просив накласти арешт на вказаний транспортний засіб.
Ухвалою слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2025 року вказане клопотання слідчого задоволено.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення і достатність доказів, які вказують на це, правову підставу для арешту майна та можливість його використання як речового доказу у кримінальному провадженні. Враховано наслідки арешту майна для власників і третіх осіб, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Проте, з такими висновками колегія суддів не може погодитись.
Дослідивши матеріали провадження, обставини справи, апеляційний суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна - транспортного засобу марки «Toyota» AYGO з р.н. НОМЕР_2 , може призвести до обмеження прав його власника.
У клопотанні, слідчий будь-яких даних на обґрунтування законності підстав накладення арешту на автомобіль, які б відповідали меті та завданням його арешту, не навів.
Аналіз клопотання про накладення арешту на майно та долучених до нього матеріалів кримінального провадження дають підстави для висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на транспортний засіб не відповідає вимогам закону, оскільки слідчим не було надано доказів, які б в достатній мірі підтверджували існування підстав для накладення арешту на це майно.
З матеріалів клопотання, зокрема з постанови слідчого про визнання предмета речовим доказом від 06.07.2025 убачається, що вказаний транспортний засіб було оглянуто та виявлено відсутність будь - яких механічних пошкоджень.
Так, слідчий у своєму клопотанні мету арешту майна обґрунтував необхідністю проведення судових інженерно-транспортних (автотехнічної та транспортно-трасологічної) експертиз, а також у майбутньому забезпечення виконання рішення суду. При цьому, жодного доказу про призначення будь якої судової експертизи за участі даного транспортного засобу, слідчий до клопотання не надав.
Окрім того, в матеріалах клопотання відсутні довідка або заключення СМЕ по тілесним ушкодженням потерпілої, а також підозра (зі слів захисника підозра ОСОБА_8 не пред'являлась), проте слідчий суддя в ухвалі , задовольняючи клопотання, поміж іншого посилається на існування обґрунтованої підозри, що є необґрунтованим та не підтвердженим доказами.
Вирішуючи питання про накладення арешту на майно, власником якого є ОСОБА_8 , із позбавленням її права на його розпорядження та користування, слідчий суддя не врахував положення ч.11 ст.170 КПК України, згідно яких, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Апеляційний суд вважає, що слідчим у клопотанні, а також слідчим суддею в оскарженій ухвалі не наведено обґрунтувань, які свідчать про необхідність накладення арешту на автомобіль «Toyota» AYGO з р.н. НОМЕР_2 , і заборони розпорядження та користування автомобілем його власником, до того ж як встановлено, необхідності у додаткових дослідженнях транспортного засобу немає.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Таким чином, на підставі вище зазначеного колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги представника власника майна підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2025 року скасуванню з постановленням нової ухвали.
Приймаючи до уваги положення п.2 ч.3 ст.407 КПК, згідно з якими апеляційний суд, має право скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, колегія суддів, за результатами розгляду клопотання слідчого, вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки за викладених у клопотанні обставин та доданих до нього матеріалах слідчим не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а накладення арешту на транспортний засіб явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2025 року, якою накладено арешт на автомобіль «Toyota» AYGO з р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 - скасувати.
В задоволенні клопотання слідчого СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 - відмовити.
Вилучений автомобіль «Toyota» AYGO з р.н. НОМЕР_1 , - повернути власнику.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4