Житомирський апеляційний суд
Справа №276/566/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/292/25
Категорія ч.1 ст.296 КК України Доповідач ОСОБА_2
18 серпня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
законних представників: ОСОБА_10 , ОСОБА_11
прокурора: ОСОБА_12
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 на вирок Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2024 року, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Станишівка Житомирського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- за ч. 1 ст. 296 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Покладено на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені статтею 59-1 КК України, а саме:1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вирішено обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.
Цивільний позов ОСОБА_13 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_6 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 моральну шкоду у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_10 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу вирішено не застосовувати.
Речові докази: довідку ЦМЛ №1479 від 04.04.2023, видану на ім'я ОСОБА_9 , довідку ЦМЛ №1462 від 03.04.2023, видану на ім'я ОСОБА_8 , оптичні диски з відеозаписами, наданими ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , залишено в матеріалах судової справи.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової фототехнічної експертизи, згідно висновку експерта №СЕ-19/106-24/2596-ФП від 23.04.2024, у розмірі 9466 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 00 копійок.
Згідно вироку, 02.04.2023, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи на території церкви Святої Покрови УПЦ в смт. Іршанськ по вул. Гулія 3 Коростенського району Житомирської області, під час проведення зібрання мешканців Іршанської громади, знаходячись в громадському місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю з хуліганських спонукань, демонструючи зневагу щодо норм моральності, з надуманого, нікчемного приводу, бажаючи показати свою зневагу до існуючих норм та правил поведінки в суспільстві, протиставити себе іншим громадянам, які в цей час знаходилися за вказаною адресою, почав застосовувати силу стосовно присутніх громадян, а саме безпричинно штовхнув рукою в плече неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень останньому. Продовжуючи свої протиправні, умисні дії, ОСОБА_6 , безпричинно з хуліганських спонукань умисно наніс один удар нижньою частиною долоні правої руки в потиличну ділянку голови малолітньому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого заподіяв останньому тілесне ушкодження у вигляді припухлості м'яких тканин в лівій тім'яно-потиличній ділянці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок суду щодо ОСОБА_6 скасувати, справу закрити, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості її підзахисного в суді і вичерпані можливості їх отримати
Зазначає, що доказів на підтвердження присутності в діях її підзахисного складу інкримінованого йому кримінального проступку, а саме вчинення ним умисних дій, які виразились в порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, під час судового слідства здобуто не було.
Вважає, що до показів потерпілих, їх представників та абсолютно всіх свідків слід ставитись критично, оскільки операційним планом забезпечення охорони публічного порядку й безпеки під час проведення несанкціонованого масового заходу на території православної церкви Святої Покрови під час проведення зборів стосовно переходу до ПЦУ по вул. Гулія, 24 в смт. Іршанськ 02.04.23, підтверджується та обставина, що на зібранні будуть присутні люди з різним ставленням до належності щодо релігійних конфесій.
Вказаним Планом Коростенським РУП для охорони громадського порядку було виділено 73 працівника, які мали нагрудні боді-камери, що стверджує те, що якби її підзахисний вчиняв будь-які дії, описані у вироку суду першої інстанції, то вони були б зафіксовані і долучені до матеріалів кримінального провадження.
А тому, єдиним джерелом, на думку захисника, відтворення подій є оптичні диски з зафіксованими подіями від 02.04.2023, які були переглянуті в судовому засіданні 31.01.2024 року.
Зазначає, що оскільки учасники кримінального провадження кожен по своєму трактували відеозапис подій, зображених на файлі 16806165568440404, де зображені інкриміновані її підзахисному події, суд, за її клопотання, з метою повного, всебічного та неупередженого розслідування обставин даного кримінального призначив судову фототехнічну експертизу, проведення якої доручив експертам Житомирського НДЕКЦ МВС України.
Зазначає, що її підзахисний пояснив, що він тільки відштовхнув руку потерпілого ОСОБА_16 , в який він тримав мобільний телефон і тицяв йому в обличчя, більш ніяких рухів рукою в сторону потерпілих він не робив.
Твердить, що вказане, повністю відповідає відеозапису на вказаному файлі.
Посилається на те, що після надходження до суду вищезазначеного висновку експерта, в судовому засіданні, яке відбулось 17.06.2024 було допитано експерта ОСОБА_17 , який додатково роз'яснив свій висновок, і повністю спростував версію обвинувачення та підтвердив покази її підзахисного.
Зазначає, що суд першої інстанції послався на вищевказаний відеозапис лише в частині того, що ОСОБА_6 не бив кулаком по голові неповнолітнього ОСОБА_18 , і в цій частині поставився критично до їх показів та показів їх законних представників, але суд не навів доводів, в зв'язку з чим він не взяв до уваги всі інші події, зображені на відеозапису, та роз'яснені експертом в судовому засіданні, зокрема, щодо відсутності поштовху в плече ОСОБА_16 .
А тому, на думку захисника, в розумінні норм кримінального процесуального законодавства України та положень Конституції України, відсутні об'єктивні та беззаперечні докази винуватості її підзахисного в скоєнні інкримінованого кримінального проступку.
Від прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_19 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , в яких вона просить апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу захисту, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, заперечення потерпілих та законних представників на апеляційну скаргу перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, серед завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура та прийнято законне рішення як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України обґрунтувавши це належним чином у вироку з посиланням на докази та надавши їм відповідну оцінку.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, які мають значення для з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 за ч.1 ст. 296 КК України обґрунтовано зіслався на такі докази.
Обвинувачений ОСОБА_6 щодо вчинення по відношенню до потерпілих саме хуліганських дій заперечив та вину не визнав, показавши, що нікому ударів не наносив, а лише відвів руку з мобільним телефоном ОСОБА_9 . Вважає, що діти його обмовляють.
Про те, вказані показання обвинуваченого спростовуються іншими доказами, які були досліджені судом першої інстанції та проаналізовану у вироку з наданням переконливої оцінки.
Так, потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що у квітні 2023 року (точної дати не пам'ятає), в проміжок часу приблизно з 11 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв., прийшов разом зі своєю матір'ю ОСОБА_10 до храму, який знаходиться в смт Іршанськ Коростенського району, для того, щоб разом з іншими жителями громади проголосувати за перехід УПЦ московського патріархату до Православної церкви України. Зібралося багато людей - близько однієї тисячі громадян. Після голосування прихильники УПЦ московського патріархату не пускали їх у храм. Він разом з ОСОБА_20 розмістилися поблизу входу в храм, у руках тримали прапор України, співали Гімн України та інші українські пісні. Навпроти них, на відстані 2-х кроків, стояли прихильники УПЦ московського патріархату, серед яких був обвинувачений ОСОБА_21 . Також потерпілий пояснив, що він за допомогою власного телефону знімав на відео все те, що відбувалось поблизу них, однак це не сподобалось окремим прибічникам УПЦ. Після чого, обвинувачений штовхнув його в плече, від чого він відхилився, а потім ОСОБА_6 правою рукою наніс потерпілому Даніілу один удар в ліву частину голови. Аналогічні показання дала законний представник потерпілого ОСОБА_9 - ОСОБА_10 .
Потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що він прийшов разом зі своєю мамою до храму, який знаходиться в смт Іршанськ, для того, щоб разом з іншими жителями громади підтримати Православну церкву України. Разом з друзями, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , стояли перед входом в храм та тримали в руках прапор України. Позаду нього стояв ОСОБА_24 . Поблизу них знаходилась група людей, які були противниками ПЦУ, серед яких і обвинувачений ОСОБА_6 . Коли почався рух людей до сходинок в храм - відбулась штовханина. В цей час відчув удар в потилицю, а коли розвернувся, то побачив витягнуту в його напрямку руку обвинуваченого та зрозумів, що його вдарив ОСОБА_6 . Після чого, розповів про це жінці, яка стояла поряд та вказав на обвинуваченого. Суду пояснив, що він лише тримав прапор та співав гімн разом зі своїми друзями, обвинуваченого ніхто не провокував, нічого йому не говорили.
Аналогічні показання дали свідок ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_14 .
Свідок ОСОБА_27 пояснила, що наприкінці березня 2023 року прийшла з подругою ОСОБА_28 до Іршанського храму, Справа від свідка стояли ОСОБА_24 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , а навпроти - представники церкви московського патріархату. Діти були з прапорами України та співали Гімн України. ОСОБА_24 навколо себе знімав відео на телефон. Обвинувачений стояв навпроти нього на відстані близько 0,5 метра. Хтось зі священників читав проповідь. В цей час почула від людей, що вдарили дитину. Після чого свідок побачила, що ОСОБА_30 заплакав, а ОСОБА_31 підбігла до нього. Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_32
Свідок ОСОБА_33 пояснив, що він працює дільничим інспектором Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. Навесні 2023 року, вдень, точної дати та часу не пам'ятає, був залучений разом з іншими працівниками Коростенського управління поліції для охорони громадського порядку в смт. Іршанськ Коростенського району Житомирської області поблизу місцевого храму. Вся територія церкви була заповнена людьми. Місцеві жителі вирішили проголосувати за перехід церковної громади в ПЦУ. Були як прихильники, так і противники такого переходу. Діти тримали в руках прапор України. ОСОБА_6 стояв посеред людей. Під час даного заходу почалась штовханина та чув вигуки людей. Виник конфлікт, у зв'язку з чим втрутились працівники поліції.
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_34 .
Експерт науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Житомирській області ОСОБА_35 підтвердив висновки, викладені у висновку експерта № СЕ-19/106-24/2596-ФП від 23.04.2024, зокрема те, що рука обвинуваченого здійснила контакт до потиличної частини голови потерпілого ОСОБА_8 в момент наближення руки до останнього.
Згідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.04.2023, ОСОБА_13 звернувся до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області з повідомленням про те, що 02.04.2023 близько 14 год. 20 хв. невідома особа чоловічої статі, одягнена в церковну рясу священнослужителя, нанесла 1 удар кулаком в область голови сину заявника - ОСОБА_8 (т.1, а.сп.164);
В протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.04.2023, ОСОБА_10 звернулася до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області з повідомленням про те, що 02.04.2023 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_6 рукою штовхнув сина заявниці - ОСОБА_9 на території храму в смт. Іршанськ (т.1, а.сп.169);
Згідно до відеозапису, наданого 03.04.2023 ОСОБА_10 , згідно якого на відеозаписі зафіксовано потерпілого ОСОБА_8 , який тримається за голову, ОСОБА_6 , який знаходиться неподалік потерпілого та останнього за руку тримає жінка, запитуючи для чого останній вдарив дитину, чути сварки та викрики навіщо священник вдарив дитину. Надалі, на відеозаписі з'являються працівники поліції, які розділяють натовп людей з метою припинення порушення громадського порядку (т.1, а.сп.195);
На відеозаписі, наданому 04.04.2023 свідком ОСОБА_15 , зафіксовано потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_36 , які тримають в руках прапор України, а також потерпілого ОСОБА_9 , а з іншої сторони від останніх знаходиться обвинувачений ОСОБА_6 (т.1, а.сп.202);
На відеозаписі, наданому 04.04.2023 свідком ОСОБА_14 , зафіксовано як ОСОБА_6 намагається вибити мобільний телефон в потерпілого ОСОБА_9 , надалі, жінка намагається припинити протиправні дії обвинуваченого. Також чути голоси щодо засудження та припинення протиправних дій ОСОБА_6 (т.1, а.сп.210);
За висновком експерта № 74 від 04.04.2023, при судово-медичному обстеженні ОСОБА_37 на голові останнього виявлено тілесне ушкодження у вигляді припухлості м'яких тканин в лівій тім'яно-потиличній ділянці з ознаками невеликої флуктуації, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень (т.1, а.сп.226);
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/106-24/2596-ФП від 23.04.2024, рух долоні руки ОСОБА_6 був спрямований на захоплення руки з мобільним телефоном ОСОБА_9 ; рука обвинуваченого, а саме нижня частина долоні руки, здійснила контакт до потиличної частини голови потерпілого ОСОБА_8 , після чого, ОСОБА_8 нахилив голову вниз. Вказані події зафіксовано на відеозаписі в проміжок часу з 00:19 до 00:22 сек. (т.2, а.сп.59-88).
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Для юридичної оцінки діяння за ст.296 КК обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом і суб'єктивної сторони зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для правової оцінки визначається виходячи з часу місця обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого та стосунків що склались між ними.
Суд першої інстанції врахував мотиви і мету дій обвинуваченого, характер дій кожного з учасників конфлікту, порушення обвинуваченим громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у вчиненні протиправних дій на прилеглій до церкви території, яку обвинувачений після закінчення служби не залишив, а, на прохання настоятеля храму, став біля входу до храму, перешкоджаючи проходу до нього.
Зазначена територія є громадським місцем, де зібралось 150 осіб, зухвалу поведінку ОСОБА_6 який порушуючи громадський порядок штовхнув рукою в плече неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 , наніс один удар нижньою частиною долоні правої руки в потиличну ділянку голови малолітньому ОСОБА_8 , що свідчить про прагнення обвинуваченого показати свою зневагу до правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе суспільству і продемонстрував зневагу до загальноприйнятих норм та правил поведінки.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 одразу ж розпочався конфлікт між прихильниками та противниками ПЦУ, що міг закінчитись зривом масового заходу, однак такий вчасно припинено працівниками поліції, що були залучені для забезпечення громадського порядку на території храму.
Доводи захисника про те, що до показів потерпілих та свідків слід ставитися критично є голослівними та не підтверджені матеріалами кримінального провадження.
Допитані судом потерпілі та свідки, кожен із них окремо послідовно та з достатньою деталізацією розповів про обставини перебігу подій у даній справі, учасником та очевидцем яких вони стали, які узгоджуються між собою та будь-яких істотних суперечностей не містять.
Зазначені особи однозначно показали про те, що ОСОБА_6 проявляючи зухвалість під надуманим приводом, а саме проведення відеозйомки та телефон потерпілим ОСОБА_9 навколишньої обстановки, відчуваючи обурення щодо відношення прихильників ПЦУ до представників московського патріархату та вибору місцевої релігійної громади перейти до ПЦУ, бажаючи протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм та правил поведінки, безпричинно штовхнув у плече потерпілого ОСОБА_9 та намагався забрати в останнього належний йому мобільний телефон, після цього безпричинно завдав рукою удар в область потиличної частини голови іншої дитини, внаслідок чого малолітньому ОСОБА_38 завдано легке тілесне ушкодження.
Щодо посилань захисника ОСОБА_7 на відеозаписи подій, зроблених свідками на власні мобільні телефони, на яких зафіксовано хуліганські дії обвинуваченого колегія суддів вважає їх необґрунтованими оскільки ці відозаписи містять фактичні дані, які підлягають доказуванню в даному провадженні, отримані у визначеному законом порядку, зокрема, надані добровільно свідками та у відповідності до вимог ст.99 КПК України є документами, їх дослідження відповідає практиці Верховного Суду ( постанова від 22.12.2022 у справі № 199/3378/18), згідно з якою відеозаписи, зафіксовані очевидцями подій, можуть бути належними доказами, якщо вони досліджені в суді та сторонам надана можливість заперечити їх зміст.
В даному випадку захист мав таку можливість та за клопотанням захисника було допитано експерта ОСОБА_39 та призначено судову фототехнічну експертизу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що за встановлених судом фактичних обставин кримінального правопорушення, дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України як умисні дії, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Апеляційний суд не вбачає невідповідностей у висновках суду з проведеною фототехнічною експертизою, в якій зазначено, що рух долоні руки ОСОБА_6 був спрямований на захоплення руки з мобільним телефоном ОСОБА_9 , оскільки це не виключає тієї обставини, що внаслідок цього руху, рукою було завдано удар в плече ОСОБА_9 , яке знаходилося на одному рівні та в безпосередній близькості до руки потерпілого в якій він тримав мобільний телефон здійснюючи зйомку(т.2 а.с. 76-78).
Натомість вказаною екпертизою, в якій зафіксовано детальний вигляд дій обвинуваченого та потерпілих спростовано твердження обвинуваченого та захисника, що ОСОБА_9 «тицяв» телефоном в обличчя, оскільки як вбачається з додатків, потерпілий вів зйомку телефоном на достатній від обвинуваченого відстані, притримуючи телефон біля себе, жодних заборонених дій не вчиняв, натомість обвинувачений з іншого ряду, через стоячих попереду нього громадян, діючи не адекватно ситуації застосовав фізичну силу до дітей.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України в межах санкції ч.1 ст.296 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених ст.59-1 КК України, який згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, даних про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують покарання, а саме, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, відсутність обставин, які пом'якшують відповідальність.
Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання і як за своїм видом, так і розміром, не може бути визнане явно несправедливим через суворість, оскільки є необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Переконливих аргументів, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції, вмотивованість його висновків в апеляційній скарзі не наведено.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_6 є законним та обґрунтованим, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: