Провадження №2-а/760/1016/25
Справа №201/15893/24
25.08.2025 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Застрожнікової К.С.,
при секретарі судового засідання Комовій Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі
серії 1НА № 3565851 від 28.11.2024,
Прзивач звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва із позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1НА № 3565851 від 28.11.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.
18.03.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у судове засідання.
Обґрунтування позову
Позовна заява мотивована тим, що 28.11.2024 відносно позивача було винесено постанову адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1НА № 3565851, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП., із якою позивач не згоден, оскільки він не виконував паркування свого автомобіля на відстані менше 10 метрів до пішохідного переходу, у справі відсутні докази вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення, жодні вимірювання інспектором поліції виконані не були. Враховуючи вимоги позову, позивач просить суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань понесені ним витрати по сплаті судового збору у сумі 605, 60 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Зміст відзиву
Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що під час винесення оскаржуваної постанови інспектор патрульної поліції діяв у межах своїх повноважень, повно та всебічно з'ясувавши усі обставини вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, позивачем дійсно були порушені вимоги п. 15.9.г. ПДР України, надати відеозапис вчиненого можливості немає через його знищення за строками зберігання.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він наполягає на позиції, викладеній у позові, та заявлених позовних вимогах.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз.1 п.4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз.4 п.24 постанови).
Встановлені судом обставини.
28.11.2024 інспектором 3 взводу 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Слободяном Олегом Володимировичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1НА № 3565851, зі змісту якої слідує, що Бойко Роман Володимирович 28.11.2024 о 16:54:15 у м. Києві по вул. Богдана Хмельницького, 54, здійснив зупинку керованого транспортного засобу FORD TRANЗIT д.н.з. НОМЕР_1 менше 10 метрів до пішохідного переходу ,чим порушив п. 15.9.г. ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на водія було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
В постанові не відображено доказів.
Відповідно до приписів п. 15.9.г. ПДР України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил зупинки.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, доказам і доказуванню в адміністративних справах властиві особливості, це: принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі та презумпція «винуватості» суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, оскільки із поданих до суду доказів не вбачається, що позивач допустив порушення п. 15.9.г ПДР України, зокрема здійснив зупинку керованого ним транспортного засобу FORD TRANЗIT д.н.з. НОМЕР_1 ближче 10 метрів від пішохідного переходу за обставин, викладених у постанові серії 1НА № 3565851 від 28.11.2024 р., відповідачем у свою чергу не подано до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, на спростування доводів позивача стосовно недопущення з його боку порушень п. 15.9.г. ПДР України, суд доходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на підставі ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача - Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивачки необхідно стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору.
Стосовно витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 134 КАС України Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів
Так, на підтвердження обставин понесення витрат на правничу допомогу, позивачем до суду подано копію договору про надання правничої допомоги № 29112403 від 29.11.2024, укладеного із ФОП ОСОБА_2 , акт приймання-передачі наданих послуг від 04.12.2024 на суму 10 000 грн., надана послуга - складання позовної заяви до суду, квитанцію про оплату через термінал 10 000 грн. за юридичні послуги.
Водночас, суду не подано відомостей про наявність запису про Грабовську Катерину Олександрівну у реєстрі адвокатів України, тому, оскільки витрати на правничу допомогу, сплачені не адвокату, не підлягають стягненню як судові витрати на професійну правничу допомогу у судовому процесі, суд відмовляє у вимогах позивача про стягнення витрат на правничу допомогу на суму 10 000 грн.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд
Позов, - задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії 1НА № 3565851 від 28.11.2024, винесену інспектором 3 взводу 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Слободяном Олегом Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 605, 60 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Інформація про сторін справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.08.2025
Суддя К.С. Застрожнікова