Провадження №2-а/760/682/25
Справа №760/20372/24
25.08.2025 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Застрожнікової К.С.,
при секретарі судового засідання Комовій Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі
серії ЕНА № 2870610 від 19.08.2024,
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва із позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2870610 від 19.08.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.
30.09.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у судове засідання.
Обґрунтування позову
Позовна заява мотивована тим, що 19.08.2024 поліцейським взводу № 2 роти №6 батальйону №4 полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Ткачуком Владиславом Петровичем відносно позивача було винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2870610, якою останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1.а ПДР України, та зі змісту якої слідує, що водій керував транспортним засобом та не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Водночас - позивач зазначає, що були відсутні жодні підстави відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» для пред'явлення ним документів на право керування, оскільки інспектори підійшли до транспортного засобу, який не здійснював рух. При цьому вимога поліцейського пред'явити документи може висловлюватись лише при зупиненні транспортного засобу під час руху на законних підставах, передбачених статтею 35 Закону «Про Національну поліцію». Тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, тому просить постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Зміст відзиву
Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що під час винесення оскаржуваної постанови інспектор патрульної поліції діяв у межах своїх повноважень, повно та всебічно з'ясувавши усі обставини вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП, позивачем дійсно були порушені вимоги п. 2.1.а ПДР України. Зазначив, що 19.08.2024 о 22 год. 51 хв. відповідачем було виявлено транспортний засіб Boxer BM 100ES д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснював рух з номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку по вул. Мокра, 5 у м. Києві. Відповідачем було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідач підійшов до водія, представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в пункті 2.1. ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4.а ПДР України. Під час перевірки документів у позивача було виявлено відсутність посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, та позивач повідомив, що ще навчається водінню транспортного засобу та що посвідчення водія на право керування транспортним засобом у нього відсутнє, про що до суду подано скріншот з порталу інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційним портал Національної поліції України» станом на 15.11.2024. До суду подано відеозапис з боді камери працівника патрульної поліції. Таким чином, на переконання відповідача, вина позивача є доведеною, тому просить відмовити у задоволенні позову.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз.1 п.4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз.4 п.24 постанови).
Згідно із ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Встановлені судом обставини
19.08.2024 поліцейським 2 взводу 6 роти 4 батальйону полку - 1 Управління патрульної поліції в місті Києві сержантом поліції Ткачук Владиславом Сергійовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2870610, зі змісту якої слідує, що 19.08.2024 о 22:52 ОСОБА_1 у м. Києві по вул. Мокрій, 5, керуючи транспортним засобом Boxer BM 100ES д.н.з. НОМЕР_1 , не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, за що на водія було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
В постанові не відображено, що подія фіксувалась на боді камеру поліцейського.
З відеозапису з боді камери вбачається, що патруль поліції зупинив транспортний засіб Boxer BM 100ES д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 у зв'язку із тим, що номерний знак транспортного засобу був затертим та нечітко були видно реєстраційні номери транспортного засобу. Причина зупинки була пояснена водієві, інспектор поліції додатково зазначив, що номерний знак даного транспортного засобу не відповідає стандартам по номерних знаках через затертість та нечіткість номерного знаку, що демонструє водієві. Та ці обставини під час розмови водієм не оспорюються. Інспектор поліції просить водія надати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, на що водій ОСОБА_1 відповідає, що не має посвідчення водія, оскільки тільки складає відповідні іспити. Після чого, відносно водія відбувається складання адміністративного матеріалу за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із п. 2.4.а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитись з дотриманням вимог цих правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1. (посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб).
Таким чином, аналізуючи поданий до суду відповідачем відеозапис з боді камери інспектора патрульної поліції, вбачається, що відповідачем було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідач підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені у п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4.а ПДР України, та під час перевірки документів у позивача було виявлено відсутність посвідчення водія, чим позивач порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Будь-яких доказів, що позивач під час зупинки транспортного засобу вважався особою, яка у встановленому порядку навчалася водінню транспортного засобу, до суду позивачем подано не було. Крім того, позивач керував транспортним засобом без присутності спеціаліста з підготовки водіїв та не під час підготовки для отримання права керування транспортним засобом.
Таким чином, аналізуючи подані до суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд доходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність винесеної постанови та судом встановлено факт порушення з боку позивача вимог п. 2.1.а ПДР України за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Отже, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову, - відмовити.
Інформація про сторін справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.08.2025
Суддя К.С. Застрожнікова