Справа № 752/18044/25
Провадження №: 2/752/8989/25
Іменем України
22.08.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.,
при секретарі - Сінчук І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 11 жовтня 2024 року між нею та відповідачем Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 993.
Під час шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що фактично шлюбно-сімейні відносини з відповідачем припинені приблизно у 2024 році, у зв'язку з несумісністю характерів. З цього часу ними сумісне господарство не ведеться. Родинних стосунків вони не підтримують.
За переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки як у неї, так і у відповідача на ґрунті сімейно-побутових проблем, та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя, втрачено почуття любові та поваги. Позивач вважає, що за таких умов шлюб необхідно розірвати, оскільки його збереження суперечить інтересам як позивача, так і відповідача.
Спора з приводу розділу майна, що є сумісною власністю, сторони не мають.
Примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе з підстав викладених вище. Крім того, перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача розвиватися морально, духовно та у соціальному плані здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить розірвати шлюб, укладений 11 жовтня 2014 року між нею та відповідачем Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 993.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22 серпня 2025 року на 09 год. 30 хв. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
14 серпня 2025 року до суду надійшла заява вх. № 52014 позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності.
14 серпня 2025 року до суду надійшла заява вх. № 2021 відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності, у якій відповідач зазначив, що проти позову не заперечує та просить позовні вимоги задовольнити.
20 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Янукян Л. Х. про розгляд справи за її відсутності, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 11 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 993 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 .
Під час шлюбу, у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Про наявність спору про місце проживання дитини сторони не посилалися.
Судом установлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам. Відповідач позов визнав, про що свідчить його заява зі згодою на розірвання шлюбу.
Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.
Відповідно до статті 1 Сімейного кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (стаття55 Сімейного кодексу України).
Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, втратили емоційний зв'язок як подружжя, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
Згідно із статтями 114, 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями частини першої статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що передбачено також частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Так, при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн згідно платіжної інструкції № 6880-1274-0361-0631 від 02 липня 2025 року.
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то відповідно до вимог частини першої статті 142 ЦПК України позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 484,48 грн, а решту 50 відсотків судового збору стягнути на її користь з відповідача згідно приписів частини першої статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11 жовтня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 993 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду, тобто стягнути 484,48 грн.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду згідно платіжної інструкції № 6880-1274-0361-0631 від 02 липня 2025 року, тобто повернути 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду складено 25 серпня 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук