№707/2929/25
1-кп/707/240/25
25.08.2025 м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження №12025250310002315 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Яснозір'я, Черкаського району, Черкаської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю, учасником бойових дій, депутатом, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС не являється, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, що підтверджується постановами Черкаського районного суду Черкаської області у справі № 707/2182/24 від 16.08.2024 та справі № 707/1759/24 від 23.05.2025, діючи систематично, умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», продовжив вчиняти відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічне насильство.
Так, 26.06.2025, близько 13 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на вчинення систематичного домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем спільного з потерпілою проживання за адресою: АДРЕСА_2 , почав кричати, нецензурно виражатися в бік своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , чим принизив її честь і гідність.
Як наслідок, відповідно до висновку експерта № 438 за результатами судово-психологічної експертизи від 29.07.2025 ситуація, яка досліджується за кримінальним провадженням, є істотно психотравмуючою для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок скоєння проти неї протиправних дій ОСОБА_5 завдано істотних психологічних (моральних) страждань у вигляді змін в її емоційному стані, в індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному спілкуванню, функціонуванню її як особистості та порушують якість її життя.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні вказала на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. Просила призначити обвинуваченому покарання за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду та застосувати обмежувальні заходи
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені у обвинувальному акті.
Потерпіла просила суворо не карати обвинуваченого, але застосувати обмежувальні заходи.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вислухавши думку прокурора, покази обвинуваченого, думку потерпілої, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Також судом з'ясовано чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_4 зміст всіх обставин справи, чи не має сумнівів у добровільності його позиції.
Одночасно, обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7 (з наступними змінами), при призначенні покарання у кожному конкретному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у скоєнні злочину, суди повинні суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 передбачені ст. 66 КК України - відсутні;
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
За вищевикладених обставин, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його характеризуючі дані, проаналізувавши поведінку обвинуваченого, ставлення до скоєного, враховуючи відсутність пом'якшуючих покарання обставин та обтяжуючих покарання обставин, тяжкість вчиненого злочину, форму вини, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, потерпілої, слід застосувати пробаційний нагляд на певний строк у межах санкції статті, з застосуванням даного виду покарання суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені п.п. 1, 2, 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.
Також, в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , у відповідності до положень ст. 91-1 КК України, суд вважає необхідним одночасно з призначеним покаранням, яке не пов'язане з позбавленням волі, застосувати до ОСОБА_4 обмежувальні заходи, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 цієї статті.
Відповідно до п. 5 Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України 01.10.2018 № 1434 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 13.10.2021 № 588), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.10.2018 за № 1222/32674, організацію та виконання цієї Типової програми, її проходження кривдниками забезпечують місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на вищезазначене, на думку суду, застосоване судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, а також для попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Початок відбування призначеного покарання у виді пробаційного нагляду необхідно рахувати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні, арешти не накладались.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65 - 67, 309 КК України, ст. ст. 349, 371, 373, 374 КПК України,суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальні заходи, відповідно до яких покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- заборонити наближатися на відстань 10 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства ОСОБА_5 , постійно проживає, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 3 місяці;
- направити для проходження програми для кривдників строком на 2 місяці.
Організацію та виконання проходження ОСОБА_4 програми для кривдників доручити Черкаській районній державній адміністрації та Мошнівській сільській раді як органу місцевого самоврядування, що представляє Яснозірську територіальну громаду.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України, а за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України.
Початок відбування призначеного покарання у виді пробаційного нагляду, відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1