Вирок
Іменем України
Справа № 703/982/13-к
Провадження № 1/712/4/25
26 травня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії:
Головуючий ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3
секретар ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6
підсудного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживав в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, до арешту працював директором Звенигородського УВП «УТОС», раніше не судимого, у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.185; п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Підсудний ОСОБА_7 25.07.2010 близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на березі річки Гнилий Тікич в м. Звенигородка, Черкаської області разом зі своєю знайомою ОСОБА_8 , яка перебувала в стані вагітності (згідно висновку судово-медичної експертизи № 12/11 від 01.12.2010 «...тривалість вагітності 28-30 тижнів...») про що достовірно знав ОСОБА_7 , під час сумісного розпиття спиртних напоїв, в процесі сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин до останньої, маючи умисел направлений на вчинення умисного вбивства, наявною у нього сокирою вчинив умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме: наніс потерпілій удари обухом сокири по голові та обличчю, спричинивши ОСОБА_8 тілесні ушкодження: черепно-мозкову травму у вигляді руйнування головного мозку, забійних ран на обличчі в кількості трьох, забійної рани в правій скронево-потиличній ділянці, крововиливів в м'які покрови черепа з внутрішнього боку, численних переломів склепіння та основи черепа, синців на верхній та нижній повіках правого ока та біля зовнішнього кута правого ока, що виникли від дії твердих тупих предметів (предмета) та, у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 12/11 від 01.12.2010, зазначені тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого і настала смерть потерпілої.
Причиною смерті ОСОБА_8 є черепно-мозкова травма. Між отриманою черепно-мозковою травмою та настанням смерті мається прямий причинний зв'язок. Спричинивши своїми умисними діями смерть потерпілої ОСОБА_7 затягнув тіло ОСОБА_8 до водойми річки Гнилий Тікич, де і залишив його.
Він же, продовжуючи свої злочинні дії, 25.07.2010 близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на березі річки Гнилий Тікич в межах м. Звенигородка, Черкаської області, разом зі своєю знайомою ОСОБА_8 , під час сумісного розлиття спиртних напоїв, в процесі побутової сварки, яка розпочалась між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , вчинив умисне вбивство останньої. Безпосередньо після вчинення вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_8 , реально усвідомлюючи, що остання не подає ознак життя, що об'єктивно свідчило про її смерть, маючи умисел, направлений на вчинення крадіжки, тобто заволодіння чужим майном, зняв з потерпілої золоті сережки, вартістю 700 грн., витяг з кишені останньої мобільний телефон «Моторола», вартістю 600 грн., з сім-картою оператора стільникового зв'язку «МТС», вартістю 50 грн., та чотири ключі від помешкання ОСОБА_8 , загальною вартістю 140 грн., після чого, викрадені речі сховав в кишенях свого одягу, та, разом з викраденим, з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1490 грн. Підсудний ОСОБА_7 свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав, надавати пояснення та виступати в судових дебатах відмовився. Втім, як встановлено судом, згідно з протоколом від 29.07.2010 (а.с. 17-39, т.2) ОСОБА_7 був допитаний в якості підозрюваного в присутності захисника ОСОБА_9 , допит супроводжувався відеозаписом. В ході допиту ОСОБА_10 пояснив, що дійсно тривалий час був знайомий з ОСОБА_11 ще з часів навчання у школі. Декілька років тому назад випадково зустрівся з нею в кафе в м. Лисянка, обмінявся телефоном. Згодом стосунки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 почастішали, стали регулярними та набули інтимного характеру.
24.07.2010 ОСОБА_13 і ОСОБА_10 під час зустрічі домовилися про зустріч на неділю 25.07.2010, в ході якої вони мали вирішити деякі проблеми, які, на думку ОСОБА_12 , були пов'язані із вагітністю В.Радванської.
25.07.2010 приблизно о 14.00 год. ОСОБА_13 і ОСОБА_10 в ході телефонної розмови домовилися поїхати на природу. У вечері ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_14 з місця своєї роботи приблизно о 20 год. 20 хв. В ході розмови ОСОБА_13 повідомила, що збереться за декілька хвилин і передзвонить. ОСОБА_10 переодягнувся у футболку червоного кольору та спортивні штани синього кольору та темно-сині кросівки. Дочекавшись дзвінка ОСОБА_13 ОСОБА_10 трубку не зняв, зкинувши виклик, бо знав що ОСОБА_13 вже виходить, після чого на службовому автомобілі «ІЖ 2715» д.н. НОМЕР_1 виїхав з підприємства УТОС та через декілька хвилин забрав ОСОБА_13 , з якою поїхав до берега річки Гнилий Тікич. Приїхавши на природу, ОСОБА_10 з ОСОБА_13 вийшли з автомобіля та пішли в напрямку берега річки, де, знайшовши вільну галявину розстелили одіяло та почали розпивати пляшку вина «Кагор», яку ОСОБА_10 заздалегідь купив. В ході розпиття ОСОБА_13 почала розповідати про свої проблеми, пов'язані з вагітністю, вимагала грошової допомоги, стала погрожувати ОСОБА_15 тим, що вона всім розповість що дитина від ОСОБА_12 , розлучить його з дружиною та відсудить аліменти. Розпочалася сварка, в ході якої ОСОБА_10 взяв камінець та вдарив ОСОБА_13 декілька разів по голові, після чого затягнув тіло в річку. Вийшовши з річки на берег, ОСОБА_10 зібрав речі та з місця події втік. Тікаючи з місця події, ОСОБА_10 викидував речі по дорозі. В кишенях своїх штанів ОСОБА_10 виявив ключі, телефон та сережки В.Радванської, які теж викинув, після чого добіг до свого автомобіля та поїхав. Приїхавши на підприємство УТОС, ОСОБА_10 почав усвідомлювати, що накоїв, переодягнувся в сухе, мокру одежу склав в пакет. Хотів закурити та виявив, що відсутня пачка його сигарет і здогадався, що забув її на березі річки. Після цього ОСОБА_10 знов переодягнувся та повернувся на берег річки, знайшов сигарети, знайшов капця, який викинув в річку, після чого пішов. Повернувшись до УТОС, ОСОБА_10 знов переодягнувся, залишив в кабінеті брудний одяг. Зателефонувавши, домовився про зустріч зі своєю знайомою ОСОБА_16 в кафе «Чернігівське» в м. Звенигородка. Через деякий час ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_16 в обумовленому місці, де перебував протягом однієї - півтори години, після чого повернувся до дому.
Крім визнання підсудним на досудовому слідстві своєї вини у інкримінованих йому злочинах його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами - поясненнями свідків та матеріалами кримінального провадження, а саме:
- показаннями потерпілої ОСОБА_17 (матері загиблої), наданими нею на досудовому слідстві (протокол допиту від 27.07.2010, т.1а.с.73-74, т.2 а.с.131-135), оголошеними в судовому засіданні та наданих в судовому засіданні 20.05.2019 та прослуховану в судовому засіданні, згідно яких її дочка ОСОБА_18 проживала одна з неповнолітнім сином ОСОБА_19 . ОСОБА_20 мала близькі стосунки з ОСОБА_21 . ОСОБА_17 , як мати, була проти цих відносин. ОСОБА_20 обіцяла припинити стосунки з ОСОБА_22 , проте, як виявилося, цього не зробила. Про вагітність своєї дочки ОСОБА_17 знала, але дочка говорила, що вагітна від чоловіка на ім'я ОСОБА_23 . Зараз вона розуміє, що донька говорила їй неправду, "оскільки знала її негативне ставлення до відносин з ОСОБА_7 23.07.2010 вона прийшла в гості до ОСОБА_24 , де почула голос чоловіка, втім, з цим чоловіком її не познайомили, зазначивши, що то був ОСОБА_23 . Ввечері 25.07.2010 ОСОБА_25 зателефонувала їй близько 21 год. 25 хв. та вони мали розмову про ОСОБА_26 . Більше від дочки вона ніяких вістей не отримувала. Вранці 26.07.2010 зайшла до квартири ОСОБА_20 , але її вдома не було. ОСОБА_27 повідомив, що ОСОБА_25 звечора поїхала до своєї подруги ОСОБА_28 і там збиралась заночувати. Вона зателефонувала ОСОБА_29 , але та сказала, що ОСОБА_25 до неї не приїздила і вона її взагалі не бачила. При цьому ОСОБА_30 дала декілька номерів телефонів, один з яких, як виявилося, належав ОСОБА_15 , який у відповідь на дзвінок сказав, що місцезнаходження ОСОБА_13 йому не відомо. Після цього продовжила шукати дочку, а не знайшовши - наступного дня, тобто 27.07.2010, заявила про її зникнення в міліцію. Ввечері того ж дня працівники міліції повідомили їй про виявлення трупа молодої жінки в річці Гнилий Тікич. Як виявилося то і була її донька ОСОБА_20 . Крім того, потерпіла ОСОБА_31 повідомила, що загибла донька ОСОБА_25 носила золоті сережки, які їй подарував ОСОБА_10 , втім, на трупі ОСОБА_13 сережки були відсутні;
- показаннями потерпілого ОСОБА_8 (сина загиблої ОСОБА_8 ), наданими на досудовому слідстві (пояснення від 27.07.2010, т.1, а.с.93), який повідомив, що був знайомий з ОСОБА_32 через маму, працював у ОСОБА_33 на підприємстві деякий час, а саме пару тижнів. Взимку, на день народження мами застав ОСОБА_33 у них вдома, але мама попросила його нікому про це не розповідати та попросила піти до бабушки, що він і зробив. Повернувшись за щоденником, він побачив підсудного в напівроздягненому вигляді. Про це він розповів своїй бабусі ОСОБА_17 після чого на деякий час візити ОСОБА_33 припинились; весною, коли прийшов додому став свідком розмови мами з ОСОБА_32 на підвищених тонах, розмова була щось про дитину; він особисто питав у мами про її вагітність та хто батько майбутньої дитини, на що мама сказала, що вагітна від ОСОБА_33 , але просила нікому про це не казати; літом, після екзаменів він приїхав додому та почув від матері, що та збирається до своєї подруги ОСОБА_28 де і заночує; з її слів туди її повинен відвезти чоловік ОСОБА_34 ; коли повернувся до дому, мами вже не було, а на наступний день йому повідомили, що мати вбита. Крім того потерпілий повідомив, що неодноразово бачив підсудного у своїй квартирі, де проживав разом з матір'ю, бувало, що ОСОБА_35 залишався у них ночувати. Зі слів мами йому було відомо, що ОСОБА_36 погрожувала його матері та слідкувала за нею, сам особисто бачив її за кермом автомобіля біля їхньої оселі.
- показаннями свідка ОСОБА_37 , наданими ним на досудовому слідстві (протокол допиту від 27.07.2010, т.1 а.с. 68-69), оголошеними в судовому засіданні та наданими в судовому засіданні 10.07.2019, який повідомив, що в кінці липня 2010 року у вихідний день увечері він перебував дома з дружиною. О 23 годині його онука ОСОБА_38 вийшла на двір, раптом забігла назад сказавши, що з протилежного берега річки було чутно крики, жіночій голос кричав «не надо»; він вийшов через 5-7 хвилин вже було тихо; 26 чи 27 липня прийшли працівники міліції та питали чи він не чув що не будь.
- показаннями свідка ОСОБА_39 , наданими нею на досудовому слідстві (протокол допиту від 28.07.2010, т.1 а.с. 130), оголошеними в судовому засіданні, яка пояснювала, що працювала акушером в Звенигородській поліклініці. 07.06.2010 ОСОБА_13 стала на облік по вагітності, строк вагітності 20 тижнів, про чоловіка не розповідала, вагітність проходила з ускладненнями, зовні вагітність була вже помітною, більше повідомити нічого не може, оскільки ОСОБА_13 більше спілкувалась з лікарем;
- показаннями свідка ОСОБА_40 , наданими ним на досудовому слідстві (протокол допиту від 27.07.2010, т.1 а.с. 59-60), оголошеними в судовому засіданні, з яких вбачається, що 27.07.2010 близько 14 год. 25 хв. він разом з ОСОБА_41 йшов додому з роботи берегом річки Гнилий Тікич; у нього виникла необхідність справити нужду та він спустився з берега ближче до води, де побачив жіноче тіло в червоному одязі у воді лицем додолу. Спочатку він подумав, що то манекен, а потім роздивився та переконався що то людина. Він повернувся нагору та повідомив про це ОСОБА_42 , потім разом пішли з того міста, а вже згодом зателефонували до міліції і повідомили про це.
- показаннями свідка ОСОБА_43 , наданими нею на досудовому слідстві (протокол допиту від 27.07.2010, т.1 а.с. 68), яка пояснила, що живе напроти місця скоєння злочину на відстані метрів 100-150; ввечері ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 23 години вона сиділа на ганку біля свого будинку і чула як на березі річки Гнилий Тікич якась жінка кілька разів істерично та голосно крикнула: «Не надо» а потім злорадний чоловічий сміх. Перерив між криками становив 10-15 хвилин, там, наче, світив ліхтарик. Хто кричав вона не бачила, бо було темно. Вона побігла до хати і повідомила про це дідові. Пізніше в тому самому місці у водоймі було знайдено труп жінки.
- показаннями свідка ОСОБА_44 , наданими ним на досудовому слідстві (протокол допиту від 27.07.2010, т.1 а.с. 166-168) та наданими в судовому засіданні 12.12.2019, оголошеними в судовому засіданні, згідно яких останній повідомив, що зараз пам'ятає обставини краще ніж раніше; в 2010 році він працював на підприємстві УТОС. 25.07.2010 він заступив на зміну о 8.00 год., того дня помагав ОСОБА_15 ремонтувати автомобіль «ІЖ». ОСОБА_7 того дня був на роботі, виїжджав службовим автомобілем «ІЖ» після 23 години з території підприємства один раз вечеряти а потім заїхав і був в кабінеті до 05 години ранку, що там робив-не знає. Два рази ходив на прохання ОСОБА_12 купувати пиво, яке вони пили разом, при цьому ОСОБА_10 давав йому гроші. Вранці погрузили продукцію в службовий автомобіль «ІЖ».
- показаннями свідка ОСОБА_45 , допитаної на досудовому слідстві (протокол допиту від 12.10.2010 т.2 а.с. 140-141), оголошеними в судовому засіданні та показами наданими нею ж в судовому засіданні 04.03.2019, згідно яких вона перебувала в дружніх стосунках з підсудним; в липні місяці в неділю вночі підсудний зателефонував їй та просив зустрітися в кафе «Чернігівське» в м.Звенигородка; в ході зустрічі вони спілкувалися на вільні теми; підсудний вів себе адекватно, казав про проблеми на роботі, нюансів вона не пам'ятає, розмова тривала близько 20 хвилин, в що був одягнутий підсудний того вечора вона не пам'ятає.
- показаннями свідка ОСОБА_46 , наданими в судовому засіданні 02.04.2019 та оголошеними, згідно яких останній повідомляв, що працював головою громадської організації УТОС; 26.07.2010 перебував на підприємстві, пам'ятає, що того дня підсудний мав підписати наказ по заробітній платні, втім не зробив цього; підсудний того дня з'явився на роботу збуджений, знервований і дуже неуважний, одягнений у вишньову теніску і спортивні штани; того дня палили сміття біля причепа а після обіду ОСОБА_10 викликав трактор для вивезення сміття, при цьому сміття було мало.
- показаннями свідка ОСОБА_47 , допитаної на досудовому слідстві (протокол допиту від 28.09.2010, т.1 а.с. 129), оголошеними в судовому засіданні, з яких вбачається, що вона працювала в бухгалтерії УТОС; 29.07.2010 до УТОС прийшли працівники міліції з обшуком; інші працівники казали, що директора ОСОБА_12 водять по території УТОС, вона безпосередньо бачила, як його вже саджали до автомобіля; при обшуку вилучили якусь запчастину, пляшку вина та жіночі плавки; в причепі зверху сміття не бачила; 25.07.2010 на підприємстві не перебувала.
Згідно з наявною в справі роздруківкою, перший телефонний дзвінок від ОСОБА_12 ( № НОМЕР_2 ) 26.07.2010 на мобільний телефон ОСОБА_45 ( № НОМЕР_3 ), після того як вона його поставила на зарядку та ввімкнула в мережу оператора, надійшов в 00 год. 54 хв. (а.с. 242, т. 5). Відтак, якщо з цього моменту і до моменту прибуття останньої в бар пройшло близько 30 хв., то зустріч між ними відбулась близько 01 год. 30 хв., а закінчилась близько 2 год. 00 хв. Виходячи з цього, як показаннями свідка ОСОБА_16 , так і даними зазначеної роздруківки спростовуються показання свідка ОСОБА_48 , яка суду пояснила, що бачила ОСОБА_12 ввечері 25.07.2010 в зазначеному пивбарі о 23 год. 30 хв., коли він в цей час вже сидів там з жінкою схожою на ОСОБА_49
- показаннями свідка ОСОБА_50 , наданими на досудовому слідстві (протокол допиту від 12.11.2010, т.2 а.с. 153-154), оголошеними в судовому засіданні, з яких вбачається, що вона добре знайома і з підсудним і з загиблою ОСОБА_11 , яка раніше була дружиною її брата, що ОСОБА_25 і ОСОБА_10 кілька років підтримували близькі стосунки; про те, що ОСОБА_25 була вагітна саме від ОСОБА_12 вперше вона дізналась від ОСОБА_16 , а згодом про це ОСОБА_51 говорила їй особисто. ОСОБА_52 бачила ОСОБА_13 і ОСОБА_12 разом, вони вдвох привозили їй від батьків з села продукти на автомобілі І. ОСОБА_33 . На той час вже було явно видно, що ОСОБА_51 вагітна. Коли вона хотіла піднести мішок з картоплею, то ОСОБА_10 їй зауважив, щоб вона не робила цього бо вона ж вагітна. Крім того свідок повідомила, що 25.07.2010 близько 21.20-21.30 годин вона проходила повз підприємства УТОС, і бачила, як підсудний вийшов з території і в руках тримав темний поліетиленовий пакет. Сівши в свій автомобіль - іномарку темного кольору, поїхав в напрямку центра;
- показаннями свідка ОСОБА_53 , наданими на досудовому слідстві (протокол допиту від 27.07.2010, т.1 а.с. 70-71), оголошеними в судовому засіданні яка повідомила, що мала дружні стосунки з загиблою, останній раз бачила її 21.07.2010; в ранці в понеділок в 2010 році їй зателефонувала мати загиблої та розпитувала чи їй відомо про місцезнаходження ОСОБА_24 , на що свідок відповіла, що їй не відомо та ОСОБА_25 у неї не ночувала; в травні-на початку червня 2010 року ОСОБА_25 говорила їй, що вона вагітна, але не від ОСОБА_12 , а від якогось чоловіка з м. Умань на ім'я ОСОБА_23 ; 25.07.2010 приблизно о 23 годині вона зателефонувала ОСОБА_54 на мобільний телефон, але його скинули з телефону ОСОБА_20 , а потім телефон не відповідав; при цьому свідок повідомила, що іноді вони відпочивали разом з підсудним і ОСОБА_55 ; зі слів ОСОБА_24 , за нею слідкувала ОСОБА_16 ;
- показаннями свідка ОСОБА_56 , наданих на досудовому слідстві (протокол допиту від 01.08.2010 т.2 а.с. 74), оголошеними в судовому засіданні, який пояснював, що він був понятим при пошуках працівниками міліції сокири, яку вони влітку 2010 року шукали в річці Гнилий Тікич в м. Звенигородка. Працівники міліції на човні з допомогою магніту перевіряли дно річки, шукаючи сокиру, а він та ще один чоловік були понятими, перевіряли дно руками, пірнаючи в воду. Сокира була знайдена працівниками міліції в кінці дня за допомогою магніту. Він особисто не бачив коли сокиру підняли з води. Він був на березі, коли працівники міліції крикнули «знайшли», а коли підплили до берега, він побачив у човні сокиру. При цьому, коли човен відпливав від берегу, сокири там не було. Про це було складено відповідний протокол, який поняті прочитали та підписали; він бачив кров на сокирі; сокира була мокра, ручка сантиметрів 40, її заміряли на місці;
- показаннями свідка ОСОБА_57 , наданими в судовому засіданні 28.01.2019 та оголошеними, про те, що він, як слідчий Звенигородського РВ, виїжджав на місце події за вказівкою начальника слідства; на березі річки Гнилий Тікич в м.Звенигородка бачив труп жінки; був при розтині трупа ОСОБА_58 в морзі, який проводив експерт Зоря. На голові трупа мали місце рани, які і призвели до смерті. Загибла мала очевидні ознаки вагітності;
- показаннями свідка ОСОБА_59 , наданими на досудовому слідстві (протокол допиту від 87.07.2010 т.2 а.с. 146), згідно який пояснив, що у 2010 році працював слідчим Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області, проводив додатковий огляд місця події, обшук у гуртожитку УТОС; підчас обшуку було виявлено та вилучено почату пляшку вина та пакет із жіночою білизною;
- показаннями свідка ОСОБА_41 , наданих на досудовому слідстві (протокол допиту від 27.07.2010 т.2 а.с.74), згідно яких він 27.07.2010 близько 12 години разом з ОСОБА_60 йшов додому берегом річки Гнилий Тікич; проходячи повз чагарники на березі, вони помітили у воді труп жінки в одежі червоного кольору; побачивши труп вони злякалися та пішли до магазину, де вирішили повідомити ти про це міліцію; у вечері того ж дня він зателефонував в міліцію з даного приводу, після чого разом з ОСОБА_61 пішли до містка чекати на міліцію.
Крім того, вина підсудного підтверджується:
- даними протоколу огляду місця події від 27.07.2010 з фототаблицями та схемою, з яких вбачається, що в річці Гнилий Тікич, в районі перехрестя вулиці Енгельса та пров. Котовського в м. Звенигородка, було виявлено і вилучено труп молодої жінки в спортивному костюмі червоного кольору з ушкодженнями (ранами) голови та явними ознаками вагітності. Зокрема, на верхньому та нижньому повіках правого ока - розмитий фіолетового кольору крововилив. На правій виличній ділянці - розмитий крововилив фіолетового кольору розміром 5x5 см. Біля зовнішнього кута правого ока вертикально розташована рана довжиною 1.5 см, шириною 0.5 см. В правій надбрівній ділянці горизонтально розташована рана довжиною 2 см та шириною 0.3 см. На 1 см вище вказаної рани та дещо правіше - горизонтально розташована рана довжиною 3.2 см. В дні рани видно кістки черепа. В правій скронево-потиличній ділянці виявлена рана довжина якої майже 8 см, ширина близько 6 см, з якої виступає речовина у вигляді мозку. Кістки черепа на дотик мають пошкодження. На шиї група виявлено ланцюжок з хрестиком з жовтого металу, а на 4 пальці лівої кисті - каблучка з жовтого металу (а.с. 5-20, т.1);
- даними протоколу огляду трупа від 28.07.2010 з фототаблицями проведеного в приміщенні моргу Звенигородської районної лікарні, з якого вбачається, що загибла була вагітною (а.с. 27-32, т.1);
- даними протоколу огляду місця події від 01.08.2010 з фототаблицями, відповідно до якого в річці Гнилий Тікич, з південної сторони від автомобільного мосту, на відстані 20,6 м від його опор, посередині русла з допомогою магнітного пристрою МП-25 було виявлено і вилучено сокиру з дерев'яною ручкою (а.с. 55-58, т.1). Відсутність в даному протоколі даних щодо ширини леза та довжини топорища не є підставою для визнання його недопустимим доказом, так як вказана слідча дія проведена законно, належною посадовою особою за участю понятих, а тому ці недоліки не є суттєвими. При цьому суд враховує і те, що до протоколу додано якісні фототаблиці, в тому числі детальні, які виконані з застосуванням масштабної лінійки, що дає цілковиту можливість встановити відсутні в ньому дані щодо фізичних розмірів вилученої сокири;
- даними протоколу обшуку від 29.07.2010 про те, що в будинку підсудного за місцем його фактичного проживання в АДРЕСА_1 в приміщенні зали на піаніно було виявлено і вилучено світлі шорти з написом «Adidas» з наявною на лівій калошні плямою бурого кольору зовні схожою на кров (а.с. 78, т.1);
- даними протоколу явки з повинною від 29.07.2010, написану підсудним власноручно, згідно з яким підсудний зізнався, що скоїв умисне вбивство ОСОБА_58 , оскільки вона, користуючись тим, що вагітна від нього, вимагала від останнього покинути свою сім'ю та жити з нею; такі дії загиблої вивели його із рівноваги, він розсердився вдарив її по голові декілька разів, після чого затягнув тіло в річку (а.с. 1, т.2);
- визнавальними показаннями самого підсудного на досудовому слідстві, коли він і в ході допитів, і під час проведення відтворення обстановки і обставин події в присутності різних захисників, визнавав факт скоєння умисного вбивства ОСОБА_8 і ці його показання повністю узгоджувались з результатами проведених в справі судово-медичних експертиз як по механізму його скоєння так і в частині застосованого для цього знаряддя (а.с. 17-39, 41-56, т.2);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події проведеної з участю ОСОБА_12 30.07.2010, в ході якого він добровільно вказав місце скоєння злочину та показав як саме сокирою скоїв умисне вбивство ОСОБА_13 , а тіло скинув у воду. Вказав також, що сережки та мобільний телефон потерпілої викинув з мосту в річку, показав місце де викинув у річку знаряддя вбивства - сокиру, а на території підприємства УТОС - місце де спалив свої речі: футболку, шкарпетки, кросівки, пластикові стаканчики, спортивні штани, та одіяло (а.с. 41-57, т.2);
- даними протоколу пред'явлення підсудному предметів для впізнання від 02.08.2010, з якого вбачається, що ОСОБА_10 серед пред'явлених йому трьох схожих сокир з дерев'яними ручками впізнав сокиру під № 3, яка має довжину 30 см, ширину металевої частини по краю 10 см, довжину 13.5 см та обух довжиною 4 і шириною 3 см. Впізнав дану сокиру по округлій ручці держака та наявних на лезі зазубринах. При цьому пояснив, що саме цією сокирою він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_62 (а.с. 75-76, т.2.)
Детальний же опис сокири підсудний зробив в ході відтворення обстановки і обставин події проведеного з його участю 30.07.2010 вказавши при цьому її основні прикмети (а.с. 41-57, т.2);
- даними висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 № 12/11 від 01.12.2010, з якого вбачається, що смерть наступила внаслідок черепно-мозкової травми у вигляді руйнування головного мозку, забійних ран на обличчі в кількості трьох, та забійної рани в правій скронево-потиличній ділянці, крововиливів в м'які покрови черепа з внутрішнього боку, численних переломів склепіння та основи черепа, синців на верхній та нижній повіках правого ока та біля зовнішнього кута правого ока. які виникли від дії твердих тупих предметів (предмета) та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Вказані тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер та спричинені незадовго до смерті, або під час її настання. Між отриманою загиблою черепно-мозковою травмою та настанням смерті існує прямий причинний зв'язок. Ушкодження на голові виникли від дії твердого тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею по формі наближеною до прямокутної, яка, найбільш вірогідно, включає в себе ребро (ребра). Локалізація і характер наявних тілесних ушкоджень виключають можливість утворення черепно-мозкової травми при падінні. В крові та м'язах загиблої виявлено етиловий спирт в кількості відповідно 0,64 та 0,6 проміле, що відносно живих осіб відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння. Виходячи з вираженості гнилісних змін можна припустити, що труп перебував у воді близько 1 -2 діб. На момент смерті ОСОБА_8 була вагітною. Тривалість вагітності становить 28-30 тижнів (а.с. 21- 23, т.3);
- даними протоколи виїмки від 27.08.2010, згідно з яким було проведено виїмку крові ОСОБА_7 на марлі в двох паперових конвертах, плоду дитини на марлі в одному конверті, крові ОСОБА_13 на марлі, двох кісток - плоду та В.Радванської в двох паперових конвертах за участю експерта ОСОБА_63 (а.с. 44, т.3). При цьому суд не вбачає підстав для визнання недопустимим доказом протоколу виїмки від 27.08.2010 через те, що при його складанні була присутня в якості понятої ОСОБА_64 , яка є матір'ю слідчої ОСОБА_65 , оскільки вказана слідча дія реально мала місце, проведена належною посадовою особою і її хід і результати в ньому зафіксовані правильно;
- даними висновку судово-медичної експертизи № 12/40 від 01.12.2010, згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_8 , могли бути заподіяні за тим механізмом, який ОСОБА_10 вказав при відтворенні обстановки і обставин події 30.07.2010 (а.с. 68-69, т.3);
- даними акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 496 від 29.09.2010 про те, що ОСОБА_7 ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки не виявляв, перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, що, зважаючи на задовільний рівень соціального функціонування, свідчить про збереженість у нього на той період часу здатності усвідомлювати власні дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час він також не виявляє ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки і при збереженості емоційно-вольової сфери, інтелекту, пам'яті, критичних і прогностичних функцій - здатен усвідомлювати власні дії та керувати ними, може брати участь у слідчих діях та в судовому засіданні. Застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру він не потребує. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_7 не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому вираженому емоційному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку (а.с. 73-80, т.3).
Суд приймає до уваги і ту обставину, що в ході проведення даної експертизи та при спілкуванні з лікарями-експертами ОСОБА_10 також визнавав факт вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_8 та детально описував механізм його скоєння, при цьому будь які відомості про те, що підчас проведення даної експертизи на підсудного чинився тиск у будь якій формі, відсутні. Висновок судово-психіатричної експертизи № 496 від 29.09.2010 є повним, мотивованим та науково обґрунтованим. Виходячи з цього суд критично оцінює наявний в справі висновок судово-психологічної експертизи № 1-366/11 від 18.12.2012, складений експертом Черкаського відділення КНДІСЕ ОСОБА_66 (а.с. 135, т.6), в якому останній прийшовши до висновку, що ОСОБА_7 під час проведення з ним слідчих дій знаходився в стані фрустрації та розцінивши ці слідчі дії як психологічний тиск на нього, свій висновок належним чином не обґрунтував, не вказав про які саме слідчі дії йдеться, під час яких, на думку експерта, ОСОБА_7 перебував в такому стані. Разом з тим, проведення певних слідчих дій з будь-якою особою, за наявності передбачених для цього законом підстав та у відповідності з вимогами закону, не дає підстав розцінювати такі дії працівників правоохоронних органів як психологічний тиск на таку особу;
- даними висновку молекулярно-генетичної експертизи № 20-1155 від 01.11.2010, згідно з яким ОСОБА_7 може бути біологічним батьком плоду дитини, якою була вагітна ОСОБА_8 і ймовірність даного факту складає 99,999 % (а.с. 91-94, т.3);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 184 від 05.11.2010 про те, що на вилученій 01.08.2010 в річці Гнилий Тікич сокирі виявлено кров людини групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО, походження якої від загиблої ОСОБА_8 , яка має саме такий склад крові, не виключається (а.с. 99-101, т.3);
- даними висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 77 мк від 25.11.2010 про те, що пошкодження на шкіряному клапті № 1 з голови загиблої ОСОБА_8 виникли від дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, по формі наближеній до прямокутної, яка найбільш вірогідно включає в себе ребро (ребра). Пошкодження на шкіряному клапті № 2 виникли від дії твердого тупого предмета з обмеженою ребрами поверхнею, що має форму наближену до прямокутної розмірами 30x30 мм в межах контакту та твердого тупого предмету з тригранним кутом. Можливість виникнення вказаних тілесних ушкоджень внаслідок дії обуха наданої на експертизу сокири не виключається (а.с. 128-129, т.3);
- даними судово-медичної експертизи № 261 від 25.11.2010 про те, що на вилучених в будинку ОСОБА_12 чоловічих шортах виявлена кров людини, яка може мати походження за рахунок крові особи (осіб) з групою крові В(ІІІ). Походження крові від потерпілої ОСОБА_8 не виключається (а.с. 139-142, т.3).
- даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 12/46 від 17.06.2013 про те, що смерть ОСОБА_8 могла наступити в період з 22 до 23 години 25 липня 2010 року (а.с. 121, т.7). При цьому суд враховує те, що за дорученням Смілянського міськрайонного суду від 04.07.2012 (а.с.169, т.5) прокуратурою Звенигородського району було проведено перевірку, в ході якої жодних даних про застосування незаконних методів впливу на ОСОБА_12 під час досудового розслідування не встановлено. Тому постановою ст. слідчого Звенигородської районної прокуратури ОСОБА_67 від 20.06.2012 в порушенні кримінальної справи відносно працівників Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області, причетних до проведення досудового слідства по даній справі, відмовлено за відсутності складу злочинів передбачених ст.ст. 364 та 365 КК України в їх діях (а.с. 10. т.6). Зазначена постанова підсудним оскаржена не була. Аналогічні результати були отримані і в ході службового розслідування, проведеного заступником начальника Звенигородського РВ УМВС ОСОБА_68 , які викладені ним у відповідному висновку від 20.06.2012 (а.с. 67-68, т.6). Наведене свідчить про те, що будь які докази про чинення на підсудного тиску підчас досудового слідства, відсутні.
Крім того, суд приймає до уваги і те, що в ході досудового слідства, в тому числі, коли ОСОБА_10 повністю визнавав свою вину в інкримінованих йому злочинах, слідчі дії за його участю, в тому числі допити, відтворення обстановки і обставин події проводились з участю захисника. Крім цього, як вбачається з протоколів та відеозаписів, проведених за участю підсудного слідчих дій, саме він своїми поясненнями та доповненнями до них уточнював та поправляв слідчих при з'ясуванні ними обставин скоєння злочину під час проведення слідчих дій. Такий висновок об'єктивно підтверджується і даними судово-медичної експертизи № 24 від 30.07.2010, згідно з яким на момент її проведення у ОСОБА_12 ніяких тілесних ушкоджень не виявлено і жодних скарг щодо застосування до нього фізичного насилля він експерту не висловлював (а.с. 27, т.3).
Не знаходять свого підтвердження також і обставини, на які посилався підсудний та сторона захисту в обґрунтування своїх вимог щодо визнання недопустимим протоколу явки з повинною від 29.07.2010, протоколу огляду місця події від 27.07.2010 та протоколу огляду місця події від 30.07.2010, а саме складання цих протоколів підчас незаконного утримання підсудного в приміщенні районного відділу міліції, ці твердження суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне, та як спосіб реалізації свого права на захист.
Суд вважає, що показання, які підсудний давав в ході відтворення обстановки і обставин події 30.07.2010 є достовірними, оскільки вони об'єктивно підтверджуються зібраними в справі об'єктивними доказами, зокрема, даними як щодо часу та місця скоєння злочину, так і щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень загиблій, що об'єктивно підтверджується висновками проведених судово-медичних експертиз.
Час скоєння злочину, вказаний підсудним в ході проведення відтворення обстановки і обставин поді - близько 23 години 25 липня 2010 року також підтверджується рядом доказів, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_43 , яка чула жіночі крики саме в тому місці, де пізніше і було знайдено труп ОСОБА_8 .
Те, що ОСОБА_8 була вбита саме в цей час підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_53 , наданих на досудовому слідстві, яка пояснювала, що близько 23 години 25 липня 2010 року вона двічі підряд телефонувала Радванській на мобільний, але перший її дзвінок був кимось скинутий з телефону В.Радванської, а на другий остання не відповіла. Зазначене свідчить про те, що остання відповісти на телефонні дзвінки ОСОБА_53 в цей час вже не могла через скоєний відносно неї злочин.
На підтвердження саме цього часу скоєння злочину та знищення мобільного телефону загиблої тим способом, про який підсудний пояснював в своїх визнавальних показаннях (кинув його в річку), свідчать і дані довідки оператора мобільного зв'язку «МТС Україна» від 09.07.2013, де вказано, що відомості щодо використання абонентом № НОМЕР_4 , ІМЕЙ НОМЕР_5 (телефон ОСОБА_8 ) зазначеного мобільного терміналу з 26.07.2010 в мережі ПрАТ «МТС Україна» відсутні (а.с. 130, т. 7).
Таким чином визнавальні показання підсудного, дані ним під час відтворення обстановки і обставин події 30.07.2010, повністю узгоджуються з наявними в справі доказами та в своїй сукупності складають чітку, логічну і послідовну картину скоєного злочину обумовленого конкретним мотивом, яким керувався підсудний, а саме - позбавитись від вагітної від нього жінки, яка, в зв'язку з наближенням часу народження дитини, стала все наполегливіше наполягати на тому, щоб він залишив сім'ю і проживав з нею та погрожувати розголошенням їх стосунків у разі якщо він не виконає її вимог.
Щодо вагітності ОСОБА_8 , то суд вважає, що підсудний достовірно знав про цю обставину під час скоєння злочину. Зазначене підтверджується як його власними показаннями під час досудового слідства, в яких він стверджував, що загибла, використовуючи свою вагітність як інструмент шантажу, саме цим і спровокувала його на скоєння її вбивства, так і показаннями потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_69 про те, що вони чули розмови між підсудним і загиблою про вагітність останньої, а також показаннями свідка ОСОБА_57 , наданими на досудому слідстві, про те, що під час огляду трупа ОСОБА_8 в приміщенні моргу Звенигородської районної лікарні остання мала очевидні ознаки вагітності. Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа № 12/11 від 01.12.2010, термін вагітності ОСОБА_8 на момент її смерті становив 28-30 тижнів.
Таким чином, виходячи з сукупності всіх зібраних в справі доказів, суд вважає, що вина підсудного в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_8 , яка завідомо для нього перебувала в стані вагітності, доведена повністю.
Крім того, вина підсудного у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу явки з повинною від 29.07.2010, написаної підсудним власноручно, (а.с. 1, т.2);
- даними протоколу огляду місця події від 27.07.2010 на березі р. Гнилий Тікич в м. Звенигородка в ході якого вилучено труп ОСОБА_8 з тілесними ушкодженнями голови (а.с.5-19 т.1);
- даними протоколу огляду трупа від 28.07.2010, в ході якого встановлено, що потерпіла одягнута в одяг рожевого кольору, футболку білого кольору, один кросівок рожевого кольору, також на трупі маються прикраси з металу жовтого кольору у вигляді каблучки та ланцюжка, виявлені тілесні ушкодження голови у вигляді трьох забійних ран на обличчі, забійної рани в правій скронево-потиличній ділянці, крововиливів в м'які покрови черепа з внутрішнього боку численних переломів склепіння та основи черепа, синців на верхній та нижній повіці правого ока та біля зовнішнього кута правого ока (а.с. 27-32 т.1);
- поясненнями потерпілої ОСОБА_17 , яка показала, що загибла за життя доводилася їй донькою, яка проживала окремо від неї з сином ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 . ЇЇ дочка ОСОБА_70 була на 6 місяці вагітності. 25.07.2010, близько 14.00 години вона повернулась разом з онуком з м. Тальне. Зайшла до дочки, вони пообідали і вона пішла додому. Ввечері близько 22 години вони спілкувались телефоном. Про те, що ОСОБА_70 кудись збирається, матері нічого не розповіла. Наступного дня при розмові з онуком вона дізналась, що дочка поїхала до подруги, ОСОБА_71 . Зателефонувавши подрузі дочки з'ясувалось, що ОСОБА_72 там не було. 27.07.2010 вона звернулась в міліцію із заявою про те, що її дочка зникла. Також потерпіла додала, що в її дочки були золоті сережки у формі пластинки з камінчиками світлого кольору, мобільний телефон «Моторола» з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «МТС», зв'язка ключів в кількості 4 штук;
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 30.07.2010, в ході якого ОСОБА_7 свою вину у вчиненні вказаних злочинів визнав повністю та показав, що 25.07.2010 вчинив умисне вбивство ОСОБА_8 за допомогою сокири, яку приніс з собою на місце вчинення злочину, та, в подальшому викинув у водойму р. ОСОБА_73 , після чого заволодів її особистими речами: сережками, мобільним телефоном, ключами, які також викинув у воду. (а.с.41-56 т.2);
- даними протоколу огляду предметів від 30.07.2010 (а.с.58-61 т.2).
Дії ОСОБА_33 по епізоду вбивства суд кваліфікує за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності.
Дії ОСОБА_33 по епізоду крадіжки суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, один з яких є особливо тяжким, та особу ОСОБА_12 , який за місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Пом'якшуючих покарання обставин судом не встановлено.
Відсутність обтяжуючих обставин покарання обставини, т.я. суд виключає з обвинувачення обтяжуючу обставину як скоєння злочинів в стані алкогольного сп'яніння, як таку, що не знайшла підтвердження в судовому засіданні (відсутні будь-які документальні підтвердження).
Також суд звертає увагу на трой факт, що що ОСОБА_7 засуджений вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2014 за п.2 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, який в подальшому був скасований. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.06.2015 касаційна скарга прокурора на м'якість призначеного покарання залишена без задоволення. Скасовано ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 24.06.2014 щодо ОСОБА_7 , а справу направлено на новий апеляційний розгляд. В даній ухвалі зазначено, що за умови доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України, підстав вважати призначене йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років м'яким колегія суддів не вбачає.
Враховуючи правову позицію, висловлену в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.06.2015, і правову позицію Верховного Суду, суд першої інстанції позбавлений можливості, у разі визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України призначити йому покарання більше тяжке ніж 15 років позбавлення волі.
Виходячи з наведеного суд вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.
Відповідно до ст.ст.49, 74 КК України особа звільняється від покарання, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, подія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України відбулась в липні 2010, тобто на час розгляду кримінального провадження минуло понад 5 років, тому суд дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_7 від покарання за ч.1 ст. 185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_17 щодо відшкодування 58228 грн. матеріальної шкоди, якої вона зазнала внаслідок поховання своєї дочки та в якості оплати за надану їй правову допомогу підлягають частковому задоволенню, в сумі 8000 грн. за надану правову допомогу адвокатом ОСОБА_74 (а.с. 169 т.7) згідно з оригіналом квитанції №16 від 26.09.2013. Крім того, задоволенню підлягають вимоги про стягнення 1490 грн. вартості золотих сережок, мобільного телефону та ключів від квартири. Всього стягнути з підсудного ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_17 9490 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
В решті позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди не можуть бути задоволені судом, оскільки надані потерпілою світлокопії документів, що підтверджують понесені нею витрати, належним чином не посвідчені. Виходячи з цього суд вважає за можливе в цій частині позовні вимоги ОСОБА_17 залишити без розгляду, залишивши за нею право на звернення до суду з позовом щодо стягнення вказаних витрат в порядку цивільного судочинства.
Уточнені в заяві від 22.03.2025 позовні вимоги ОСОБА_17 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000000грн. з підсудного підлягають задоволенню. При цьому суд враховує, що вона, як мати загиблої, перенесла значні душевні страждання та нервові потрясіння в зв'язку зі смертю дочки.
Уточнені в заяві від 25.03.2025 позовні вимоги ОСОБА_8 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000000грн. з підсудного підлягають задоволенню. При цьому суд враховує, що він, як син загиблої, в зв'язку зі смертю матері переніс значні душевні страждання та потрясіння.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 років обмеження волі.
На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання за ч.1 ст. 185 КК України у зв'язку і закінченням строків давності
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді 15 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 у строк відбутого покарання, строк попереднього ув'язнення з 29 липня 2010 року по 22 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до положення закону №838-VIII, та з 02.03.2025 по 10.03.2025.
Звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у зв'язку з відбуттям строку призначеного покарання.
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд скасувати.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_17 9490 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди та 1000000грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 1000000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Держави судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 5942 грн.
Речові докази які знаходяться при справі залишити при справі. Речові докази передані на зберігання потерпілій ОСОБА_17 передати по належності потерпілій ОСОБА_17 .
Апеляція на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту вручення копії вироку в той же строк.
Головуючий ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3