Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6975/25
Номер провадження2-а/711/79/25
25 серпня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
представника позивача адвоката Коробкової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
31 липня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коробкова Галина Олександрівна, через підсистему «Електронний суд» (вхідний №30608 від 31.07.2025), звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про поновлення строку звернення до суду за захистом порушених прав, що була подана разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви, просить суд визнати причини пропуску для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними, поновивши даний строку, а також скасувати постанову №813-1 від 12.04.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 постійно проживає у Франції за адресою: АДРЕСА_1 . У зв'язку з погіршенням стану здоров'я батька ОСОБА_1 12.04.2025 приїхав в Україну. Але по прибуттю 12.04.2025 в Україну його затримали співробітники ТЦК та СП та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дані дії співробітники ТЦК та СП мотивували нібито порушеннями правил військового обліку, але які саме порушення вони аргументовано не вказали.
Після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було направлено на проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), яку він пройшов 12.04.2025, що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим в застосунку «Резерв+», та паперовим військово-обліковим документом.
Про складення протоколу за відмову від проходження ВЛК ОСОБА_1 не повідомляли, оскільки таких обставин не існувало. Позивач постанову №813-1 від 12.04.2025 не отримував та про її існування йому було не відомо.
23.07.2025 ОСОБА_1 в застосунку «Дія» отримав сповіщення про відкриття виконавчого провадження. В розділі виконавчих проваджень в цьому ж застосунку отримав постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 23.07.2025 з ідентифікатором доступу. Ознайомившись з виконавчим провадженням за допомогою ключа доступу ОСОБА_1 вперше отримав та ознайомився з постановою №813-1 від 12.04.2025.
Також, позивач звертає увагу суду на те, що він мав право на відстрочку на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», будучи єдиною дитиною у своїх батьків мав на утриманні батька ОСОБА_2 , який був особою з інвалідністю І групи, та матір ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Відразу по прибуттю в місто Черкаси звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 та подав заяву на відстрочку, що підтверджується військово-обліковим документом сформованим в застосунку «Резерв+».
З огляду на викладене позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане адміністративне правопорушення є незаконною, а тому підлягає скасуванню в судовому порядку.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано справу незначної складності, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 09 год 00 хв 22 серпня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.36-37).
У судове засідання 22.08.2025 з'явилася представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коробкова Г.О., яка позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві від 31.07.2025. Крім того просила суд задовольнити позовні вимоги повністю, скасувавши постанову №813-1 від 12.04.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не забезпечив явку свого представника у судове засідання 22.08.2025, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом у спосіб, передбачений процесуальним законодавством, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик від 14.08.2025 до електронного кабінету, що була ним отримана 14.08.2025 о 17 год 29 хв 25 сек і підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.39 зворот).
Також і процесуальним правом на подачу відзиву відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того ч.2 ст.175 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частинами 1, 3 ст.268 КАС України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на викладені вище норми процесуального права, беручи до уваги не прибуття представника відповідача в судове засідання за умови належного і своєчасного його судом повідомлення про день, час та місце розгляду справи, не надання ним відзиву на позовну заяву, а також не повідомлення суду про причини неявки, а також не заперечення представника позивача проти розгляду справи у відсутність представника відповідача, суд вважав за можливе здійснити розгляд справи без участі представника відповідача, вирішивши спір за наявними матеріалами справи.
22 серпня 2025 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.227 КАС України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 08 год 50 хв 25 серпня 2025 року.
Суд, заслухавши вступне слово представника позивача адвоката Коробкової Г.О. безпосередньо дослідивши усі матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступного висновку.
Із безпосередньо дослідженої у судовому засіданні постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП №813-1 від 12.04.2025 суд встановив, що 12 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 було винесено означену постанову, в якій, зокрема, встановлено, що: «12.04.2025 о 15 год 58 хв ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 в супроводі працівників Національної поліції, де було встановлено, що останній в порушення ч.13 ст.2 Закону України «Про військовий облік і військову службу», яким установлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд, відмовився проходити медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5
Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 як військовозобов'язаний скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час особливого періоду».
У зв'язку із викладеним, на громадянина ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 25500 (а.с.20).
Також у судовому засіданні, що відбулося 22.08.2025, суд дослідив роздруківку з додатку «Резерв+», розділ «військово-обліковий документ», та встановив, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, який 12 квітня 2025 року пройшов військово-лікарську комісію (далі - ВЛК), за висновком якої є придатним до військової служби. Крім того з означеного засобу доказування суд встановив, що ОСОБА_1 , згідно п.13 ч.1 ст.23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, надано відстрочку від мобілізації до 07.08.2025 (а.с.7).
У судовому засіданні суд також дослідив військово-обліковий документ у паперовій вигляді НОМЕР_4, яким документований позивач ОСОБА_1 і який виданий ІНФОРМАЦІЯ_6 12.05.2025, та встановив, що у п.6 означеного документа міститься інформація про те, що на підставі довідки Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при обласному тимчасовому мобілізаційному пункті ІНФОРМАЦІЯ_2 (дублюючий склад) від 12.04.2025 №2025-0412-1842-5345-7 гр.ІІ ст., військовозобов'язаний ОСОБА_1 є придатним для проходження військової служби та не підлягає повторному медичному огляду (п.7 військово-облікового документа). Також з означеного засобу доказування суд встановив, що позивач взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.14).
Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
За змістом ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчиненні в особливий період.
Згідно положень, передбачених ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Як встановлено судом під час розгляду справи по суті, згідно оскаржуваної постанови №813-1 від 12.04.2025, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час, а саме: за відмову від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.20).
Так, пунктами 74 та 74-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок №560) в редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №91 від 28.01.2025, що набрала чинності 29.01.2025, передбачений порядок видачі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 12.04.2025).
Згідно абз.1,2 п.74 Порядку №560 у редакції, чинній на день винесення оскаржуваної позивачем постанови (12.04.2025, а.с.19), передбачено, що військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.
Водночас абз.3,4,5 п.74-3 Порядку №560 у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, передбачено, що сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів направлення надсилається до електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Сформоване на запит військовозобов'язаного або резервіста направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду вважається отриманим таким військовозобов'язаним або резервістом у день надсилання цього направлення в електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
У сформованому направленні на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду зазначаються інформація згідно з вимогами законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
З аналізу означених норм Порядку №560 суд робить висновок, що, починаючи із 29.01.2025, порядок видачі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду є наступним: за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду видається військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом його формування за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Водночас у такому направленні обов'язково повинна міститись інформація, зокрема, про строк завершення медичного огляду.
Як встановлено судом із матеріалів адміністративної справи, 12 квітня 2025 року (тобто, у день винесення керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови відносно позивача, яка є предметом розгляду судом адміністративної справи №711/6975/25) позивач ОСОБА_1 пройшов у Позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії при обласному тимчасовому мобілізаційному пункті ІНФОРМАЦІЯ_2 (дублюючий склад) медичний огляд з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, за результатами якої, військовозобов'язаний ОСОБА_1 є придатним для проходження військової служби. Даний юридичний факт підтверджується військово-обліковим документом, яким документований позивач як в електронній формі (а.с.7), так і в паперовій формі (а.с.14).
Отже суд дійшов висновку, що інкриміноване позивачу адміністративне правопорушення щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час особливого періоду, а саме: за відмову від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 , спростовується належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими в судому засіданні, з яких безспірним є той юридичний факт, що позивач ОСОБА_1 саме 12.04.2025 пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Крім того ч. 1,3 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Водночас ч. 6 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Із досліджених у судовому засіданні письмових доказів, зокрема, зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП №813-1 від 12.04.2025 (а.с.20), судом встановлено, що зміст цього документа не містить відомостей про те чи складався протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ким складався, його номер та відомості про роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 , його прав, передбачених як ст.63 Конституції України, так і ст.268 КУпАП.
Також у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коробкова Г.О. заперечив факт складення відносно позивача 12.04.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що складення протоколу про адміністративне правопорушення у конкретній справі за обставин, встановлених судом, було обов'язковим зі сторони відповідача і не охоплюється виключеннями щодо його не складення, що передбачені законодавцем у ч.6 ст.258 КУпАП.
Крім того Наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024 затверджена Інструкція зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (далі - Інструкція), відповідно до п.1 розділу ІІ якої передбачено, що протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Пунктом 7 Інструкції передбачено, що складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення не пізніше наступного дня після складання протоколу реєструються в журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення (додаток 2) (далі - журнал обліку протоколів). Нумерація протоколів проводиться в межах кожного календарного року окремо.
Отже складення уповноваженими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, є обов'язковим.
Проте матеріали справи №711/6975/25 не містять копії протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відповідачем відносно позивача, також означені відомості відсутні і в постанові по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП №813-1 від 12.04.2025.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем не складався протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а підстави, передбачені ч.6 ст.258 КУпАП, які б надавали право відповідачу не складати такий процесуальний документ як протокол, у конкретному випадку відсутні, оскільки у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази цьому.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Аналізуючи наведені положення законодавства суд робить висновок, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ч.3 ст.210-1 КУпАП, здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, що є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз'ясненням їй прав та обов'язків, а також врученням їй копії протоколу.
Оскільки у конкретному випадку відповідачем протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не складався, то суд робить висновок, що відповідач, приймаючи оскаржувану позивачем постанову, діяв не на підставі закону.
У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що сам по собі опис адміністративного правопорушення, що міститься в оскаржуваній постанові, не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а відповідно постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17.
У зв'язку зі встановленими судом порушеннями відповідачем норм права, які у сукупності свідчать про те, що позивач підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не на підставі і в порядку, встановленому законом, тому суд не здійснює аналіз інших підстав позову, оскільки встановлені підстави є достатніми і самостійними для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Зазначені вище обставини у сукупності свідчать про те, що посадовою особою, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не було надано належну оцінку діям позивача ОСОБА_1 з призми наявності чи відсутності у діях останнього складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, що у свою чергу свідчить про неповне з'ясування обставин справи і передчасне винесення постанови про адміністративне правопорушення №813-1 від 12.04.2025.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
З аналізу означених норм процесуального права суд робить висновок, що в адміністративному процесі обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, тобто у конкретному випадку на ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Разом з тим, відповідачем жодного доказу обставин, що викладені в постанові про адміністративне правопорушення №813-1 від 12.04.2025, суду не надано, що позбавляє процесуальної можливості суд перевірити існування обставин, що викладені в означені постанові.
Водночас суд звертає увагу учасників процесу на те, що ним були створені усі процесуальні умови, зокрема стороні відповідача, для своєчасного надання доказів на підтвердження правомірності винесення постанови про адміністративне правопорушення №813-1 від 12.04.2025.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №813-1 від 12.04.2025, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_5 , є обгрунтованою і вмотивованою, а відповідно такою, що підлягає задоволенню.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позивач у прохальній частині позовної заяви не заявив позовної вимоги за наслідками скасування оскаржуваної постанови. Водночас у судовому засіданні представник позивача адвокат Коробкова Г.О. заявила про необхідність, крім скасування оскаржуваної постанови, також і закрити провадження в справі.
Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи зазначені вище норми процесуального права, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача як громадянина України.
Розподіл судових витрат суд не здійснює, оскільки ані позивачем, ані його представником адвокатом Коробковою Г.О. у заяві по суті спору не заявлено прохання про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а також і представник позивача не заявила відповідного клопотання під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 210-1, 235, 247, 251, 254, 280 КУпАП, ст. 9, 72, 73, 74, 77, 79, 80, 241-246, 271, 272, 286, 293, 297 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №813-1 від 12 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_6 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 грн.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 25 серпня 2025 року.
Сторони в справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Головуючий: О. В. Петренко