Справа № 643/14100/25
Провадження № 1-кс/643/4689/25
25 серпня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221170002420 від 19.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Слідчим відділом Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025221170002420 від 19.08.2025 за фактом того, що 19.08.2025 о 22-08 год. біля будинку за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 71Д, було виявлено тіло ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ознаками насильницької смерті у вигляді вогнепальних поранень тулубу та голови. ЖЄО № 33827 від 19.08.2025
В ході проведення огляду місця події 19.08.2025 у період часу з 23:15 по 00:35 на відкритій ділянці місцевості яка розташована біля 3-го під'їзду будинку 71-Д по пр. Тракторобудівників в м. Харкові слідчим ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області було виявлено та вилучено: 1 гільзу з маркуванням 270 81, запаковану до паперового конверту НПУ; 1 гільзу з маркуванням 270 81, запаковану до паперового конверту НПУ; 1 предмет схожий на кулю зі слідами деформації запаковану до паперового конверту; 1 предмет схожий на кулю запаковану до паперового конверту НПУ; Автомат АКС 74 У НОМЕР_1 запаковану у картонну коробку; Два магазина споряджені патронами запаковані у паперовий конверт; 1 патрон який було вилучено з каналу ствола автомату запакований у паперовий конверт.
Вищезазначені речі було вилучено в ході огляду місця події та опечатані в присутності понятих.
Жодних зауважень від учасників огляду місця події не надходило, протокол записано в точній відповідності до проведених дій та отриманих результатів.
Вищеперераховані предмети, що були вилучені під час огляду місця події на теперішній час мають істотне значення по вказаному кримінальному провадженню та в порядку ст. 98 КПК України визнані речовими доказами
Власник вищезазначених речей, які були вилучені в ході огляду місця події на даний час встановлюється.
Вилучене в ході огляду місця події може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а в подальшому буде використаний у кримінальному проваджені в якості речового доказу, повернення якого на теперішній час може привести до втрати речового доказу, з метою забезпечення збереження речового доказу, позбавлення можливості його знищення або переховування.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, разом з клопотанням подала заяву, в якій просила розглядати клопотання за її відсутності, клопотання підтримала.
В зв'язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту майна є збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Крім цього, відповідно до п.п. 4, 5 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядку виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також, згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно із позбавленням права відчуження, розпорядження та використання майном, а саме на: 1 гільзу з маркуванням 270 81, запаковану до паперового конверту НПУ; 1 гільзу з маркуванням 270 81, запаковану до паперового конверту НПУ; 1 предмет схожий на кулю зі слідами деформації запаковану до паперового конверту; 1 предмет схожий на кулю запаковану до паперового конверту НПУ; Автомат АКС 74 У НОМЕР_1 запаковану у картонну коробку; Два магазина споряджені патронами запаковані у паперовий конверт; 1 патрон який було вилучено з каналу ствола автомату запакований у паперовий конверт, які було вилучено під час проведення огляду місця події 19.08.2025 у період часу з 23:15 по 00:35 на відкритій ділянці місцевості яка розташована біля 3-го під'їзду будинку 71-Д по пр. Тракторобудівників в м. Харкові.
Місцем зберігання майна зазначеного в п.п.1.1-1.3 визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19 листопада 2012 року №1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010, визначити камеру схову Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 30.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити прокурору.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1