Справа № 641/4886/25
Провадження № 2/641/2613/2025
25 серпня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі судді Кожихової Г.В., за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М., розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
01.07.2025 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 18.10.2014 Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1427.
Позовна заява мотивована тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося, кожен з них має різні погляди на життя та ведення спільного господарства, що унеможливлювало сумісне проживання, та як наслідок призвело до систематичних конфліктів та непорозумінь, а у подальшому до повної відсутності будь-якої комунікації між подружжям. Спору про поділ майна немає, від шлюбу мають малолітню дитину, спору щодо місця проживання дитини не виникало.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 04.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися. 21.08.2025 представник позивача через систему "Електронний суд" подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі позивача та її представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином. Поштове відправлення з повісткою про виклик до суду на 25.08.2025 повернулось до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно зі ст. 272 ЦПК України вважається належним повідомленням. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 25.08.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
18.10.2014 між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що 18.10.2014 складено відповідний актовий запис № 1427 у Московському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6). Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу " ОСОБА_5 ".
Від шлюбу мають малолітню дитину, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 22.11.2014).
Позивачка у позові зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалось, оскільки кожен з подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Відповідач жодних заперечень з приводу вказаних обставин не навів.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За приписом статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).
Позивач скористалась даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідача, який не висловив заперечень з приводу розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У межах цієї справи позивачка просила суд залишити її шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Висновки за результатами розгляду заяви
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу належить до задоволення.
Судовий збір
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача сплачений останньою за подачу позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце народження м. Харків, РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, місце народження м. Харків), зареєстрований 18.10.2014 у Московському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1427.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище " ОСОБА_5 ".
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, місце народження м. Харків, адреса; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце народження м. Харків, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса; АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 (дев'яносто шість) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2025
Суддя Г.В.Кожихова