Справа № 624/452/25
провадження № 2/624/271/25
25 серпня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Кольгана С.О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду, в селищі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просять визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 0,1452 га, кадастровий номер 6323155100:04:023:0036, віднесену до категорії земель житлової та громадської забудови, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , як спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який є батьком позивача ОСОБА_1 . Померлий за життя заповіту не складав, та окрім дочки інших спадкоємців першої черги за законом, які б прийняли спадщину, не мав. Позивач своєчасно подала заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті батька та 25.03.2025, на підставі поданої приватному нотаріусу Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Давиденко О.В. заяви, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями розташований в АДРЕСА_1 , який раніше належав ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої був її чоловік, ОСОБА_2 , який є батьком позивача. Шлюб між батьком позивача та ОСОБА_3 зареєстровано 30.09.2017. За життя ОСОБА_3 заповіту не складала, інших спадкоємців першої черги за законом, які б прийняли спадщину, не має. Відтак, видаючи свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок нотаріус тим самим підтвердила, що до успадкованого позивачем спадкового майна її батька належить і майно, яке за життя належало його дружині, ОСОБА_3 . ОСОБА_3 за життя придбала земельну ділянку площею 0,1452 га, кадастровий номер 6323155100:04:023:0036, на якій розташовано житловий будинок, згідно посвідченого нотаріусом договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 09.10.2002 між нею та продавцем - ОСОБА_4 , якій земельна ділянка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого Кегичівською селищною радою 05.02.2001 серії ІІІ-ХР № 017196. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.03.2025 р. № 54/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 на земельну ділянку у зв'язку з тим, що у витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 96.12.2024 № НВ-5601114162024 у графі "відомості про право власності" зазначено власника земельної ділянки - ОСОБА_4 , а документ, що посвідчує право приватної власності - державний акт серії ІІІ-ХР № 017196 від 05.02.2001. Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого в результаті переходу права власності та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, яка заявляє свої права. На момент придбання ОСОБА_3 земельної ділянки за договором купівлі-продажу діяв Земельний кодекс України в редакції від 01.01.2002. Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України в редакції 2002 року при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод. Згідно із ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації. У відповідності із ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. У договорі купівлі-продажу від 09.10.2002 зазначено, що цей договір підлягає заміні на Державний акт на право приватної власності на землю. Відтак, ОСОБА_3 після укладення договору купівлі-продажу від 09.10.2002 за життя не дооформила перехід до неї права власності на земельну ділянку, що є перешкодою для позивачки у набутті права на спадщину померлого батька. Колишній власник земельної ділянки реалізувала своє право на її відчуження на користь ОСОБА_3 , а остання за життя не замінила договір купівлі-продажу на державний акт на право приватної власності на землю. Відтак, невизнання позивачки власником земельної ділянки породжує спір між позивачкою та органом місцевого самоврядування.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 20.05.2025 у цій справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, у засіданні не з'явились.
Представник позивача, адвокат Пономарьов Є.О., подав заяву про розгляд справи без його та позивача участі, відсутність заперечень проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без участі його представника. У вирішенні спору покладається на розсуд суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
За умовами ст. 196 ЦПК України для виконання завдань підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
На виконання вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України судом було здійснено визначені у вказаній нормі дії, необхідні для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підстав для відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви у відповідності до вимог ст. 199 ЦПК України судом встановлено не було та учасники справи таких клопотань не заявляли.
За результатами підготовчого засідання і у відповідності до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження у цій справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 189, 196-200, 206, 258-260 ЦПК України, суд
Закрити підготовче провадження у справі та призначити її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 15 вересня 2025 року об 09-30 годині в приміщенні Кегичівського районного суду Харківської області за адресою: с-ще Кегичівка, Берестинський район, Харківська область, вул. Миру, 26, зал № 2.
У судове засідання викликати учасників справи.
Встановити порядок дослідження доказів: надання вступного слова учасникам справи, з'ясування обставин, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідження письмових доказів.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http:// court.gov.ua/fair/sud2017/.
У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.В. Богачова