Справа №197/506/25
Провадження №1-кп/197/39/25
Широківський районний суд Дніпропетровської області
Вирок
іменем України
25 серпня 2025 року
приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230000844 від 04.04.2025, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя Запорізької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця за мобілізацією, який проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , у званні «солдат», на посаді водій-номер обслуги 3 зенітного артилерійського відділення 1 зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно - артилерійської батареї, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 29.01.2020 року Високопільським районним судом Херсонської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 гривень; 2) 13.02.2020 року Високопільським районним судом Херсонської області за ч.2 ст.301 КК України до покарання у вигляді штрафу 2040 гривень; 3) 30.03.2021 року Високопільським районним судом Херсонської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на один рік, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на один рік; 4) 04.10.2022 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.369 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на два роки, на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання у вигляді 2 років 1 місяця обмеження волі, -
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2861 КК України,
ОСОБА_7 , діючи з кримінальною протиправною недбалістю, 03.04.2025 року, приблизно о 18 годині 25 хвилин, у вечірніх сутінках, в супереч п.2.9 а) ПДР України, згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керуючи автомобілем «Hyundai Terracan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, рухався по асфальтному покриттю проїзної частини автодороги Т0447 з боку с. Широке в напрямку с. Шестерня у Криворізькому районі Дніпропетровської області. В салоні автомобіля «Hyundai Terracan» серед пасажирів перебували: ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 . У ході руху водій ОСОБА_7 , діючи з кримінальною протиправною недбалістю, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не ураховував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля «Hyundai Terracan», та безпечно керувати ним, втратив керування над автомобілем, чим порушив вимоги пп.1.5, 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: «п.1.5. ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; «п.2.3. б) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; «п.12.1. ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним». В результаті порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання дорожньо-транспортній пригоди, водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «Hyundai Terracan», виїхав на смугу зустрічного руху, після чого виїхав за ліву межу проїзної частини автодороги Т0447, де у подальшому контактував з нерухомою перешкодою у вигляді дерева. Внаслідок чого пасажир ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляд: садна тулуба, закриті переломи 9,10 ребер ліворуч, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби, П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995; пасажир ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому шийки правої плечової кістки, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби, П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995; пасажир ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому 7-го ребра праворуч, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби, П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995. Будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_7 , після викладеного вище, залишив місце її вчинення, чим порушив вимоги п.2.10. а) ПДР України, відповідно до яких «у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди». Між порушенням ОСОБА_7 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог пп.2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України, та настанням наслідків: спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , є прямий причинний зв'язок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення за викладених вище обставин визнав повністю та пояснив, що за день до дорожньо-транспортної пригоди він самовільно залишив військову частину, де проходив військову службу. На наступний день після цього він вживав зі своїми знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 алкогольні напої. Після вирішили поїхати до іншого села. Він зі своїми знайомими сіли в автомобіль «Hyundai Terracan» та виїхали на трасу. Рухаючись по трасі в напрямку с. Шестерня у Криворізькому районі Дніпропетровської області, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не впорався з керуванням транспортного засобу, виїхав з дороги та врізався в дерево. Його знайомі отримали різні тілесні ушкодження. Після цього він вирішив залишити місця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки перебував у СЗЧ, а ДТП вчинив в стані сп'яніння. В подальшому він допомагав своїм знайомим, які отримали тілесні ушкодження, з лікуванням як грошима, так і ліками. Щиро каявся у вчиненому.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони об'єктивно та досить повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим злочину, підстав для самообмови судом не встановлено.
У зв'язку з тим, що обвинувачений розповів про обставини кримінального правопорушення, ніхто із учасників не заперечує їх, кваліфікацію дій обвинуваченого та доказів кримінального провадження, не має наміру оскаржувати їх в апеляційному порядку, суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, з урахуванням письмових заяв потерпілих, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, та керуючись ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, а також дослідивши в межах судового розгляду матеріали кримінального провадження, які характеризують його особу, суд погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.2861 КК України, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_7 за місцем проходження військової служби характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий.
Крім цього, відповідно до висновку сектору №7 філії Державної установив «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях від 21.08.2025 року ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється також як високий. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його способу життя, історію правопорушень, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, в тому числі окремих осіб.
Обставин, які б пом'якшували та обтяжували обвинуваченому покарання, суд відповідно до положень ст.ст.66, 67 КК України не встановив.
При обранні ОСОБА_7 покарання відповідно до санкції ч.1 ст.2861 КК України суд враховує ступінь тяжкості й обставини вчиненого ним злочину, зазначені вище дані, що характеризують його особу, та вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого є призначення йому покарання в виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК України.
При цьому, як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2022 року ОСОБА_7 було засуджено за ч.1 ст.369 КК України до покарання з урахуванням ст.71 КК України у вигляді 2 років 1 місяця обмеження волі.
Частиною першою статті 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Частиною першою статті 72 КК України визначено, що при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з їх співвідношення, а саме: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Таким чином суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_7 належить призначити із застосуванням положень, передбачених ст.ст.71, 72 ч.1 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання, призначеного обвинуваченому вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2022 року.
Також з матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_7 під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.05.2025 року був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним видом запобіжного заходу у виді застави в розмірі 60560 грн.
26.05.2025 року вказану суму застави було внесено, а 27.05.2025 року обвинуваченого ОСОБА_7 було звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням застави. Тому на день судового розгляду даного кримінального провадження відносно обвинуваченого діє запобіжний захід у виді застави.
Суд вважає, що для належного забезпечення виконання вироку, підстави для зміни або скасування запобіжного заходу у виді застави на час набрання даним вироком законної сили відсутні.
Крім цього, згідно з положеннями, передбаченими чч.1, 5 ст.72 КК України, період попереднього ув'язнення ОСОБА_7 з 20.05.2025 року по 27.05.2025 року судом зараховується у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Цивільні позови потерпілими у провадженні не заявлялися.
Питання про долю речового доказу підлягає вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України; питання про процесуальні витрати - в порядку, передбаченому ст.ст.124, 126 КПК України.
Крім цього, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.04.2025 року був накладений арешт на речовий доказ, який з урахуванням положень ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню для можливості вирішення долі речового доказу.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2861 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст.ст.71, 72 ч.1 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2022 року, та призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня його фактичного затримання на виконання даного вироку.
Згідно із ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення з 20.05.2025 року по 27.05.2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді застави до набрання даним вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведенні у кримінальному провадженні №12025041230000844 від 04.04.2025 експертизи, а саме: судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/112-25/5937-ІТ від 30.04.2025 - в розмірі 1782 гривень 80 копійок; судової експертизи технічного стану транспортного засобу автомобіля «Hyundai Terracan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , №СЕ-19/104-25/19055-ІТ від 15.05.2025 - в розмірі 2674 гривень 20 копійок; судової експертизи технічного стану транспортного засобу автомобіля «Hyundai Terracan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , №СЕ-19/104-25/19066-ІТ від 16.05.2025 - в розмірі 2674 гривень 20 копійок; а всього 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок.
Арешт на майно: транспортний засіб - автомобіль «Hyundai Terracan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.04.2025 року - скасувати.
Речовий доказ: автомобіль «Hyundai Terracan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого відповідно до тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3 від 12.03.2024 року, є ТОГО «Моя Сім'я», зареєстроване за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд.2А, - при наданні відповідних правовстановлюючих документів повернути законному володільцю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду й дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Копію вироку після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
С у д д я: ОСОБА_1