Справа № 206/4575/25
Провадження № 2/206/2543/25
22.08.2025м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Нестеренко Т.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про захист прав споживачів,-
До Самарського районного суду міста Дніпра, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської філії Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про захист прав споживачів.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: крім іншого і: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення вказаних вимог позивач не зазначив обставини, якими обґрунтовує свої вимоги; не зазначив докази, що підтверджують такі обставини, та не вірно визначив спосіб захисту його прав або інтересів.
Позивач просить суд зобов'язати Дніпровську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», юридична адреса: вул. Олександра Конинського, буд. 5, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 45087207, заборгованість попередніх власників по особовому рахунку № НОМЕР_1 ЕІС-код 56ХМ07А15002549Н квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за період до 27 серпня 2024 року за послуги з розподілу газу у розмірі 1 939,82 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 82 коп.), ймовірно скасувати, позивачем не зазначена його вимога в позовній заяві.
Також позивач просить зобов'язати Дніпровську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», юридична адреса: вул. Олександра Конинського, буд. 5, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 45087207 здійснити перерахунок по особовому рахунку № НОМЕР_1 ЕІС-код 56ХМ07А15002549Н квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у період з 27 серпня 2024 року.
Стороною, яка визначена позивачем у якості відповідача, нараховано суму заборгованості за спожитий газ у квартирі, яка знаходиться за вказаною позивачем адресою, без визначення особи якою цей газ спожитий, що об'єктивно не входить до обов'язку газорозподільної кампанії, тому жодною дією чи бездіяльністю «відповідача» не порушено права та свободи позивача, як громадянина, тому в даному випадку у суду немає підстав вважати, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які можливо врегулювати у судовий спосіб.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом положень вище зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.
Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.
Суд звертає увагу позивача, що позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.
Позов як складне явище має декілька елементів, до яких відносяться: предмет, підстава, зміст.
З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі. Значення елементів позову також полягає у тому, що за ними визначаються межі судового розгляду, адже суд відповідно до статті 13 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог.
Верховний Суд зазначає, що спосіб захисту порушеного права обирає позивач, а суд захищає порушене право позивача з урахуванням ефективного способу захисту та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
За змістом позовної заяви позивач зазначає, що всупереч договору купівлі - продажу квартири, колишній власник квартири не виконав зобов'язання як при продажі, передати житло без наявних боргів, так і не сплативши комунальні послуги в подальшому, реалізував квартиру з боргами, а відповідачем по справі з невідомих причин виступає підприємство які ці комунальні послуги надало, тобто відповідач ні безпосередньо ні побічно не вчиняв дій чи бездіяльності або іншим чином сприяв виникненню спірних зобов'язань позивача.
Проте суд позбавлений права визначати замість позивача позовні вимоги, тому позивач повинен самостійно визначитись у позовній заяві з позовними вимогами та їх формулюванням, оскільки за результатами розгляду позовної заяви, яка викладена у поточній редакції, рішення суду, якщо позов буде задоволено, не буде відповідати частині п'ятій статті 265 ЦПК України.
Крім того оскільки позивачем на даний час подано позовну заяву без належного обгрунтування визначення конкретного способу захисту порушеного права, суд позбавлений можливості визначити конкретну суму сплати судового збору, або переконатися у законності підстав для звільнення позивача від такої сплати.
Так за визначенням позов про захист прав споживачів - це звернення до суду з вимогою захистити права споживача, які були порушені продавцем, виконавцем робіт/послуг, виробником або іншою стороною. Захист прав споживачів регулюється Законом України «Про захист прав споживачів», Цивільним кодексом України та іншими нормативними актами. Вимогами за позовом до відповідача (продавця, виконавця, виробника тощо) може бути висунута шляхом усунення порушень, відшкодування збитків, моральної шкоди, або виконання інших вимог, передбачених законом. Найчастіше причиною звернення до суду з такими позовами стають: продаж неякісного товару, ненадання послуги, відмова у гарантійному ремонті, невиконання зобов'язань за договором, відмова у поверненні коштів, нарахування додаткових платежів тощо, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у позивача відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору.
В даному випадку відповідачем зазначено сторону, якою об'єктивно не порушене жодне право позивача, як споживача послуг, а лише правомірно нараховані суми сплати за надані послуги в конкретному місці за конкретною адресою, а про порушене право позивача відповідач не знав та не міг дізнатися, що виключає об'єктивну сторону спору.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 4, 5, 175, 177, 185, 258, 259, 260, 263 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської філії Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про захист прав споживачів - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання суду належним чином оформленої позовної заяви з долученням до неї відповідних документів і відомостей у письмовому виді.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Нестеренко