Справа № 214/6747/24
2/214/898/25
Іменем України
10 липня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення факту родинних стосунків та визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивач, через свого представника, звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що ОСОБА_3 , за життя була двоюрідною бабою ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка за життя заповіт не складала, на час смерті не була заміжня та дітей не мала. ОСОБА_3 була рідною сестрою рідної бабусі позивача - ОСОБА_4 , син якої - ОСОБА_5 був батьком позивача. Однак бабуся позивача - ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батько позивача - ОСОБА_5 - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . За таких підстав після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем другої черги за законом могла бути її рідна сестра ОСОБА_4 , однак вона та її син померли до смерті ОСОБА_3 , а тому позивач у цій справі ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за законом в порядку представництва. ОСОБА_3 за життя бажала передати позивачу у спадщину належну їй квартиру АДРЕСА_2 , однак у силу свого здоров'я не могла офіційно скласти заповіт. ОСОБА_3 приблизно за два роки до її смерті доглядала ОСОБА_1 разом із матір'ю ОСОБА_6 , з якою вона і проживала ці два роки. Так, після смерті ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини подала лише ОСОБА_1 , однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи які підтверджують факт родинних стосунків між ОСОБА_3 та позивачем, у зв'язку з чим позивач вимушена була звернутись до суду з даним позовом, позаяк документи, які підтверджують факт родинних стосунків не збереглись та їх неможливо відновити, оскільки сестри ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_7 ) та ОСОБА_4 (дівоче прізвище - ОСОБА_7 ) народились до 1941 року, тоді як всі реєстри актових записів під час окупації були знищені, відновлення не можливо, окрім того ОСОБА_3 уклала шлюб та змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 в Російський Федерації, з якою Україна припинила всі взаємовідносини через військову агресію, а тому неможливо отримати будь які відомості щодо зміни прізвища.
Ухвалою суду від 12.08.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 26.02.2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті, встановлено загальний порядок з'ясування обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.
Представник позивача у судове засідання надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивача.
Представник відповідача про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
На підставі наявних у справі доказів та зі згоди представника позивача суд уважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Разом з тим, судом під час розгляду справи були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_6 , будучи допитаною в судовому засіданні показала, що позивач - це її рідна дочка, ОСОБА_3 - це рідна тітка її покійного чоловіка та двоюрідна баба позивача. Вони постійно спілкувались, дружили багато років, постійно до неї їздили у гості, і вона до них їздила у гості, поки не захворіла. У ОСОБА_3 окрім них - свідка та дочки свідка - немає ніяких близьких родичів.
Свідок ОСОБА_9 , будучи допитаною в судовому засіданні показала, що позивач - це її покійного цивільного чоловіка ОСОБА_10 сестра, знає її добре, років 15. ОСОБА_3 - це двоюрідна баба позивача. Зазначила, що знає це точно, оскільки вона проживала разом з нею та ОСОБА_6 . ОСОБА_3 також була і двоюрідною бабою покійного цивільного чоловіка свідка ОСОБА_10 . Зауважила, що сама ОСОБА_3 казала їй особисто, що вона є двоюрідною бабою позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.03.1951 року, виданого Софіївським районним бюро РАГСу Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_11 , батьками якої зазначені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Разом з тим, у цьому ж Свідоцтві зазначено, що запис відновлено.
Згідно Свідоцтва про смерть від 18.08.1950 року (повторного), ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_12 помер.
Згідно Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 18.09.1951 року, виданого Ново-Хортицькою сільрадою Софіївського району Дніпропетровської області, 18 вересня 1951 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , якій після реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище « ОСОБА_15 ».
Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.04.1957 року, виданого Жовтневим відділом РАЦС м. Кривого Рогу, ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 , батьками якого зазначені ОСОБА_14 та ОСОБА_4 .
Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 22.06.1980 року, виданого Тернівським відділом РАЦС м. Кривого Рогу, ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_16 , батьками якої зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно Свідоцтва про смерть НОМЕР_6 від 27.10.2010 року, помер батько позивача ОСОБА_5 .
Згідно листа-відповіді від Криворізької станції екстреної медичної допомоги, ОСОБА_3 з грудня 2021 року надавалась медична допомога за адресою: АДРЕСА_3 , тобто у квартирі, в якій проживала ОСОБА_6 , а не за місцем реєстрації хворої.
Факт зміни прізвища ОСОБА_16 на « ОСОБА_17 » підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 від 17.09.2021 року, виданого Саксаганським відділом РАЦС реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, згідно якого вона 21 січня 2000 року уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_17 ».
Відсутність та неможливість отримання Свідоцтва про народження ОСОБА_3 підтверджується копією відповіді з відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб від серпня 2003 року та витягом з реєстру актових записів, відповідно до якого відомості про народження ОСОБА_3 в реєстрі відсутні.
Разом з тим, відповідно до матеріалів спадкової справи, заведеної до майна померлої ОСОБА_3 , яка надійшла до суду на виконання ухвали про витребування доказів, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяву про прийняття спадщини подала лише ОСОБА_1 , тобто позивач у цій справі.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК України, ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Отже, факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 як онукою та двоюрідною бабою убачається із документів, копії яких є в матеріалах справи та підтверджується показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні, що надає суду можливість та підстави для встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 , оскільки необхідне для подальшої можливості оформлення документів на спадщину.
Щодо позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на спадкове майно, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_8 від 12.05.2006 року, ОСОБА_3 належала квартира АДРЕСА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної їй за життя зазначеної вище квартири.
За життя ОСОБА_3 заповіт не складала.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Так, як убачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємці першої черги за законом відсутні, оскільки відомості про те, що за життя вона мала дітей або перебувала у шлюбі матеріали справи не містять. Між тим, у другу чергу право на спадкування за законом, після її смерті мала б право її сестра ОСОБА_4 , однак така померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому відповідно до положень ст. 1266 ЦК України, в порядку представлення, спадкоємцем другої черги за законом мав бути її син ОСОБА_5 , однак такий ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Так, за зазначених обставини, позивач, будучи дочкою ОСОБА_5 , є спадкоємцем другої черги за законом, в порядку права представлення, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та маючи намір прийняти спадщину після смерті останньої, 08 липня 2022 року звернулась до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Січкар Б.В. із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову, зокрема, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем та відсутністю документів, що підтверджують факт родинних відносин між ними.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Отже, суд уважає, що позивач будучи спадкоємцем другої черги за законом після смерті, як встановлено вище судом, її двоюрідної баби ОСОБА_3 та особою, яка після смерті спадкодавця, виявила бажання прийняти спадщину та звернулась з відповідною заявою до приватного нотаріуса, на яку відповідно до матеріалів дослідженої судом спадкової справи, ніякі інші особи не претендують, а тому приходить до висновку про можливість визнання за позивачем права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на належну їй за життя квартиру АДРЕСА_1 .
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10-13, 19, 23, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що ОСОБА_3 , за життя була двоюрідною бабою ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 285 ЦПК України, та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Попов.