Справа № 214/3765/25
3/214/1641/25
Іменем України
10 липня 2025 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №443531, 18 квітня 2025 року, о 14 год. 30 хв., ОСОБА_1 , в кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , здійснював провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, а також здійснював продаж сигарет без державної ліцензії, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд уважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з метою забезпечення оперативності судового процесу та виключення можливих спроб затягування розгляду справи з боку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною першою ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення (проступок) це - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Тобто, об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Стаття 14.1.36 Податкового кодексу України передбачає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Отже, аналіз зазначених норм свідчить про те, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є спеціальний суб'єкт - посадова особа суб'єкта господарювання, яка здійснює господарську діяльність без належного дозволу (ліцензії).
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність та, відповідно, є суб'єктом інкримінованого йому правопорушення й дійсно порушив вказані у протоколі про адміністративне правопорушення вимоги законодавства.
Крім цього, матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 є посадовою особою чи суб'єктом господарювання.
Згідно ст. 42 ГК України, ст. 1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ГК України суб'єкти господарювання підлягають державній реєстрації відповідно до цього Кодексу та закону.
У відповідності до законодавства України, діяльність означає систематичні дії особи, спрямовані на досягнення певного результату, які підпадають під дії цього закону, тобто вчинення 3 і більш разів.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає лише в разі доведення систематичної діяльності особи, направленої на отримання доходу, зокрема, на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, яка потребує ліцензування.
Однак, як убачається з матеріалів справи, будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
До наявних в матеріалах справи письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , в яких зазначено про придбання цигарок без марок акцизного податку у кіоску, розташованому по АДРЕСА_2 , суд відноситься критично, оскільки такі пояснення не доводять факту придбання цигарок саме у ОСОБА_1 та систематичність здійснення саме ним господарської діяльності та продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку.
Крім того суд зауважує, що санкцією ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачається накладення штрафу з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої, проте матеріали справи не містять доказів вилучення у ОСОБА_1 грошей, отриманих за здійснення такої господарської діяльності.
Отже, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльністю, тобто отримував прибуток або досягнув економічні, соціальні та інші результати від продажу тютюнових виробів без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, а також матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів систематичності такої діяльності.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо вилучених згідно квитанції №304 про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення ВАД №443531, тютюнових виробів без акцизних марок, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Поняття акцизного податку визначено в Податковому кодексі України та Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Так, відповідно до п. 14.1.4. ст. 14 Податкового кодексу України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Згідно з п. 226.5 ст. 226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Зберігання підакцизних товарів, їх транспортування, без акцизних марок в Україні заборонено, що тягне адміністративну та кримінальну відповідальність, а тому з урахуванням положень ст. 226.11 та ст. 227 Податкового Кодексу України, усі сигарети підлягають знищенню, як такі, що не можуть бути транспортовані по території України та вивезені з неї, без акцизних марок.
Відповідно до ст.ст. 1, 5 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо умови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, відноситься до неякісної і небезпечної продукції й підлягає тільки обов'язковому вилученню з обігу.
Оскільки тютюнові вироби, які були вилучені у даній справі, не мають марок акцизного збору, то, зважаючи на вказані вимоги законодавства, такі відносяться до неякісної та небезпечної продукції, яка вилучена з обігу, а відтак підлягають знищенню.
Керуючись ст.ст.7, 9, 164, 247, 268, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу правопорушення.
Вилучені згідно квитанції №304 про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення ВАД №443531, тютюнові вироби у кількості 80 штук, які зберігаються у відділенні поліції №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Попов.