Справа № 186/1166/25
Номер провадження № 2/0186/869/25
25 серпня 2025 року м.Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Янжули С.А.,
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
27 травня 2025 року в провадження Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 травня 2024 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №27377-05/2024.
Договір кредиту укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.8 кредитного договору. Відповідно п.п.1.6 п.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору.
19 вересня 2024 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №19092024, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.
Відповідно до реєстру боржників від 19 вересня 2024 року до договору факторингу №19092024 від 19 вересня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16 500 гривень, з яких: 5 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 000 гривень - сума заборгованості за відсотками; 2 500 гривень - сума заборгованості по штрафних санкціях.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №27377-05/2024 від 17 травня 2024 року в розмірі 16 500 гривень.
Крім того, 07 травня 2024 року між ТОВ "Маніфою" та ОСОБА_1 був укладений договір позики №7368578.
Договір кредиту укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.9 кредитного договору. Відповідно п.п.2.1 кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору.
11 січня 2024 року між ТОВ "Маніфою" та ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №11-01/2024, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.
Відповідно до реєстру боржників №8 від 17 жовтня 2024 року до договору факторингу №11-01/2024 від 11 січня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 170 гривень, з яких: 4 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 800 гривень - сума заборгованості за відсотками за користування позикою; 4 370 гривень - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №736878 від 07 травня 2024 року в розмірі 13 170 гривень.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вказаними договорами в загальному розмірі 29 670 гривень та судовий збір в розмірі 3 028 гривень.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просить суд розглядати справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, відзив на позовну заяву не надав, заяви про розгляд справи в його відсутність не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 17 травня 2024 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №27377-05/2024.
Договір кредиту укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.8 кредитного договору. Відповідно п.п.1.6 п.1 кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору.
Сума кредиту за вказаним договором - 5 000 гривень, строк договору - 120 днів до 13 вересня 2024 року. Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 договору.
Пунктом 1.6 кредитного договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково з використанням карти № НОМЕР_1 .
Згідно графіку платежів за вказаним кредитним договором та паспорту споживчого кредиту, що є додатками до договору кредиту, відповідач повинен повернути кредитні кошти в строк до 13 вересня 2024 року включно в розмірі 6 500 гривень, з яких: 5 000 гривень сума кредиту, 1 500 гривень нараховані проценти за користування кредитом.
Відповідно до п.5.3 договору, у випадку прострочення клієнтом терміну сплати чергового платежу, визначеного в графіку платежів, товариство у перший день прострочення нараховує штраф у розмірі 50% від суми, одержавної клієнтом за договором.
Розрахунком за кредитним договором підтверджується, що сума боргу відповідача становить 16 500 гривень, з яких, 5 000 гривень тіло кредиту, 9 000 гривень - відсотки, 2 500 гривень - штраф.
19 вересня 2024 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №19092024, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.
Відповідно до реєстру боржників від 19 вересня 2024 року до договору факторингу №19092024 від 19 вересня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16 500 гривень, з яких: 5 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 000 гривень - сума заборгованості за відсотками; 2 500 гривень - сума заборгованості по штрафних санкціях.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №27377-05/2024 від 17 травня 2024 року в розмірі 16 500 гривень.
Крім того, 07 травня 2024 року між ТОВ "Маніфою" та ОСОБА_1 був укладений договір позики №7368578.
Договір позики підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису b12954). Сума кредиту за вказаним договором - 4 000 гривень, строк договору - 80 днів до 26 липня 2024 року. Базова процентна ставка - 1,50000% на день (фіксована). Основна процентна ставка, фіксована - 1,50000% на день.
Позика перерахована на платіжну картку, вказану відповідачем - рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно Графіку обов'язкових платежів, що є додатком до договору позики, відповідач повинен повернути кредитні кошти в строк до 26 липня 2024 року в розмірі 6 100 гривень, з яких: 4 000 гривень сума кредиту та 2 100 гривень нараховані проценти за користування кредитом.
Згідно п.6.2 договору, за неправомірне користування позикою, позикодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний на вимогу позикодавця сплатити проценти на прострочену позику: в розмірі 12% від суми позики на 4-й день неправомірного користування та в розмірі 3% від суми позики, починаючи з 5-го дня за кожен день неправомірного користування.
11 січня 2024 року між ТОВ "Маніфою" та ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №11-01/2024, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.
Відповідно до реєстру боржників №8 від 17 жовтня 2024 року до договору факторингу №11-01/2024 від 11 січня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 170 гривень, з яких: 4 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 800 гривень - сума заборгованості за відсотками за користування позикою; 4 370 гривень - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №736878 від 07 травня 2024 року в розмірі 13 170 гривень.
За умовами наведених вище договорів відповідач зобов'язався повернути отримані грошові кошти у визначені договорами строки.
Фінансові установи виконали свої зобов'язання за кредитними договорами та надали відповідачу кредитні кошті згідно умов кредитних договорів, однак позичальник свої зобов'язання з договорами не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого, в нього перед кредиторами виникла заборгованість за вказаними кредитними договорами.
З матеріалів справи вбачається, що договори були вчинені в електронній формі, а тому на них поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, електронні договори було укладено сторонами з дотриманням передбачених законом вимог.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як передбачено частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу вимог частини 1 статті 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновків про укладеність вищевказаних кредитних договорів між відповідачем та відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами відступлення прав вимоги.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги,фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України врегульовано строк (термін) виконання зобов'язання, а саме частиною першою встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, за змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За змістом ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якою передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов'язання та не здійснював платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання по погашенню заборгованості, суд вважає за можливе задовільнити позовні вимоги позивача в наступній частині та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість: за Договором фінансового кредиту №27377-05/2024 від 17 травня 2024 року в розмірі 6 500 грн, з яких: 5 000 грн - тіло кредиту, 1 500 грн проценти за користування кредитом; за договором позики №7368578 від 07 травня 2024 року в розмірі заборгованості 10 470 грн, з яких: 4 000 грн - тіло кредиту, 2 100 грн - проценти за користування кредитом та 4 370 грн - проценти на прострочену позику, передбачені п.6.2 договору позики.
Вказані суми заборгованості є обґрунтованими, передбаченими умовами кредитних договорів, які були узгоджені та підписані сторонами. Оформлюючи особисто заявки на отримання кредитів, відповідач вказував реквізити платіжної картки, на яку потрібно перерахувати кошти, суми кредиту були перераховані на вказану банківську картку. Крім того, відповідач володіє інформацією по вказаних ним карткових рахунках і, у разі, якщо б первісними кредиторами було порушено умови кредитних договорів щодо неперерахування на картковий рахунок відповідача кредитних коштів, мав би про це заявити, як про невиконання кредиторами умов договору, однак, заяв, клопотань не надано, інформації, яка б спростовувала твердження позивача про перерахування відповідачу на вказаний ним картковий рахунок кредитних коштів, не надано.
Щодо стягнення штрафу по кредитному договору №27377-05/2024 від 17 травня 2024 року, суд приходить до наступного.
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафу за вказаним кредитним договором в розмірі 2 500 гривень, що передбачено п.5.3 договору.
Законом України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 18 березня 2022 року, передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не має нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов'язань за споживчим кредитом. У разі допущення такого прострочення позичальник звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором.
В зв'язку з чим, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2 500 гривень за кредитним договором №27377-05/2024 слід відмовити.
Також, суд вважає, що доводи позивача, щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами за вказаним кредитним договором та договором позики, підлягають зменшенню виходячи з наступного.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Як вбачається з розрахунку загальної заборгованості, наданого позивачем, нарахування заборгованості за кредитним договором №27377-05/2024 від 17 травня 2024 року вказане станом на 19 вересня 2024 року (дата прийому-передачі Реєстру боржників між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ "Аванс Кредит").
Тоді як строк дії позики у Договорі встановлено сторонами договору на 120 днів, до 13 вересня 2024 року включно.
Враховуючи, що нараховані відсотки за користуванням кредитними коштами за межами строку кредитування, задоволення вимог позивача в частині стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом за кредитним договором №27377-05/2024 від 17 травня 2024 року після 13 вересня 2024 року, є необґрунтованими.
Доказів того, що строк кредитування був продовжений за згодою сторін у встановленому порядку, або що відповідач вчинив дії в особистому кабінеті для продовження кредитування, суду не надано. Водночас, автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, суд не може розцінювати як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строку кредитування, погодженого сторонами у договорах позики (120 днів).
Як вбачається з розрахунку загальної заборгованості, наданого позивачем, нарахування заборгованості за договором позики №7368578 від 07 травня 2024 року вказане станом на 17 жовтня 2024 року (дата прийому-передачі Реєстру боржників між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ "Маніфою").
Тоді як строк дії позики у Договорі встановлено сторонами договору на 80 днів, до 26 липня 2024 року включно.
Враховуючи, що нараховані відсотки за користуванням кредитними коштами за межами строку кредитування, задоволення вимог позивача в частині стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом за договором позики №7368578 від 07 травня 2024 року після 26 липня 2024 року, є необґрунтованими.
Доказів того, що строк кредитування був продовжений за згодою сторін у встановленому порядку, або що відповідач вчинив дії в особистому кабінеті для продовження кредитування, суду не надано. Водночас, автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, суд не може розцінювати як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строку кредитування, погодженого сторонами у договорах позики (80 днів).
Всього підлягає стягненню сума боргу за договорами позики та кредиту в розмірі 16 970 гривень.
За змістом частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028 гривень, ціна позову 29 670 гривень, позов задоволено на суму 16 970 гривень, що становить 57%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 725,96 гривень судового збору. Розрахунок: судовий збір 3 028 х 57%/100 = 1 725,96).
Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, -суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості за:
- Договором фінансового кредиту №27377-05/2024 від 17 травня 2024 року в розмірі 6 500 гривень, з яких: 5 000 гривень - залишок заборгованості за основною сумою боргу, 1 500 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом;
- Договором позики №7368578 від 07 травня 2024 року в розмірі 10 470 гривень, з яких: 4 000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 2 100 гривень - заборгованість за процентами за користування позикою, 4 370 гривень - заборгованість за процентами на прострочену позику,
а всього в загальному розмірі 16 970 (шістнадцяти тисяч дев'ятиста сімдесяти) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 725 (однієї тисячі семиста двадцяти п'яти) гривень 96 копійок, а решту судового збору залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інформація про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: вул.Симона Петлюри, буд.30, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 25 серпня 2025 року.
Суддя: С.А.Янжула.