Справа № 183/8485/25
№ 1-кс/183/1559/25
22 серпня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2025 року за № 12025049080000028, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
21 серпня 2025 року прокурор Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2025 року за № 12025049080000028, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
На обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що в провадженні Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2025 року за № 12025049080000028, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 20серпня 2025 року до ВП № 2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від поліцейського СРПП ОСОБА_4 про те, що ним в екіпажі з поліцейським СРПП ОСОБА_5 було зупинено автомобіль «ВАЗ 2106» з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та під час перевірки посвідчення водія серії НОМЕР_2 були встановлені явні ознаки його підроблення. В ході перевірки даного посвідчення водія за базою даних ІПНП «Цунамі» було встановлено, що за відомостями ГСЦ МВС даний документ належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За вказаним фактом дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області 20 серпня 2025 року внесені відповідні відомості до ЄРДР за № 12025049080000028 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
20 серпня 2025 року з 17 години 50 хвилин по 18 годину 00 хвилин проведеним оглядом речей у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 17.12.2022 ДАІ МВС-УВС м. Дніпропетровськ на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено до ВП № 2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
20 серпня 2025 року посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 17.12.2022 ДАІ МВС-УВС м. Дніпропетровськ на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,по кримінальному провадженню № 12025049080000028 визнане речовим доказом, так як може містити на собі сліди кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі і документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом із обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи те, що вилучене під час проведення огляду речей у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначене посвідчення має значення речового доказу по вищевказаному кримінальному провадженню та з метою забезпечення його збереження, використання у доказуванні, недопущенні його відчуження або знищення, а також проведення ряду судових експертиз та інших слідчих дій, необхідно накласти арешт на вищевказаний документ.
У звязку з наведеним, у клопотанні прокурор, посилаючись на вимоги ст. ст. 131-132, 167, 168, 170-171, 237 КПК України, просив суд:
- з метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт у вигляді заборони відчужувати, розпоряджатись та користуватись вилученим майном в ході огляду 20.08.2025 року, а саме на посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 17 грудня 2022 року ДАІ МВС-УВС м. Дніпропетровська на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання прокурор та власник майна не з'явилися, прокурор звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутності.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає доцільним здійснити розгляд клопотання за відсутності учасників.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, приходжу до нижченаведеного.
Встановлено, що 20.08.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12025049080000028:
-правова кваліфікація кримінального правопорушення -ч. 4 ст. 358 КК України;
-короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 20.08.2025 року до ВП № 2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від поліцейського СРПП ОСОБА_4 про те, що ним під час несення служби на вул. Шевченко в м. Перещепине Самарівського району Дніпропетровської області було зупинено автомобіль «ВАЗ 2106», р.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав для перевірки посвідчення водія з явними ознаками підроблення (ЖЄО № 3179 від 20.08.2025 року);
-орган досудового розслідування - Підрозділ дізнання відділення поліції № 2 Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Відповідно до протоколу огляду речей від 20.08.2025 року в період з 17.50 до 18.00 під час проведення огляду речей у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 17.12.2022 ДАІ МВС-УВС м. Дніпропетровськ на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ознаками його підроблення.
Вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 17.12.2022 ДАІ МВС-УВС м. Дніпропетровськ на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постановою дізнавача Відділення поліції № 2 Самарівського Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_8 від 20 серпня 2025 року було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та залишено в матеріалах криміанального провадження.
Частиною 5 статті 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч.1 ст. 116 КПК України, 1. Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Як зазначалося вище, огляд під час якого вилучене майно проведено 20 серпня 2025 року.
З клопотанням про арешт майна прокурор звернувся 21 серпня 2025 року на наступний день після вилучення майна, тобто, з дотриманням строку звернення з зазначеним клопотанням.
У відповідності до ст. 167 КПК України,
1. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
2. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
На підставі ст. 168 КПК України ,
1. Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
2. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
На підставі ч. 7 ст. 237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п. 1, п. 4 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На думку слідчого судді, органом досудового розслідування доведено, що незастосування в даному випадку арешту вказаного речового доказу може призвести до його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, оскільки відомості, які будуть встановлені під час проведення експертних досліджень можуть підтвердити або спростувати вину особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що зазначений у клопотанні документ є речовим доказом у кримінальному провадженні, для проведення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі речового доказу, а також з метою проведення ряду судових експертиз та інших слідчих дій вважаю, що наявні правові підстави для накладення арешту на зазначений документ (пасопрт), оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що останній є основним обєктом і доказом вчинення кримінального правоворушення та підлягає збереженню.
При цьому, прокурор у клоптанні просить накласти арешт на посвідчення водія, з метою забезпечення збереження речових доказів, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування ним.
В той же час, слідчий суддя звертає увагу на те, що накладення арешту на посвідчення водія, з позбавленням права на відчуження та розпорядження не є можливим, оскільки воно є документом (а не майном), що підтверджує право особи на керування транспортними засобами, а тому останнім можливо лише користуватися.
Відповідно п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, визначивши місцем зберігання арештованого майна - в матеріалах кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя доводить до відома власника, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, зокрема проведення експертизи, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.
Враховуючи наведене, клопотання про арешт майна обгрунтоване, в той же час, підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 170, 171, 172, 372 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання прокурора Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2025 року за № 12025049080000028, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити частково.
З метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт у вигляді заборони користуватися вилученим під час огляду речей 20.08.2025 року у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідченням водія серії НОМЕР_2 , виданим 17 грудня 2022 року ДАІ МВС-УВС м. Дніпропетровська на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Арештоване посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 17 грудня 2022 року ДАІ МВС-УВС м. Дніпропетровська на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зберігати в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025049080000028 від 20.08.2025 року.
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошено о 13.00 год. 22 серпня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1