Справа № 182/4645/25
Провадження № 1-кс/0182/827/2025
Іменем України
22.08.2025 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2025 за № 12025041340000797 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, працюючого ТОВ «Інтерпайп Нікотьюб», правильник, на утриманні має 4-х неповнолітніх дітей, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
?28.10.2014 року Апостоловським районим судом Дніпропетровській області за ст.185 ч.3, ч. 15 ч.3, ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
?19.03.2015 року за ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду за ст. 185 ч.3, ст. 69 ч.1, ч. 15 ч.3, ст. 185 ч.3, ст. 69 ч.1, ч. 1 ст.70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Звільнився 12.04.2017 року умовно-досроково невідбутий строк 8 місяців 12 днів.
?18.06.2020 року Нікопольським міськрайоним судом Дніпропетровській області за ч.15 ч.3, ст. 185 ч.3 КК України до позбавлення волі. На підстав ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 2 роки.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ з власних технічних засобів),
підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ в приміщення УВП №4), -
21 серпня 2025 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2025 за № 12025041340000797 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 25.07.2025 приблизно о 17:00 годині знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , по телефону замовив такси «ОнТахі». В цей же день о 17:04 год. на виклик прибув автомобіль «HYUNDAISONATA», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 ..
Після чого в цей же день та час ОСОБА_5 сів у салон вищевказаного автомобіля, де між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в ході розмови виникла сварка та ОСОБА_5 відмовився їхати по замовленню на «ОнТахі» вийшов з салону автомобіля при цьому гучно стукнув дверми. Після чого ОСОБА_7 на автомобілі «HYUNDAISONATA», державний номерний знак НОМЕР_1 , після відмови ОСОБА_5 їхати з ним, поїхав по вул. Хлястикова та зупинився біля магазину «Пивна бочка» розташованого на першому поверху будинку № 22 по вул. Незалежності України, м. Нікополь, Дніпропетровської області очікуючи наступного замовлення.
В цей же день, тобто 25.07.2025 року у невстановлений слідством час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел направлений на хуліганські дії. Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_5 направлений на хуліганські дії, із застосуванням іншого предмету пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень у не встановленому місці взяв невстановлений слідством предмет (схожий на гранату) та на автомобілі «DACIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , під'їхав до магазину «Пивна бочка» розташованого на першому поверху будинку № 22 по вул. Незалежності України, м. Нікополь, Дніпропетровської області та зупинився біля, автомобілю «HYUNDAISONATA», державний номерний знак НОМЕР_1 , в салоні якого знаходився ОСОБА_7 .
Після чого ОСОБА_5 в цей же день приблизно о 17.10 год. продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір направлений на хуліганські дії вийшов з салону свого автомобіля та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із хуліганських мотивів, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, із мотивів явної неповаги до суспільства, із особливою зухвалістю, розуміючи, що його дії можуть призвести до спричинення тілесних ушкоджень, пошкодження чужого майна демонструючи своє зневажливе ставлення до загальноприйнятих норм моралі, знаходячись в громадському місці, а саме біля працюючого магазину «Пивна бочка», який розташований на першому поверху будинку № 22 по вул. Незалежності України, м. Нікополь, Дніпропетровської області, тим самим порушуючи нормальну діяльність вищевказаного магазину та магазинів які знаходяться поруч «Три карася» та «Файна» маючи при собі предмет (схожий на гранату - бойовий припас) бойовий припас від'єднавши кільце від запалу та корпусу гранати, кинув предмет схожий на корпус гранати з запалом біля автомобілю «HYUNDAISONATA», державний номерний знак НОМЕР_1 , в салоні якого знаходився ОСОБА_7 , який сприймав хуліганські дії ОСОБА_5 , як реальну загрозу своєму здоров'ю, після чого на місці вчинення злочину був затриманий працівниками ГР Нікопольського РВ УПО в Дніпропетровській області.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, із застосуванням іншого предмету пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 інкримінованому йому злочину повністю підтверджується наступними доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_7
- показаннями свідка ОСОБА_8
- показаннями свідка ОСОБА_9
- показаннями свідка ОСОБА_10
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, за участю потерпілого ОСОБА_7
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, за участю свідка ОСОБА_8
- протоколом огляду місця події в ході якого виявлено та вилучено предмет схожий на ричаг запалу, кільца від гранати
- речовими доказами
На даний час досудове розслідування кримінального провадження № 12025041340000797 від 25липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч.4 ст.296 КК України триває. 29.07.2025 року було призначено комплексну судову експертизу за напрямками дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу та дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху та на теперішній час висновку вищевказаної експертизи не отримано.
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду,незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінального правопорушення,тому виникла необхідність обрати запобіжний захід у відношенні підозрюваного, який попередить настання ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на потерпілого та свідків) об'єктивно існує, бо підозрюваний може незаконно впливати на них з метою зміни показівта подальшого уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, що свідчить про його схильність до вчинення інших кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що інкримінований ОСОБА_5 злочин належить до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, є всі підстави для продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо, оскільки, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дій, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України;
- у разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_5 може впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни ними своїх показань та неповідомлення про свій незаконний вплив слідчому, прокурору, суді та покинути відомі слідству його можливі місця перебування;
- під час досудового розслідування не надійшло жодних звернень про передачу ОСОБА_5 комусь на поруки, що виключає можливість передачі його на поруки;
- не підтверджено факт наявності у ОСОБА_5 будь-яких заощаджень, що виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави, також цей запобіжний захід може спонукати йогодо вчинення нових кримінальних правопорушень та продовження своєї злочинної діяльності.
- ОСОБА_5 не має грошових заощаджень або родичів, які могли б його матеріально забезпечити, що виключає можливість застосування до ньогозапобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, доведено відсутність обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам передбаченим п.п. 1, 3, ч. 1ст. 177 КПК України, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного.
Враховуючи вищевикладене виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , який забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, кримінальне провадження містить достатньо доказів для обґрунтованості підозри. Наразі ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не змінилися, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Потерпілий ОСОБА_7 підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора про продовження стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 . Пояснив, що вказаний будинок належить йому. Переховуватися у нього намірів не має, ухилятися від суду теж не буде. У разі відмови у задоволенні його клопотання, просив зменшити раніше визначений ромір застави з 50 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб, на 30 мінімумів, оскільки до моменту затримання він був офіційно працевлаштований, а тому має збереження для внесення застави сааме у цьому розмірі.
Крім того, підозрюваним на адресу суду було направлено клопотання до долучення до матеріалів клопотання лист командира військової частини НОМЕР_2 , в якому зазначено, що до командування в/ч НОМЕР_2 звернувся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проханням про його розміщення на вакантній посаді у військовій частині НОМЕР_2 . Можливість розміщення його в частині є. Командування в/ч НОМЕР_2 порушує клопотання про призов за мобілізацією ОСОБА_5 на посаду оператора БпЛА ШТУРМОВОГО ВІДДІЛЕННЯ ШТУРМОВОГО ВЗВОДУ ШТУРМОВОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_2 ОПЕРАТИВНОГО КОМАНДУВАННЯ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ВОС-216674 А, ШПК «солдат», тарифний розряд «5».
Адвокат проти клопотання прокурора також заперечував. Захисник вказав, що клопотання прокурора необґрунтоване, невмотивоване, а зазначені ризики нічим не доведені. Тому підтримує позицію свого підзахисного та просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за зазначеною ним адресою. А також просив зменшити раніше визначений розмір застави на 30 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб.
Вислухавши думку сторін, слідчий суддя враховує наступне.
Згідно з вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, вказаних в ст. 184 КПК України повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явився новий ризик, який виправдовує утримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового слідства до закінчення дій попередньої ухвали про утримання під вартою.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 26.07.2025 року щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 24 серпня 2025 року.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що ця особа могла б скоїти злочин.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість обвинувачення щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що висунуте ОСОБА_5 обвинувачення на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити це кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що обвинувачення не є вочевидь необґрунтованим та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра, обвинувачення».
Матеріали провадження не містять відомостей про нові обставини, які б спростовували обґрунтованість цього обвинувачення й стороною захисту таких надано не було.
Як випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов'язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що належним чином обґрунтовані ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При обранні запобіжного заходу та його продовженні слідчий суддя враховував, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України /переховування від органів досудового розслідування та/або суду/ об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від суду.
Крім того, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на потерпілого та свідків) об'єктивно існує, бо підозрюваний може незаконно впливати на них з метою зміни показів, так як вони на даний не допитані судом. Крім того, слідчим суддею також враховується думка потерпілого.
Також слідчий суддя вважає, що наявний заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України /вчинення іншого кримінального правопорушення/, оскільки ОСОБА_5 залишаючись на свободі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення та усвідомлюючи неминучість покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, яке є суспільним інтересом.
З огляду на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, існування даного ризику не виключається.
Ці висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи («Харченко проти України» від 10.02.2011 та «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
При цьому, матеріали провадження не містять будь-яких переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_5 під вартою й слідчим суддею таких не встановлено та стороною захисту надано не було.
З огляду на вищенаведене, доводи сторонни захиступро недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження раніше застосованого щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та відсутність доказів на підтвердження існування заявлених слідчим ризиків, є необґрунтованими. Тому клопотанняя сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.
Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку слідчого судді, що у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи особи та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Продовження запобіжного заходу, з урахуванням його тривалості, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондує характеру суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретним підставам і меті запобіжного заходу, що не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16 травня 2013 року).
Посилання захисника на недоведеність існування ризиків, на переконання слідчого судді є неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються доказами у провадженні, а тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, та покарання, яке йому загрожує, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені ризики.
Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд, слідчий суддя зобов'язаний визначити підозрюваному розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ухвали слідчого судді від 26.07.2025 року при обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , слідчим суддею було визначено розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151 400 ( сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн. для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
П. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні,
Розглядаючи клопотання сторонни захисту щодо зменьшення розміру застави, слідчий суддя вважає за можливе з цій частині частково задовольнити клопотання, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 офіційно працевлаштований, має законні джерела існування, та визначити ОСОБА_5 розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На переконання слідчого судді саме такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, дозволить контролювати місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені під час судового розгляду.
Керуючись ст. 193, 194, ч.4 ст. 176 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2025 за № 12025041340000797 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Клопотання сторони захисту - задовольнити частково.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу тримання під вартою строком на 30 діб, тобто 20 вересня 2025 року.
Встановивти розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 ( сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн. для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею у даній ухвалі, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
- не відлучатися з м. Нікополь, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі нез'явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов'язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1