Справа № 177/2309/25
Провадження № 3/177/680/25
Іменем України
25 серпня 2025 року
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В.
розглянувши матеріали, які надійшли з Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
інформація про працевлаштування відсутня
РНОКПП встановити не вдалося
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
12.08.2025 о 15:33 год, по вул. Селищна в с. Христофорівка Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоциклом, без реєстрації, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, на законну вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Зазначеними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, що передбачає адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, дату, час та місце розгляду справи судом (зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення), в судове засідання не з'явився, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомив.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 будучи обізнаними про дату, час та місце розгляду справи, без поважних причин не з'явилися до суду.
Зазначена поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на думку суду, направлена на затягування розгляду справи та нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимогами ст. 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, огляду та стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 Розділу 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
ОСОБА_1 ставиться в вину саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що має наслідком відповідальність встановлену ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 12.08.2025 серії ЕПР1 № 420864 відносно ОСОБА_1 . Протокол підписано ним без зауважень, ОСОБА_1 надав пояснення, що вжив пиво. В протоколі оголошена явка до суду;
- копією постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.126 КУпАП, що додатково підтверджує факт керування ним транспортним засобом та порушення інших ПДР у відповідну дату та час;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння до КП «КБЛПД» ДОР» від 12.08.2025, згідно яких огляд не проводився, у зв'язку з відмовою від нього ОСОБА_1 ;
- рапортом працівника поліції, в якому зафіксовано, що в ході спілкування з ОСОБА_1 , якого було зупинено під час керування транспортним засобом мотоциклом Вайпер Актив без днз, у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, та йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у визначеному порядку, а саме на місці зупинки за допомогою газоаналізатора чи в медичному закладі, на що він відмовився;
- відеозаписом з місця вчинення правопорушення, на якому зафіксовано факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який перевозив двох дітей без шоломів, при цьому пришвидшував рух керованого ним транспортного засобу, під час переслідування патрульним автомобілем поліції. При спілкуванні з водієм у нього виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, наявність яких він не заперечував, підтвердив вживання алкоголю перед тим як керувати транспортним засобом. Працівником поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці події, або в медичному закладі, на що він відмовився, вказуючи про те, що вжив алкоголь. Йому роз'яснено процесуальні права, відсторонено від подальшого керування транспортним засобом, оголошено час та місце розгляду справи судом.
Довідкою поліцейського ВРПП Криворізького РУП, підтверджується факт отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП за ознаками - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність, зокрема небезпечність не лише для ОСОБА_1 , а й для інших учасників дорожнього руху, зокрема дітей, яких він перевозив.
Оцінюючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 25, 27, 30, 40-1, 130 ч. 1, 283, 284, 289 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення за цим законом у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя М.В. Березюк