Справа № 203/3815/25
Провадження № 3/0203/1474/2025
іменем України
08 серпня 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 130 КУпАП, -
04 лютого 2025 року о 10.38 годині в м. Дніпро, по вул. Менахем -Мєндл Шнеєрсона, 19А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MITSUBISHI д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на відеореєстратор №472221, №474175. Дане правопорушення скоєно повторно протягом року.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча його було сповіщено про дату, час і місце судового розгляду належним чином.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин визнано можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідальність наступає за повторне вчинення протягом року будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 35 КУпАП повторним правопорушенням вважається вчинення протягом року однорідного правопорушення, за яке особу вже піддано адміністративному стягненню.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №238132 від 04.02.2025 року водій ОСОБА_1 04 лютого 2025 року о 10.38 годині в м. Дніпро, по вул. Менахем -Мєндл Шнеєрсона, 19А, керував транспортним засобом MITSUBISHI д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на відеореєстратор №472221, №474175. Дане правопорушення скоєно повторно протягом року.
В судовому засіданні також досліджено відеозапис, яким зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Рапортом командира роти 2 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області департаменту поліції капітана поліції Кривоноса В. від 04.02.2025 (а.с.2), підтверджуються обставини, викладені в протоколі.
Згідно з карткою обліку адміністративного правопорушення Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 18.04.2024 накладено стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в адміністративній справі відповідно до протоколу ААД №742884 від 28.02.2024 (а.с.4).
Таким чином, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, в судовому засіданні судом з достовірністю встановлено, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинивши такі дії повторно протягом року.
Призначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, і приходить до висновку про необхідність застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.2 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, яке буде достатнім та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ч.3 ст.130, ст.ст.40-1, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра.
Суддя Ю.М. Черваньова