Справа № 175/4316/19
Провадження № 2/175/2820/24
іменем України
25 серпня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Шаповалової І. С., за участю секретаря судового засідання Ступак Т.В., розглянувши клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про передачу цивільної справи цивільної справи № 175/4316/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання правовідносин за договором кредиту припиненими, за підсудністю,-
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся з клопотанням про передачу цивільної справи №175/4316/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання правовідносин за договором кредиту припиненими, за підсудністю до Центрального районного суду міста Дніпра (стара назва Кіровський районний суд м.Дніпропетровська).
В обґрунтування заявлених вимог представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що з фактичних обставин справи Дніпровський районний суд Дніпропетровської області прийняв вказану справу до свого провадження у зв'язку з скасуванням Дніпровським апеляційним судом ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.12.2024, якою вказану справу було передано за підсудністю до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.
Представник відповідача подане клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
Представник позивача проти заявленого клопотання заперечувала, ззначивши, що питання про підсудність даної цивільної справи вже вирішувалось щонайменше чотири рази і в останньому рішенні суд апеляційної інстанції визначив підсудність за Дніпровським районним судом Дніпропетровської області.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Апеляційний суд у межах даної справи висловлювався щодо питань підсудності, а постанову апеляційного суду від 05.06.2024 у відповідній частині скасовано Верховним Судом. У подальшому при новому розгляді питання передачі справи було предметом апеляційної перевірки; матеріали справи повернуті на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання припиненими правовідносин за договором кредиту та стягнення моральної шкоди, передано за підсудністю до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська, з підстав, визначених положеннями п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2025 року ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2024 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на це, повторне порушення питання про передачу справи за підсудністю можливе лише за наявності нових обставин, що підтверджуються належними та допустимими доказами (п. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 2 ст. 32 ЦПК України). Таких нових обставин сторона відповідача не навела і не довела.
На підставі ст. 44 ЦПК України суд запобігає зловживанню процесуальними правами. Повторне ініціювання питання про передачу справи без наведення нових підстав та доказів спрямоване на затягування розгляду справи і суперечить принципам процесуальної економії та розумності строків (ст. 2, ст. 12, ст. 43 ЦПК України).
Фактично заява спрямована на нове дослідження та оцінку доказів, які вже досліджувалися Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2025 року, тобто фактично просить надати доказам іншу оцінку, що є неприпустимим з огляду на положенняст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, в п. 40 Рішення Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ наголошено на тому, що: «Суд нагадує, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на одинпредмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення у справі від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України").
Відхід від res judicatа можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких представником відповідача не зазначено й не обґрунтовано.
З огляду на наведене, клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 27, 28, 31, 32, 43, 44, 353 (п. 8 ч. 1), 417 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - про передачу цивільної справи № 175/4316/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання правовідносин за договором кредиту припиненими, за підсудністю за підсудністю - відмовити.
Роз'яснити, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України дана ухвала може бути оскаржена лише з підстав порушення правил підсудності до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І. С. Шаповалова