Номер провадження: 33/813/1661/25
Номер справи місцевого суду: 946/4353/25
Головуючий у першій інстанції Смокіна Г. І.
Доповідач Назарова М. В.
20.08.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.,
захисника - адвоката Лупу Сергія Сергійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання захисника Лупу Сергія Сергійовича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження
постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 червня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000 грн з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 3 років.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605,60 грн
ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що 06.06.2025 о 23:03 год. в м. Ізмаїл по вул. Семінарська, керував електросамокатом марки «JET» д.н.з. б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, захисник Лупу С.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 11.07.2025 з офіційного веб-сайту «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно з яким постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.06.2025 надіслано судом: 09.07.2025. Зареєстровано: 09.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2025. Цього ж дня, 11.07.2025, захисник ОСОБА_1 - адвокат Лупу С.С. подав до суду першої інстанції заяву про ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомився 21.07.2025, коли на електронну адресу адвоката суд першої інстанції з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано для ознайомлення матеріали справи № 946/4353/25 (роздруківка додається).
Вказує, що справа розглянута судом першої інстанції 12.06.2025 за відсутності ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні докази надсилання судом повістки в порядку статті 277-2 КУпАП, якою ОСОБА_1 за три доби до дня розгляду справи було б повідомлено про те, що справа № 946/4353/25 призначена до розгляду на 12.06.2025 о 12 год. 00 хв. Крім того, відомостей про вручення судом першої інстанції копії оскаржуваної постанови від 12.06.2025 ОСОБА_1 у визначений статтею 295 КУпАП строк матеріали справи станом на 21.07.2025 не містять.
В судовому засіданні захисник Лупу С.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просив поновити.
ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши клопотання захисника Лупу С.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Згідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумний інтервал часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ухвалена 12.06.2025 за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Про судове засідання, призначене на 12.06.2025, згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 судом першої інстанції не сповіщався.
Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 353795 в графі «дата, час, місце розгляду адміністративної справи» міститься підпис ОСОБА_1 , про повідомлення, що в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області 12.06.2025 о 10:00 год відбудеться розгляд справи, проте вказане не може вважатися належним сповіщенням у відповідності до ст. 277-2 КУпАП.
З заявою про ознайомлення з матеріалами справи захисник Лупу С.С. звернувся до суду 11.07.2025, які отримав на електрону адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3 - 16.07.2025.
Враховуючи, що матеріали справи не містять належного повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, апеляційний суд вважає клопотання обґрунтованим та за можливе поновити захиснику Лупу С.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 289, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити захиснику Лупу Сергію Сергійовичу, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 червня 2025 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова