Справа № 577/4742/25
Провадження № 3/577/1438/25
"20" серпня 2025 р.
суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Рідзевська І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Березівка Талалаївського району, Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, солдата швеця в/ч НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
10.08.2025 року близько 18:30 год., в умовах особливого періоду, під час шикування та перевірки особового складу було виявлено військовослужбовця ОСОБА_1 на території в/ч НОМЕР_1 (адреса зазначена в матеріалах справи), з підозрою на перебування в стані алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. За результатами акта огляду на стан алкогольного сп'яніння (тест проводився за допомогою приладу АлкоФор 505 (№22095) від 10.08.2025 року ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 2,398%о, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» з моменту оголошення указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року №303/2014 в Україні настав особливий період.
ОСОБА_1 , який про день, час місце розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, вину визнав повністю.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п. 41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги доправ,честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків,відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності порушника.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях останнього є склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, з таких підстав.
Поняття особливого періоду, згідно ЗУ «Про оборону України» визначається, як період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Враховуючи наведене, дії ОСОБА_1 вчинені в умовах особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП підтверджується: протоколом серії КИС/К №299 від 10.08.2025 року про військове адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, складеного в присутності свідків, результат тесту - 2,398 %о, рапортом, військовим квитком.
Приймаючи до уваги вищенаведені докази, які підтверджують винність ОСОБА_1 враховуючи особу правопорушника, який є військовослужбовцем, вважаю, що стягнення слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано адміністративне правопорушення у вигляді штрафу.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 та керуючись ст.ст.283-285 КУпАП України,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. р/р: UA678999980313070106000018530, код класифікації доходів бюджету - 21081100, отримувач - ГУК Сум. обл./Конотопська МТГ/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) - 899998, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404.
Стягнути з ОСОБА_1 605( шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі не сплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І. О. Рідзевська