Справа № 304/1735/23
Іменем України
31 липня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого Собослой Г.Г.
суддів Джуга С.Д., Кожух О.А.
з участю секретаря Ормош О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою директора ТОВ"ФК Форт" на додаткове рішення Перечинського районного суду від 11 червня 2024 року, у справі № 304/1735/23 (Головуючий: Ганько І.І.), -
05 лютого 2024 року Мельник Я.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, у якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 38 165 грн як витрати на правничу допомогу, а також фіксований гонорар успіху у випадку прийняття судового рішення/постанови, яке набуде законної сили, котрим буде відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ФК Форт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Заяву мотивує тим, що 31 січня 2024 року о 09.26 год завчасно, перед початком судового засідання по цивільній справі № 304/1735/23 ним направлено на електронну адресу Перечинського районного суду заяву від 30 січня 2024 року із повідомленням про понесені витрати на правничу допомогу відповідачем ОСОБА_1 .
Заявник вказує, що у відповідності до чинного законодавства, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗР № 21/301, видане Радою адвокатів Закарпатської області 25 грудня 2017 року перебуває на обліку з 23 грудня 2020 року Головному управлінні ДПС у Закарпатській області, Управлінні у місті Ужгороді, ДПІ у місті Ужгороді (код ДПІ-701) як фізична особа - підприємець, адвокат Мельник Я.Ю. Повідомляє, що 15 листопада 2023 року між ним та ОСОБА_1 укладено Договір № 11/15 про надання правничої допомоги адвокатом. 19 січня 2024 року між ним та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 від 19 січня 2024 року до Договору № 11/15 про надання правничої допомоги адвокатом від 15 листопада 2023 року. Згідно п. 1 Додаткової угоди погоджено, що вартість гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги Адвокатом по захисту прав та інтересів Клієнта у цивільній справі № 304/1735/23 ТОВ «ФК Форт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення ігнфляційних витрат та трьох відсотків річних в суді першої та апеляційної інстанції становить фіксований розмір 1 000 доларів США еквівалент національна валюта гривня по курсу продажу долар США у АТ «Комінвестбанк». Пунктом 2 Додаткової угоди обумовлено та погоджено, що оплата гонорару Адвокату зазначеного у п. 1 Додаткової угоди здійснюється Клієнтом в безготівковій формі у відповідному порядку. Згідно виставленого рахунку № 01/19 від 19 січня 2024 року ФОП, адвоката Мельника Я.Ю. клієнтом ОСОБА_1 сплачено 30 січня 2024 року перший платіж через онлайн банкінг АТ «Приватбанк» у розмірі 11 460 грн, що підтверджується банківською квитанцією № 37 від 30 січня 2024 року, які отримані ним 30 січня 2024 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку. Заявник звертає увагу на те, що п. 3 Додаткової угоди сторони домовились та погодили, що сплата коштів передбачених п. 2.2 - 2.8 підлягає обов'язковій оплаті в повному обсязі не пізніше трьох календарних днів з дня прийняття рішення судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене 03 лютого 2024 року ОСОБА_1 сплачено черговий платіж через онлайн банкінг АТ «Приватбанк» у розмірі 26 705 грн 00 коп, що підтверджується банківською квитанцією № 38 від 03 лютого 2024 року, які отримані ним 03 лютого 2024 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку.
Таким чином розмір понесених витрат на правничу допомогу, яку надає адвокат Я.Мельник клієнтом ОСОБА_1 у справі на стадії першої та апеляційної інстанцій становить 38 165 грн, з яких в подальшому буде сплачено обов'язкові податкові платежі до державного бюджету України, ознайомлення з матеріалами справи, аналізом актуальної судової практики та чинного законодавства України у даних правовідносинах, підготовкою процесуальних документів: пояснення, прибуття/від'їзд до суду першої інстанції, також можна припустити, що аналогічні дії - надання правничої допомоги будуть і на стадії апеляційного провадження при оскарженні учасниками: позивачем/відповідачами рішення першої інстанції, відповідає критеріям реальності і розумності та є співмірним. Звертає увагу на те, що згідно п. 4 Додаткової угоди сторони домовились та погодили, що у випадку прийняття судового рішення/постанови, яке набуде законної сили на користь Клієнта, котрим буде відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ФК Форт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних. Клієнт сплачує у безготівковій формі Адвокату фіксований гонорар успіху (винагороду) в розмірі 1 300 доларів США еквівалент національна валюта гривня по курсу продажу долар США у АТ «Комінвестбанк» на протязі трьох календарних днів з дня ухвалення судом першої інстанції рішення, яке набуло законної сили/ухвалення колегією суддів апеляційної інстанції постанови. Додатково інформує суд, що факт виконання умов Договору № 15/11 про надання правової допомоги адвокатом від 15 листопада 2023 року передбачає акт прийому - передачі наданих послуг, тобто є підставою для припинення надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Я.Мельником він не отримував, а відтак складання акту прийому - передачі наданих послуг по справі на стадії розгляду судом першої інстанції не передбачено сторонами - підписантами Договору. Одночасно інформує, що згідно відповіді із системи «Електронний суд» № 476929 від 05 лютого 2024 року - ТОВ «ФК ФОРТ» (код ЄДРЮОФОПГФ 42725156) має зареєстрований Електронний кабінет, таким чином позивача по справі належним чином повідомлено/оповіщено про дану заяву про стягнення витрат на правничу допомогу. З цього приводу посилається на правові позиції Верховного Суду, а також вказує на те, що рішення суду від 31 січня 2024 року не набрало законної сили та може бути оскаржено учасниками справи, що позбавить ОСОБА_1 конституційного права на отримання кваліфікованої правової допомоги адвоката.
14 березня 2024 року адвокат Мельник Я.Ю. подав клопотання, в якому уточнив, що загальний розмір витрат ОСОБА_1 за надання правничої допомоги адвокатом Мельником Я.Ю. у цивільній справі № 304/1735/23 складає 88 215 грн та підлягає стягненню з ТОВ «ФК ФОРТ».
Заявник покликається на те, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2024 року, яке набуло законної сили 04 березня 2024 року, у задоволенні позову ТОВ «ФК ФОРТ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних відмовлено. У межах чинного ЦПК України в інтересах клієнта ОСОБА_1 заявником у приміщенні Перечинського районного суду Закарпатської області зареєстровано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу із Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 38 165 грн, витрат на правничу допомогу, а також фіксований гонорар успіху у випадку прийняття судового рішення/постанови, яке набуде законної сили, яким буде відмовлено у задоволенні возову ТОВ «ФК Форт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних.
Із посиланням на дані обставини та укладені угоди між адвокатом Мельник Я.Ю. та ОСОБА_1 , які клієнтом виконані у повному обсязі за надання професійної правничої допомоги просив стягнути з ТзОВ«ФК ФОРТ» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 88 215,00 грн.
Додатковим рішенням Перечинського районного суду від 11 червня 2024 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 88 215 00 грн.
Не погоджуючись із постановленим додатковим рішенням суду першої інстанції ТзОВ«ФК ФОРТ» подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування додаткового рішення як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки суд не дослідив всі обставини у справах, не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 19.02.2020 р. і підстав для стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі, 88 215, 00 грн. є незаконним, так як предметом спору між скаржником та відповідачами була грошова сума лише у розмірі 213 758,85 грн.
Розгляд справи проводився у режимі відео конференції.
Заслухавши пояснення представника ТзОВ«ФК ФОРТ» - Плачинда К.О.,який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі і просив скасувати додаткове рішення та постановити нове судове рішення, яким стягнути з товариства на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн., представника ОСОБА_1 , - адвоката Мельник Я.Ю., який просить додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Встановлено, що рішення Перечинського районного суду від 31.01.2024 року яке набрало законної сили 04 березня 2024 року, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних відмовлено.
31 січня 2024 року до ухвалення вказаного судового рішення представник відповідача Мельник Я.Ю. направив заяву про те, що відповідачем ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу, яку він надає як адвокат, а також про намір подати докази понесених витрат на професійну правову допомогу у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
У пункті 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі
№ 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).
Із матеріалів справи вбачається, що апелянт ТзОВ«ФК ФОРТ» не здійснював будь - яких дій, направлених на витрачення додаткових ресурсів для ухвалення судом першої інстанції рішення від 31 січня 2024 року у цій справі, не вчиняв дій, направлених на затягування розгляду справи, чим сприяв пришвидшеному розгляду справи, і зважаючи на конкретні обставини справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність та розумність їх розміру, ураховуючи складність справи, судові витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 7000 грн.
Судова колегія вважає зменшити розмір витрат на професійну допомогу з 88 215,00 грн. на 7000 грн. виходячи з принципів змагальності сторін та критеріїв відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, їх дійсність, необхідність та розумність їх розміру, ураховуючи складність справи, оскільки предметом спору між апелянтом та відповідачами була грошова сума лише у розмірі 213 758.85 грн.,і витрати визначені на правничу допомогу відповідачами є неспівмірними із складністю справи, підготовка справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи та не є складною.
За таких обставин, додаткове рішення суду першої інстанції від 11 червня 2024 року підлягає зміні відповідно до п.п. 1.2. 4 ч 1 ст. 376 ЦПК України із зміненням розміру витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню із ТзОВ«ФК ФОРТ» на користь ОСОБА_1 у розмірі 7000 грн. із вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ТзОВ«ФК ФОРТ» задовольнити частково.
Додаткове рішення Перечинського районного суду від 11 червня 2024 року змінити зменшивши розмір витрат на правову допомогу із ТзОВ«ФК ФОРТ» на користь ОСОБА_1 у розмірі 7000 грн.
У решті заяви відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04 серпня 2025 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ