Справа № 2а-35/10
Провадження № 6-а/686/13/25
25 серпня 2025 рік м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Колієв С.А., розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, -
01 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою в порядку ст. 383 КАС України, в якому просила визнати рішення, дії та бездіяльність ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та в.о. начальника цього управління Квятковської М.Ф., вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду №2а-35/10 завідомо незаконними й протиправними, з явними ознаками кримінальних правопорушень.
Перевіривши заяву, прихожу до висновку, що заяву слід повернути позивачеві з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Отже, визначальним для вирішення питання про дотримання Позивачем строку звернення до суду із заявою, зазначеною у частині першій статті 383 КАС України, є встановлення дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними із виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Із змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що про порушення свої прав ОСОБА_1 дізналася або повинна була дізнатись із ухвали ВС у складі Касаційного адміністративного Суду від 24.02.2025 року у справі №560/10409/23, якою визнано висновок постанови 7ААС від 22.01.2025р. у справі №560/10409/23, що за її вимогами за позовом щодо невиконання рішення суду у справі №2а-35/10 слід звертатися із заявою у порядку ст.383 КАС. Отже, вона погоджується з висновком Верховного Суду і в межах 10-ти днів подає цю заяву.
Разом з тим, слід зазначити, що з аналогічними вимогам даної заяви ОСОБА_1 зверталась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Крупи Олександра Володимировича про визнання рішення, бездіяльності та дій протиправними, визнання незаконним й протиправним розпорядження, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року в справі № 560/10409/23, її позов було задоволено частково.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було задоволено частково, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року скасовано, та прийнято постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
При цьому у вказаній постанові Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив, що відповідно до позовних вимог, позивачка вважає, що рішеннями, діями та бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися її свободи та інтереси, а тому вона повинна була звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Посилання позивачки на те, що судом відмовлено у розгляді даного питання в порядку ст. 383 КАС України, не позбавляє її права оскаржити це рішення або звернутись до суду із новою заявою.
Суд першої інстанції помилково виходив з того, що вимоги позивачки підлягають розгляду в межах окремої справи, оскільки всі вимоги позивачки у цій справі стосуються виключно виконання судового рішення у справі №2а-35/10, і мають вирішуватися в порядку статті 383 КАС України.
Також у вказаній постанові апеляційного суду було зазначено, що вона набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 брала участь в судовому засіданні при розгляді справи №560/10409/23 апеляційним судом, отже про порушення її прав та про те, що вона повинна була звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із відповідною заявою їй було відомо, ще в січні 2025 року.
Натомість із заявою у порядку ст. 383 КАС України заявниця вперше звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області лише 06.03.2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду, що передбачено ч.4 ст.383 КАС України.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 19.05.2025 року, яка була залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 року подана ОСОБА_1 заява була повернута заявнику. Повертаючи вказану заяву суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд констатував, що заява ОСОБА_1 від 06.03.2025 року подана з пропуском встановленого строку.
Повторно з аналогічною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду 01.08.2025 року. При цьому в обґрунтування поважності пропуску строку на подання відповідної заяви ОСОБА_1 фактично послалася на аналогічні доводи в якості поважності причин пропуску строку на звернення із поданою заявою від 06.03.2025 року і таким її доводам фактично було надано оцінку під час апеляційного перегляду ухвали суду від 19.05.2025 року.
Посилання заявниці на ухвалу Верховного Суду від 24.04.2025р. в справі № 560/10409/23 в якості поважності причин пропуску строку, суд вважає безпідставними, оскільки вказаною ухвалою було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки касаційну скаргу було подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин заява ОСОБА_1 від 01.08.2025 року подана з пропуском встановленого приписами ст.383 КАС України строку без поважних причин та підстав для його поновлення суд не вбачає.
Відповідно до вимог абзацу другого частини п'ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Таким чином, оскільки заявником не дотримано вимоги ст.383 КАС України, суд дійшов висновку про повернення заяви заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.383 КАС України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на звернення до адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Заяву ОСОБА_1 у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі №2а-35/10 повернути заявнику.
Копію ухвали направити заявнику до відома.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 25.08.2025 року.
Суддя: