20.08.2025 Справа №607/5455/21 Провадження №6/607/176/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Гайдук М.В.
приватного виконавця Мелиха А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, -
Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І. звернувся до суду з вказаним поданням, у якому просить вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку та надати дозвіл на звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке не було зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме частку земельної ділянки площею 0,1548 га, кадастровий номер 6125281700:02:001:0905 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована: Тернопільський район, Тернопільська область, с.В.Гаї.
В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха А.І. перебуває виконавче провадження №68034991 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/5455/21 від 20.12.2021 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 24820 доларів США неповернутого основного боргу за договором позики та 9928 доларів США 2% від суми боргу за кожен день прострочення, а також 17064,73 грн. судового збору.
Приватним виконавцем в ході виконання даного виконавчого провадженні вчинено дії щодо перевірки майнового стану боржника. Так, згідно відповіді, наданої із Державної фіскальної служби України про наявні рахунки боржника -інформація відсутня (боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває. Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України, за боржником відсутні дані про зареєстровані транспортні засоби. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що за боржником відсутнє зареєстроване нерухоме майно. Згідно відповіді ДФС України про наявні доходи боржника, інформація відсутня. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/5455/21 від 01.02.2023, визначено частка боржника ОСОБА_1 у майні спільної сумісної власності у квартирі АДРЕСА_1 , складає 1/10. Згідно відповіді із Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.62-136/2-22 від 13.01.2022, боржнику належить на праві власності частка земельної ділянки площею 1,1548 га, кадастровий номер 6125281700:02:001:0905 для ведення особистого селянського господарства у с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області. Проте, приватний виконав зазначив, що згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно №438299014 від 05.08.2025 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №438297256 від 05.08.2025 вбачається відсутність належним чином зареєстрованого запису про право власності боржника на вказану земельну ділянку. Відтак, зазначена обставина, на думку приватного виконавця, унеможливлює звернення стягнення на зазначене майно для погашення заборгованості перед стягувачем за виконавчим провадженням №68034991.
Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І. у судовому засіданні подане подання підтримав та просить його задовольнити з підстав викладених у ньому. Також, зазначив, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження у якому боржником виступає ОСОБА_1 , а стягувачем ОСОБА_2 .
Судом, із матеріалів справи встановлено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу тернопільської області Мелиха А.І. перебуває виконавче провадження №68034991, постанова про відкриття у якому винесено ним 04.01.2022, з примусового виконання виконавчого листа №607/5455/21, виданого 20.12.2021 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 24820 доларів США неповернутого основного боргу за договором позики та 9928 доларів США 2 % від суми боргу за кожен день прострочення, а також 17064,73 грн. судового збору, сплаченого у суді першої інстанції та в апеляційному суді.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме листа приватного виконавця Мелиха А.І. від 04.01.2022 №31, ним на адресу боржника та стягувача надіслано до відома постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.01.2022 винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №607/5455/21 від 20.12.2021, що видав Тернопільський міськрайонний суд про що свідчить долучена копія квитанції АТ «Укрпошта» від 04.01.2022. Доказів про його вручення або повернення матеріали подання не містять.
Згідно із отриманою відповіддю на запит приватного виконавця №285073453 від 05.08.2025 до Державної фіскальної служби України, за боржником ОСОБА_1 , як фізичною особою підприємцем рахунків не зареєстровано.
Відповідно до даних відповіді, на запит №284554455 від 04.08.2025 до МВС України, дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_1 транспортні засоби відсутні.
Згідно із даними зазначеними у відповіді, отриманої на запит приватного виконавця №284552425 від 04.08.2025 до ДПС України, інформація про боржника, як про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих само зайнятими особами, і суму утриманого ними податку, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи в Державному реєстрі, відсутня.
Відповідно до інформації, отриманої на запит приватного виконавця №28454415 від 04.08.2025 до Пенсійного фонду України», боржник ОСОБА_1 отримував дохід 01.10.2023 у вигляді заробітної плати у в/ч № НОМЕР_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №438299014 від 05.08.2025, боржнику ОСОБА_1 належить 1/10 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається з інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 13.01.2022 №29-19-0.62-136/2-22, адресованої приватному виконавцю, за наявною в Управлінні інформацією згідно програмного забезпечення та даних державного земельного кадастру за ОСОБА_3 зареєстрована земельна ділянка на праві приватної важності (1/2 частки), яка розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район с.Великі Гаї, кадастровий номер 6125281700:02:001:0905, площею 0,1548 га для ведення особистого селянського господарства, державний акт 21.02.2008 ЯД 234153.
Згідно витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.08.2025 №НВ-99730876322025, наданого на запит приватного виконавця від 05.08.2025, земельна ділянка №6125281700:02:001:0905 площею 0,1548 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с.Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі державного акту про право власності від 21.02.2008 серії ЯД №234153.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05.08.2025 за №438297256, інформація про зареєстроване право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6125281700:02:001:0905 у вказаних Державних реєстрах, відсутня.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.
Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20).
Застосування судом частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише тоді, коли виконавець вичерпав усі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.
Такий правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 (провадження № 61-8383св18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц (провадження № 61-19786св18).
Звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, може бути застосоване у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.
Суд оцінивши та дослідиши матеріали справи, вважає, що подання приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха А.І. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку до задоволення не підлягає. Так, матеріали справи, а також саме подання не містить даних про те, що приватним виконавцем Мелихом А.І. вчиняються зазначені дії у зведеному виконавчому провадженні, про що він повідомив суд у судовому засіданні, а також доказів про те, що боржник ОСОБА_1 обізнаний із ним (відсутні докази про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження або про повернення постанови про відкриття виконавчого провадження, надісланої рекомендованою кореспонденцією за встановленим місцем реєстрації (перебування) боржника, без її вручення). Крім того, зазначеним приватним виконавцем не надано суду доказів, які б підтверджували, що судове рішення не може бути виконане шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать боржнику, тобто, матеріали справи не містять доказів відсутності у боржника грошових коштів, які перебувають на рахунках (вкладах)/електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей. Також, суд зазначає, що матеріали справи не містять даних про отримання приватним виконавцем під час здійснення виконавчих дій інформації щодо можливої реєстрації іншого рухомого майна боржника, а саме: із Головного управління Держспоживслужби в Тернопільській області, Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, а також даних із Тернопільського МБТІ (дані до 2013 року), ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» щодо реєстрації за боржником можливого нерухомого майна.
Таким чином, враховуючи наведене, керуючись ст.440 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу у повному обсязі складено 25.08.2025.
Головуючий суддя В. В. Ромазан