Справа № 459/2774/25
Провадження № 1-кс/459/814/2025
слідчого судді
21 серпня 2025 року слідчий суддя Шептицького міського суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицький скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, дізнавача щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за її заявою від 15.05.2025 року,-
Скаржниця звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність працівників Шептицького РВ ГУ НП у Львівській області, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР за її заявою від 15.05.2025 року. Вказує, що вона, ОСОБА_3 , звернулась до Управління стратегічних розслідувань у Львівській області ДСР НП України з заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційного центру «Світанок» з 01 червня 2023 року, з часу призначення на посаду, порушила Закони України, скоїла злочин передбачений ст.191 Кримінального кодексу України. Обійнявши посаду, вона не повідомила про те, що під її керівництвом працюють її близькі родичі: вчителем її матір - ОСОБА_5 , помічником вихователя- рідна тітка ОСОБА_6 та вихователем - двоюрідна сестра ОСОБА_7 і не звільнила їх з роботи, при цьому порушила вимоги Закону України «Про запобігання корупції» і необґрунтовано видавала розпорядження про виплату підлеглим працівникам, які є її близькими родичами, премії. Директор закладу ОСОБА_4 , відповідно до своїх посадових обов'язків, здійснює
безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти (частина 1 статті 26 Закону України "Про освіту"), вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти, призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов'язки (частина 3 статті 26 Закону України "Про освіту"), (затверджує накази, по прийому на роботу, розділення навантаження годин на вчителів, затвердження класних керівників, призначення премій та заробітної оплати....)
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційного центра «Світанок», з 01 червня 2023 року по 31 грудня 2024 року , відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України « Про запобігання корупції», будучи суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів в.о. начальника Управління майном спільної власності Львівської обласної ради при підписанні наказів «Про преміювання працівників НРЦ», своїм близьким родичам, встановила та виплатили наступні суми премій :
- матері ОСОБА_8 , накази: N?01-03/286-к від 22.11.2024 року- 5219,10грн., N?01 - 03/303-к від 19.12.2024 року-5219,10 грн, в сумі 10 438.20грн.;
- рідній тітці ОСОБА_6 , накази : N?01-03/251-к від 23.12.2023 р.-6243,75грн, N 03/121-к, від 24.05.2024 р.-5791,25 грн., N?01-03/152-К від 20.082024 р.-2500.00 грн., N?
03/308-к, від 09.12.2024 р.-5791,25 грн., в сумі 20 326,25 грн.;
- двоюрідній сестрі ОСОБА_7 , накази: N?01-03/248-к від 19.12.2023 р.-785 гр
N?01-03/286-к від 22.11.2024 р.-4895,77 грн., N?01-03/303-к від 19.12.2024 р.-4895,77 гр 01-03/304-К від 19.12.2024 р. -3699,00 грн., в сумі 14 275,54 грн.
Згідно постанови Шептицького міського суду Львівської області в справі N?
459/1003/25 від 24 квітня 2025 року, ОСОБА_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у вигляді штрафу 3400 грн.
Вважає, що крім адміністративного правопорушення, вище викладенні дії ОСОБА_4 мають в ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Оскільки, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційного центра «Світанок», з 01 червня 2023 року по 31 грудня 2024 року, необґрунтовано видавала розпорядження (накази) про виплату підлеглим працівникам, які є її близькими родичами, премії на загальну суму 45039, 99 грн, то своїми діями вона вчинила розтрату, шляхом зловживання своїм службовим становищем коштів які належали до КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційного центру «Світанок» спричинивши збитки на вище наведену суму. Вважає, що вказані дії ОСОБА_4 повинні кваліфікуватися за ознаками, як злочин, що скоєний в умовах воєнного стану, що підпадає під ч.4 ст. 191 КК України, як дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Зазначає, що прийнявши її заяву, співробітник Управління стратегічних розслідувань у Львівській області ДСР НП України надав письмове повідомлення, її заява про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України N? 59431-2025 від 21.05.2025 року, в порядку ст.ст.214, 216 КПК України скеровано за належністю до Шептицького РВП ГУНП у Львівській області.
Станом на 15 серпня 2025 р. відомості про кримінальне правопорушення за її заявою внесені не були, а тому вважає, що не була застосована належна правова процедура.
З посиланням на норми кримінально-процесуального законодавства, просить
визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Шептицького РВ ГУ НП У Львівській області, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання її заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
В судове засідання представник скаржниці адвокат ОСОБА_9 __ не з'явився, подав заяву про розгляд скарги у його відсутності та повне підтримання такої з мотивів, викладених в ній.
Суб'єкт, бездіяльність якого оскаржується, у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність такого не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про таке передбачає такі обов'язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 глави 2 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, визначено, що до Реєстру вносяться відомості зокрема про час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ того ж Положення про ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Також згідно із пунктом 14 глави 2 розділу ІІ Положення про ЄРДР, при внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов'язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР .
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Як встановлено, заявниця звернулась до Управління стратегічних розслідувань у Львівській області ДСР НП України з заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України директором Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційного центру «Світанок» ОСОБА_4 .
Листом від 21.05.2025 року її повідомлено про скерування скарги Шептицькому РВП ГУ НП у Львівській області.
Листом Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області від 03.06.2025 року, який вона одержала 06.08.2025 року її повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за її заявою, оскільки ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення дій в умовах конфлікту інтересів, а також притягнуто до дисциплінарної відповідальності, при цьому ознак кримінального правопорушення в її діях не встановлено.
Вирішуючи скаргу по суті, слідчий суддя виходить з того, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, гарантується ст. 61 Конституції України; цю ж засаду закріплює ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ч. 3 ст. 2 КК України та ст. 19 КПК України.
Велика палата ЄСПЛ у справі «Сергій Золотухін проти Росії», вказала, що, по-перше, для відповіді на питання про те, чи були правопорушення, за які заявника було притягнуто до відповідальності, одними й тими самими (idem), вирішальне значення має не правова кваліфікація за національним правом, а відповідні факти, а по-друге, дія ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції поширюється не тільки на право не бути покараним двічі, але й на право не піддаватися двічі переслідуванню та не притягатися двічі до суду.
Розглядаючи справу «А та Б проти Норвегії», Велика палата ЄСПЛ уточнила, що принцип non bis in idem не буде порушений, якщо два провадження (наприклад, адміністративне і кримінальне, податкове і кримінальне тощо) утворюють єдине ціле, а не дублюються (для цього вони повинні бути «досить тісно пов'язані за суттю та в часі»).
Як вбачається з постанови Шептицького міського суду Львівської області від від 24 квітня 2025 року в справі № 459/1003/25, ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона, перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради при підписанні наказу №01-03/152-к від 20.08.2024 «Про преміювання працівників НРЦ», яким встановила своїй рідній тітці ОСОБА_6 премію у розмірі 2500 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді ректора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради при підписанні наказу №01-03/308-к від 9.12.2024 «Про преміювання працівників НРЦ», яким встановила своїй рідній тітці ОСОБА_6 премію у розмірі посадового окладу, що становить 5791,25 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради при підписанні наказу №01-03/286-к від 22.11.2024 «Про встановлення надбавки», яким встановила своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_7 надбавку у розмірі 50%, шо становить 4895,77 грн. та своїй матері ОСОБА_5 у розмірі 50%, що становить 5219,10 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради при підписанні наказу №01-03/303-к від 19.12.2024 «Про встановлення надбавки», яким встановила своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_7 надбавку у розмірі 50%, шо становить 4895,77 грн. та своїй матері ОСОБА_5 у розмірі 50%, шо становить 5219,10 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради при підписанні наказу №01-03/304-к від 19.12.2024 «Про преміювання працівників», яким встановив своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_7 премію у розмірі 3699 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів в.о.начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради при підписанні наказу №01-03/248-к від 19.12.2023 «Про встановлення надбавки», яким встановила своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_7 надбавку у розмірі 785 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради при підписанні наказу №01-03/121-к від 24.05.2024 «Про преміювання працівників», яким встановила своїй рідній тітці ОСОБА_6 премію у розмірі посадового окладу, що становить 5791,25 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради при підписанні наказу №01-03/251-к від 19.12.2023 «Про встановлення надбавки», яким встановив своїй рідній тітці ОСОБА_6 надбавку у розмірі 6243,75 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при підписанні наказу №01-03/251-к від 19.12.2023 «Про встановлення надбавки», яким встановила своїй рідній тітці ОСОБА_6 надбавку у розмірі 6243,75 грн, чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявились при підписанні такого наказу.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при підписанні наказу №01-03/121-к від 24.05.2024 «Про преміювання працівників», яким встановила своїй рідній тітці ОСОБА_6 премію у розмірі посадового окладу, що становить 5791,25 грн., чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявились при підписанні такого наказу.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при підписанні наказу №01-03/152-к від 20.08.2024 «Про преміювання працівників НРЦ», яким встановила своїй рідній тітці ОСОБА_6 премію у розмірі 2500 грн., чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявились при підписанні такого наказу.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при підписанні наказу №01-03/308-к від 19.12.2024 «Про преміювання працівників НРЦ», яким встановила своїй рідній тітці ОСОБА_6 премію у розмірі посадового окладу, що становить 5791,25 грн., чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявились при підписанні такого наказу.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при підписанні наказу №01-03/248-к від 19.12.2023 «Про встановлення надбавки», яким встановила своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_7 надбавку у розмірі 785 грн., чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявились при підписанні такого наказу.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при підписанні наказу №01-03/304-к від 19.12.2024 «Про преміювання працівників», яким встановила своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_7 премію у розмірі 3699 грн., чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявились при підписанні такого наказу.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при підписанні наказу №01-03/303-к від 19.12.2024 «Про встановлення надбавки», яким встановила своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_7 надбавку у розмірі 50%, шо становить 4895,77 грн. та своїй матері ОСОБА_5 у розмірі 50%, що становить 5219,10 грн., чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявились при підписанні такого наказу.
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Світанок», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при підписанні наказу №01-03/286-к від 22.11.2024 «Про встановлення надбавки», яким встановила своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_7 надбавку у розмірі 50%, шо становить 4895,77 грн. та своїй матері ОСОБА_5 у розмірі 50%, що становить 5219,10 грн., чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявились при підписанні такого наказу.
Тим самим, ОСОБА_4 , вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП.
Таким чином, дії ОСОБА_4 були перевірені уповноваженим органом на предмет наявності складу правопорушення (адміністративного чи кримінального), результатом чого стало складання матеріалів про адміністративне правопорушення в сфері антикорупційного законодавства, а саме вчинення дій в умовах конфлікту інтересів, та неповідомлення про наявність конфлікту інтересів. При цьому, спричинення такими діями матеріальної шкоди, наявність якої є необхідною для кваліфікації діяння особи за ст.191 КК України (як злочину з матеріальним складом) - не встановлено.
Відтак, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст.214, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, дізнавача щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за її заявою від 15.05.2025 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя: ОСОБА_1