Єдиний унікальний номер судової справи 462/6223/25
Номер провадження 3-зв/462/2/25
про вирішення питання самовідводу судді від розгляду справи
25 серпня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши письмову заяву судді Залізничного районного суду м. Львова Боровкова Дмитра Олександровича про самовідвід від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
встановив:
І. Рух справи.
УПП у Львівській області, 14.08.2025 року (вх. № 17979) звернулося у Залізничний районний суд м. Львова із матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Боровкова Д. О.
ІІ. Щодо заяви про самовідвід та її доводів.
19.08.2025 року (вх. № 18291) суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д. О. заявив самовідвід від розгляду справи № 462/6223/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заява обґрунтована, зокрема тим, що згідно із затвердженим списком присяжних Залізничного районного суду м. Львова, ОСОБА_1 , залучений до здійснення правосуддя у вказаному суді, як присяжний. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур. Згідно зі ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов?язки, визначені п. 1, 2, 4-6 ч. 7 ст. 56 цього Закону, в тому числі розглядають і вирішують судові справи. Відповідно до ч. 4 ст. 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним за час виконання ними обов?язків у суді виплачується винагорода. Так, вказано на те, що присяжний, у визначених законом випадках залучається для здійснення правосуддя відповідним судом та виконуючи обов'язки у суді, отримує відповідну винагороду. Тобто, фактично присяжний працює у даному суді на період здійснення ним повноважень.
Тому, суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д. О. вказав на те, що не має права приймати участі у розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окремо до вказаної заяви долучено копію додатку до ухвали міської ради № 5235 від 12.09.2024 року доповнення до списку присяжних районних судів м. Львова та копію ухвали Львівської міської ради № 5235 від 12.09.2024 року про внесення змін до ухвали міської ради від 25.05.2023 року № 3153 «Про затвердження списку присяжних районних судів м. Львова».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 року для розгляду заяви про самовідвід судді визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
ІІІ. Позиція суду.
Суд розглянувши письмову заяву судді Залізничного районного суду м. Львова Боровкова Дмитра Олександровича про самовідвід від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оглянувши матеріали справи № 462/6223/25, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтується заявлений самовідвід у відповідності з нормами права, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
ІV. Мотиви, з яких виходить суд при розгляді заяви та застосовані ним норми права.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним, відповідно до закону.
КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді або самовідвід, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід).
Незважаючи на те, що нормами КУпАП не регламентуються питання щодо вирішення самовідводу судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, такий самовідвід має вирішуватись у відповідності з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які підлягають застосуванню як джерело права відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, з метою додержання принципу законності, виникла необхідність у застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі - кримінального процесуального права, та при вирішенні питання про відвід чи самовідвід судді, керуватися ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя, або присяжний не може брати участь у розгляді провадження за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно із ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України», наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Також відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
V. Щодо можливості вирішення питання самовідводу судді.
Так, суд враховує, що статус присяжного, як і статус судді, визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних.
Відповідно до ст. 63, 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Згідно ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя.
З аналізу вказаних норм закону вбачається, що присяжний, у визначених законом випадках залучається для здійснення правосуддя відповідним судом та, виконуючи обов'язки у суді, отримує відповідну винагороду.
VІ. Висновки суду.
Враховуючи наведене, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у справі № 462/6223/25 ОСОБА_1 є присяжним у Залізничному районному суді м. Львова та неодноразово приймав участь при розгляді справ у вказаному суді, де здійснює правосуддя і суддя Боровков Д. О., з метою забезпечення дотримання вимог положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також уникнення будь-яких сумнівів у об'єктивності та неупередженості суду при вирішенні даної справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про самовідвід судді Боровкова Д. О.
На підставі викладеного та керуючись ст. 245, 246, 283, 284 КУпАП, ст. 75, 80-82 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд -
ухвалив:
1. Письмову заяву судді Залізничного районного суду м. Львова Боровкова Дмитра Олександровича про самовідвід від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - задовольнити.
2. Відвести суддю Залізничного районного суду м. Львова Боровкова Дмитра Олександровича від розгляду справи № 462/6223/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
3. Матеріали справи передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді в порядку автоматизованого розподілу.
4. Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко