Справа № 465/3171/25
25 серпня 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі головуючого судді Кирилюка А. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позовні вимоги.
Уповноважений представник позивача ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» - Сторожишина О. О., 15.04.2025 року (вх. № 11986) звернулася через систему «Електронний суд» до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 17028-09/2022 від 19.09.2022 року у розмірі 20 125 грн 00 коп., заборгованість за Договором № 17031-09/2022 від 19.09.2022 року у розмірі 20 370 грн 00 коп. та понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.09.2022 року між ТзОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту №17028-09/2022, зідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп., строком на 30 днів, з базовою процентною ставкою 2,5% в день.
Крім того 19.09.2022 року між ТзОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту №17031-09/2022, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп. строком на 25 днів, з базовою процентною ставкою 2,5% в день.
Відповідач свої зобов'язання за договорами не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка загальному складає 20 125 грн. 00 коп. за договором №17028-09/2022, та у розмірі 20 370 грн. 00 коп. за договором №17031-09/2022.
28.07.2023 року між ТзОВ «ФК «Інвеструм» та ТзОВ «Росвен Інвест Україна» (правонаступником якого є ТОВ «Свеа Фінанс») укладено договір факторингу №28072023, за умовами якого ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТхОВ «Росвен Інвест Україна» (нині ТОВ «Свеа Фінанс») належне йому право вимоги до відповідача за договором №17028-09/2022 та договором 17031-09/2022. За наведених обставин просить позов задовольнити.
Рух справи в суді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 року визначено головуючого суддю Франківського районного суду м. Львова - Кушнір Б. Б. (а.с. 77).
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.04.2025 року матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за територіальною підсудністю до Залізничного районного суду м. Львова. (а.с. 79-80).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова - Кирилюка А. І (а.с. 88).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07.05.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 89-90).
Позиція сторін по справі.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Положеннями ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що між ТзОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №17028-09/2022 від 19.09.2022 року відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 5 000 грн. 00 коп. строком на 30 днів, тобто до 18.10.2022 року зі сплатою відсотків. Кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W1338 (а.с. 9-10).
Відповідно до повідомлення ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» підтверджено перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 19.09.2022 на суму 5 000 грн. 00 коп., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 167476169 (а.с.25).
25.04.2023 року між ТзОВ «ФК «Інвеструм» та ТзОВ «Росвен Інвест Україна» (правонаступником якого є ТОВ «Свеа Фінанс») укладено договір факторингу №25042023, за умовами якого ТзОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТзОВ «Росвен Інвест Україна» (нині ТзОВ «Свеа Фінанс») належне йому право вимоги до відповідача за договором №17028-09/2022 від 19.09.2022 року (а.с. 26-29).
Згідно з витягу з реєстру боржників до договору факторингу №25042023 від 25.04.2023 року року, ТзОВ «Росвен Інвест Україна» (нині - ТзОВ «Свеа Фінанс») набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №17028-09/2022 від 19.09.2022 року в сумі 20 125 грн. 00 коп., з яких 5 000 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 15 125 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками (а.с. 33).
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором №17028-09/2022 від 19.09.2022 року утворилась заборгованість в розмірі 20 125 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн. 00 коп., процентів - 15 125 грн. 00 коп. (а.с. 20-24).
Крім того, 19.09.2022 року ТзОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №17031-09/2022 відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 5 000 грн. 00 коп. строком на 25 днів, тобто до 13.10.2022 року зі сплатою відсотків. Кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W7986 (а.с. 34-35).
Відповідно до повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» підтверджено перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 19.09.2022 року на суму 5 000 грн. 00 коп., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 167476137 (а.с. 53).
Відповідно до заявки від 21.10.2022 року на відстрочення виконання зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору. Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони погодили відстрочити виконання зобов'язання за договором на 14 днів, тобто до 03.11.2022. З фіксованою процентною ставкою за день користування кредитом у розмірі - 0,80%, сума до оплати - 9 125 грн. 00 коп. Пунктом 4 угоди встановлено, що всі інші положення договору залишаються без змін. Додаткова угода підписана електронним підписом НОМЕР_2 . (а.с. 39).
28.07.2023 року між ТзОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (правонаступником якого є ТОВ «Свеа Фінанс») укладено договір факторингу №28072023, за умовами якого ТзОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТзОВ «Росвен Інвест Україна» (нині ТзОВ «Свеа Фінанс») належне йому право вимоги до відповідача за договором №17031-09/2022 від 19.09.2022 року (а.с. 54-57).
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором №17031-09/2022 від 19.09.2022 рокуутворилась заборгованість в розмірі 20 370 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн. 00 коп., процентів - 15 370 грн. 00 коп. (а.с. 46-52).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №28072023 від 28.07.2023 року, ТзОВ «Росвен Інвест Україна» (нині - ТзОВ «Свеа Фінанс») набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №17031-09/2022 від 19.09.2022 року в сумі 20 370 грн. 00 коп., з яких 5 000 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 15 370 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками (а.с. 61).
Згідно з копією Рішення № 1 від 28.07.2024 року, змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на «Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (а.с. 62).
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Свеа Фінанс» за договором №17028-09/2022 від 19.09.2022 року на загальну суму 20 125 грн. 00 коп. та за договором №17031-09/2022 від 19.09.2022 року на загальну суму 20 370 грн. 00 коп.
Застосоване судом законодавство та мотиви прийняття рішення судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Також суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За нормою ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. 77-78 ЦПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У контексті дотримання судом стандартів мотивування слід звернути увагу на рішення «Руїз Торіха проти Іспанії» (№ 18390/91, 09.12.1994 року, §29) та «Проніна проти України» (№ 63566/00, 18.07.2006 року, § 23,25), у яких ЄСПЛ зауважив, що у рішеннях національних судів мають бути належним чином зазначені мотиви, на яких вони ґрунтуються; міра, до якої суд має виконати свій обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення; проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді.
У рішенні «Суомінен проти Фінляндії» (№ 37801/97, 01.07.2003 року, § 36) зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доводів сторін на підтвердження їхніх позицій, суд зобов'язаний виправдовувати свої дії і наводити обґрунтування своїх рішень.
У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України» № 4909/04 § 58 ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
Мотиви прийняття рішення та висновки суду.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги у цілому.
Отже беручи до уваги те, що відповідач належним чином не виконував умови кредитних договорів, у зв'язку з чим вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, суд дійшов висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати по справі.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 56 від 08.04.2025 року (а.с. 8) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
З огляду на те, що заявлені позовні вимоги задоволено повністю, то на підставі ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений таким судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №17028-09/2022 від 19.09.2022 року у розмірі - 20 125 (двадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №17031-09/2022 від 19.09.2022 року у розмірі - 20 370 (двадцять тисяч триста сімдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ: 37616221, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Текст судового рішення складено 25.08.2025 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: