Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3742/25
21.08.2025 м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
Позивачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Хемишинець Е.І., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . За життя залишила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіт посвідчено секретарем виконкому Шаланківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області 1.1.09.2013 року. Відкрилася спадщина за заповітом. Згідно довідок на спадкування, виданих 18.06.2025 Вилоцькою селищною радою Берегівського району Закарпатської області (виконавчим комітетом), ОСОБА_3 на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , а разом із нею проживала її дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Спадкоємці, що б мали право на обов'язкову частку у спадщині - відсутні. Чоловік спадкодавиці - ОСОБА_6 - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом і прийняла спадщину в силу ст.1268 ЦК України. До складу спадщини ввійшов житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , в цілому, який належить спадкодавиці в цілому на підставі Свідоцтва про право власності від 24.09.2004, виданого Виноградівською РДА (у одній другій частці), та Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02.10.2004 року Виноградівською державною нотаріальною конторою (у іншій одній другій частці). Іншу одну другу частку мати позивачки успадкувала після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , та батька позивачки. Право власності спадкодавиці зареєстровано у Виноградівському РБТІ, про що видано довідку. Документи, що є у розпорядженні позивача, містять ряд розбіжностей у написанні імен. Тому є перешкода у оформленні спадщини у нотаріальному порядку, яка зумовлена також і тією обставиною, що позивач не має усіх необхідних оригіналів документів. Так, прізвищем спадкодавця є ОСОБА_7 . При цьому, у свідоцтві про народження позивача прізвище батьків - ОСОБА_8 . Дошлюбне прізвище позивача у свідоцтві про укладення шлюбу також ОСОБА_8 . Прізвище власника спадкового майна у правовстановлюючих документів - ОСОБА_7 . Така розбіжність є несуттєвою та зумовлена довільною транскрипцією прізвища з угорської мови. За таких обставин позивач змушена звернутися до суду із даним позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом.
Позивачка та її представник у підготовче засідання не з'явилися, однак згідно прохальної частини позовної заяви представник позивачки просила суд провести розгляд справи у їх відсутність.
Представник відповідача будучи повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання також не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно якої проти вимог позивачки заперечень не має та просить суд розглянути справу у його відсутність.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть.
Батько позивачки ОСОБА_6 помер раніше - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Останнє місце проживання матері позивачки було: в АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 18.06.2025 № 108.
На випадок своєї смерті спадкодавець залишила заповіт на користь позивачки, своєї дочки.
Заповіт посвідчено секретарем Шаланківської сільської ради 11.09.2013 за реєстровим номером 91/05-02.
Заповіт не змінено та не скасовано.
Осіб, які б мали право на обов'язкову частку, незалежно від змісту заповіту немає.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , в цілому, який належить спадкодавиці в цілому на підставі Свідоцтва про право власності від 24.09.2004, виданого Виноградівською РДА (у одній другій частці), та Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02.10.2004 року Виноградівською державною нотаріальною конторою (у іншій одній другій частці).
Після смерті матері, позивачка успадкувала спадкове майнов порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки згідно довідки Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 18.06.2025 № 109 на день смерті спадкодавця проживала разом з нею.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
У зв'язку з необхідністю прийняття спадщини, що залишилася після смерті матері позивачка звернулася до нотаріуса, однак їй відмовлено в оформленні спадщини із-за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, які тврачено.
Також є розбіжність у документах дял підтвердження родинних відносин між позивачкою та її батьками, а саме: прізвищем спадкодавця є ОСОБА_7 . При цьому, у свідоцтві про народження позивача прізвище батьків - ОСОБА_8 . Дошлюбне прізвище позивача у свідоцтві про укладення шлюбу також ОСОБА_8 . Прізвище власника спадкового майна у правовстановлюючих документах - ОСОБА_7 .
Така розбіжність зумовлена довільною транскрипцією прізвища з угорської мови на українську мову..
В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок та довідки КП «Виноградівське РБТІ» 08.07.2025 № 564, житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 будівництвом завершений та вартість станом на липень 2025 р. становить 169824 грн.
Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» правовстановлюючі документи на житловий будинок станом на 01.01.2013 житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 1/2 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Виноградівською держнотконторою 02.10.2004 р. за реєстром №2631 та 1/2 частина на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане Виноградівською райдержадміністрацією 24.09.2004 р. на підставі розпорядження голови Виноградівської райдержадміністрації №269 від 27.11.1992р..
Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).
ВССУ в своєму узагальненні судової практики розгляду цивільних справ про спадкування № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року відзначив, що відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 16, 328, 392, 1223, 1233, 1268 ЦК України, Постанови ПВС № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , набуте в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т. Ю. Левко