Справа № 642/1665/25 Суддя суду 1 інстанції: Шрамко Л.Л.
Провадження № 33/818/961/25
19 серпня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Габор В.В. на постанову судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 28.04.2025, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1975 року народження,
- визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,600 грн.
Судом встановлено, що 12.03.2025 о 00 год 00 хв в м. Харків, в'їзд Малопанасівська, буд. 1, ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Lacetti», державний номер НОМЕР_1 , був неуважним, не надав перевагу в русі автомобілю «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_2 , який наближався з лівого боку та скоїв з ним зіткнення. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.11 ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Не погодившись з постановою районного суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Габор В.В. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вона ухвалена в порушення норм процесуального права.
Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з'явилися, що в силу вимог ст. 294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.
Вивчивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Визнаючи ОСОБА_2 винним суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 274665 від 18.03.2025; схему місця ДТП; письмові пояснення учасників ДТП та надав їм належну правову оцінку.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 274665(а.с. 1), 12.03.2025 о 00 год 00 хв в м. Харків, в'їзд Малопанасівська, буд. 1, ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Lacetti», державний номер НОМЕР_1 , був неуважним, не надав перевагу в русі автомобілю «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_2 , який наближався з лівого боку та скоїв з ним зіткнення. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.11 ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством ним не оскаржувалися.
Розташування транспортних засобів, які відображені у схемі місця ДТП, локалізація пошкоджень на них, узгоджуються з висновками суду про порушення п. 10.11 ПДР України ОСОБА_1 , та вказує на механізм ДТП, що сталася.
Відповідно до п. 10.11 ПДР України у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку.
З а порушення вимог зазначеного пункту ПДР України передбачена відповідальність встановлена ст. 124 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відноситься до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючі обставини при накладенні стягнення на правопорушника не враховуються.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Хоча захисник і вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з вини ОСОБА_1 , однак протокол про адміністративне правопорушення складений працівником поліції лише відносно ОСОБА_1 .
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Суб'єктивні висновки захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення належним чином не підтверджені і не базуються на матеріалах справи, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції. Апелянтом не доведено, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Між тим, апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити, що ОСОБА_1 , як учасник дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.03.2025 не позбавлений можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Габор В.В. залишити без задоволення.
Постанову Холодногірського районного суду м. Харкова від 28.04.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко