Справа № 342/597/25
Провадження № 3-зв/342/3/2025
22 серпня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гайдич Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка заяву судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Лідії Миколаївни про самовідвід від участі в розгляді справи № 342/597/25 (провадження № 3/342/160/2025),
Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М. звернувся до суду з заявою про самовідвід від розгляду справи № 342/597/25 (провадження № 3/342/160/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Самовідвід обґрунтовує тим, що в порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.08.2025 їй на розгляд передано вищезгадану справу. Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 була присяжною Городенківського районного суду Івано-Франківської області в період 2022-2022 років. В цей час вона брала участь у здійсненні правосуддя Городенківським районним судом Івано-Франківської області, в тому числі і в складі суду разом із суддею Федів Л.М.
Суддя зазначає, що статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. КУпАП не містить положень щодо відводу (самовідводу) судді. У КУпАП відсутня норма, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді. Проте діючі КПК України, ЦПК України, КАС України передбачають відвід (самовідвід) судді, тому при розгляді заяв про самовідвід та відвід у справах про адміністративні правопорушення слід застосувати аналогію права. Статтею 75 КПК України передбачено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, зокрема, згідно її п. 4 ч.1, за наявності обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді, він не може брати участь у кримінальному провадженні. За положеннями ст. 80 КПК, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід, який повинен бути вмотивованим. Положеннями ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя; присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Зважаючи на вищенаведене, з метою запобігання сумнівів у об'єктивності та неупередженості головуючого по справі, приймаючи до уваги п. 4 Рішення Ради суддів України від 08.06.2017 № 34, просить розглянути заяву про її самовідвід від участі в розгляді вищезазначеної справи.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у передбаченому чинним законодавством порядку.
Суддя Федів Л.М. у поданій заяві про самовідвід просила розгляд даної заяви вирішити без її участі.
Підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Розглянувши подану заяву, перевіривши доводи заяви судді Федів Л.М. про самовідвід від участі у розгляді даної справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 19.08.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, судді Федів Л.М. поступила справа № 342/597/25 (провадження № 3/342/160/2025) про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 була присяжною Городенківського районного суду Івано-Франківської області в період 2020-2022 років.
Із копії ухвали суду від 16 грудня 2020 року по справі № 342/860/20 (провадження 2-о/342/71/2020) вбачається, що розгляд даної справи здійснювався у складі головуючого судді Федів Л.М. та присяжних, зокрема Грицюк О.Я.
Згідно ст.64 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону(права та обов'язки судді).
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Статтею 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить статті, яка б передбачала самовідвід судді, проте, інші кодекси України - кримінально-процесуальний, цивільно-процесуальний та Кодекс адміністративного судочинства України, мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, при вирішенні питання щодо розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення в розумінні заявлення суддею самовідводу, підлягає застосуванню аналогія права.
Пунктом 4 Рішення Ради суддів України від 08.06.2017 № 34 роз'яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Відповідно до ст.48 даного Закону, суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді або самовідвід, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід). Однак, відповідно з ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно зі ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» (від 29 червня 2004 року №1906-IV), чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п.55 Рішення Європейського Суду з прав людини «Гурепка проти України» «з огляду на свою усталену прецеденту практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції (995_004), та, відповідно, й статті 2 Протоколу N 7 до Конвенції (994_804).
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід (самовідвід) і порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід), та визначення підсудності. Проте діючий Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає відповідні статті, а тому, при розгляді заяви про відвід (самовідвід), слід застосувати аналогію права.
Відповідно до вимог ч.2 ст.32 КПК України, кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватись тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.
Крім того, відповідно ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Згідно ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.75-76 цього Кодексу суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
В силу ч.2 ст.8 КПК України у кримінальному провадженні застосовується принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у справі Мельник проти України (Melnik v. Ukraine) зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення справи.
Норма про відвід (самовідвід) гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
Враховуючи вищевикладене, зокрема те, що ОСОБА_1 , щодо якої до Городенківського районного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, виконувала обов'язки присяжної Городенківського районного суду, в тому числі в складі із суддею Федів Л.М., з метою усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженості судді, задля об'єктивного розгляду справи, суд вважає, що заява судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М. про самовідвід від участі в розгляді справи № 342/597/25 (провадження № 3/342/160/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.172-6 КУпАП підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.6,9,48,63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року,ст.8 Конституції України,ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», ст.ст.75,81 КПК України, ст.ст.7,8, 245, 246, 283, 284 КУпАП, суд,-
Задовольнити заяву судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Лідії Миколаївни про самовідвід від участі в розгляді справи № 342/597/25 (провадження № 3/342/160/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Матеріали справи № 342/597/25 (провадження № 3/342/160/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП передати до канцелярії суду для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Гайдич Р. М.