Справа №338/814/25
24 липня 2025 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: судді Битківського Л.М.,
з участю секретаря Чорній К.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Мізика С.В.,
представника відповідача Шумила С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №4939607 від 10 червня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а справу - закрити згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги позивач в судовому засіданні мотивував тим, що 10 червня 2025 року поліцейським 1 взводу ТОР роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ДПП сержантом поліції Яворським Сергієм Володимировичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 680 гривень за те, що 10 червня 2025 року о 15 год.30 хв. в м.Івано-Франківську по вул. Січових Стрільців, 13 він, керуючи транспортним засобом марки «PEUGEOT PARTNER», р.н.з. НОМЕР_1 здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, яка позначена дорожнім знаком 5.8 та дорожньою розміткою, а також керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем пасивної безпеки. Таким чином, йому у вину поставлено порушення п.17.1 ПДР, оскільки на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожніми знаками 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі. Вказану постанову вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки порушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП не допустив. Так, він рухався від вулиці Незалежності по вулиці Січових Стрільців у напрямку вулиці Мазепи. На перехресті вулиць Чорновола та Січових Стрільців,смуга, яка поділяє транспортні потоки, була переривчатою, а тому у цьому місці він заїхав на смугу руху для маршрутних транспортних, оскільки мав намір поруч із зупинкою підібрати пасажира, яка його очікувала. Правилами дорожнього руху такий маневр не заборонений. Інспектор його пояснення з приводу обставин події проігнорував, відмовився навести належні докази його вини та не погодився перенести розгляд справи на інший час з метою подати необхідні докази на обґрунтування своєї позиції. Також інспектор відмовив йому у забезпечення права на правову допомогу адвоката. Оскільки дії працівника поліції щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є протиправними, то винесена постанова підлягає скасуванню.
27 червня 2025 року на адресу суду надійшов письмовий відзив від представника Департаменту патрульної поліції, в якому він заперечив проти заявленого позову, просив відмовити у його задоволені. Вказав, що 10 червня 2025 року поліцейський взводу 1 роти ТОР батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Яворський С.В. під час патрулювання в м. Івано-Франківську по вул. Січових Стрільців близько 15 год. 30 хв. виявив транспортний засіб марки «PEUGEOT PARTNER», д.н.з. НОМЕР_1 , який проігнорував вимогу дорожнього знаку 5.8 «Дорога зі смугою для маршрутних транспортних засобів» та відповідної розмітки і здійснював рух по смузі руху маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.17.1 ПДР. При цьому було виявлено також, що водій не користувався ременем пасивної безпеки, чим порушив пп.в п.2.3 ПДР. Поліцейським було подано сигнал про зупинку ТЗ та після його зупинки, інспектор підійшовши до водія, представився та проінформував водія про причину зупинки. Після перевірки документів водія, поліцейський оголосив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП щодо водія ОСОБА_1 . ОСОБА_1 було ознайомлено з правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбаченими статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
За наслідками розгляду справи винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4939607 від 10 червня 2025 року з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 680 гривень. Позивача ознайомлено зі змістом постанови, повідомлено про порядок її оскарження та виконання. Вважає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення є доведеним. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відповідно до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованою і такою, що не підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві. Акцентував увагу на тому, що матеріалами відеофіксації безсумнівно доведено факт порушення водієм правил дорожнього руху. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор обґрунтовано відмовив у клопотанні водія про перенесення розгляду справи та надав можливість ОСОБА_1 скористатись правом отримати правову допомогу. Позицію позивача стосовно того, що він був вправі заїхати на смугу руху маршрутних транспортних засобів аби здійснити посадку пасажира на зупинці вважає хибною. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази, які подані сторонами, в тому числі матеріали відеофіксації з нагрудної камери поліцейського, схему організації дорожнього руху по вул.Січових Стрільців в м.Івано-Франківську, з'ясувавши обставини справи, суд прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 10 червня 2025 року поліцейський взводу 1 роти ТОР батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Яворський С.В., перебуваючи в м. Івано-Франківську на вул. Січових Стрільців в районі будинку 13 близько 15 год. 30 хв. виявив транспортний засіб марки «PEUGEOT PARTNER», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по смузі руху маршрутних транспортних засобів, що, відповідно до схеми організації дорожнього руху позначена дорожнім знаком 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» та розміткою 1.24.
Після зупинки транспортного засобу поліцейським, водій ОСОБА_1 спершу не оспорював факту порушення ним вимог правил дорожнього руху на які вказував сержант ОСОБА_2 , натомість, апелюючи до корпоративної солідарності з ним, як працівником поліції у відставці, намагався схилити ОСОБА_2 до того, щоб він не застосовував до нього засобів адміністративного впливу. Однак отримавши відмову, став заперечувати свою вину, висуваючи різні версії та причини виїзду на смугу руху для маршрутних транспортних засобів.
Відповідно до дослідженої схеми організації дорожнього руху на вул. Січових Стрільців в м.Івано-Франківську, встановлено, що на перехресті вулиць Січових Стрільців та Чорновола нанесена переривчата лінія 1.7 (переривчата лінія з короткими штрихами і рівними їм проміжками), яка позначає смуги руху в межах перехрестя. Відповідно до розділу 34 ПДР лінії 1.5-18 дійсно дозволяється перетинати з будь-якого боку. Проте наявність на цьому проміжку такої дорожньої розмітки не скасовує дію встановленого перед перехрестям дорожнього знаку 5.11 Смуга для руху маршрутних транспортних засобів, відповідно до вимог якого, згідно розділу 33 ПДР передбачено, що ця смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленим маршрутом попутно із загальним потоком транспортних засобів. Дія знаку, що встановлений праворуч від дороги, поширюється на праву смугу. Також, від перехрестя вул.Чорновола до місця зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , встановлено дорожній знак 5.41 Пункт зупинки автобуса. Крім того, перегляд відеозапису з нагрудної камери поліцейського дає можливість чітко встановити, що поверху бордюру, який відділяє край проїзної частини дороги по всій довжині від місця зупинки маршрутних транспортних засобів, нанесена жовта суцільна лінія - розмітка 1.4., яка позначає місця, де заборонено зупинку та стоянку транспортних засобів. Відповідно до п.17.1 ПДР, порушення якого поставлено у вину ОСОБА_1 , встановлено, що на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній знаком 5.8 або 5.11, забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі. Вказана норма має імперативний характер і не дає підстав для неоднозначного її тлумачення. Тому претензії щодо порушення п.17.1 ПДР, які були висунуті поліцейським водію є слушними.
Процедура розгляду справи щодо ОСОБА_1 зафіксована на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. В ході огляду в судовому засіданні відеозапису, суд не встановив порушення поліцейським порядку та процедури розгляду справи про адміністративне правопорушеня, а також порушення прав позивача.
Так, статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, зокрема, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна відповідати вимогам визначеним даною статтею.
У ст. 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Згідно з п. 4 цієї Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення, зокрема, адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції "Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Водночас п.2 розділу ІІІ вказує, що постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев'ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення. Ці положення кореспондуються із змістом ст.276 КУпАП. Прийняття рішення про визначення місця розгляду справи про адміністративне правопорушення належить до дискреційних повноважень уповноваженої особи, яка здійснює розгляд справи.
У п. 9 вказаного розділу визначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що з метою виконання покладених законодавством обов'язків щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор поліції встановлює особу водія - учасника дорожнього руху - на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У статті 32 Закону України №580-VIII "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 35 Закону № 580-VIIІ, поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.
Наведене свідчить, що у разі порушення водієм ПДР інспектор поліції має право зупинити транспортний засіб та вимагати пред'явлення документів для встановлення особи водія та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у цьому випадку на керування транспортним засобом, тобто реєстраційних документів на транспортний засіб для перевірки правомірності безпосереднього керування водієм цим транспортним засобом.
Із долученого до матеріалів справи й дослідженого у судовому засіданні відеозапису видно, що працівник поліції після зупинки транспортного засобу, за кермом якого перебував позивач, представився, повідомив причину зупинки його транспортного засобу - порушення ним ПДР, і попросили останнього пред'явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Відеозапис також підтверджує, що працівник поліції повідомив про складання постанови про адміністративне правопорушення, а також роз'яснив позивачу його процесуальні права. Оглянутим відеозаписом спростовується також твердження позивача про те, що поліцейські не надали йому можливості скористатися правовою допомогою адвоката. Поведінка позивача на місці події, його посилання на детальне розуміння ним порядку та процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення, свідчать про те, що ОСОБА_1 намагався маніпулювати своїми правами.
Враховуючи наведене, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП доведена поза розумним сумнівом, а оспорювана постанова є законною.
Суд при розгляді вказаної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та наділений повноваженнями, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст. ст. 241,243-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову поліцейського 1 взводу ТОР 1 роти батальйону управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Яворського Сергія Володимировича від 10.06.2025 року серії ЕНА №4939607 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення на підставі ч.3 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 680 грн. - без змін.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 10-ти денний строк з дня його проголошення через суд першої інстанції.
Суддя Битківський Л.М.