П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7268/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Градовський Ю.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2023р. по 14.02.2025р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2023р. по 14.02.2025р. (включно), виходячи з грошового забезпечення за два повних останніх місяці перед звільненням, обчисленого з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2023р. по 20.01.2024р. включно.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 268 995,12грн..
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7.08.2025р. апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору у розмірі 1 453,44грн..
21.08.2025р. до суду надійшло клопотання ВЧ НОМЕР_1 , у якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
В обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що через відсутність на своїх рахунках коштів призначених для здійснення оплати судового збору та відсутністю фінансування даних витрат, сплатити судовий збір не має можливості.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, та єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст.73,74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Суддя зауважує, що апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору по даній справі, відтак відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору.
При цьому, положеннями ч.2 ст.121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Тобто, суд продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку.
Враховуючи вищевказані обставини та введення в країні воєнного стану, суддя вважає за необхідне продовжити строк виконання вимог ухвали без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.121 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Продовжити строк усунення недоліків поданої апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П'ятого апеляційного
адміністративного суду Ю.М. ГРАДОВСЬКИЙ