22 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/5099/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.05.2025 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від №709 від 08.04.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 з урахуванням стажу роботи на посаді судді повних 30 років із розрахунку 70 відсотків суддівської винагороди, визначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 08.04.2025 року №709, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській області;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням раніше виплачених сум) судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 з урахуванням стажу роботи на посаді судді повних 30 років із розрахунку 70 відсотків суддівської винагороди, визначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 08.04.2025 року №709, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській області з урахуванням компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації на час виплати перерахунку відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
встановити судовий контроль та зобов'язати відповідачів подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання законної сили.
Позов мотивовано тим, що уповноваженим органом складено довідку про обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн, проте Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило позивачу у перерахунку пенсії на підставі такої довідки, вважає таке рішення пенсійного орану протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також зазначає про право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою судді від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що змін у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, протягом останніх чотирьох років не відбулося. При цьому, після 18.02.2020 розмір складових суддівської винагороди у встановленому законом порядку не змінювався. Таким чином, правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відсутні. Крім того, вказав про можливість обмеження розміру суддівської винагороди в умовах воєнного або надзвичайного стану, наголосивши, що судді та судді у відставці не відносяться до незахищених чи малозабезпечених верств населення, а тому введення певних обмежувальних заходів при обрахунку суддівської винагороди в період існування глибокої економічно-політичної кризи в державі, не створило для позивача ризику життєвих труднощів.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подав відзив на позов, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначив, що Пенсійний фонд України не інформував Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про підстави для перерахунку щомісячного позивачу довічного грошового утримання, відтак відсутні підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Наголошує на передчасності вимог про зобов'язання здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки з урахуванням компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку. Вказує на безпідставність вимоги про встановлення судового контролю, оскільки в позовній заяві не міститься виклад обставин, які б підтверджували намір пенсійного органу ухилитися від виконання рішення суду в майбутньому, якщо воно буде постановлено на корить позивача.
Позивач подав відповідь на відзив, заперечив проти доводів відповідачів, зазначив, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а повинні обчислювати його, виходячи з наданої уповноваженим органом встановленої форми довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивач подав додаткові пояснення у справі, покликаючись на Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.03.2008 №3-1, зазначив, що у даному випадку Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області є єдиним уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями щодо визначення складових довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому вказані повноваження не входять до компетенції пенсійного органу. Отримавши відповідну довідку від уповноваженого органу, пенсійний орган не має права перебирати на себе його дискреційні повноваження та самостійно визначати відповідні складові суддівської винагороди.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 рішенням Вищої ради правосуддя від 27.06.2017 №1884/0/15-17 звільнений з посади судді Деснянського районного суду міста Чернігова у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Позивач з липня 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2024, яке набуло чинності 04.09.2024, зокрема зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області видати ОСОБА_1 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривні.
09.01.2025 Чернігівський окружний адміністративний суд постановив окрему ухвалу, якою зокрема, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі 620/1687/24 видати ОСОБА_1 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривень, регіонального коефіцієнту - 1,1 та доплати за вислугу років - 60%.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 залишено без змін.
На виконання окремої ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 по справі №620/1987/24, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 по справі 620/1987/24 Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області виготовило довідку від 08.04.2025 №709 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 (а.с. 20).
З метою перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищезазначеної довідки позивач звернувся з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (а.с. 21-22).
За принципом екстериторіальності вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким було прийнято рішення від 02.05.2025 про відмову у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки з огляду на те, що у 2024 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 в розмірі 2102 гривні, тобто на рівну січня 2020. Так як базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді не проводиться (а.с. 23).
Не погодившись з рішенням пенсійного органу про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до положень частин 3, 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України територіальними органами Пенсійного фонду України затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891 (надалі - Порядок №3-1).
Положеннями розділу ІV Порядку №3-1 встановлено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).
Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).
На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.
Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
З аналізу наведених норм вбачається, що чинним законодавством встановлено що перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання судді проводиться, або:
- у загальному порядку, на підставі загальних списків, що надходить до органів Пенсійного фонду України від Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Вищого антикорупційного суду - щодо суддів цих судів, Державної судової адміністрації України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації;
- у індивідуальному порядку, на підставі поданої суддею у відставці заяви та доданих документів.
Як встановлено судом підставою звернення позивача до пенсійного органу слугувало отримання від Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області оновленої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 08.04.2025 №709.
Своєю чергою вказана довідка видана на підставі окремої ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 по справі №620/1687/24, яка набула чинності.
Відмовляючи у здійсненні перерахунку довічного грошового отримання відповідач посилався на обставину, що не була визначена позивачем в якості підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Зокрема, зазначено про відсутність підстав для здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 2020 року законодавством не змінено.
Водночас положеннями пункту 6 розділу IV Порядку №3-1 чітко визначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
У даному випадку Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області є єдиним уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями щодо визначення складових довідки про суддівську винагороду для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому вказані повноваження не входять до компетенції пенсійного органу.
З урахуванням вищезазначених положень Порядку №3-1, отримавши відповідну довідку від уповноваженого органу, пенсійний орган не має права перебирати на себе його дискреційні повноваження та самостійно визначати відповідні складові суддівської винагороди.
Суд звертає увагу, що предметом даного спору є не наявність підстав для перерахунку у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму за час перебування судді у відставці, а саме перерахунок на підставі оновленої довідки, виданої уповноваженим органом.
Відтак, питання який саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, необхідно враховувати при визначенні щомісячного грошового утримання судді у відставці, що враховується для перерахунку не є предметом розгляду даного спору, оскільки звернення позивача стосувалось виключно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку із отриманням оновленої довідки виданої на виконання рішення суду.
При цьому суд вважає що надання у межах даного спору правової оцінки зміні складових суддівської винагороди суперечить принципам юридичної визначеності та обов'язковості судових рішень, оскільки такий спір було фактично вирішено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 по справі №620/1987/24, яке набуло чинності.
Приписами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Згідно із доктриною res judicata, жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), № 52854/39, ECHR 2003-IX, пункт 46 рішення ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" № 32053/13).
Крім того, приписами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, на думку суду, отримавши довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, пенсійний орган був зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії із урахуванням визначених у ній складових, чого на порушення вимог чинного законодавства зроблено не було.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.05.2025 про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 08.04.2025 №709, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням компенсації інфляційних витрат та зобов'язання здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В частині 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Вказані норми визначають об'єктом захисту порушені з боку суб'єктів владних повноважень права, свободи чи законні інтереси фізичних або юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Суд зауважує, що задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення цього права відповідачем - суб'єктом владних повноважень, з урахуванням належно обраного способу судового захисту. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Положення статей 2, 3 Закону №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців; дається визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону; а також порядок обчислення суми компенсації.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд констатує, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки позивачу на даний час проведено не було, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Отже, підстави для зобов'язання пенсійного органу здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням компенсації інфляційних виплат та присудження компенсації відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» на час розгляду даної адміністративної справи відсутні.
Тому у задоволенні цих позовних вимог належить відмовити, як передчасних.
Також позивач просить встановити судовий контроль та зобов'язати відповідачів подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання чинності. При вирішенні цього питання суд зважає на те, що в розумінні статті 381-1, 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.
При вказаних обставинах, суд вважає, що в задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, необхідно відмовити.
При ухваленні рішення суд враховує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області, із заявою про перерахунок пенсії звернувся саме до цього органу і саме цей орган Пенсійного фонду України здійснює виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З огляду на викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.05.2025 про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 08.04.2025 №709 про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 08.04.2025 №709 про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1212,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 06.05.2025 (а.с. 15).
Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого нею судового збору у розмірі 606,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оскільки саме вказаним територіальним управлінням Пенсійного фонду України було прийнято оскаржуване рішення про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.05.2025 про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 08.04.2025 №709 про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 08.04.2025 №709 про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) грн 00 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м.Слов'янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84121, тимчасова адреса для листування: вул. Надії Алексєєнко, 106, м.Дніпро, Дніпропетровська обл., 49008, код ЄДРПОУ 13486010).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, буд.83-а, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повний текст рішення суду складено 22 серпня 2025 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО