Справа № 420/8695/25
(додаткове)
22 серпня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача у справі ОСОБА_1 - адвоката Землякова Олексія Анатолійовича про стягнення судових витрат з відповідач,
встановив:
25 березня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому він просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку, відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку НОМЕР_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про зняття з військового обліку ОСОБА_1 , у зв'язку із визнанням його комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 18.02.2022 непридатним до військової служби, відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку ОСОБА_1 НОМЕР_1 . Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про зняття з військового обліку ОСОБА_1 , у зв'язку із визнанням його комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 18.02.2022 непридатним до військової служби, відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку ОСОБА_1 НОМЕР_1 . У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 600,00 грн. сплаченого судового збору.
10.07.2025 до Одеського окружного адміністративного суду представник позивача подав заяву про стягнення судових витрат з відповідача, у якій згідно ст. 134, 139 КАС України, просить здійснити розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_1 у справі № 420/8695/25, що пов'язані з правничою допомогою адвоката та стягнути такі витрати на його користь з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань.
В обґрунтування заяви вказує що відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Згідно з ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Звертає увагу суду, що позивачем зроблено відповідну заяву про надання доказів понесення судових витрат у справі протягом п'яти днів з моменту ухвалення рішення у справі у заяві від 02.06.2025, що була подана через електронний суд.
Представник позивача вказує, що відповідно до Договору про надання правової допомоги від 10.03.2025, № 10-03/2025, укладеного між адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем та Клієнтом ОСОБА_1 , гонорар Адвоката при наданні правової допомоги щодо захисту інтересів Клієнта у суді першої інстанції у справі щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити Клієнта з військового обліку (внести відповідні відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів), встановлюється у фіксованому розмірі та складає 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. На виконання умов Договору ОСОБА_1 сплатив на користь адвоката 25000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № KC8H-C1BB-7729-21AX від 10.03.2025. Таким чином, відповідно до умов до Договору про надання правової допомоги від 10.03.2025, № 10-03/2025 Позивач поніс витрати у суді першої інстанції на правову допомогу у даній справі, у розмірі 25 000 грн.
Відповідач не надав заперечень на вказану заяву.
Розглянувши заяву представника позивача про стягнення судових витрат з відповідача, суд зазначає наступне.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.2-5 ст.252 КАС України, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду із даним позовом, у позовній заяві в тому числі було заявлено про те, що позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи в тому числі витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн.
03.06.2025 до суду надійшла заява від представника позивача, у якій також було вказано про те, що докази понесення судових витрат позивача у суді першої інстанції будуть надані суду протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення по суті справи.
10.07.2025 разом із заявою про стягнення судових витрат з відповідача, позивач також надав до суду: договір № 10-03/2025 про надання правової допомоги від 10.03.2025, платіжну інструкцію № KC8H-C1BB-7729-21AX від 10.03.2025 про сплату 25000 грн. адвокату, опис робіт (наданих послуг) адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем у Одеському окружному адміністративному суді у справі № 420/8695/25.
Відповідного до викладеного, суд вважає за можливе за результатами розгляду заяви представника позивача прийняти додаткове судове рішення, яким вирішити питання про відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, отриману від адвоката Землякова О.А. у зв'язку із розглядом цієї справи в суді.
Так, питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України, приписами якої визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).
Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд також враховує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У розумінні п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону №5076 визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076).
Відповідно до ст. 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Дослідивши матеріали справи в частині розгляду заяви про стягнення судових витрат з відповідача, викладені також у заяві доводи та надані документи, суд встановив, що 10.03.2025, адвокат Земляков Олексій Анатолійович, діючий на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Радою адвокатів Одеської області від 19.04.2017 року № 002981 (надалі - Адвокат), з однієї сторони та ОСОБА_2 (надалі - Клієнт), з іншої сторони, уклали договір № 10-03/2025 про надання правової допомоги, за умовами якого, Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу щодо представництва інтересів Клієнта у суді першої інстанції у справі щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити Клієнта з військового обліку (внести відповідні відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів), а Клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами (п.1.1).
Відповідно до п.1.2 Договору, Адвокат відповідно до узгоджених у п. 1.1. Договору Сторонами доручень та у межах цих доручень: - надає Клієнту правову допомогу; - представляє Клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, боржнику у тому числі з правом пред'явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред'явлення зустрічного позову, подання відзиву, відповіді на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, заяв, скарг, клопотань укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема позовні заяви, заяви, відзиви, відповіді на відзиви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; звертатися до фізичних та юридичних осіб будь-яких форм власності з адвокатськими запитами для збору необхідних доказів у справі; вчиняти інші дії в інтересах Клієнта не передбачених даним Договором.
У п.3.1 Договору сторони узгодили, що гонорар Адвоката при наданні правової допомоги за даним договором встановлюється у фіксованому розмірі та складає 25 000 (двадцять п?ять тисяч) грн.
Згідно платіжної інструкції № KC8H-C1BB-7729-21AX від 10.03.2025, ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_3 25000 грн. (Оплата за Договором від 10.03.2025, № 10-03/2025).
09.07.2025 адвокатом Земляковим О.А. складено Опис робіт (наданих послуг) адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем у Одеському окружному адміністративному суді у справі № 420/8695/25, відповідно до якого, адвокат позивачу під час розгляду даної справи надав наступні послуги: Консультація клієнта з питань подання позовної заяви та узгодження правової позиції (0,5 години); Складення позовної заяви, направлення її відповідачу та до суду (8 годин); Складення заяви від 02.06.2025, направлення її відповідачу та до суду (1 година); Складення заяви про стягнення судових витрат з відповідача з додатком, направлення її відповідачу та до суду (2 години). Всього - 11,5 годин.
Суд зазначає, що за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Отже, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат понесених позивачем на правничу допомогу суд доходить висновку, що заявлені витрати дійсно пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджуються документально, отже позивач має право на компенсацію таких.
Щодо співмірності розміру судових витрат, пов'язаних із наданням адвокатом послуги у зв'язку з розглядом даної справи, суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічним чином висловився Верховний Суд і у постановах від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, від 14 листопада 2019 року у справі № №826/15063/18 (адміністративне провадження №К/9901/18029/19) тощо, в яких зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того у, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Це означає, що при присудженні судових витрат ЄСПЛ враховує не лише їх фактичне понесення, але й обґрунтованість та пропорційність, згідно зі статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Оцінюючи ж заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв, суд відзначає, що компенсація витрат на правничу допомогу за рахунок суб'єкта владних повноважень не повинна розглядатись особою як сатисфакція за порушені права та нести надмірне фінансове навантаження на бюджет.
Суд враховує, що вказана справа не є складною; зміст позовної заяви та обсяг наданих до суду документів не свідчать, що адвокатом було докладено значних зусиль для складання та подання до суду позовної заяви у цій справі та двох заяв з процесуальних питань. Такий вид адвокатських послуг, як консультація клієнта з питань подання позовної заяви та узгодження правової позиції та складення позовної заяви, направлення її відповідачу та до суду, фактично охоплюються (є складовими) однієї послуги, що стосується підготовки (складення) та подачі до суду позову.
Суд звертає увагу, що безпосередньо умовами Договору № 10-03/2025 про надання правової допомоги від 10.03.2025 було передбачено гонорар адвоката у фіксованому розмірі у сумі - 25 000 (двадцять п?ять тисяч) грн.
Тобто, фактично, розмір адвокатських послуг було зафіксовано сторонами, оцінивши який виходячи із передбачених законодавством наведених вище критеріїв, суд прийшов до висновку, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на правничу допомогу, понесену у зв'язку із розглядом даної справи у розмірі 25000,00 грн. є необґрунтованою, неспівмірною із реально необхідним часом (фактично витраченим) адвокатом на надання позивачу правничих послуг за вказаним вище Договором.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню, у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.
Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн. є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, також враховуючи предмет позову та з урахування принципу пропорційного відповідно до вимог ч. 3 ст. 139 КАС України, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 5000 грн.
Керуючись ст.132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України,
вирішив:
Заяву представника позивача у справі ОСОБА_1 - адвоката Землякова Олексія Анатолійовича про стягнення судових витрат з відповідача - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА