Справа № 420/38894/24
21 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністратвину справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій просить суд:
визнати дії/бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , пов'язані з відмовою у оформленні/наданні ОСОБА_1 довідки, передбаченої додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, протиправними;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 оформити та надати ОСОБА_1 довідку, передбачену додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач листом від 24.10.2024 № 632/3/3605 відмовив надати позивачу довідку згідно додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердж. постановою КМУ від 20.08.2014 (далі - Порядок № 413).
В періоди з 26 по 30 липня 2022 року та з 02 по 03 серпня 2022 року позивач перебував у службових відрядженнях у м. Харків, де приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, і, відповідно, набув право на отримання статусу учасника бойових дій. На переконання позивача факт його безпосередньої участі у таких заходах підтверджуються відповідними бойовими наказами та наказами по стройовій частині командира військової частини НОМЕР_2 про відрядження та виконання позивачем відповідних завдань в районах ведення бойових дій; записами в журналі бойових дій військової частини НОМЕР_3 щодо відрядження позивача для виконання завдань в районах ведення бойових дій, наказами Головнокомандуючого ЗСУ про визначення районів ведення бойових дій. Таку відмову у видачі у видачі довідки встановленої форми згідно з додатком 6 Порядку від 20 серпня 2014 року за №413 вважає протиправною, просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 23.12.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого щодо заявлених позовних вимог заперечив. Зазначив, що позивач позивач безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України не брав, до районів ведення (бойових) дій не відряджався, а тому підстави для видачі позивачу довідки встановленої форми згідно з додатком 6 Порядку від 20 серпня 2014 року за №413 відсутні. Зазначив, що фактичних та правових підстав для складання такої довідки немає. Позивач додав до позову архівну довідку від 08.10.2024, згідно наказів командира в/ч НОМЕР_3 від 23 липня 2022 року №152 та від 01 вересня 2022 року № 192 полковник ОСОБА_1 вибував у відрядження у м. Харків на 5 діб з 26.07.2022 по 30.07.2022 та на 2 доби з 02.09.2022 по 03.09.2022 для проведення службових розслідувань та службових перевірок. Жодних посилань про участь полковника ОСОБА_1 в бойових діях чи у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України вищевказані накази не містять. В архівній довідці також зазначено, що позивач в перевірених наказах командира військової частини НОМЕР_3 щодо виплат додаткової винагороди військовослужбовцям за період безпосередньої участі ві бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки ь оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів); додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за липень, вересень 2022 року ОСОБА_1 не значиться. Просив у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив , яка надійшла до суду 25.02.2025, позивач також зазначив, що в період безпосереднього виконання ним спеціальних/службових завдань в районах ведення воєнних/бойових дій отримував додаткову винагороду із розрахунку 30 тис. грн. на місяць.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено такі обставини.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" ОСОБА_1 було мобілізовано до Збройних Сил України та наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №129 від 01.07.2022 було призначено на посаду офіцера служби внутрішньої безпеки штабу військової частини НОМЕР_3 .
Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_3 № 234 від 14.10.2022 позивач був виключений із списків особового складу , та вибув до нового місця служби у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
04.07.2024 позивачем була направлена заява до Комісії військової частини НОМЕР_4 з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій з клопотанням про надання йому статусу учасника бойових дій, до заяви були додані документи, в тому числі довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, від 20.09.2022 за підписом командира в/ч НОМЕР_3 про те, що ОСОБА_1 дійсно в період з 26.07.2022 по 30.07.2022 та з 02.09.2022 по 03.09.2022 безпосередньо брав участь в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
За твердженням позивача, представник комісії повідомив йому, що для розгляду заяви про надання статусу УБД необхідно надати довідку, яка передбачена додатком 6 до Порядку № 413, та рекомендовано звернутись до в/ч НОМЕР_1 , яка є правонаступником розформованої (ліквідованої) військової частини НОМЕР_3 .
До звернення військової частини НОМЕР_2 до в/ч НОМЕР_1 про надання довідки за формою додатку 6 до Порядку № 413 були додані документи ОСОБА_1 та , зокрема, архівна довідка № 179\1/7904 від 13.08.2024, відповідно до якої в бойовому наказі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.07.2022 № БН8/8/60т значиться , що ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " продовжує ведення оборонної операції у визначеній зоні. На виконання наказів командира в/ч НОМЕР_3 №№ 143, 144. 145, 146 від 189.07.2022 щодо проведення службових розслідувань та розпоряджень командира військової частини НОМЕР_3 № 1 та № 2 від 21.07.2022 щодо проведення службових перевірок, відрядити офіцера служби внутрішньої безпеки в/ч НОМЕР_3 полковник ОСОБА_1 в район виконання завдань загоном спеціальних операцій № 8 Командування спеціальних дій в АДРЕСА_1 . Наказано офіцеру служби внутрішньої безпеки ОСОБА_1 провести службові розслідування та виконати розпорядження командира в/ч НОМЕР_3 № 1 та № 2 від 21.07.2022. Термін виконання завдань 26.07.2022 по 30.07.2022 включно.
В Бойовому наказі ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.09.2022 № БН8/8/77т значиться, що ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". " ІНФОРМАЦІЯ_4 " продовжують ведення оборонної операції у визначеній операційній зоні. На підставі наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 30.08.2022 № 247 "Про призначення службового розслідування за фактом заподіяння державі матеріальної шкоди" на підставі рапорту голови інвентаризаційної комісії...та вимог наказу Міністерства оборони України від 29.03.2021 № 81 "Про затвердження порядку списання військового майна у ЗСУ та Державній службі транспорту" з метою з'ясування причин та умов втрати (знищення, пошкодження) військового майна особовим складом 8 та... загону спеціальних операцій призначити та в період з 01.09. по 10.09.2022 провести службове розслідування по факту втрати (знищення, пошкодження) військового майна та озброєння особовим складом 8 та ...загону спеціальних операцій. Відрядити офіцера служби внутрішньої безпеки в/ч НОМЕР_3 полковника ОСОБА_1 в район завдань загоном спеціальних операцій № 8 Командування спеціальних дій в м. Харків. Наказано офіцеру служби внутрішньої безпеки в/ч НОМЕР_3 полковнику ОСОБА_1 провести службові розслідування та виконати наказ командира в/ч НОМЕР_3 № 247 від 30.08.2022. ...Терміни виконання завдань 02.09.2022 до 10.09.2022 включно. В архівній довідці також вказано, що в перевіреному журналі бойових дій НОМЕР_5 загону спеціальних операцій в/ч НОМЕР_3 за період з 26.07 по 30.07.2022 та з 02.09 по 10.09.2022 поіменні списки військовослужбовців відсутні, зазначені тільки населені пункти, в яких виконувались поставлені завдання.
Командира в/ч НОМЕР_1 листом від 24.10.2024 № 632/3605 відмовив в наданні довідки за формою згідно Додатку 6 до Порядку № 413, пославшись на те, що 08.10.2024 з Галузевого державного архіву Міноборони України надійшла відповідь на запит в/ч , в якій зазначено, що протягом 2022 року полковник ОСОБА_2 вибував у службові відрядження в м.Харків, додаткову винагороду військовослужбовцям за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення (бойових) дій (проведення заходів) в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за період перебування у відрядженнях не отримував, в зв'язку із цим в військовій частині НОМЕР_1 відсутні підстави для надання йому довідки згідно з додатком №6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними формуваннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 №413.
Позивач вважає, що відмовою у наданні/оформленні довідки, передбаченої додаток 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, порушені його права, тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 6 ст.2 Закону №2232-ХІІ передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року (надалі Закон №3551-XII). За визначенням положень статті 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно приписів статті 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року. №413 (надалі Порядок №413).
Згідно підпункту 4 пункту 4 Порядок №413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.
Відповідно до пункту 5 Порядок №413 для надання статусу учасника бойових дій документи подаються: командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації стосовно заявників, зазначених в пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону, або самостійно заявником з їх числа у разі неподання документів командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації.
Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
Пунктом 8 Порядок №413 встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.
Зі змісту Додатку 6 до Порядку № 413 убачається, що у довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України зазначається про те, що особа дійсно у відповідний період брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у відповідній області, районі, населеному пункті, підстава - з документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Отже, підставою для видачі довідки за формою, встановленою Додатком 6 до Порядку № 413, є документи, що передбачають облік участі особи у бойових діях (бойові донесення, журнали бойових дій та інш.).
У спірних правовідносинах позивач претендує на набуття статусу учасника бойових дій, вважаючи себе особою, яка брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Свою участь у бойових діях позивач пов'язує з його залученням до участі в службових розслідуваннях у м. Харкові, що він вважає виконанням завдання із забезпечення діючих угрупувань військ сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій.
На час перебування позивача Харківська область була визначена районом ведення воєнних (бойових) дій відповідними наказами головнокомандуючого ЗСУ. Відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ № 212 від 01.08.2022, № 262 від 01.10.2022 Харківська область була визнана районом ведення воєнних (бойових) дій у спірних періодах перебування позивача у службових відрядженнях у м. Харків. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 75 від 25.04.2022 ( в редакції наказу № 169 від 27.07.2022) був затверджений перелік територіальних громад. які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій станом на 23.07.2022, в тому числі 7 районів Харківської області (56 територіальних громад, в тому числі Харківська міська територіальна громада).
Як встановлено судом , позивач, перебуваючи у відрядженні у м. Харків, на виконання бойових наказів командування спеціальних дій ССО ЗСУ, приймав участь в службових розслідуваннях, в тому числі за фактом заподіяння матеріальної шкоди.
Довідка видається на підставі наявного переліку документів, який підтверджує безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/а/29 (далі - Окреме доручення), під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу) яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових завдань на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони або наступу під час перебування у складі органу управління, штабу угрупування військ або штабу тактичної групи;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ безпосередньо в районі ведення бойових дій,
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих противником;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань;
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою, здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У відповідності до п. 3 Окремого доручення, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, рапорту командиру підрозділу.
Згідно п. 4 Окремого доручення, у разі якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участі у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.
Таким чином, відповідно до Окремого доручення питання оформлення довідки залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням). Лише за наявності підтвердження цими документами факту безпосередньої участі відрядженого військовослужбовця у бойових діях, відповідний командир мав право видати довідку.
Ніким іншим, окрім командування відповідної військової частини, питання безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, підтверджено бути не може.
В даному спорі не підтверджується виконання позивачем бойових (службових) завдань під час службового відрядження. Відсутні витяги з журналу бойових дій загону спеціальних операцій № 8, рапорти командиру підрозділу про безпосередню участь позивача у бойових діях, відсутня інформація про те, що позивач, як військовослужбовець самостійно чи в складі підрозділу приймав безпосередню участь в бойових діях за вказаний період.
Суд наголошує на тому, що проведення службового розслідування позивачем в межах м. Харків, не є достатньою підставою для отримання статусу учасника бойових дій. Право на такий статус у військовослужбовців у спірний період виникає виключно за умов Порядку № 413.
Суд погоджується з доводами відповідача про відсутність у останнього підстав для підготовки та направлення до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413).
Аналізуючи зміст позовної заяви та надані докази, суд зазначає, що звертаючись до суду позивачем не надано доказів та посилань на фактичні обставини, які б підтверджували, які саме конкретні бойові завдання у цей період позивач виконувавдля забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії ним виконувалися. Посилання позивача на участь у заходах "із всебічного забезпечення діючих угруповань військ сил оборони держави " не є конкретизованим з наданням документального підтвердження такої участі.
Матеріалами адміністративної справи також не підтверджується факт виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн., як особі, яка брала безпосередню участь у бойових діях або у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. А така виплата винагороди є одним з доказів участі у бойових діях, вона виплачується безпосередньо за виконання бойових (спеціальних) завдань та забезпечення їх виконання, а не за принципом лише перебування військовослужбовців у районах ведення воєнних (бойових) дій. Разом з тим, суд вважає обгрунтованим доводи позивача, що невиплата такої винагороди не свідчить про зворотнє.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про відповідність дій відповідача щодо відмови у оформленні довідки за формою №6, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, відносно ОСОБА_1 критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА
.