про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів
22 серпня 2025 рокум. Ужгород№ ЗД/260/2/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.,
при секретарі судового засідання Фозекош В.В.
за участю:
сторони у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, іншою стороною в якій зазначив ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив зобов'язати голову комісії, керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 надати суду наступні докази:
1) копію протоколу комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про прийняте рішення про надання або відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 на підставі його особистої заяви від 24 липня 2025 року;
2) докази про повідомлення ОСОБА_1 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 про прийняте рішення про надання або відмову у наданні відстрочки із зазначенням причин відмови на підставі його особистої заяви від 24 липня 2025 року - скріншот/роздруківка із електронної пошти із зазначенням обов'язково календарної дати та часу направлення такого повідомлення на електронну адресу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також копію поштової квитанції чи/або реєстр поштових відправлень, одержувач ОСОБА_1 ;
3) у разі позитивного рішення комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки ОСОБА_1 копію довідки із зазначенням строку відстрочки.
Необхідність забезпечення доказів аргументує тим, що відсутність таких документів унеможливлює формування вірного відповідача/відповідачів по справі із їх ідентифікацією відповідно до КАС України, подання суду належних та допустимих доказів, складання та обґрунтування адміністративного позову, формування прохальної частини такого адміністративного позову для ефективного способу захисту та процесуальної економії.
22 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності.
Сторони в судове засідання 22 серпня 2025 року не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Згідно ч. 1 ст. 117 КАС України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 117 КАС України, заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Відповідно до положень ст. 115 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Тобто, забезпечення доказів в адміністративному судочинстві є процесуальним засобом запобігання втрати чи пошкодження фактичних даних, які містять відомості, що є важливими для встановлення об'єктивної істини у адміністративній справі, без яких ухвалити обґрунтоване та справедливе судове рішення буде неможливо.
Ст. 116 регламентовано вимоги до заяви про забезпечення доказів. Так, зокрема, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 116 КАС України, у заяві про забезпечення доказів, в тому числі, зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Прийняття судом рішення про забезпечення доказів можливе в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, без вжиття таких заходів.
При цьому обов'язок доказування обґрунтованості необхідності забезпечення доказів нормами ст. 116 КАС України покладено саме на заявника.
Так, необхідність забезпечення в даному випадку зазначених в заяві доказів ОСОБА_1 аргументує виключно тим, що такі докази є необхідними для належного формування складу сторін та позовних вимог майбутнього позову для ефективного захисту його порушених прав.
Однак суд вважає, що таке обґрунтування не є достатньою підставою необхідності застосування такого процесуального інструменту як забезпечення доказів з огляду на правову природу такого.
Єдиною метою вжиття судом заходів забезпечення доказів в адміністративному судочинстві є запобігання їх втрати чи ускладнення збирання таких в майбутньому, а не надання позивачу можливості збирати докази для можливості оформлення позовної заяви.
З цього приводу суд зазначає, що як нормами КАС України, так і положеннями Законів України "Про звернення громадян" та "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачений інший механізм отримання від суб'єктів владних повноважень інформації, необхідної для забезпечення громадянами захисту своїх прав та свобод.
В свою чергу жодних обґрунтувань того, що зазначені в заяві докази можуть бути втрачені або збирання чи подання таких стане згодом неможливим або утрудненим, що згідно з нормами КАС України є необхідною умовою для забезпечення доказів, ОСОБА_1 наведено не було.
З огляду на вищенаведене заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 116, 117, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін