12 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/5548/24 пров. № А/857/3955/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Березюка Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Тернопільської міської ради до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Дерех Н.В.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - 12 грудня 2024 року,
12 вересня 2024 року Тернопільська міська рада звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, в якому просила визнати протиправними та скасувати вимоги, викладені у листі від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 «Про усунення виявлених порушень».
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ревізійною групою фахівців Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Тернопільської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.03.2024. В подальшому, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області прийнято рішення, оформлене листом від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 «Про усунення виявлених порушень». Вважає вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, викладені у листі від 13.08.2024 №040808-13/2238-2024, такими, що не відповідають фактичним обставинам, прийняті з порушенням норм матеріального права та ґрунтуються на припущеннях. Зауважує, що визначення відповідальних осіб є частиною контрольної функції, яка покладена саме на державний орган, що здійснює ревізію, а не на сам об'єкт контролю, тому вимога в частині видання розпорядчого документа про визначення осіб, відповідальних за виявлені порушення є необґрунтованою та суперечить законодавству. Просить врахувати, що вимоги відповідача, що викладені у пунктах 2,3,4 є неконкретизованими, що, у свою чергу, унеможливлює їх виконання з огляду на те, що відповідачем не вказано, які заходи необхідно вжити для усунення порушення, та відповідно до якої норми закону. Також, вважає, що відповідачем не конкретизовано норми закону чи договору, які слід застосувати на виконання вимоги про укладення додатків до договору та забезпечення стягнення пайових внесків. Вважає, що відповідачем при винесенні вимог про стягнення на підставі ст. 216-229 Господарського кодексу України, ст. 610-625 Цивільного кодексу України, не взято до уваги те, що нормами Цивільного кодексу України визначено терміни давності та їх види. Враховуючи вказаний відповідачем перелік забудовників, сплив термінів позовної давності щодо стягнення штрафів і пені, вважає, що вимоги відповідача, зазначені у пунктах з 5 по 20 не ґрунтується на нормах закону та є протиправними. Крім цього, покликаючись на правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду 02.07.2024 у справі № 600/2824/23-а, зазначає, що вказані у пунктах з 5 по 20 зауваження передбачають застосування різних статей Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають різні способи захисту, що вказує на неконкретизованість вимог. Також, на очевидну протиправність вимог, викладених у пунктах 21, 22, 23 листа управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області «Про усунення виявлених порушень» від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024, вказують норми чинного законодавства, яке визначає порядок та розміри преміювання працівників міських рад, зокрема, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Вказує на некоректність формулювання словосполучень «зайво нараховані премії», «зайві видатки по оплаті праці», які застосовано органом державного фінансового контролю у вимогах, викладених у пунктах 21, 22, 23 листа від 13.08.2024, оскільки підстави для їх нарахування та межі нарахування (в межах економії фонду оплати праці) чітко визначені у положеннях Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 та актах, які прийняті міською радою на виконання вимог цієї Постанови.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано вимоги Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області викладені у листі від 13.08.2024 №040808-13/2238-2024 «Про усунення виявлених порушень».
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна у цій справі вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом в силу закону. Щодо вимоги відповідача розглянути матеріали проведеної ревізії та видати відповідний розпорядчий документ, яким визначити осіб, відповідальних за виявлені ревізією порушення, розглянути питання щодо притягнення вказаних осіб до відповідальності (пункт 1), суд першої інстанції вказав, що така вимога суперечить пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами від 20.04.2006 № 550, оскільки повноваження щодо виявлення осіб, винних у вказаних порушеннях і притягнення їх до адміністративної, матеріальної чи дисциплінарної відповідальності, належать органу державного фінансового контролю - відповідачу, який проводив інспектування. Щодо вимог вжити заходів, у межах наданих повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства щодо стягнення з забудовників (ПП «Креатор-Буд», КП Фірма «Тернопільбудінвестзамовник», ПВНЗ «Інститут економіки і підприємництва», ОСОБА_1 ) по трьом об?єктам, введеним в експлуатацію, пайові внески у розвиток інфраструктури на загальну суму 38 003 313,34 грн (пункт 2) та вжити заходів, у межах наданих повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства щодо стягнення з забудовників (ПП «Креатор-Буд», ПВНЗ «Інститут економіки і підприємництва», СК «Тернопільтехгаз ЛХЗ», СК «Житлово-будівельний кооператив «Тернопіль Сіті») по семи об?єктам, не введеним в експлуатацію, пайові внески у розвиток інфраструктури, на загальну суму 43 077 180,98 грн (пункт 3), на переконання суду першої інстанції, такі вимоги є неконкретизованими (не зазначено, яких саме заходів слід вжити), ними не визначено механізму стягнення Тернопільською міською радою внесків на розвиток інфраструктури та повернення цими ж забудовникам коштів, які вони затратили на будівництво об'єктів інфраструктури відповідно до ч.5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Щодо вимоги стосовно вжиття заходів у межах чинного законодавства, щодо відшкодування на користь бюджету Тернопільської міської ради коштів на суму 16 162 335,4 грн (пункт 4), суд першої інстанції вказав, що дана вимога є протиправною з огляду на її не конкретизованість, що, на думку суду, унеможливлює її виконання, адже відповідачем не вказано, які заходи необхідно вжити для усунення порушення та у відповідності до якої норми закону. Крім того, відповідачем залишено поза увагою ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2023 у справі № 921/573/22, якою за результатами мирової угоди у комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади, враховуючи наявність заборгованості товариства по сплаті пайових внесків у сумі 16 162 335,4 грн. передано приміщення дитячого садочка вартістю 16 608 620 грн., що на 450 тис. більше, ніж було закладено по договорах пайової участі з товариством. Щодо вимог, які стосуються зобов'язання позивача забезпечити стягнення відповідно до ст. 216-229 Господарського кодексу України та ст. 610-25 Цивільного кодексу України (пункти з 5 по 20), суд першої інстанції зазначив, що, посилаючись на різні статті Цивільного та Господарського кодексів України, які містять різні за своєю правовою природою способи захисту прав, відповідач створив для позивача правову невизначеність. Щодо вимоги відповідача укласти додаткові угоди до Додаткового договору № 378/2 від 08.08.2017 до Договору від 24.04.2008 щодо визначення розміру пайових внесків до кожному введеному в експлуатацію об?єкту будівництва, суд першої інстанції зазначив, що ні Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати укладення договорів чи додаткових угод до договорів. Щодо вимог, які викладені у п.п. 21, 22, 23 та стосуються зобов'язання позивача забезпечити відшкодування відповідно до ст. 130-136 Кодексу законів про працю України на користь бюджету Тернопільської міської ради зайвих видатків на оплату праці, суд першої інстанції вважав, що приписи норм Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 чітко та однозначно встановлюють процедуру порядку нарахування та визначення розміру премій міському голові і не підлягають розширеному тлумаченню органом місцевого самоврядування чи іншим державним органом при їх застосуванні. Норми чинного законодавства містять положення про можливість нарахування та виплату премій у межах економії фонду оплати праці, а визначення розмірів цієї премії здійснюється органом місцевого самоврядування у кожному бюджетному періоді з урахуванням величини цієї економії, що вказує на наявність у певній мірі дискреційних повноважень щодо визначення розміру премій. Суд першої інстанції зауважив, що до правовідносин, які склалися, не можуть бути застосовані норми ст. 130-136 КЗпП України, оскільки вони визначають підстави та порядок відшкодування шкоди, яка заподіяна працівником підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків. Суд першої інстанції також взяв до уваги Висновок експерта Тернопільського Відділення КНДІСЕ №786/24-22 від 20.11.2024, яким встановлено, що документально не підтверджуються суми збитків, які зазначені в акті ревізії від 01.07.2024 № 040820-20/12 щодо виплати премій працівникам Тернопільської міської ради, щодо виплати премій Тернопільському міському голові, а також передачі у комунальну власність дитячого садочка, загальною площею 786,5 кв. м, розташованого за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 116-П. Враховуючи наведене, оскільки вимоги відповідача, що викладені в листі від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 « Про усунення виявлених порушень» не містять чітких, конкретних і зрозумілих приписів на адресу підконтрольного суб'єкта, не відповідають критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що такі вимоги є протиправними та підлягають скасуванню.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що вимога від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 «Про усунення виявлених порушень» винесена у межах повноважень органів державного фінансового контролю та у спосіб визначений законодавством. Вважає, що вимога щодо видання розпорядчого документу, яким слід визначити осіб, відповідальних за виявлені ревізією порушення обумовлена тим, що в ході проведення ревізії по окремих порушеннях відповідачем неможливо визначити особу, відповідальну за допущені порушення. Зауважує, що відсутність у вимозі конкретного способу її виконання не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для скасування. Більше того, якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів статті 65 ГК України наділений саме керівник підприємства. Разом з тим, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об'єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз'яснень. Вказує на порушення щодо недоотримання надходжень спеціальним фондом міського бюджету за трьома об'єктами будівництва, які на теперішній час вже введені в експлуатацію на загальну суму 38 003 313,34 грн та на втрату можливості в подальшому отримати доходи від пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернопіль за сімома об'єктами будівництва, які дотепер не введені в експлуатацію на загальну суму 43 077 180,98 грн, оскільки рішення про встановлення коефіцієнта 0,01 приймалося колегіально депутатами Тернопільської міської ради. Також, зазначає, що шість замовників будівництва без достатніх правових підстав зберегли у себе кошти на суму 2 054 727,70 грн, які мали сплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, а, отже, забудовники зобов'язані повернути ці кошти органу місцевого самоврядування (а саме, до спеціального фонду міського бюджету). Просить врахувати, що визначити відповідальну особу за вказані порушення у Тернопільській міській раді неможливо, оскільки обов'язок щодо сплати пайового внеску нормами чинного законодавства покладено на замовників будівництва. Вважає, що зменшення розміру пайового внеску у зв'язку із необхідністю виконання робіт із будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури є безпідставним. Враховуючи те, що рішення Тернопільської міської ради від 26.06.2020 № 7/51/19 «Про встановлення коефіцієнта», яким було встановлено розмір менший, ніж визначено Законом №132, ухвалене вже після набрання чинності цим Законом, вважає, що встановлення для окремих забудовників коефіцієнта 0,01 суперечить вимогам пп.1 п.2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132, п.2.1 Положення про порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади, що діяло протягом 2020 року в редакції згідно рішення Тернопільської міської ради від 07.02.2020 № 7/46/9 та призвело до недоотримання надходжень спеціальним фондом міського бюджету за 3 об'єктами будівництва, які на теперішній час вже введені в експлуатацію на загальну суму 38 003 313,34 гривень. Звертає увагу на те, що в порушення ч.3 ст.40 Закону №3038 (чинним до 01.01.2020) та пп.4 п.2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132 (чиннимпочинаючи з 01.01.2020) зарахування у вигляді пайового внеску за трьома договорами про пайову участь, замість грошових коштів отриманого у комунальну власність прибудованого дитячого садочка по вул. Микулинецька,116-П, призвело до недоотримання спеціальним фондом міського бюджету відповідних надходжень на загальну суму 16 162 335,40 грн. Також наводить інші обставини та правові позиції, які, на його думку, виходячи з укладених договорів, породжують обов'язок позивача забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України. Також просить врахувати, що у позивача у зв'язку із проведеною ревізією та виявленими порушеннями виник обов'язок забезпечити відшкодування відповідно до cт. 130-136 Кодексу законів про працю України, на користь бюджету Тернопільської міської ради зайвих видатків по оплаті праці у сумі 27 493 322,29 грн, допущених внаслідок безпідставного нарахування та виплати премій працівникам міської ради; провести коригування єдиного внеску на суму 5 703 615,79 грн, а також зайвих видатків по оплаті праці у сумі 921 486,21 грн, допущених внаслідок безпідставного нарахування та виплати премій Тернопільському міському голові; провести коригування єдиного внеску на суму 131 710,76 грн. Зауважує, що внаслідок проведеної ревізії виявлено зайве нарахування протягом січня 2020 року - червня 2023 року премій міському голові та у грудні 2020, 2021, 2022, 2023 років премій працівникам Тернопільської міської ради, виходячи із єдиного коефіцієнту преміювання.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Вказує, що визначення відповідальних осіб за порушення є одним з завдань проведення державного фінансового контролю, а, отже, функцією контролюючого органу. Перекладання своїх обов'язків на об'єкт контролю є порушенням принципу розмежування функцій органів контролю і суб'єктів, що підлягають контролю. Зауважує, що у зв'язку із прийняттям рішення Тернопільської міської ради від 26.06.2020 №7/51/19 «Про встановлення коефіцієнта», яке застосовується до вказаних забудівників, бюджет Тернопільської міської територіальної громади станом на 01.07.2024 поповнився грошовими коштами, здійсненими роботами та інженерними мережами на загальну суму 52 370 840,00 грн та при завершені всіх робіт вказаними замовниками будівництва, додатково поповниться майном та роботами на суму 166 167 419,00 грн, що на 83 226 818,26 грн більше, ніж було закладено по договорах пайової участі із Замовниками, з чого вбачається очевидний економічний ефект. Звертає увагу суду, що виконання вимог буде мати додаткове економічне навантаження на бюджет громади та не відповідає цілям, які переслідує Держуаудитслужба (збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів). Вказує, що приписи норм Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 чітко та однозначно встановлюють процедуру порядку нарахування та визначення розміру премій міському голові і не підлягають тлумаченню органом місцевого самоврядування чи іншим державним органом при їх застосуванні відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України.
Представником відповідача подано додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що листом від 17.01.2025 № 1240-Ю/2025 Тернопільською міською радою надано до Державної аудиторської служби України інформацію та підтверджуючі документи щодо вжиття заходів по виконанню зазначених пунктів вимоги Управління від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 «Про усунення виявлених порушень». Зокрема, Тернопільською міською радою у листі від 17.01.2025 № 1240-Ю/2025 повідомлено про часткове виконання пунктів 8, 10, 18 вимоги від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024, а також про повне виконання пунктів 14 і 15 вказаної вимоги.
Представником позивача подано додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що надана Тернопільською міською радою інформація у листі від 17.01.2025 № 1240 Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області і, зокрема, додатків до листа, вказують на дотримання Тернопільською міською радою вимог чинного законодавства щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні.
Представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи висновків експерта від 19.02.2025 №32-33/25-22, у якому досліджено пункти 2 і 3 Вимог Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, викладені у листі від 13.08.2024 №040808-13/2238-2024 «Про усунення виявлених порушень». Вказано, що даний доказ має значення для повного та об'єктивного розгляду справи та відповідає принципу змагальності. Тернопільська міська рада повідомила про відсутність можливості подання даного доказу до суду першої інстанції та відсутності у своїх діях умислу чи недбалості, оскільки даний доказ не перебував у розпорядженні Тернопільської міської ради на час розгляду справи в суді першої інстанції.
Представником відповідача подано додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що висновок експерта від 19.02.2025 №32-33/25-22 не є належним доказом у справі.
В судовому засіданні 22 липня 2025 року представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, в своїх поясненнях покликались на доводи в ній викладені.
Представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, просили залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Протокольною ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року оголошено перерву в судовому засіданні до 12 серпня 2025 року для подання представником відповідача додаткових доказів.
04 серпня 2025 роек Представником позивача долучено до матеріалів справи копії листа Виконавчого комітету Тернопільської місьокї ради від 23.07.2025 № 170/04, листа СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області від 30.07.2025 № 107920-2025, рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2024 у справі № 921/183/24, довідку про набрання даним рішенням законної сили.
Представником відповідача подано додаткові письмові пояснення у справі, в яких зазначено про наявність кримінальних проваджень, відкритих за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Тернопільської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.03.2024.
У судове засідання 12 серпня 2025 року представники позивача не з'явились. 12 серпня 2025 року Тернопільською міською радою подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості спростувати надану відповідачем додаткову інформацію щодо наявних кримінальних проваджень.
Протокольною ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку із його необгрунтованістю.
У судовому засіданні 12 серпня 2025 року у судових дебатах представники відповідача просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, додаткових письмових пояснень представників сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.8.6 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на II квартал 2024 року, на підставі направлень від 11.04.2024 №350-нк, №351-нк, №352-нк, №353-нк та №354-нк, виданих заступником Голови Державної аудиторської служби України, ревізійною групою фахівців Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Тернопільської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.03.2024.
Ревізію проведено з 16.04.2024 по 24.06.2024 (із зупиненням з 29.04.2024 по 26.05.2024) відповідно до питань програми, затвердженої заступником Голови Державної аудиторської служби України, з відома Тернопільського міського голови, в присутності начальника відділу обліку та фінансового забезпечення - головного бухгалтера.
За результатами проведеної ревізії Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області складено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Тернопільської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.03.2024 від 01.07.2024 №040820-20/12.
Опрацювавши Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Тернопільської міської ради, 09.07.2024 листом №17548-Ю/2024 Тернопільська міська рада надала Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області заперечення (застереження) до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Тернопільської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.03.2024 від 01.07.2024 №040820-20/12.
Тернопільською міською радою отримано від Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області висновки на заперечення до Акту комісії. Відповідачем не враховано зауважень міської ради до Акту ревізії.
В подальшому, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області прийнято рішення, оформлене листом від 13.08.2024 №040808-13/2238-2024 «Про усунення виявлених порушень». Зокрема, на підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10, частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення, державного фінансового контролю в Україні» (надалі - Закон), підпункту 9, пункту 4, підпункту 16 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу, України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, п.46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, і міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, т.14 п.6 Положення про управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 №3, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області вимагає:
« 1.Розглянути матеріали проведеної ревізії та видати відповідний розпорядчий документ, яким визначити осіб, відповідальних за виявлені ревізією порушення. Розглянути питання щодо притягнення вказаних осіб до відповідальності.
2.Вжити заходів, у межах наданих повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, щодо стягнення з забудовників (ПП «Креатор-Буд» та КП Фірма «Тернопільбудінвестзамовник», ПВНЗ «Інститут економіки і підприємництва», ОСОБА_1 ) по трьом об'єктам, введеним в експлуатацію, пайові внески у розвиток інфраструктури на загальну суму 38003313,34 гривень.
3.Вжити заходів, у межах наданих повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, щодо стягнення з забудовників (ПП «Креатор-Буд», ПВНЗ «Інститут економіки і підприємництва», СК «Тернопільтехгаз ЛХЗ», СК «Житлово-будівельний кооператив «Тернопіль Сіті») по семи об'єктам, не введеним в експлуатацію, пайові внески у розвиток інфраструктури на загальну суму 43077180,98 гривень.
4.Вжити заходів, у межах чинного законодавства, щодо відшкодування на користь бюджету Тернопільської міської ради коштів на суму 16162335,4 гривень.
5.Укласти додаткові угоди до Додаткового договору №378/2 від 08.08.2017 до Договору від 24.04.2008 щодо визначення розміру пайових внесків по кожному введеному в експлуатацію об'єкту будівництва, а саме Блок-секція №11 та Блок- секція №10, та забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Тернопільбуд» пайових внесків у розвиток інфраструктури на загальну суму 8167055,49 гривень.
6.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216-229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Тернопільбуд» штрафу в сумі 816705,55 грн за не проведення у місячний строк оплати, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску за введені в експлуатацію об'єкти будівництва (Блок-секція № 11 та Блок-секція №10).
7.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Тернопільбуд» за несвоєчасне перерахування пайових внесків у розвиток інфраструктури штрафів по наступним введеним в експлуатацію об'єктам: Блок-секціям №№1,2,3 у сумі 47869,14 грн, адміністративно - торговельному центру в сумі 77 533,23 грн, Блок-секції №6 у розмірі 44875,19 грн, Блок-секції №19 на суму 55943,96 грн, Блок-секціям №№37,38,39 у сумі 98119,52 грн, Блок-секціям №№25,26 у розмірі 68363,97 грн, Блок-секції №9 на суму 49790,59 грн та Блок-секціям №№34,35,36 у сумі 76386,47 гривень.
8.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з КП Фірма «Тернопільбудінвестзамовник» пайового внеску у розвиток інфраструктури за введені в експлуатацію II та III черги об'єктів будівництва на суму 1199122,44 гривень.
9.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з КП Фірма «Тернопільбудінвестзамовник» штрафу в сумі 119912,24 грн за не проведення у місячний строк оплати, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску за введені в експлуатацію II та III черги об 'єктів будівництва та штрафу у сумі 27636,57 грн за несплату у місячний строк, з моменту виникнення цього обов'язку, пайового внеску за І чергу об'єкту будівництва.
10.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Домобудівник» пайового внеску у розвиток інфраструктури за введені ним в експлуатацію II та III черги об'єктів будівництва на суму 1466426,94 гривень.
11.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Домобудівник» штрафу в сумі 146642,69 грн за не проведення у місячний строк оплати, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску за введені в експлуатацію II та III черги об'єктів будівництва.
12.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cm. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Фенікс 2017» залишку пайового внеску у розвиток інфраструктури за введений в експлуатацію об'єкт: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщенням громадського призначення і гаражами за адресою: вул. Енергетична- бічна, 5а в м. Тернопіль» на суму 2474396,67 гривень.
13.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Купон» пайового внеску у розвиток інфраструктури, який мав бути сплачений в період з 20.01.2020 по 20.01.2021 відповідно до Розрахунку величини пайового внеску, що є невід'ємною частиною договору від 07.09.2018 №294, на загальну суму 721526,85 гривень.
14.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з релігійної громади «Церква Християн Віри Євангельської м. Тернополя «Спасіння» штрафу в сумі 10803,27 грн за несплату у місячний строк, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску (виходячи з наміру здійснити будівництво молитовного будинку за адресою вул. Текстильна в м. Тернополі).
15.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ПП «Меркурій-Вест» штрафу в сумі 81636,12 грн за несплату у місячний строк, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску (виходячи з наміру здійснити будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та творчими майстернями по вул. Бенцаля, 7 в м. Тернополі).
16. Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cm. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «BBC-Буд» пайового внеску у розвиток інфраструктури (виходячи з наміру здійснити будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгівельного та громадського призначення, офісами, творчими майстернями та окремо розташованими гаражами по вул. Гайова, 8 в м. Тернополі) на суму 3730941,46 гривень.
17.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «BBC-Буд» штрафу в сумі 373094,15 грн за несплату у місячний строк, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску (виходячи з наміру здійснити будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгівельного та громадського призначення, офісами, творчими майстернями та окремо розташованими гаражами по вул. Гайова, 8 в м. Тернополі).
18.Забезпечити у межах наданих повноважень та відповідно до норм чинного законодавства стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Житло», ТОВ «Взуття», ТОВ «Теркон-Буд», релігійної організації «Парафія Преподобного Іова Почаївського» міста Тернопіль Тернопільської єпархії Української православної церкви Київського патріархату», Кравця М.1., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «ЮСП Панель» сум несплачених ними пайових внесків до міського бюджету.
19.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з підрядної організації ТОВ «Країна Будсервіс» пені на суму 477000 грн та штрафу у сумі 315000 грн за прострочення терміну повернення авансу, наданого на придбання матеріалів, конструкцій, виробів для виконання передбачених договірними зобов'язаннями робіт.
20.Забезпечити відповідно до норм cт. 216 - 229 Господарського кодексу України, cт. 22, 610 - 625 Цивільного кодексу України відшкодування із ТОВ «Країна Будсервіс» на користь бюджету Тернопільської міської ради коштів на суму 3562664,3 грн, або забезпечити відшкодування вказаної суми у інший, визначений законодавством спосіб.
21.Забезпечити відшкодування відповідно до cт. 130-136 Кодексу Законів про працю України, на користь бюджету Тернопільської міської ради зайвих видатків по оплаті праці у сумі 27493322,29 грн, допущених внаслідок безпідставного нарахування та виплати премій працівникам міської ради. Провести коригування єдиного внеску на суму 5703615,79 гривень.
22.Забезпечити відшкодування відповідно до cт. 130-136 Кодексу Законів про працю України, на користь бюджету Тернопільської міської ради зайвих видатків по оплаті праці у сумі 921486,21 грн, допущених внаслідок безпідставного нарахування та виплати премій Тернопільському міському голові. Провести коригування єдиного внеску на суму 131710,76 гривень.
23.Провести відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, перерахунок всіх виплат, що розраховуються виходячи із середньої заробітної плати, працівникам Тернопільської міської ради за 2020-2023 роки та І квартал 2024 року, внаслідок зайвого нарахування протягом січня 2020 року - червня 2023 року премій міському голові та у грудні 2020, 2021, 2022, 2023 років премій працівникам Тернопільської міської ради, виходячи із єдиного коефіцієнту преміювання.
Забезпечити відшкодування відповідно до cт. 130-136 Кодексу Законів про працю України, на користь бюджету Тернопільської міської ради зайвих видатків по оплаті праці, внаслідок включення до середньої заробітної плати сум зайво нарахованих протягом січня 2020року - червня 2023року премій міському голові тау грудні 2020, 2021, 2022, 2023 років премій працівникам Тернопільської міської ради, виходячи із єдиного коефіцієнту преміювання. Провести коригування єдиного внеску на суму зайвих видатків по оплаті праці, внаслідок включення до середньої заробітної плати сум зайво нарахованих премій міському голові та премій працівникам Тернопільської міської ради».
Вказано, що вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень і недоліків разом, із завіреними копіями підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів надати управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до 20.09.2024.
Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області наголосило, що відповідно до частини другої ст.15 Закону № 2939-XII законні вимоги осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Також, управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області попередило про кримінальну відповідальність до норм ст. 351-1 Кримінального кодексу України за невиконання законим вимог органу державного фінансового контролю».
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Однак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2939-XII) передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі, орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини першої ст. 2 Закону № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі, підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 4 Закону № 2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Пунктом 7 статті 10 Закону № 2939-XII передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно зі ст. 11 Закону № 2939-XII, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Відповідно до вимог п. 1, п.п. 1, 3 п. 3, п.п. 2, 3, 9 п. 4, п.п. 16, п. 6, п. 7 Положення про Державну аудиторську службу України, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 43), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).
Основними завданнями Держаудитслужби, зокрема, є: реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Поряд з цим, процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 550).
Згідно з п.п. 2, 3 Порядку № 550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Пунктами 4-8, 12 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку.
Згідно з п. 16 Порядку № 550, ревізія проводиться шляхом:
- документальної перевірки, що передбачає встановлення відповідності законодавству установчих, фінансових, бухгалтерських (первинних і зведених) документів, статистичної, фінансової та бюджетної звітності, господарських договорів, розпорядчих та інших документів об'єкта контролю, пов'язаних із плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). Надання документів об'єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об'єкта контролю чи його заступником у строк, який зазначається посадовими особами органу державного фінансового контролю у вимозі про надання документів та встановлюється з урахуванням запитуваного обсягу таких документів;
- фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних посадових осіб органу державного фінансового контролю або фахівців інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівників об'єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб органу державного фінансового контролю та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавців робіт.
Документальна і фактична перевірки проводяться щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів. Фактична перевірка здійснюється станом на дату її проведення незалежно від періоду, що підлягає ревізії. Для підтвердження результатів фактичної перевірки та фактів, що стосуються періоду, який підлягає ревізії, посадові особи органу державного фінансового контролю можуть перевіряти документи об'єкта контролю і за інші періоди фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю.
Проаналізувавши наведені правові норми, колегія суддів зауважує, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання.
Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов'язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Таким чином, спірна у цій справі вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом в силу закону.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору у цій справі є вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, викладені у листі від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 «Про усунення виявлених порушень», який є актом індивідуальної дії.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 826/3350/17, від 26.03.2020 у справі № 2040/6730/18, від 06.07.2023 у справі № 1740/2398/18, від 22.12.2023 у справі № 826/18064/17, від 02.07.2024 у справі № 600/2824/23-а, від 25.07.2024 у справі № 160/12986/21), під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги, як індивідуально-правового акту.
У вказаних постановах Верховний Суд також досліджував питання: якою є правова природа «законної вимоги» контролюючого органу, її правове навантаження.
Так, згідно наведеної усталеної практики Верховного Суду, «законна вимога» контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім.
При цьому, «законність» письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, що в силу статті 2 КАС України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
В контексті спірних правовідносин необхідно також дослідити правову природу встановлених ревізією порушень, перевірити доведеність фактів порушень під час здійснення фінансово-господарської діяльності підконтрольної організації, які стали підставою для прийняття оскаржуваної вимоги.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 25.07.2024 року у справі № 160/12986/21.
З огляду на викладене, надаючи оцінку правомірності вимоги органу державного фінансового контролю про усунення виявлених порушень в оскаржуваній частині, з урахуванням доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
У зв'язку із встановленням в ході проведення ревізії Тернопільської міської ради порушень, відповідачем висунуто вимогу щодо розгляду матеріалів проведеної ревізії та видання відповідного розпорядчого документу, яким визначити осіб, відповідальних за виявлені ревізією порушення, та розгляду питання щодо притягнення вказаних осіб до відповідальності (п.1 вимоги).
Щодо цієї вимоги відповідача суд першої інстанції вказав, що така вимога суперечить пункту 50 Порядку № 550, оскільки повноваження щодо виявлення осіб винних у вказаних порушеннях і притягнення їх до адміністративної, матеріальної чи дисциплінарної відповідальності належать органу державного фінансового контролю - відповідачу, який проводив інспектування, що узгоджується із правовою позицією, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16. При цьому, на думку суду першої інстанції, спонукання позивача самостійно визначити винних осіб за виявлені ревізією порушення, та які саме заходи впливу вжити до вказаних осіб, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції необгрунтованими, та вказує наступне.
Відповідно до п. 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 відсутній висновок, про який зазначає суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Натомість, постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 справу за позовом Комунального підприємства «Харківський метрополітен» до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову про скасування зазначеного пункту вимоги відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 820/3534/16 касаційну скаргу Комунального підприємства «Харківський метрополітен» залишено без задоволення. У цій постанові Верховний Суд прийшов до наступних висновків: «Відповідно до пункту 15 статті 10 Закону №2939-ХІІ, органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. Також згідно із пунктом 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю. Так у справі, що розглядається, оскаржено пункт 2 вимоги від 13 травня 2016 року№20-06-25-14/3405, в якій Державна фінансова інспекція в Харківській області вимагала від позивача розглянути питання про притягнення працівників підприємства, винних у зазначених в акті порушеннях, до встановленої законом відповідальності. Оскільки у ході судового розгляду справи позивачем не доведено внесення до акта ревізії недостовірних і неправдивих відомостей, та як наслідок, хибність висновків такої ревізії, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваного пункту вимоги. Також Верховний Суд вважає, що така обставина як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для скасування. Більше того, якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів статті 65 Господарського кодексу України наділений саме керівник підприємства. Разом з тим, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об'єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз'яснень».
Колегія суддів вважає вищевказані висновки Верховного Суду застосовними до спірних правовідносин.
Також у постанові Верховного Суду від 06.07.2023 у справі № 1740/2398/18 зазначено, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
У постанові від 31.08.2021 у справі № 160/5323/20 Верховний Суд прийшов до висновку, що спірна вимога органу державного фінансового контролю, як з неї вбачається та
встановлено судами, є індивідуально-правовим актом, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і в силу закону є обов'язковою до виконання підконтрольною установою, якій вона адресована, а тому породжує для останньої певні обов'язки.
Суд апеляційної інстанції враховує доводи скаржника про те, що висунута вимога щодо видання розпорядчого документу, яким визначити осіб, відповідальних за виявлені ревізією порушення, обумовлена тим, що в ході проведення ревізії по окремим порушенням відповідачу неможливо визначити особу, відповідальну за допущені порушення.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що п. 1 вимоги відповідача від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 є обґрунтованим та законним.
Стосовно пунктів 2 та 3 оскаржуваної вимоги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
У пунктах 2-3 вимоги вказано: « 2. Вжити заходів, у межах наданих повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, щодо стягнення з забудовників (ПП «Креатор-Буд» та КП Фірма «Тернопільбудінвестзамовник», ПВНЗ «Інститут економіки і підприємництва», ОСОБА_1 ) по трьом об'єктам, введеним в експлуатацію, пайові внески у розвиток інфраструктури на загальну суму 38003313,34 грн.
3. Вжити заходів, у межах наданих повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, щодо стягнення з забудовників (ПП «Креатор-Буд», ПВНЗ «Інститут економіки і підприємництва», СК «Тернопільтехгаз ЛХЗ», СК «Житлово- будівельний кооператив «Тернопіль Сіті») по семи об'єктам, не введеним в експлуатацію, пайові внески у розвиток інфраструктури на загальну суму 43077180,98 гривень».
Суд першої інстанції щодо вищевказаних вимог прийшов до висновку, що такі вимоги є неконкретизованими (не зазначено, яких саме заходів слід вжити), ними не визначено механізму стягнення Тернопільською міською радою внесків на розвиток інфраструктури та повернення цими ж забудовникам коштів, які вони затратили на будівництво об'єктів інфраструктури у відповідності до ч.5 ст.30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не здійснив детального аналізу вказаних пунктів вимоги у взаємозв'язку із фактичними обставинами справи, обмежившись лише оціночним висновком про відсутність належної конкретизації.
В контексті аналізу п. 2-3 оскаржуваної вимоги слід враховувати рішення Тернопільської міської ради від 26.06.2020 № 7/51/19 «Про встановлення коефіцієнта», в якому вказано, що розглянувши клопотання забудовників, а саме: ФОП ОСОБА_4 , ПП «Креатор-Буд» та КП Фірма «Тернопільбудінвестзамовник», СК «Тернопільтехгаз ЛХЗ», ПВНЗ «Інститут економіки і підприємництва», СК «Житлово-будівельний кооператив «Тернопіль Сіті», ОСОБА_1 , а також КП КЖЕП «Сонячне» Тернопільської міської ради, СЖБК «Калина Т» визначено встановити коефіцієнт 0,01 від розміру пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади згідно додатку що додається.
Із додатку до вищевказаного рішення Тернопільської міської ради слідує, що коефіцієнт 0,01 встановлено щодо 16 об'єктів будівництва.
У наданих до ревізії десяти договорах про пайову участь, за якими рішенням Тернопільської міської ради від 26.06.2020 № 7/51/19 встановлено коефіцієнт 0,01 від розміру пайового внеску, встановлено, що об'єктами будівництва за цими договорами (за виключенням ОСОБА_1 , яким побудовано діловий центр та ПП «Креатор-Буд» яким будувався торгово-розважальний-оздоровчий комплекс) були багатоквартирні житлові будинки, перелік яких зазначено в акті ревізії.
Розмір пайової участі за цими договорами первинно було розраховано у відповідності до Положення про порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно- транспортної і соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 08.04.2011 №6/7/132 у редакціях, що діяла на дату укладання цих договорів, зокрема у відсотковому виразі від кошторисної вартості об'єкта будівництва.
При цьому, до 8 з 10 договорів про пайову участь було укладено додаткові угоди щодо зменшення розміру пайового внеску шляхом застосування до нього коефіцієнту 0,01.
Згідно з ч. 5 ст. 40 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції від 01.12.2019 (далі - Закон № 3038), величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Частиною 6 ст. 40 Закону № 3038 в редакції від 01.12.2019 було передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту
Суд апеляційної інстанції зауважує, що статтю 40 Закону № 3038 з 01.01.2020 виключено на підставі пункту 13 Розділу І Закону України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі - Закон № 132).
Станом на момент набрання чинності Законом № 132, розміри пайових внесків визначалися Положенням про порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади, затвердженим рішенням Тернопільської міської ради від 08.04.2011 № 6/7/132, в редакції згідно рішення Тернопільської міської ради від 22.02.2019 № 7/32/25 та складали: - 6 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; - 3 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків, тобто не були меншими за розміри пайових внесків, визначених Законом.
Починаючи з 01.01.2020 правові засади залучення замовників будівництва до сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту визначалися Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132.
При цьому, станом на 01.01.2020 розмір пайових внесків за договорами, до яких у 2020 році було застосовано коефіцієнт 0,01, було визначено згідно Положення про порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади, затвердженим рішенням Тернопільської міської ради від 08.04.2011 № 6/7/132 в редакціях, що діяли станом на дату укладання договорів.
Враховуючи викладене, у Тернопільської міської ради були відсутні правові підстави щодо зміни розміру пайових внесків у 2020 році за вже укладеними договорами в частині зменшення розміру пайових внесків.
Згідно з п. 2 Розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132, договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020 є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Враховуючи викладене, Законом № 132, починаючи з 01.01.2020, скасовано право органу місцевого самоврядування на встановлення розміру пайового внеску. Таким чином, зменшення розміру пайового внеску у зв'язку із необхідністю виконання робіт з будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури є безпідставним.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп.4 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132, пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Стосовно передачі замовниками будівництва: КП «Тернопільбудінвестзамовник» ТМР, КП «КЖЕП «Сонячне» та ПП «Креатор-Буд» у 2022 році у комунальну власність міста мереж водопроводу та господарсько-побутової каналізації необхідно зазначити, що відповідно до ч.5 ст.30 Закону України від 17.02.2011 № 3038, було визначено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
Проте, вказана норма втратила чинність з 01.01.2020 у зв'язку із набранням чинності Закону № 132, яким сплата пайових внесків визначена лише у грошовій формі.
Враховуючи викладене, зменшення розміру пайового внеску у зв'язку із необхідністю виконання робіт з будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури також є безпідставним.
Оскільки рішення Тернопільської міської ради від 26.06.2020 № 7/51/19 «Про встановлення коефіцієнта», яким було встановлено розмір менший, ніж визначено Законом № 132, прийнято вже після набрання чинності цим Законом, встановлення для окремих забудовників коефіцієнта 0,01 суперечить вимогам пп.1 п.2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132, п.2.1 Положення про порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади, що діяло протягом 2020 року в редакції згідно рішення Тернопільської міської ради від 07.02.2020 № 7/46/9 та призвело до недоотримання надходжень спеціальним фондом міського бюджету за 3 об'єктами будівництва, які введені в експлуатацію, на загальну суму 38 003 313,34 грн.
Крім того, зазначене призвело до втрати можливості в подальшому отримати доходи від пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернопіль за сімома об'єктами будівництва, які дотепер не введені в експлуатацію на загальну суму 43 077 180,98 грн.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі № 810/465/16 та від 31.08.2021 у справі № 160/5323/20 «така обставина як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для скасування.
Більше того, якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів статті 65 ГК України наділений саме керівник підприємства. Разом з тим, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об'єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз'яснень»
Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, пункти 2 та 3 вимоги відповідача від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 є обґрунтованими та законними.
Стосовно вимоги про вжиття заходів у межах чинного законодавства, щодо відшкодування на користь бюджету Тернопільської міської ради коштів на суму 16 162 335,4 грн (пункт 4), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
До ревізії надано договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади від 17.12.2020 №317, укладений виконавчим комітетом з ОСОБА_5 .
За цим договором Замовник зобов'язується взяти пайову участь виходячи з наміру здійснити будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Чернівецька у м. Тернополі.
Також надано договір уступки вимоги (цесії) від 20.12.2022 б/н, укладений ОСОБА_5 («Цедент») з ТОВ «Перспектива Ресурс» («Цесіонарій») згідно якого останній приймає на себе права та обов'язки за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади від 17.12.2020.
Додатковим договором від 26.12.2022 №317/1 до договору про пайову участь від 17.12.2020 №317 в преамбулі вказаного договору замовника змінено з ОСОБА_5 на ТОВ «Перспектива Ресурс» в особі директора Левченко Р.В., яка діє на підставі Статуту та враховуючи договір уступки вимоги (цесії) від 20.12.2022.
Додатковим договором від 14.02.2023 № 317/02 до договору про пайову участь від 17.12.2020 № 317, Розрахунок до договору № 317 від 17.12.2020 доповнено п.6 наступного змісту: «Враховуючи ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2023 по справі № 921/573/22 та рішення міської ради №8/22/23 від 27.01.2023 року «Про прийняття майна у комунальну власність» сторони дійшли згоди, що умови договору №317 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади від 17.12.2020 щодо сплати пайового внеску при будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою вул. Чернівецька в м. Тернополі вважаються виконаними».
До ревізії надано ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2023 по справі № 921/573/22 за позовом Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до ТОВ «Перспектива Ресурс» про зобов'язання виконання умов договору №520 від 10.12.2015, додаткового договору №520/02 від 13.12.2019 шляхом сплати заборгованості, що складає 2035606,06 грн.
Аналізом своєчасності сплати коштів пайової участі у відповідності до вказаних строків підтверджено несвоєчасну оплату пайового внеску при здачі в експлуатацію ІІ черги будівництва, за що нараховано штраф 10% від суми несплаченої частини, що складає 55606,06 грн., а також несплату пайового внеску за введену в експлуатацію ІІІ чергу будівництва у сумі 1800000 грн. та відповідно нарахований на зазначену суму штраф - 180000 грн.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2023 по справі № 921/573/22, за позовом Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до ТОВ «Перспектива Ресурс» встановлено наступне: «Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, в особі міського голови Надала С.В., що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - «Сторона-1» з однієї сторони, та ТОВ «Перспектива Ресурс», в особі директора Левченко Р.В., який діє на підставі Статуту (надалі - «Сторона-2»), з іншої сторони, з метою врегулювання судового спору у справі №921/573/22 за позовом Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до ТОВ «Перспектива Ресурс» про зобов'язання виконати умови договору від 10.12.2015 №520, додаткового договору від 13.12.2019 №520/02 шляхом сплати боргу, що складає 2035606,06 грн. домовились про укладення мирової угоди, відповідно до якої: 2. ТОВ «Перспектива Ресурс» зобов'язується протягом п'яти робочих днів з дня набрання чинності ухвали Господарського суду Тернопільської області про затвердження даної мирової угоди надати Тернопільській міській раді документи необхідні для державної реєстрації права власності за Тернопільською міською територіальною громадою на прибудований дитячий садочок (група нежитлових приміщень №132) загальною площею 786,5 кв.м., який розташований за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька,116П відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». 3. Після державної реєстрації права власності за Тернопільською міською територіальною громадою в особі Тернопільської міської ради на об'єкт вказаний у п.2 даної угоди, заборгованість, яка заявлена до стягнення в позовній заяві по справі №921/573/22 у сумі 2035606,06 грн вважається зарахованою Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, як оплата згідно договорів про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, укладених Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради з ТОВ «Перспектива Ресурс» від 10.12.2015 №520, від 10.01.2019 №520/01, від 13.12.2019 №520/02. 3.1. Згідно висновку про ринкову вартість майна виготовленого ФОП ОСОБА_6 від 07.12.2022, ринкова вартість прибудованого дитячого садочка загальною площею 786,5 кв. м, розташованого за адресою м. Тернопіль вул. Микулинецька,116-П становить 16 608 620 гривень».
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2023 по справі № 921/573/22 зазначену вище мирову угоду між сторонами затверджено.
Договором від 31.08.2017 № 322 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Тернополя, про який йдеться в тексті мирової угоди, встановлено, що з урахуванням додаткового договору від 16.12.2022 №322/01 розмір пайового внеску визначено у сумі 13 644 960 грн, який забудовником на момент затвердження мирової угоди не було сплачено.
До ревізії також надані додаткові договори до договорів №520 та №332, а саме: від 14.02.2023 № 520/03 та від 14.02.2023 №332/02 в яких зазначено про те, що враховуючи ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2023 по справі №921/573/22 та рішення міської ради №8/22/23 від 27.01.2023 «Про прийняття майна у комунальну власність» сторони дійшли згоди, що умови договорів №520 від 10.12.2015, №332 від 31.08.2017 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади стосовно сплати пайових внесків, вважаються виконаними.
Відповідно до п.1 рішення Тернопільської міської ради від 27.01.2023 №8/22/23 «Про прийняття майна у комунальну власність» визначено прийняти у комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади нежитлове приміщення - прибудований дитячий садочок (група нежитлових приміщень №132) пл. 786,5 кв.м., який розташований за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 116-П.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.3 ст.40 Закону № 3038 (чинній до 01.01.2020) пайова участь у розвитку інфраструктури полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Частиною 7 ст.40 Закону № 3038 передбачено, що органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
Крім того, відповідно до п.2 Розд. ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №132 (чинний з 01.01.2020), договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Згідно з пп.4 п.2 Закону № 132, пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до Положення про порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 08.04.2011 № 6/7/132 в редакціях, що діяла на дату укладання та виконання договорів від 10.12.2015 № 520, від 31.08.2017 №332 та від 17.12.2020 №317, пайова участь Замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури територіальної громади полягає у перерахуванні ним коштів до бюджету розвитку територіальної громади (п.1.3 Положення).
Отже, нормами Законів №3038 та №132, Положення про порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Тернопільської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 08.04.2011 № 6/7/132 в редакціях, що діяли на дати укладання і виконання договорів, а також безпосередньо умовами укладених договорів не передбачено сплату пайового внеску шляхом зарахування в таку сплату отримання нежитлових приміщень та/або іншого нерухомого чи рухомого майна.
Таким чином, в порушення ч.3 ст.40 Закону №3038 (чинна до 01.01.2020) та пп.4 п.2 Розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132 (чинна з 01.01.2020) зарахування у вигляді пайового внеску за трьома договорами про пайову участь, замість грошових коштів отриманого у комунальну власність прибудованого дитячого садочка по вул. Микулинецька,116-П, призвело до недоотримання спеціальним фондом міського бюджету відповідних надходжень на загальну суму 16 162 335,40 грн.
Натомість, аналізуючи п. 4 вимоги, суд першої інстанції не дослідив вищевказаних обставин та правових норм, помилково вказавши, що за результатами мирової угоди у комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади, враховуючи наявність заборгованості товариства по сплаті пайових внесків у сумі 16162335,4 грн передано приміщення дитячого садочка вартістю 16608620 грн, що на 450 тис. більше, ніж було закладено по договорах пайової участі з товариством.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, взяв до уваги Висновок Експерта Тернопільського Відділення КНДІСЕ №786/24-22 від 20.11.2024, яким встановлено, що документально не підтверджуються суми збитків, які зазначені в акті ревізії від 01.07.2024 № 040820-20/12, зокрема, щодо передачі у комунальну власність дитячого садочка, загальною площею 786,5 кв. м, розташованого за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 116-П.
Тернопільською міською радою листом про призначення економічної експертизи від 28.10.2024 №347/01, серед інших питань, експерту було поставлено питання: «Чи підтверджуються документально втрати, вказані в акті ревізії від 01.07.2024 №040820- 20/12 за період з 01.01.2020 по 31.03.2024 через прийняття в комунальну власність дитячого садочка по вул. Микулинецька, 116П. Чи обґрунтовано ревізією розмір втрат та способи їх відшкодування?»
Колегія суддів зауважує, що поставлені питання не відповідають суті виявленого порушення, викладеного в Акті ревізії.
Зокрема, в питанні експерту не зазначено який характер втрат експерт має підтвердити, ким і кому вони завдані. Також, в питанні до експерта посадові особи Тернопільської міської ради пов'язують ймовірні втрати із прийняттям у комунальну власність будівлі дитячого садочка. При цьому, в Акті ревізії з цього приводу зазначається про недоотримання доходів спеціальним фондом міського бюджету.
Однак, висновки щодо втрат, за результатами розгляду цього питання в Акті ревізії відсутні.
Недоотримання доходів спеціальним фондом міського бюджету, згідно Акту ревізії, пов'язано не з прийняттям у комунальну власність вказаної вище будівлі дитячого садочка, а із зарахуванням у вигляді пайового внеску, замість грошових коштів, вартості зазначеного вище об'єкту нерухомості, що прямо заборонено нормами чинного законодавства.
Враховуючи викладене, у Акті ревізії відсутні висновки про наявність або відсутність
фінансово-економічного приросту та/або ефекту.
Крім цього, колегія суддів вказує, що нормами чинного законодавства не передбачено визначення поняття «фінансово-економічний приріст (ефект)», а також порядок (критерії) його обрахунку, а, отже розрахунок фінансово-економічного приросту (ефекту) Експертом у Висновку як різниця між вартістю будівлі дитячого садка визначеною експертним шляхом та розміром пайового внеску, який мав бути сплачений замовником будівництва, так само як і розмір фінансово-економічного приросту (ефекту) у сумі 446284,6 грн є суб'єктивними припущеннями Експерта та не ґрунтуються на будь-яких нормах чинного законодавства які би визначали поняття та порядок розрахунку такого показника.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що Тернопільський окружний адміністративний суд безпідставно покликався на Висновок Експерта Тернопільського Відділення КНДІСЕ №786/24-22 від 20.11.2024.
З урахування викладеного, відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування пункту 4 вимоги відповідача від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024.
Щодо пунктів 5-20 оскаржуваної вимоги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції із посиланням на постанову Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 600/2824/23-а щодо пунктів 5-20 вимоги від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 зазначив, що посилаючись на різні статті Цивільного та Господарського кодексів України (cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України), які містять різні за своєю правовою природою способи захисту прав, відповідач створив для позивача правову невизначеність.
Колегія суддів зауважує, що викладені у постанові Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 600/2824/23-а висновки не є усталеними, оскільки у пізніше прийнятих постановах Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №500/2355/22, від 05.09.2024 у справі №340/198/23, Верховний Суд, розглядаючи подібні вимоги, якими зобов'язано, в тому числі, забезпечити відшкодування коштів відповідно до норм статей 193, 199 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України, визнав вимоги законними та обґрунтованими.
На переконання суду апеляційної інстанції, для визначення правомірності винесення пунктів 5-20 спірної вимоги, підлягають безпосередньому дослідженню фактичні обставини справи щодо встановлення контролюючим органом обставин, що стали підставою для винесення кожного пункту вимоги по кожному суб'єкту господарювання.
Враховуючи вищевказані виснвоки суду апеляційної інстанції, стягнення з суб'єктів господарювання пайових внесків у розвиток інфраструктури, а також стягнення за несвоєчасне проведення у місячний строк оплати суми пайових внесків відповідає законодавчим нормам та укладеним договорам.
Скаржником в апеляційній скарзі детально проаналізовано договірні правовідносини Тернопільської міської ради із відповідними контрагентами та підтверджено обгрунтованість пунктів 5-18 оскаржуваної вимоги в частині забезпечення стягнення з суб'єктів господарювання пайових внесків у розвиток інфраструктури, а також стягнення за несвоєчасне проведення у місячний строк оплати суми пайових внесків.
Матеріалами справи підтверджується обгрунтованість наступних вимог оскаржуваного висновку:
« 5. Укласти додаткові угоди до Додаткового договору №378/2 від 08.08.2017 до Договору від 24.04.2008 щодо визначення розміру пайових внесків по кожному введеному в експлуатацію об'єкту будівництва, а саме Блок-секція №11 та Блок- секція №10, та забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Тернопільбуд» пайових внесків у розвиток інфраструктури на загальну суму 8167055,49 гривень.
6.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216-229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Тернопільбуд» штрафу в сумі 816705,55 грн за не проведення у місячний строк оплати, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску за введені в експлуатацію об'єкти будівництва (Блок-секція № 11 та Блок-секція №10).
7.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Тернопільбуд» за несвоєчасне перерахування пайових внесків у розвиток інфраструктури штрафів по наступним введеним в експлуатацію об'єктам: Блок-секціям №№1,2,3 у сумі 47869,14 грн, адміністративно - торговельному центру в сумі 77 533,23 грн, Блок-секції №6 у розмірі 44875,19 грн, Блок-секції №19 на суму 55943,96 грн, Блок-секціям №№37,38,39 у сумі 98119,52 грн, Блок-секціям №№25,26 у розмірі 68363,97 грн, Блок-секції №9 на суму 49790,59 грн та Блок-секціям №№34,35,36 у сумі 76386,47 гривень.
8.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з КП Фірма «Тернопільбудінвестзамовник» пайового внеску у розвиток інфраструктури за введені в експлуатацію II та III черги об'єктів будівництва на суму 1199122,44 гривень.
9.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з КП Фірма «Тернопільбудінвестзамовник» штрафу в сумі 119912,24 грн за не проведення у місячний строк оплати, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску за введені в експлуатацію II та III черги об 'єктів будівництва та штрафу у сумі 27636,57 грн за несплату у місячний строк, з моменту виникнення цього обов'язку, пайового внеску за І чергу об'єкту будівництва.
10.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Домобудівник» пайового внеску у розвиток інфраструктури за введені ним в експлуатацію II та III черги об'єктів будівництва на суму 1466426,94 гривень.
11.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Домобудівник» штрафу в сумі 146642,69 грн за не проведення у місячний строк оплати, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску за введені в експлуатацію II та III черги об'єктів будівництва.
12.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cm. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Фенікс 2017» залишку пайового внеску у розвиток інфраструктури за введений в експлуатацію об'єкт: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщенням громадського призначення і гаражами за адресою: вул. Енергетична- бічна, 5а в м. Тернопіль» на суму 2474396,67 гривень.
13.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Купон» пайового внеску у розвиток інфраструктури, який мав бути сплачений в період з 20.01.2020 по 20.01.2021 відповідно до Розрахунку величини пайового внеску, що є невід'ємною частиною договору від 07.09.2018 №294, на загальну суму 721526,85 гривень.
14.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з релігійної громади «Церква Християн Віри Євангельської м. Тернополя «Спасіння» штрафу в сумі 10803,27 грн за несплату у місячний строк, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску (виходячи з наміру здійснити будівництво молитовного будинку за адресою вул. Текстильна в м. Тернополі).
15.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ПП «Меркурій-Вест» штрафу в сумі 81636,12 грн за несплату у місячний строк, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску (виходячи з наміру здійснити будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та творчими майстернями по вул. Бенцаля, 7 в м. Тернополі).
16. Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cm. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «BBC-Буд» пайового внеску у розвиток інфраструктури (виходячи з наміру здійснити будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгівельного та громадського призначення, офісами, творчими майстернями та окремо розташованими гаражами по вул. Гайова, 8 в м. Тернополі) на суму 3730941,46 гривень.
17.Забезпечити стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «BBC-Буд» штрафу в сумі 373094,15 грн за несплату у місячний строк, з моменту виникнення такого обов'язку, суми пайового внеску (виходячи з наміру здійснити будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгівельного та громадського призначення, офісами, творчими майстернями та окремо розташованими гаражами по вул. Гайова, 8 в м. Тернополі).
18.Забезпечити у межах наданих повноважень та відповідно до норм чинного законодавства стягнення, відповідно до cт. 216 - 229 Господарського кодексу України та cт. 610 - 625 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Житло», ТОВ «Взуття», ТОВ «Теркон-Буд», релігійної організації «Парафія Преподобного Іова Почаївського» міста Тернопіль Тернопільської єпархії Української православної церкви Київського патріархату», Кравця М.1., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «ЮСП Панель» сум несплачених ними пайових внесків до міського бюджету».
Натомість, суд першої інстанції залишив вказані фактичні обставини поза увагою, не проаналізувавши відповідні договори, та прийшов до помилкового висновку про визнання протиправними та скасування п. 5-18 оскаржуваної вимог з формальних підстав.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що п. 5-18 вимоги відповідача від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 є законними та обгрунтованими, оскільки позивачем жодним чином не спростовано висновків органу Держаудитслужби.
Стосовно пунктів 19-20 вимоги від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024, колегія суддів зазначає наступне.
В ході ревізії перевірено правильність та законність проведення Тернопільською міською радою розрахунків по договору про закупівлю робіт від 22.12.2021 №63/21/325 (з додатковими угодами), укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Країна Будсервіс» (далі - ТОВ «Країна Будсервіс»), на виконання робіт «Влаштування - реконструкція відпочинково - рекреаційної зони в районі «Дальнього» пляжу по вул. Чумацькій у м. Тернополі».
Так, згідно умов договору від 22.12.2021 №63/21/325 та додаткових угод, договірна ціна становить 27 733 119,45 грн, в тому числі вартість робіт на 2021 рік складає 4 500 000 грн, на 2022 рік - 7 814 485,16 грн та на 2023 рік - 15 418 634,29 грн. Строк виконання робіт по договору - до 31.12.2023.
Відповідно до п.п.14.4 п.14 договору від 22.12.2021 №63/21/325, за наявності відповідного фінансування міська рада має право надати ТОВ «Країна Будсервіс» попередню оплату (аванс) на придбання і постачання матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для виконання робіт. Тернопільська міська рада визначає розмір авансу, який у будь-якому випадку не може перевищувати 30% вартості річного обсягу робіт, передбаченого Календарним планом виконання робіт на строк не більше трьох місяців.
Згідно п.п.14.6 п.14 договору від 22.12.2021 №63/21/325 (з урахуванням додаткової угоди від 29.12.2021 №1), ТОВ «Країна Будсервіс» зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів до 14.03.2022 та надати відповідні акти. По закінченні терміну невикористані суми авансу ТОВ «Країна Будсервіс» зобов'язане повернути міській раді.
Дослідженням проведених розрахункових операцій по договору від 22.12.2021 №63/21/325 встановлено, що платіжним дорученням від 29.12.2021 №1825 міською радою перераховано ТОВ «Країна Будсервіс» аванс у сумі 4 500 000 грн на придбання матеріалів для виконання робіт «Влаштування - реконструкція відпочинково - рекреаційної зони в районі «Дального» пляжу по вул. Чумацькій у м. Тернополі» згідно рахунку від 22.12.2021 №63.
Аналізом своєчасності використання ТОВ «Країна Будсервіс» виданого авансу встановлено, що виконавцем робіт в термін до 14.03.2022 не було надано міській раді акти відповідної форми щодо витрачання наданих коштів на придбання необхідних матеріалів, конструкцій, виробів для виконання передбачених договором робіт. Крім того, до вказаної дати ТОВ «Країна Будсервіс» не було повернуто міській раді суму авансу 4 500 000 грн, у зв'язку з чим по бухгалтерському обліку та звітності міської ради рахувалась дебіторська заборгованість по ТОВ «Країна Будсервіс» на вказану суму.
Відповідно до даних меморіального ордеру №6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами» (з первинними документами), вказану дебіторську заборгованість у сумі 4 500 000 грн було погашено згідно акту приймання виконаних будівельних робіт від 29.06.2022 № 1 (за червень 2022 року) за формою № КБ-2в на суму 4 500 000 грн, до якого включено матеріали (щебінь, піщано - щебенева суміш, блоки, плити бетонні, пісок, арматура).
Отже, внаслідок невикористання ТОВ «Країна Будсервіс» одержаної від міської ради попередньої оплати на суму 4 500 000 грн на придбання необхідних матеріалів, конструкцій, виробів для виконання передбачених договором робіт та неповернення зазначеного авансу в термін до 14.03.2022, порушено п.п.14.6 п.14 договору від 22.12.2021 №63/21/325 (з урахуванням додаткової угоди від 29.12.2021 №1), ч.1 ст.629 ЦК України, де визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, ч.1 ст.193 ГК України, якою передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Під час ревізії, зважаючи на те, що термін використання авансу на закупівлю матеріалів для виконання робіт або повернення суми авансу було прострочено на 106 днів (з 15.03.2022 по 28.06.2022), було обчислено пеню по факту вказаного прострочення, сума якої склала 477 000 грн.
Крім того, з урахуванням терміну прострочення повернення авансу більше ніж 30 календарних днів, при проведенні контрольного заходу було обраховано передбачений договором штраф, розмір якого становить 315 000 грн.
Таким чином, всупереч п.п.16.8 п.16 договору від 22.12.2021 № 63/21/325, ТОВ «Країна Будсервіс» за порушення строку повернення авансу на 106 днів (з 15.03.2022 по 28.06.2022) не сплачено міській раді пеню у сумі 477 000 грн та штраф в розмірі 315 000 грн, що призвело до недоотримання надходжень міським бюджетом на вказані вище суми.
Стосовно тверджень позивача щодо обставин непереборної сили, колегія суддів зазначає, відповіднодо ч.1 ст.14-1 Закону України «Про торгово - промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (із змінами), Торгово - промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово - промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом 7 днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Згідно з п.6.2 Регламенту засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними торгово - промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), схваленого Рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Однак, зважаючи на вказані законодавчі норми, лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є підтвердженням обставин непереборної сили для підрядної організації ТОВ «Країна Будсервіс», оскільки ним не засвідчуються обставини непереборної сили безпосередньо для вказаного суб'єкта господарювання та по укладеному договору від 22.12.2021 №63/21/325.
Також ревізією встановлено, що у грудні 2021 року між Тернопільською міською радою та ТОВ «Країна Будсервіс» (Підрядник) укладено договір про закупівлю робіт від 22.12.2021 № 63/21/325 (далі - Договір № 63/21/325). Згідно з п.3.1 Договору №63/21/325 договірна ціна визначається згідно кошторисної документації та тендерної пропозиції (Додаток 1 до Договору про закупівлю).
Відповідно до п.3.2 Договору №63/21/325 договірна ціна по Договору становить 42 617 182,0 грн (з ПДВ).
Додатковою угодою від 20.12.2023 року №8 до Договору №63/21/325 договірну ціну зменшено до 27 733 119,45 грн (з ПДВ).
Проведеним в ході ревізії дослідження даних локальних кошторисів до договірної ціни на суму 27 733 119,45 грн (з ПДВ) (укладена 20.12.2023) встановлено, що вартість окремих робіт та матеріалів перевищує вартість, визначену локальними кошторисами до договірної ціни на суму 42 617 182,0 грн (з ПДВ) (укладена 22.12.2021).
Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника про те, що вищевказане є безпідставним завищенням цін на матеріальних ресурсів та порушенням вимог абз.2 п.3.4 та п.3.6 Договору № 63/21/325 якими визначено, що договірна ціна за виконані роботи є твердою, складається Підрядником на основі його пропозиції та є незмінною на весь обсяг робіт, з наданням Підрядником гарантій, в тому числі фінансових, щодо реалізації проектних рішень в установлені строки за фіксовану ціну. Підрядник не може вимагати уточнення ціни договору у зв'язку із зростанням цін на ресурси, що використовуються для виконання робіт. Ціни на матеріально-технічні ресурси визначаються на етапі погодження Замовником Договірної ціни та приймаються за обґрунтованими, як правило найменшими (при всіх рівних якісних характеристик) цінами на підставі проведеного Підрядником аналізу цін на ринку будівельних матеріалів в регіоні.
На підтвердження викладеного вище до матеріалів ревізії додано копії договору від 22.12.2021 №63/21/325, додатків до нього та додаткових угод із додатками, разом із локальними кошторисами до договірної ціни на суму 42 617 182,0 грн та на суму 27 733 119,45 грн.
Згідно з п.24 Загальних умов тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов'язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом, несе підрядник.
Отже, витрати на зростання цін на ресурси, що використані підрядником ТОВ «Країна Будсервіс» для виконання робіт по об'єкту «Влаштування - реконструкція відпочинково-рекреаційної зони в районі «Дальнього» пляжу по вул. Чумацькій в м. Тернополі» на замовлення Тернопільської міської ради, є витратами підрядника, які за умовами укладеного договору не можуть пред'являтися ним до відшкодування замовником.
Крім того, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, перелічених в ч. 5 ст. 41 Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується завищення вартості виконаних робіт по об'єкту «Влаштування - реконструкція відпочинково-рекреаційної зони в районі «Дальнього» пляжу по вул. Чумацькій в м. Тернополі» на суму 3 562 664,30 грн (з урахуванням єдиного податку 2% по актам №№ 1-3, та з урахуванням ПДВ по актам №№4-7), завдання збитків бюджету на зазначену суму та є порушення ст.193 Господарського кодексу України, абз.2 п.3.4, п.3.6, п.11.1, п.15.1 Договору №63/21/325.
Стосовно посилання позивача на висновок Експертів Тернопільського Відділення КНДІСЕ № 32-33/25-22 від 19.02.2025 (далі - Висновок від 19.02.2025), колегія суддів зазначає наступне.
На вирішення комплексної будівельно-технічної і судово-економічної експертиз, серед інших поставлені питання 1 та 2 зокрема: «Яка загальна вартість капітального ремонту вул. Київської (ділянка від вул. Генерала М. Тарнавського до вул. Героїв Чорнобиля) в м. Тернополі без залучення бюджетних коштів? Чи в повному об'ємі виконані будівельні роботи з капітального ремонту вул. Київської (ділянка від вул. Генерала М. Тарнавського до вул. Героїв Чорнобиля) в м. Тернополі без залучення бюджетних коштів?»
Колегія суддів зауважує, що в Акті ревізії від 01.07.2024 №040820-20/12 фінансово-господарської діяльності Тернопільської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.03.2024 не ставиться під сумнів та не оспорюється факт виконання будівельних робіт з капітального ремонту вул. Київської (ділянка від вул. Генерала М. Тарнавського до вул. Героїв Чорнобиля) в м. Тернополі без залучення бюджетних коштів, а також вартість виконання таких робіт.
Крім цього, на переконання суду апеляційної інстанції, у Висновку експерта зроблено необґрунтований висновок про те, що «…у зв'язку з ухваленням рішення Тернопільської міської ради від 26.06.2020 №7/51/19 «Про встановлення коефіцієнта» економічний приріст (ефект) для Тернопільської міської ради за результатами проведення забудовниками капітального ремонту вул. Київської (ділянка від вул. Генерала М. Тарнавського до вул. Героїв Чорнобиля) в м. Тернополі, документально підтверджується та для десяти договорів про пайову участь (які відображено в акті ревізії від 01.07.2024) становить 89153865,7 гривень».
При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено визначення поняття «економічний приріст (ефект)», а також порядок (критерії) його обрахунку.
Виходячи з вищевикладеного, розрахунок економічного приросту (ефекту) експертами у Висновку від 19.02.2025 як різниця між вже виконаними, а також тими що лише можуть бути виконані в майбутньому роботами, та розміром пайового внеску, який забудовники мали сплатити виходячи з норм чинного законодавства, є суб'єктивними припущеннями експерта і не ґрунтуються на нормах чинного законодавства
Стосовно тверджень, викладених на с. 30 Висновку експерта від 19.02.2025 про те, що «Недоотримання Тернопільською міською радою коштів/майна на суму 38003313,34 грн. від забудовників (договір від 25.10.2018 №339 ПП «Креатор-Буд», від 09.10.2015 №429 ОСОБА_1 , договір від 24.10.2016 №387 «Інститут економіки і підприємництва») у зв'язку із прийняттям рішення Тернопільської міської ради від 26.06.2020 №7/51/19 «Про встановлення коефіцієнта» не вбачається», колегія суддів зауважує, що, як проаналізовано судом апеляційної інстанції вище, у Тернопільської міської ради були правові підстави, щодо зміни розміру пайових внесків у 2020 році за вже укладеними договорами в частині зменшення його розміру, в тому числі шляхом ухвалення відповідних рішень міською радою.
З урахування викладеного, колегія суддів вважає, що пункти 19 і 20 вимоги відповідача від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 винесені відповідно до положень нормативно- правових актів та укладених договорів, є обґрунтованими та законними.
Щодо вимог, які викладені у п. 21, 22, 23 та стосуються зобов'язання позивача забезпечити відшкодування відповідно до ст. 130-136 Кодексу законів про працю України на користь бюджету Тернопільської міської ради зайвих видатків на оплату праці, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Умови оплати праці працівників місцевого самоврядування визначаються відповідно до Закону України від 07.06.2001 №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування», Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Частиною 5 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» установлено, що джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.
Частиною 3 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.
У підпункті 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 зазначено, що слід здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у Положенні про преміювання відповідного органу.
З метою виконання абзацу 2 підпункті 2 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268, Розпорядженням міського голови від 10.01.2011 №7 «Про введення в дію Положення про преміювання», введено в дію Положення про преміювання, яке втратило чинність 16.02.2023, у зв'язку із прийняттям рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15.02.2023 №172 «Про затвердження положення про преміювання».
Зокрема, у пунктах 1.4, 2.1, 4.1 Положення про преміювання працівників Тернопільської міської ради, яке введено в дію розпорядженням міського голови від 10.01.2011 № 7 визначено, що працівникам Тернопільської міської ради може бути виплачена премія, фонд преміювання утворюється у розмірі не менше, як 10 відсотків посадових окладів працівників та економії фонду оплати праці. Також, у пунктах 1.4, 2.1, 3.1, 4.1 Положення про преміювання працівників Тернопільської міської ради, яке затверджене рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15.02.2023 № 172 «Про затвердження Положення про преміювання» передбачено можливість виплати премії за рахунок економії фонду оплати праці.
Ревізією розпоряджень Тернопільського міського голови про преміювання працівників Тернопільської міської ради встановлено, що протягом січня-листопада 2020, 2021, 2022, 2023 років та січня-березня 2024 року працівникам Тернопільської міської ради нараховувалась щомісячна премія за фактично відпрацьований час в межах фонду оплати праці, визначена в процентному співвідношенні до посадового окладу.
До кожного розпорядження додавались Списки працівників на преміювання за результатами роботи за відповідні місяці.
Розпорядженнями Тернопільського міського голови про преміювання за грудень 2020, 2021, 2022, 2023 років, а саме: від 18.12.2020 № 425-К, від 23.12.2021 № 485-К, від 23.12.2022 № 449-К, від 21.12.2023 № 450-К було передбачено:
- п. 1 - преміювати керівників апарату виконавчого комітету, старост, начальників управлінь і відділів, їх заступників, завідувачів секторів, спеціалістів, службовців і робітників виконавчих органів міської ради (з грудня 2022 року - посадових осіб, службовців і робітників виконавчих органів міської ради) за підсумками роботи за грудень відповідного року за фактично відпрацьований час в межах фонду оплати праці, визначеної в процентному співвідношенні до посадового окладу згідно з додатком;
- п. 2 - керівникам виконавчих органів (розпорядникам коштів) встановити єдиний коефіцієнт преміювання для всіх працівників (у 2021 році за винятком 1 посадової особи, у 2022 році - за винятком 8 посадових осіб та у 2023 році - за винятком 6 посадових осіб включаючи міського голову) відповідно до посадового окладу, виходячи з економії фонду оплати праці, затвердженого кошторисом на відповідний рік.
До розпоряджень про преміювання за грудень 2020, 2021, 2022, 2023 років додавався один додаток - Список працівників міської ради для преміювання за результатами роботи у грудні відповідного року, із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, посад, та розміру премії у відсотках по кожному працівнику міської ради (відсоток премії коливався від 400% (у заступників міського голови, секретаря) до 0% (у окремих посадових осіб міської ради).
Жодних інших документів до розпоряджень Тернопільського міського голови про преміювання за грудень відповідних років до ревізії не надано.
Згідно зі зведеними відомостями по заробітній платі, розрахунково-платіжними відомостями за грудень місяць 2020, 2021, 2022, 2023 років, фактично працівникам у грудні виплачувалось дві щомісячні премії за грудень:
- перша за грудень відповідного року за фактично відпрацьований час в межах фонду оплати праці, визначеної в процентному співвідношенні до посадового окладу згідно з додатком;
- друга у кратному співвідношенні до посадового окладу кожного працівника міської ради.
При цьому, на запит про надання інформації стосовно того ким, та в якому розмірі визначений коефіцієнт, який застосований при нарахуванні другої премії, Тернопільською міською радою надано інформацію від 14.06.2024 № 15271-Ю/2024, до якої також додано зведені розрахунково-платіжні відомості та розрахунки коефіцієнту преміювання, відповідно до яких такий коефіцієнт та загальний фонд преміювання складали:
- у 2020 році - 3,9345 (5 595 609,94 грн);
- у 2021 році - 4,132 (6 206 582,70 грн);
- у 2022 році - 6,0 (8 626 302,00 грн);
- у 2023 році - 5,0 (7 193 085,00 грн).
Загалом нараховано і виплачено премії відповідно до єдиного коефіцієнту преміювання за грудень 2020, 2021, 2022, 2023 років на загальну суму 27 621 579,64 грн.
При цьому, відповідачем встановлено, що розрахунок коефіцієнтів та фонду преміювання надано лише за підписом начальника відділу-головного бухгалтера Тернопільської міської ради Галини Денисюк, без будь-яких відміток щодо його погодження міським головою, куратором - заступником міського голови, чи будь-якою іншою посадовою особою Тернопільської міської ради.
Отже, матеріалами справи не підтверджується, що розмір вказаного коефіцієнта не затверджувався та не встановлювався Тернопільським міським головою, який відповідно до п. 13 ч. 4 ст. 42 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.
Відповідно до розрахунків виплат, виходячи із розміру середньої заробітної плати - матеріальні допомоги на оздоровлення, заробітна плата за час відпустки тощо, премія, нарахована у грудні 2020, 2021, 2022, 2023 років відповідно до єдиного коефіцієнту преміювання, включалася до середнього заробітку за грудень 2020, 2021, 2022, 2023 років, тобто вона носила характер щомісячної премії, а не разової. Оскільки разова премія не включається до заробітку при розрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення, заробітної плати за час відпустки тощо. Отже, премія відповідно до єдиного коефіцієнту преміювання не може бути віднесена до інших видів преміювання (додаткової, до свят тощо).
Відповідно підпункту 2 пункту 2, постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», (далі - Постанова №268), керівникам органів посадових осіб місцевого самоврядування надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат починаючи з 1 січня 2007 рокуу - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.
Ревізією встановлено, що преміювання працівників Тернопільської міської ради здійснювалось відповідно до Положень про преміювання, які затверджені розпорядженням міського голови від 10.01.2011 № 7 (зі змінами, діяло до 15.02.2023, далі - Положення №7), рішенням Виконавчого комітету Тернопільської МР від 15.02.2023 № 172 (зі змінами відповідно до рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 03.05.2023 № 449, далі - Положення № 172, Положення № 449).
Аналіз Положень про преміювання № 7, № 172, №449 дає підстави для висновку, що порядок розрахунку щомісячної премії на підставі єдиного коефіцієнта до посадового окладу без врахування фактично відпрацьованого часу працівником у місяці, не передбачений Положеннями про преміювання Тернопільської міської ради, оскільки щомісячні премії, відповідно до Положень про преміювання, нараховуються виходячи із фактично відпрацьованого часу.
Встановлення щомісячної премії працівникам Тернопільської міської ради виходячи із єдиного коефіцієнту преміювання для всіх працівників відповідно до посадового окладу, виходячи з економії фонду оплати праці, затвердженого кошторисом на відповідний рік, Положеннями про преміювання не передбачено.
Встановлення двох щомісячних премій Положеннями про преміювання також не передбачено.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у розпорядженнях міського голови про преміювання за грудень 2020, 2021, 2022, 2023 років не зазначено про конкретний розмір єдиного коефіцієнту преміювання для всіх працівників відповідно до посадового окладу, виходячи з економії фонду оплати праці для працівників Тернопільської міської ради.
Тобто відповідний розмір єдиного коефіцієнту Тернопільським міським головою не встановлювався.
Окремо слід зазначити, що розпорядженнями міського голови про преміювання за грудень 2020, 2021, 2022, 2023 років безпосередньо для працівників Тернопільської міської ради не передбачено нарахування та виплат премії відповідно до єдиного коефіцієнту преміювання, також відсутні Списки працівників, для нарахування відповідної премії. В той же час, п. 2 розпоряджень про преміювання працівників за грудень 2020, 2021, 2022, 2023 років керівників виконавчих органів (розпорядників коштів) зобов'язано встановити єдиний коефіцієнт преміювання для всіх працівників відповідно до посадового окладу, виходячи з економії фонду оплати праці, затвердженого кошторисом на відповідний рік.
Однак, за грудень 2020, 2021, 2022, 2023 років окремих розпоряджень міського голови щодо визначення конкретного розміру єдиного коефіцієнту преміювання для всіх працівників Тернопільської міської ради, нарахування та виплати премій відповідно до вказаного коефіцієнту безпосередньо працівникам Тернопільської міськовї ради, списків працівників для нарахування премій виходячи із єдиного коефіцієнту преміювання для всіх працівників відповідно до посадового окладу, до ревізії не надано.
Таким чином, в порушення ч. 1 ст.9, абз. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України № 996, п. 2 розпоряджень міського голови від 18.12.2020 № 425-К, від 23.12.2021 № 485-К, від 23.12.2022 № 449-К, від 21.12.2023 № 450-К, працівникам Тернопільської міської ради зайво нараховано та виплачено премії відповідно до єдиного коефіцієнту преміювання для всіх працівників відповідно до посадового окладу за грудень 2020, 2021, 2022, 2023 років за КПКВ 0110150 КЕКВ 2111 на загальну суму 27 493 322,29 грн (без врахування премії міському голові, в тому числі: у 2020 році - 5 533 051,39 грн, у 2021 році - 6 140 883,90 грн, у 2022 році - 8 626 302,00 грн, у 2023 році - 7 193 085,00 грн).
Крім того, на суму зайво нарахованої премії , протягом січня 2020 року - червня 2023 року, за КПКВК МБ 0110150 КЕКВ 2120 зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 5 703 615,79 грн, в тому числі за 2020 рік (січень-березень, листопад-грудень) - 1 142 306,21 грн, за 2021 рік (весь рік) - 1 293 580,18 грн, за 2022 рік (весь рік) - 1 773 975,46 грн, за лютий-червень 2023 року - 1 493 753,94 гривень.
Стосовно пункту 22 вимоги від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР), оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету іністрів України в межах бюджетних асигнувань.
Згідно з абз. 2 п. 6 Постанови № 268, преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.
До ревізії надано рішення Тернопільської міської ради від 04.12.2010 №6/1/17 «Про виконавчі органи та структуру міської ради», Додатком 3 до вказаного рішення визначені умови оплати праці міського голови, а саме: - ранг (категорія) міського голови - третій ранг (друга категорія); - надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 100% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років; - преміювання - в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі та економії коштів на оплату праці; - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення - в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати.
Тобто надбавка за ранг, надбавка за високі досягнення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення Тернопільському міському голові, відповідно до вказаного додатку, встановлені у розмірах, які мають певні конкретно визначені вимірювані величини (відповідно до посадового окладу, встановленого рангу, вислуги років, середньомісячної заробітної плати).
В той же час, встановлений відповідно до вказаного додатку розмір премії Тернопільському міському голові, не має конкретно визначених вимірюваних величин, а обмежується лише загальним розміром коштів, передбачених на преміювання у кошторисі та економії коштів на оплату праці.
Враховуючи вказане, фонд преміювання та економія фонду оплати праці є джерелом нарахування та виплат премій всім працівникам органу місцевого самоврядування, та не можуть бути розміром для преміювання однієї посадової особи органу місцевого самоврядування, тобто враховуючи визначення умов оплати праці Тернопільського міського голови, останньому може бути виплачена премія в межах загального обсягу коштів, передбачених у кошторисі Тернопільської міської ради на преміювання, та економії коштів (внаслідок не заповнення вакансій, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності не за рахунок коштів Тернопільської міської ради, внаслідок наявності відпусток за власний рахунок тощо).
Отже, Додаток 3 до рішення Тернопільської МР від 04.12.2010 №6/1/17 «Про виконавчі органи та структуру міської ради» в частині визначення умов преміювання Тернопільського міського голови, не містить конкретно визначений розмір (тобто визначене числове, або відсоткове від посадового окладу значення) преміювання Тернопільського міського голови.
У 2020 році преміювання міського голови здійснювалось відповідно до розпоряджень міського голови «Про преміювання». За 2020 рік будь-яких інших документів з даного приводу до ревізії не надано.
За 2021-2022 роки преміювання міського голови здійснювалось відповідно до:
1) розпоряджень міського голови щодо преміювання;
2) витягу з доручення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради (пункт 6 протоколу № 10), від 29.12.2020, відповідно до якого, з метою визначення розміру преміювання міського голови створено відповідну комісію;
3) протоколів засідання комісії з визначення розміру преміювання міського голови, які складалися у двадцятих числах кожного місяця, та згідно із якими розмір премії останньому встановлювався від 90 до 250% від посадового окладу.
При цьому, відповідних протоколів щодо визначення розміру премії міському голові до Дня місцевого самоврядування, яка фактично нарахована останньому у листопаді 2021, 2022 років, а також премії відповідно до єдиного коефіцієнту преміювання для всіх працівників, відповідно до посадового окладу, яка нарахована міському голові у грудні 2021 року, до ревізії не надано.
У 2023 році преміювання міського голови здійснювалось відповідно до рішення Виконавчого комітету Тернопільської МР від 22.02.2023 № 187 «Про визначення розміру преміювання».
Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської МР від 26.07.2023 № 891 «Про втрату чинності рішення виконавчого комітету від 22.02.2023 №187 «Про визначення розміру преміювання», Рішення Виконавчого комітету Тернопільської МР від 22.02.2023 № 187 визнано таким, що втратило чинність.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до пп. 2 п. 2 Постанови № 268, конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.
Преміювання посадових осіб Тернопільської міської ради здійснювалось відповідно до Положення про преміювання, яке затверджене розпорядженням міського голови від 10.01.2011 № 7 (зі змінами, діяло до 15.02.2023 далі - Положення №7), Рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15.02.2023 № 172 (зі змінами відповідно до рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 03.05.2023 № 449, далі - Положення № 172, Положення № 449).
У Положенні № 7, яке діяло в періоді з 01.01.2020 по 15.02.2023 (втратило чинність на підставі розпорядження міського голови від 16.02.2023 № 39) конкретні вимоги преміювання Тернопільського міського голови не передбачені.
Положеннями про преміювання №№ 172, 449 передбачено наступне:
- п. 1.3 щомісячне преміювання працівників Тернопільської міської ради здійснюється згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2006 № 268 за розпорядженням міського голови;
- п. 3.4 - преміювання та встановлення розміру премії міському голові здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету міської ради;
п. 3.12 - відповідно до затверджених міським головою пропозицій щодо розміру преміювання працівників та пропозиції комісії з визначення розміру преміювання__ міського голови відділ кадрового забезпечення до 26 числа поточного місяця готує розпорядження про преміювання працівників Тернопільської міської ради (з 03.05.2023 - відповідно до погоджених міським головою пропозицій щодо розміру преміювання працівників відділ кадрового забезпечення до 28 числа поточного місяця готує розпорядження про преміювання працівників Тернопільської міської ради).
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку у Положеннях про преміювання № 172, № 449 вимоги щодо преміювання Тернопільського міського голови (п. 3.4) не відповідає вимогам абз. 2 п.6 Постанови № 268, яким передбачено, що рішення щодо преміювання міського голови приймається відповідною радою.
З огляду на вказане, необгрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що порядок та розміри виплат міському голові встановлюються Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268, а не рішенням відповідної ради.
Висновки суду першої інстанції про те, що відповідною радою приймається тільки рішення про здійснення виплат у порядку та розмірах, які вже визначені Постановою № 268 не відповідають вимогам законодавства.
Підсумовуючи вищевикладене, відповідно до абз. 2 п. 6 Постанови № 268, преміювання міських голів у порядку та розмірах здійснюється відповідно до вказаної постанови, рішення про преміювання міського голови приймається відповідною радою. Відповідно до пп. 2 п. 2 постанови № 268, конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.
В той же час, до ревізії не надано затвердженого рішенням/рішеннями Тернопільської міськовї ради порядку преміювання Тернопільського міського голови. При цьому, рішеннями Тернопільської міської ради конкретний (вимірюваний) розмір премії Тернопільського міського голови не затверджувався.
Визначення розміру премії Тернопільському міському голові відповідною комісією з визначення розміру преміювання, створеної на виконання протокольного доручення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 29.12.2020 (п. 6 протоколу № 10), а також встановлення розміру премії Тернопільському міському голові на підставі рішення Виконавчого комітету від 22.02.2023 №187, не відповідає нормам чинного законодавства та є порушенням абз. 2 п. 6 Постанови № 268.
Рішень Тернопільської міськовї ради щодо делегування Виконавчому комітету Тернопільської міської ради та/або Комісії з визначення розміру преміювання міського голови, повноважень щодо порядку та визначення розмірів преміювання Тернопільського міського голови, до ревізії не надано.
При цьому, надані до ревізії документи, відповідно до яких у 2020-2022 роках та лютий-червень 2023 року здійснювалось преміювання Тернопільського міського голови, а саме: розпорядження міського голови/в.о. міського голови, доручення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, протоколи засідання комісії з визначення розміру преміювання міського голови, рішення Виконавчого комітету Тернопільського міського голови (преміювання відповідно до яких встановлено п. 3.4 Положень № 172, № 449), не відповідають вимогами чинного законодавства, оскільки рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою, а не безпосередньо Тернопільським міським головою, Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, комісією з визначення розміру преміювання міського голови тощо.
Тобто порядок преміювання Тернопільського міського голови, відповідно до вищевказаних документів, не передбачений вимогами Постанови № 268.
Повноваження Тернопільської міської ради щодо визначення порядку та розмірів преміювання Тернопільського міського голови прямо передбачені вимогами Постанови № 268.
Отже, в порушення пп. 2 п. 2, абз. 2 п. 6 Постанови № 268, при відсутності порядку преміювання та конкретних розмірів преміювання Тернопільського міського голови, визначених відповідними рішеннями/рішенням Тернопільської МР, Тернопільському міському голові, протягом січня 2020 року - червня 2023 року, за КПКВК МБ 0110150, КЕКВ 2111, зайво нараховано премії на загальну суму 921 486,21 грн, в тому числі за 2020 рік (січень-березень, листопад-грудень) - 218 821,87 грн, за 2021 рік (весь рік) - 416 689,35 грн, за 2022 рік (весь рік) - 192 780,87 грн, лютий-червень 2023 року - 93 194,12 грн.
Крім того, на суму зайво нарахованої премії , протягом січня 2020 року - червня 2023 року, за КПКВК МБ 0110150 КЕКВ 2120 зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 131 710,76 грн, в тому числі за 2020 рік (січень-березень, листопад-грудень) - 17 156,37 грн, за 2021 рік (весь рік) - 56 486,21 грн, за 2022 рік (весь рік) - 37 565,47 грн, за лютий-червень 2023 року - 20 502,71 гривень.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні покликався на Висновок експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ від 20.11.2024 № 786/24-22, в якому, зокрема, зазначено про документальне не підтвердження сум збитків, завданих бюджету Тернопільської міської ради, які зазначені в акті ревізії від 01.07.2024 №040820-20/12 щодо виплати премій працівникам Тернопільської міської ради і премій Тернопільському міському голові.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в Акті ревізії від 01.07.2024 №040820-20/12 при документуванні порушень щодо виплат премії працівникам Тернопільської міської ради, а також Тернопільському міському голові, про збитки завдані бюджету Тернопільської міської ради, не зазначалося.
Крім того, у Висновку експерта зазначено, що розрахунково-платіжні відомості по нарахуванню та виплаті заробітної плати Тернопільської міської ради, які складені при нарахуванні та виплаті премій працівникам Тернопільської міської ради у сумі 27 493 322,29 грн та Тернопільському міському голові не суперечать вимогам для первинних документів, які встановлені нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Однак, розрахунково-платіжні відомості не складаються окремо при нарахуванні премій працівникам, а є типовою формою облікової документації, в якій відображається суми нарахувань заробітної плати за видами оплат (фонд основної, додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати) в тому числі і нарахування премії, як складової фонду додаткової заробітної плати.
Разом з тим, розрахунково-платіжні відомості не є підставою для виплат заробітної плати працівникам Тернопільської МР, оскільки в них не відображений єдиний коефіцієнт преміювання для всіх працівників відповідно до посадового окладу, виходячи з економії фонду оплати праці, затвердженого кошторисом на відповідний рік, а також у вказаних відомостях не відображений відсоток від посадового окладу для нарахування премії Тернопільському міському голові.
В Акті ревізії від 01.07.2024 №040820-20/12 не зазначено про факти невідповідності розрахунково-платіжних відомостей по нарахуванню та виплаті заробітної плати Тернопільської міської ради, вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Отже, при складанні Висновку Експерта експерт вказав твердження відносно фактів, які відсутні в Акті ревізії від 01.07.2024 №040820-20/12, а, отже, не стосуються цього конкретного контрольного заходу.
Щодо покликання суду першої інстанції на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18.04.2023 у справі № 607/6094/23, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у справі № 607/6094/23 Тернопільський міськрайонний суд розглядав матеріали про притягнення Тернопільського міського голови до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (далі - КУпАП).
При цьому, стаття 172-7 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та відповідальність за вчинення такого правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
У відповідності до частини 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції вказав, що Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області досліджено процедуру нарахування премій міському голові та працівникам Тернопільської міської ради на підставі положень Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», рішення Тернопільської міської ради від 04.12.2010 № 6/1/17 «Про виконавчі органи та структуру міської ради» з Додатком 3 «Оплата праці міського голови» та розпоряджень міського голову «Про преміювання» за 2021-2022 роки.
Однак, як зазначено у постанові Тернопільського міськрайонного суду, судом не розглядалась правомірність створення та функціонування Комісії з визначення розміру преміювання Тернопільського міського голови, а надавалась оцінка розпорядженням міського голови та рішенням комісії лише в тій частині, в якій останні могли запобігти наявності в діях Тернопільського міського голови реального конфлікту інтересів.
Отже, предметом розгляду Тернопільського міськрайонного суду адміністративної справи була лише наявність в діях Тернопільського міського голови реального конфлікту інтересів при визначені собі розміру премії за період червень 2021 року - грудень 2022 року, тому вказана постанова не має преюдиційного значення для вирішення даної справи.
Разом з тим, в ході ревізії досліджувалося питання відповідності вимогам Постанови № 268 запровадженого в Тернопільській міській раді порядку преміювання Тернопільського міського голови та відповідності розмірів преміювання відповідним рішенням Тернопільської МР, а отже законність здійснення видатків на преміювання Тернопільського міського голови.
З урахування викладеного, пункти 21 та 22 вимоги відповідача від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 винесені відповідно до положень нормативно-правових актів, є обґрунтованим та законним, проте скасований судом першої інстанції без об'єктивного та повного дослідження фактичних обставин справи
Стосовно пункту 23 вимоги від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024, колегія суддів зазначає наступне.
Вказаним пунктом визначено провести перерахунок відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, всіх виплат, що розраховуються виходячи із середньої заробітної плати, працівникам Тернопільської міської ради за 2020-2023 роки та І квартал 2024 року, внаслідок зайвого нарахування протягом січня 2020 року - червня 2023 року премій міському голові та у грудні 2020, 2021, 2022, 2023 років премій працівникам Тернопільської міської ради, виходячи із єдиного коефіцієнту преміювання.
Колегія суддів вважає, що вказана вимога є похідної від вимог 21-22 оскаржуваної вимоги, тому з урахуванням їх правомірності також є законною та обгрунтованою.
Скаржником в апеляційній скарзі зазначено, що в ході ревізії відповідні порушення встановлені за 4 роки (2020-2023 роки) майже по 250 працівникам Тернопільської МР. При цьому, вказано, що нарахування заробітної плати в Тернопільській МР здійснюється зі використанням програмного забезпечення «Ispro», тобто в автоматичному режимі. При цьому, щодо кожного працівника відповідне програмне забезпечення має відповідні дані (посада, назва відділу тощо). Натомість всі розрахунки, проведені в ході ревізії, здійснені в ручному режимі, на підставі паперових документів Тернопільської МР, із застосуванням табличного процесора Microsoft Excel. Провести відповідним чином 3 000 перерахунків заробітної плати, у терміни проведення ревізії, із врахуванням часу встановлення порушень, та надання відповідних розрахунків в повному обсязі для перевірки посадовим особам Тернопільської міської ради, фактично не було можливим.
Отже, вимоги щодо проведення відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, перерахунку всіх виплат, що розраховуються виходячи із середньої заробітної плати, працівникам Тернопільської міської ради за 2020-2023 роки та І квартал 2024 року, внаслідок зайвого нарахування протягом січня 2020 року - червня 2023 року премій міському голові та у грудні 2020, 2021, 2022, 2023 років премій працівникам Тернопільської МР, виходячи із єдиного коефіцієнту преміювання, були наведені у листі від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024.
З урахування викладеного, пункт 23 вимоги Відповідача від 13.08.2024 № 040808-13/2238-2024 винесений відповідно до положень нормативно- правових актів, є обґрунтованим та законним.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування вимог Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, викладених у листі від 13.08.2024 №040808-13/2238-2024 «Про усунення виявлених порушень».
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області задовольнити повністю.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі № 500/5548/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Тернопільської міської ради відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 22 серпня 2025 року.