Справа № 145/921/24
Провадження № 2/145/157/2025
"22" серпня 2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.,
за участю: секретаря судового засідання Онуфрієвої А.О.
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Рімар Л.А. (в режимі відеоконференції)
відповідача ОСОБА_2 ( в режимі відеоконференції)
представника відповідача Олійника А.М. (в режимі відеоконференції)
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Донецьк, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
в інтресах якої діє адвокат Рімар Лариса Адамівна
до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради, місцезнаходження вул.Центральна, буд. 2, с.Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 44108676
про визначення місця проживання малолітньої дитини з мамою
та зустрічним позовом
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2
в інтересах якого діє адвокат Олійник Андрій Михайлович
до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Донецьк, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні і спілкуванні з неповнолітнім сином,
07.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з мамою.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20 червня 2015 року між нею ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції реєстрація актів цивільного стану Жовтневий відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. За час перебування в шлюбі, у них народився один спільний син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час вони з ОСОБА_5 в шлюбі, але 06 травня 2024 року відповідач ОСОБА_6 подав позов про розірвання шлюбу із нею до Дзержинського районного суду м. Харків. Відповідач ОСОБА_7 не утримує їхнього сина, не надає ніяких коштів, щоб утримувати дитину, а дитина потребує догляду мами, тому змушена була і звернутися до Тиврівського районного суду Вінницької області, щоб стягнути згідно закону аліменти на утримання дитини до повноліття, ІНФОРМАЦІЯ_4 . На даний час вона проживає окремо з дитиною від чоловіка з 28 квітня 2024 року в Україні, а з 30 квітня 2024 року вона та син ОСОБА_4 перебувають на обліку внутрішньо переміщеної особи в АДРЕСА_2 , оскільки повернулися з дитиною з Ірландії, де перебували під тимчасовим захистом з 31 березня 2022 року за адресою: 24 Аrmstrong Range Enniscorthy Co.Wexford Y21T9E5. 17 травня 2022 року приїхав відповідач ОСОБА_6 в Ірландію, де також почав перебувати під тимчасовим захистом з 17.05.2022 року з ними за даною адресою. Відповідач перестав надавати їй кошти на дитину з лютого 2022 року, але купляв іграшки та подарунки йому. Наскільки їй відомо відповідач ОСОБА_6 їздить за кордон в Ірландію Со Wexford, Еnniscorthy і має хороший офіційний дохід отримує, щомісячно доходи у вигляді заробітної плати автомеханіком в приватному автосервісі. Вона переконана, що дитина повинна проживати разом з мамою, оскільки є дитиноюінвалідом, згідно посвідчення Серія НОМЕР_3 і має захворювання розлади психіки внаслідок органічного ураження головного мозгу з когнітивними мовленевними емоційно-вольовими та поведінковими порушеннями аутичного спектру. Порушена соціальна адаптація, згідно корінця медичного висновку №73 про дитину інваліда віком до 18 років від 17.05.2022 року. Дитині спокійно, комфортно проживати з мамою, оскільки коли вони проживали в Ірландії з відповідачем останнім часом вони дуже багато сварилися між собою і, це бачила їхня дитина, яка сприймала ці сварки досить болюче. Вона хоче спокою для дитини і добра тому вона змушена була повернутися до України додому, оскільки відповідач погрожував їй подати позовну заяву на розлучення та відібрати дитину і проживати з ним разом, а отже, 06 травня 2024 року відповідач подав позов до суду про розірвання шлюбу. Вона працює в Навчально-Науковому центрі ЗФН ХНУРЕ на посаді інженера другої категорії з 05.11.2018 року по теперішній час згідно довідки від 30.04.2024 року № 45-02. Проживання дитини з одним із батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з дитиною та обов'язку виховувати дитину, піклуватися про неї та матеріально її забезпечувати. Вони з дитиною покинули житло в Ірландії, яке їм надала держава на тимчасовій основі, без особистих речей, а саме: одяг, іграшки, взуття, засоби гігієни тощо. Які до сьогоднішнього дня їм не було надано відповідачем цих речей. Вона не має наміру перешкоджати відповідачу в здійсненні його прав та обов'язків щодо їхньої дитини. Вона любить свою дитину і має змогу забезпечити дитину всім необхідним. Вона постійно слідкує за станом здоров'я дитини, її розвитком, виховує та піклується про дитину, у неї з сином психологічний контакт, прив'язаність один до одного.
Просить визначити місце проживання малолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 09 від 09.01.2016, картка платника податків НОМЕР_4 , проживати разом з мамою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28.05.2024 ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні і спілкуванні з неповнолітнім сином.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що 20 червня 2015 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 256 від 20.06.2015. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З моменту реєстрації шлюбу до квітня 2024 року вони з дружиною і сином проживали разом. Після початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України (24.02.2022) вони були змушені виїхати із Харкова до Львова, де всі разом проживали. 30 березня 2022 дружина разом з дитиною виїхала зі Львова в Ірландію, 9 травня 2022 вони повернулись, дитина залишилась із ним у Львові, 23 травня 2022 вони з сином виїхали за межі України. З травня 2022 року вони всією родиною проживали на території Республіки Ірландія, де отримали Тимчасовий захист та тимчасовий дозвіл на проживання, відповідно до розділу 60 (6) Закону про міжнародний захист 2015 року Директиви Ради ЄС 2001/55/EC та Імплементаційного рішення Ради (ЄС) 2022/382 від 4 березня 2022 р. До квітня 2024 року разом із нею за адресою 24 Armstrong's Range, The Shannon Enniscorthy, Сo. Wexford, Y21 T9E5 мешкали і його дружина із сином. Дитина тут відвідувала школу, мала постійну увагу обох батьків. Після того, як його дружина без погодження із ним вивезла дитину з місця їхнього постійного проживання та зареєструвалась як ВПО на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницької області вона постійно створює перешкоди у його спілкуванні з сином. Не надає можливості йому спілкуватись із сином засобами телефонного зв'язку, використовуючи сина як засіб маніпулювання з метою отримання матеріальної вигоди для себе. З травня 2024 року його дружина разом із сином, якого вивезла без згоди батька з місяця його проживання в Ірландії, отримала статус ВПО та проживає на території Тиврівського району. Шлюб між ними ще не розірвано, справа про його розірвання перебуває на розгляді Тиврівського районного суду Вінницької області (справа №145/937/24) на підставі позову, поданого ОСОБА_1 . Жодного засідання у справі ще не проведено. Також на розгляді Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів (справа №145/887/24). Тим не менш, він добровільно перевів на картковий рахунок його дружини кошти на утримання дитини у травні 2024. Вважає, що дитина не може страждати через будь-які непорозуміння які виникли між її батьками. Фактично з самого від'їзду ОСОБА_1 разом із сином між ними виникли непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні дитини, мати дитини не давала йому вільно спілкуватись із сином засобами телефонного зв'язку. Мати дитини використовує можливість спілкування для нього з сином як засіб маніпулювання з метою отримання коштів. Ставить можливість спілкування дитини із ним в залежність від швидкості вирішення між ними питання про визначення розміру аліментів та від вирішення справи про визначення його місяця проживання з нею. На його думку, дитині було краще проживати в Ірландії, особливо під час режиму воєнного стану в Україні з урахуванням особливостей стану здоров'я їхньої дитини. Побоюючись того, що мати дитини буде створювати йому в подальшому перешкоди у спілкування із сином та використає рішення суду про визначення місця проживання дитини із матір'ю для того, щоб вивезти їхнього сина з території України без згоди батька, та перевезе його проживати у місце, про яке не повідомить його, 23.05.2024 він звернувся до Служби у Справах Дітей Лука-Мелешківської сільської Ради з проханням надати висновок про порядок визначення участі батька у вихованні дитини. Наразі відповіді він не отримав. Зобов'язувався надати відповідь від Служби або відповідний висновок суду після його отримання. Після численних марних спроб вирішити дане питання шляхом переговорів, взаємних поступок з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, він вимушений звернутися до суду із даною позовною заявою. Вважає, що цей позов підлягає одночасному розгляду із первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місяця проживання їхнього неповнолітнього сина разом із матір'ю, оскільки вимоги сторін є взаємопов'язаними та сторони у спорі є тими самими.
Просить зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі його сином: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити ОСОБА_2 такі способи участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : встановити можливість перебування сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у батька ОСОБА_2 під час шкільних канікул - половину усіх календарних канікул; необмежене спілкування з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 а про визначення місця проживання малолітньої дитини з мамою. Залучено до участі у справі Службу в справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради як орган опіки та піклування та зобов'язано її подати до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядкузагального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
28.05.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач категорично заперечує проти задоволення позову в тому вигляді, в якому він заявлений. Впевнений, що позивачка - мати дитини буде створювати йому в подальшому перешкоди у спілкуванні із сином та використає рішення суду про визначення місця проживання дитини із матір'ю для того, щоб вивезти їхнього сина з території України без згоди батька. Має впевненість, що позивачка не повною мірою розуміє приписи сімейного кодексу України та Конвенції про права дитини та має намір маніпулювати рішенням суду, в разі якщо місце проживання дитини буде визначене судом тільки разом із матір'ю. Просить суд при постановленні рішення вказати, що рішення про визначення місце проживання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з мамою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути прийняте та виконане виключно в разі проживання дитини та матері на території України.
30.05.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від позивачки ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій вона просить суд її позовну заяву про визначення місця проживання малолітньої дитини з мамою задоволити та визначити місце проживання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 09 від 09.01.2016р., картка платника податків НОМЕР_4 проживати разом з мамою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що зазначена вимога має бути задоволена, а факти викладені в позовній заяві відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України виходячи з наступного. Після народження дитини після виписки з полового будинку 03 січня 2016 року вони з сином ОСОБА_4 поїхали проживати до її батьків до м.Ізюм, Харківська область, оскільки мама відповідача ОСОБА_6 не захотіла надати їм реєстацію місця проживання дитини за адресою батька, а саме відповідача ОСОБА_6 . Вони жили окремо 6 місяців, а саме до вересня 2016 року. Чоловік приїжджав рідко на вихідні, близько два рази на місяць аргументуючи це тим, що працює. Коштів на дитину не надавав, привозив памперси та іграшки. Потім через 6 місяців вони помирилися і вона поїхала з дитиною проживати до Харкова до нього. Але сімейні відносини не складалися і з 2021 року вони почали жити в окремих будинках одного подвір'я в чоловіка вдома. Проживаючи в Ірландії вона отримувала соціальні виплати на які проживала разом з дитиною. Сплачувала за басейн, шкільні екскурсії, купляла дитині одяг, оскільки дитина росте і потребує постійно оновленого одягу, купляла сину шкільні навчальні матеріали та їжу. Коли просила відповідача, щоб він надав їй та сину кошти деякі, постійно отримувала відмову від нього. А також відповідач ОСОБА_6 близько чотирьох, п'ятьох разів на протязі двох років їхнього життя в країні Ірландії, а саме з серпня 2022 року по січень 2024 року літав відпочивати без дитини та неї в Болгарію, Іспанію два рази, в Єстонію та на перегляд футбольного матчу, але в яку країну не пам'ятаю, тому, що не завжди їй розповідав про свої відпочинки. Відпочиваючи відповідач ніколи не телефонував, не писав ні їй ні дитині, не цікавився як у дитини справи. Коли вона просила батька сина ОСОБА_9 залишитися з дитиною в той період коли вона відлітала в Україну, бо інколи з сином була її мама ОСОБА_10 , (її свідчення додає до матеріалів справи), за готовими медичними довідками дитини, відповідь його була, що: « що я винна відповідачу за те, що він провів три своїх вихідних дні з сином ОСОБА_11 , три блока сигарет і 20 евро» скрін переписки з тереграмму додаю до матеріалів справи. Виїхавши з Ірландії і перебуваючи на Україні, а саме заїхала 28.04.2024 року і попросила свою маму ОСОБА_10 , яка проживає надалі під тимчасовим захистом в місті Ірландії звернутися від її імені до Управління соціальної служби за їхнім тимчасовим місцем реєстрації в Ірландії. І 03 травня 2024 року вона звернулася до Управління соціального забезпечення, а 09.05.2024 надіслали їй листа на адресу Ірландії, де вона проживала, а відповідач без її дозволу відкрив листа, який прийшов їй і зробив переклад да додав його до матеріалів справи, а саме: що надання з 03.05.2024 року допомоги їй ОСОБА_7 призупинено відповідно до Розділу 334 Консолідованого закону про соціальне забезпечення від 2005року. І ще додатково додає копію електронної пошти переписки з відповідним органом від 09.05.2024 року, оскільки на той момент я про цей лист, що подав відповідач в матеріали справи не знала, тому що він від неї приховав про надходження їй листів з державних інстанцій країни Ірландія. Щодо факту проживання з відповідачем він розписав у своєму позові про розірвання шлюбу, який подав до Дзержинського районного суду м.Харків, 09.05.2024 року, отже його покази в позові та відзиві на позовну заяву не збігаються щодо їхнього проживання, оскільки в свідченнях його свідків, а саме: свідок ОСОБА_12 , свідок ОСОБА_13 , свідок ОСОБА_14 вказано, що вони проживали разом, а його позовній заяві про розірвання шлюбу, яку надаю на одному аркуші вказано що вони проживали окремо починаючи з березня 2023 року. У Ірландії вони проживали в різних кімнатах з березня 2023 року. Комунальні послуги дійсно були підключені до банківського рахунку відповідача, та як вони не могли розділити їх на два рахунки, оскільки це був приватний будинок. Але вона завжди повертала кошти половину відповідачу за опалення. Вона не забороняє батьку дитини, а саме ОСОБА_6 спілкуватися з дитиною, постійно надсилаю йому фото дитини, чим він займається, саме під час онлайн занять шкільних уроків, та під час заняття в інклюзивно-ресурсному центрі. Відповідач останнім часом від коли вона звернулася до суду з позовною заявою про місце проживання дитини із нею телефонує з його телефону, а вона не встигає відповідати і він скидає телефон ніби у неї багато пропущених викликів. Вона неодноразово питала його при розмові для чого він це робить коли дитину даю до телефону на спілкування з ним. Але батько дитини маніпулює психікою дитини, коли при розмові відеозв'язку показує йому його іграшки в Ірландії в будинку, які вона неодноразово просила надіслати сину та дражнить цукерками, які він дуже любить, а саме :Skittles, Kinder. Постійно наголошує, що йде в його любиме кафе McDonalds і дитина потім плаче, він хоче цукерки, кафе і тд. Це дуже діє на психіку дитини і вона потім довго його заспокоює. Вона просила неодноразово свого чоловіка, щоб цього не робив в телефоному режимі, але він не слухає її. Тоді вона відключила телефонний звінок і написала смс: « покажи свої кіндери собі! Не потрібно мені над дитиною знущатися!!! але він мені сказав ,що : « він сказав хоче кіндер. Ти не можеш дитині купити Кіндер ? , на що я відповіла: «що тепер потрібно дражнити дитину і показувати в камеру! - смс копію скрину переписки додаю до матеріалів справи. Також хоче додати, що відповідач ОСОБА_6 в своєму відзиві на позовну заяву про місце визначення проживання дитини з мамою, наголошує: « Впевнений, що позивачка- мати дитини буде створювати мені в подальшому перешкоди у спілкуванні сином та використає рішення суду про визначення місця проживання дитин, як матір'ю для того, щоб вивезти нашого сина за територію України без згодибатька. Маю впевненість, що позивачка неповною марою розуміє приписи Сімейного Кодексу України та Конвенції права дитини та має намір маніпулювати рішенням суду, в разі якщо місце проживання дитини буде визначене судом тільки разом з матір'ю». Вона повернулася в Україну з дитиною, оскільки постійно вони з відповідачем сварилися де дитина була завжди присутня і все чула, вона не хотіла травмувати дитину через ці сварки. І відповідач їй наголошував про розірваня шлюбу неодноразово останнім часом, яке і подав першим до Дзержинського районного суду м.Харків 08.05.2024 року вночі, зареєстрували його позов 09.05.2024 року, вона ж подала дану заяву про розірвання шлюбу 09.05.2024 року, ранком оскільки вважала, що він далі маніпулює темою розлучення. Також, вона звернулася до відповідача 27 травня 2024 року надати їй дозвіл - згоду для обстеження дитини ОСОБА_4 на консультацію, огляд, представлення на лікарсько-консультативну комісію, госпіталізацію, стаціонарне лікування сина в 16 му відділення КНП « ВОКПЛ ім. Акад. О.І.Ющенка ВОР». Але в переписці смс між ним і нею, яку додаю до матеріалів справи сказав, що він має проконсультуватися з лікарем. І на сьогоднішній день 29 травня 2024 року згоду їй не надавав. Просить позов про визначення місця проживання малолітньої дитини з мамою задоволити та визначити місце проживання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 09 від 09.01.2016р., картка платника податків НОМЕР_4 проживати разом з мамою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.05.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від позивачки ОСОБА_1 надійшло заперечення на зустрічний позов, в якому вона просить в прийнятті зустрічного позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні і спілкуванні з неповнолітнім сином відповідачу ОСОБА_2 в одне провадження - відмовити.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 09.09.2024 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні і спілкуванні з неповнолітнім сином прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з мамою.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.06.2025 прийнято до свого провадження цивільну справу №145/921/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з мамою та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні і спілкуванні з неповнолітнім сином. Підготовче судове засідання призначено на 10:00 год 29 липня 2025 року.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 29.07.2025закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 22.08.2025.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_16 заявлені позовні вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини підтримали, просять їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві. Зустрічний позов ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні і спілкуванні з неповнолітнім сином не визнали, просили в задоволенні його відмовити. Водночас зазначили, що погоджуються на спілкування батька з дитиною три рази на тиждень у зручний для батька час.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник свої позовні вимоги підтримали, а також визнали позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради в судове засідання не з'явився. 22.08.2025 надав заяву, в якій просить розглядати справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримують і покладаються на розсуд суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом:
20.06.2015 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 (т. 1 а.с.7). Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_18 , дружини - ОСОБА_18 .
Сторони мають малолітню дитину: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження (т. 1 а.с.13).
Згідно довідки від 30.04.2024 №505-7002024337 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 зареєстрована: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,(т. 1 а.с.11).
Згідно довідки від 30.04.2024 №505-7002024356 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 зареєстрований: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , (т. 1 а.с.12).
Згідно посвідчення серія НОМЕР_3 ОСОБА_4 , 2015 р.н., є особою з інвалідністю. До посвідчення внесено дані ОСОБА_1 як законного представника дитини з інвалідністю (т. 1 а.с.23).
Згідно корінця медичного висновку №73 про дитину інваліда віком до 18 років від 17.05.2022 ОСОБА_4 має захворювання: розлади психіки внаслідок органічного ураження головного мозгу з когнітивними мовленевними емоційно-вольовими та поведінковими порушеннями аутичного спектру. Порушена соціальна адаптація (т. 1 а.с.24).
Згідно акту обстеження умов проживання від 01.05.2024 ОСОБА_4 проживає разом із матір'ю. Для проживання дитини у даному будинку наявна окрема кімната, необхідні техніка, спальне місце, стіл для роботи з уроками (т. 1 а.с. 21).
Згідно довідки №02.03/150 від 01.05.2024 ОСОБА_1 працює в Харківському національному університеті радіоелектроніки на посаді інженера 2 категорії ННЦЗФН з 05.11.2018 по теперішній час за основним місцем роботи (т. 1 а.с. 16).
Згідно характеристики від 07.05.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчався в 1 класі комунального закладу "Харківська гімназія № 78 Харківської міської ради". Хлопчик контактний зі знайомими дорослими, з однолітками контакт обмежений, носить вибірковий характер. ОСОБА_11 зарекомендував себе як здобувач освіти, що потребує постійного контролю. Мати приділяє належну увагу навчанню та вихованню сина (т. 1 а.с. 18).
Згідно декларації №0001-12КА-Т8АО про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_4 отримує ПМД в КНП "ЦПМСД" Тиврівської селищної ради (т. 1 а.с. 22).
Згідно з дозволом залишатися в державі ОСОБА_19 надано дозвіл на проживання в Ірландії (т. 1 а.с. 51).
Згідно висновку про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , затверджений рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради від 29.05.2024 № 75 дитиною повністю займається мати, батько на даний час участь у вихованні не приймає, так як проживає на території іншої країни та не заперечує про визначення місця проживання сина ОСОБА_4 разом з матір'ю, виходячи з Висновку оцінки потреб сім'ї від 27.05.2024 та враховуючи найкращі інтереси дитини, вважають за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 195-196).
Згідно долучених до матеріалів справи скріншотів переписок із месенджерів сторони не завжди знаходять спільну мову щодо участі кожного з них у спілкуванні, вихованні та утриманні дитини.
Відповідно висновку про визначення способів участі батька у вихованні дитини ОСОБА_4 , затверджений рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради від 26.06.2024 № 79, орган опіки і піклування вважає за доцільне визначити способи участі батька у вихованні сина в судовому порядку (т. 2 а.с. 22-23).
Таким чином судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками дев'ятирічного ОСОБА_4 , який є дитиною з інвалідністю. Сторони на даний час проживають окремо. Мати з сином на території України, батько на території Ірландії. На час розгляду справи по суті спір щодо визначення місця проживання дитини з матір'ю вичерпано, водночас між сторонами існує спір щодо способу участі батька у спілкуванні із сином. Так, батько бажає спілкуватись із сином в необмеженій кількості часу, а також забирати сина на половину літніх канікул. Мати заперечує проти перебування сина на літніх канікулах з батьком, погоджується на спілкування батька із сином три рази на тиждень у зручний для батька час.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку щодо вирішення даного спору.
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Статтею 161 Сімейного кодексу України передбачено: якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частини перша, друга статті 15 Закону).
Суд зазначає, що міжнародні та національні законодавчі акти не містять норм, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).
Дитина є суб'єктом права і, незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
ЄСПЛ зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і для дотримання такої рівноваги особливу увагу необхідно приділити найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).
Результат аналізу наведених вище норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, насамперед повинні бути враховані інтереси дитини, виходячи з об'єктивних обставин спору.
З огляду на норми, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, суд має з'ясувати, чи виконав відповідач обов'язок доведення обставин, за наявності яких суд має право відмовити у визначенні місця проживання дитини з матір'ю, чи довів позивач, що проживання дитини з нею відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Вирішуючи спір щодо визначення місця проживання дитини, суди мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.
Суд виходить з того, що сімейні спори, які стосуються інтересів дітей та їхніх батьків, необхідно розглядати з урахуванням принципів правового статусу дитини, які закріплені у Конвенції про права дитини, зокрема, при ухваленні всіх рішень, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси мають першорядне значення і повинні повністю й ефективно дотримуватися, держава має позитивні зобов'язання щодо дітей, щоб будь-які вжиті заходи ніколи не шкодили їхньому здоров'ю та розвитку (забезпечує у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини) (статті 3, 6).
У постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 761/25544/19, провадження № 61-20015св21, Верховний Суд дійшов висновку, що сім'я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення між дитиною й батьками належних стосунків, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів.
Крім того, у кожній зі справ, яка стосується інтересів дитини, суд виходить із найкращих її інтересів з урахуванням усіх обставин справи, які у кожній конкретній справі є різними.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що проживання малолітнього сина з матір'ю відповідає інтересам дитини, яка, враховуючи її вік та стан здоров'я, потребує постійного догляду та материнської турботи. Тим більше, що батько не заперечує щодо такого вирішення спору. Водночас, суд не зменшує важливості участі батька у вихованні та утриманні дитини, забезпечення однакової участі обох батьків у спілкуванні з дитиною, що, безсумнівно, матиме позитивний вплив на фізичний і психічний розвиток дитини.
Так, згідно ч. 1 ст. 153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч.2, ч. 3 ст. 157 Сімейного кодексу України).
Згідно ст. 158 Сімейного кодексу України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Статтею 159 Сімейного кодексу України визначено: якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
При ухваленні рішення суд, відповідно до вимог п. 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., також враховує, що дитині повинні бути надані можливості і сприятливі умови, які б дозволили їй розвиватися розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і гідності при найвищому забезпеченні інтересів дитини.
Суд, зважаючи на вік дитини, стан її здоров'я, які у даній справі мають істотне значення, з'ясувавши розпорядок дня дитини, який включає необхідність навчання, зайняття з психологами, логопедами, дефектологами, відвідування гуртків, спортивних секцій, що є життєво необхідним для цієї дитини, а також місце проживання дитини із матір'ю, які проживають в Україні, та батька, який проживає за межами України на території Ірландії, вважає за доцільне визначити наступний спосіб участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні малолітнього ОСОБА_4 , з урахуванням побажань дитини та із зобов'язанням батьків попереджати один одного про свої дії щодо дитини, узгодженням дій з урахуванням режиму дня, стану здоров'я та інтересів дитини: щоденне в період з 20:00 по 21:00 год за Київським часом спілкування з сином ОСОБА_4 , особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.
Щодо можливості перебування сина ОСОБА_4 у батька ОСОБА_2 під час шкільних канікул, враховуючи, знову ж таки стан здоров'я дитини та необхідність у зв'язку з цим постіійної опіки і догляду матері, а також систематичних реабілітуючих заходів та зайнять, проживання батька за межами України, тривалий час проживання дитини із матір'ю та небажання матері виїзджати з України, суд вважає, що виїзд сина на літні канікули до батька, що фактично призводить до зміни місця проживання дитини, хоч і тимчасового, зміни його звичного укладу життя, розриву його тісного контакту з матір'ю, в силу його малолітнього віку та стану здоров'я, матиме негативний вплив на психічне здоров'я дитини.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .
На переконання суду, саме таке вирішення даного спору буде відповідати найкращим інтересам дитини з одночасним збереженням балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Щодо розподілу судових витрат.
Матеріали справи містять докази понесення сторонами судових витрат на сплату судового збору. Доказів понесення інших витрат матеріали справи не містять.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновок суду про задоволення позову про визначення місця проживання малолітньої дитини з мамою, який був поданий ОСОБА_1 та заявлена нею вимога про стягнення судових витрат, судові витрати в цій частині підлягають стягненню з ОСОБА_2 , який в свою чергу, вимог про стягнення судових витрат не заявляв.
Керуючись ст. 2, 10-13, 81, 133, 137, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з мамою задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні і спілкуванні з неповнолітнім сином задовольнити частково.
Визначити наступний спосіб участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 :
- щоденне в період з 20:00 по 21:00 год за Київським часом спілкування з сином ОСОБА_4 , особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином, з урахуванням побажань дитини та із зобов'язанням батьків попереджати один одного про свої дії щодо дитини, узгодженням дій з урахуванням режиму дня, стану здоров'я, інтересів дитини та інших об'єктивних факторів..
Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у визначеному спосіб участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 .
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 22 серпня 2025 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Донецьк, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради, місцезнаходження вул.Центральна, буд. 2, с.Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 44108676
Суддя Патраманський І. І.